Справа № 503/1343/21
Провадження № 1-кп/503/20/22
10 червня 2022 року м. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021166180000509 від 06.07.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жукотин Коломийського району Івано-Франківської області, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, раніше не судимої,
Так, ОСОБА_4 , наприкінці квітня 2021 року, точної дати та часу слідством встановити не представилось можливим, на присадибній земельній ділянці домоволодіння, де вона проживає та яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 помітила рослини снотворного маку, які проросли в кількості приблизно 240 штук. В подальшому, ОСОБА_4 умисно, з метою незаконного отримання рослин снотворного маку для власних потреб, без мети збуту, керуючись умислом направленим на вирощування рослин снотворного маку та не маючи відповідних дозвільних документів, здійснювала обробку пророслих рослин снотворного маку, обсапувала їх від буряну, цим самим створювала умови для їх кращого росту.
В результаті дій ОСОБА_4 на ділянці, розташованій біля будинку, за вищевказаною адресою, виросли 240 рослин, які є рослинами виду мак снотворний, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
17.07.2021 приблизно об 11 годині 06 хвилин, при проведені санкціонованого обшуку працівниками поліції на присадибній земельній ділянці, що розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , виявлено та вилучено 240 рослин виду снотворного маку, належні ОСОБА_4 , які остання незаконно вирощувала.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 310 КК України, як незаконне вирощування снотворного маку у кількості 240 штук.
Під час досудового розслідування кримінального провадження 29 жовтня 2021 року між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості. Вказана угода була надіслана до суду разом з обвинувальним актом.
Як вбачається зі змісту вказаної угоди про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.310 КК України, яке ніким не оспорюються та зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості підозрювана ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала вину у зазначеному кримінальному проступку та зобов'язалась беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
В угоді про визнання винуватості сторони узгодили призначення підозрюваній ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 310 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Підозрюваній ОСОБА_4 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала та зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні вказаної угоди.
Прокурор та захисник в судовому засіданні вважають, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просили угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Перед ухваленням рішення суд відповідно до вимог ст.474 КПК України з'ясував в обвинуваченої ОСОБА_4 , що вона цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести обвинувачення; право мовчати; право мати захисника; право допитати свідків і подати докази; наслідки укладення угоди, наслідки невиконання; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи.
Суд, заслухавши сторони і переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Крім того, встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 2 ст. 473 КПК України, ч.5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами судового провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_4 діяння повністю доведене та вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.1 ст.310 КК України, винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченої не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів будь-яких осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, тому вважає, що є підстави для її затвердження.
Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Так, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до обвинувального акту, не встановлено.
Разом з тим, суд врахував обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , а саме: її щире каяття.
Крім того, суд враховує особу обвинуваченої та її ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а тому суд вбачає за належне визначити узгоджену ОСОБА_4 міру покарання в угоді про визнання винуватості. Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався та підстав для його застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
У кримінальному провадженні застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, які підлягають скасуванню відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України.
Речовими доказами слід розпорядитись у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Цивільного позову в кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 4290 гривень 50 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 377, 475, 476 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні №12021166180000509 від 06.07.2021 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.310 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 4290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) гривень 50 копійок.
Речові докази: 5 (п'ять) картонних ящиків з рослинами снотворного маку (240 штук) з кореневою системою, що зберігаються в камері зберігання речових доказів ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області, - знищити.
Скасувати арешт, накладений на майно відповідно до ухвали слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області у даному кримінальному провадженні від 26.07.2021 року.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області, з урахуванням обмежень, визначених в ч.2 ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1