Єдиний унікальний № 500/8050/18
Провадження № 1-кп/946/179/22
Іменем України
10 червня 2022 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12018160150002375, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного постійного місця проживання, такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_7 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_8 ,
інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_9 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.05 вересня 2018 року приблизно в період часу з 20:30 до 21:30 годині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 (далі - с. Озерне), за місцем проживання потерпілого ОСОБА_10 , в ході виниклої сварки, маючи умисел на заподіяння смерті останньому, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій, кухонним ножем, який він взяв у кімнаті, де перебував разом з потерпілим, наніс 15 ударів в область передньої правої бокової поверхні шиї та нижнього кута щелепи, спричинивши при цьому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді сукупної відкритої травми шиї: проникаючі колото-різані рани на передній правій бічній поверхні шиї з ушкодженням поверхневих та глибоких м'язів шиї на правій боковій поверхні та ушкодженням м'яких тканин, кількох кровоносних судин на рівні шиї, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, та однієї колото-різаної рани в проекції кута нижньої щелепи. Цим ножем ОСОБА_6 наніс один удар в область лівого передпліччя ОСОБА_10 , заподіявши тим самим тілесне ушкодження у вигляді однієї колото-різаної рани передньої поверхні лівого передпліччя у нижній третині. Одна колото-різана рана в проекції кута нижньої щелепи та одна колото-різана рана передньої поверхні лівого передпліччя у нижній третині ОСОБА_10 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_10 настала на місці події від сукупної відкритої травми шиї: проникаючі колото-різані рани на передній правій бічній поверхні шиї з ушкодженням м'яких тканин, кількох кровоносних судин на рівні шиї, що ускладнились масивною зовнішньою кровотечою з ушкодженням судин з подальшим розвитком гострої постгемарогічної анемії.
2.Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Частина статті КК, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 115. Умисне вбивство
1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, -
карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Обставини вчинення ОСОБА_6 злочину встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 вину у висунутому обвинуваченні не визнав, заперечивши свою причетність до вбивства ОСОБА_10 , та пояснив, що на той час він проживав на базі відпочинку в с. Озерне. Після цього вони разом з ОСОБА_11 поїхали пожити тимчасово у ОСОБА_12 у с. Озерне, оскільки свого житла у них не було. ОСОБА_11 , хоча і не була йому донькою, він так її називав. Із-за способу життя ОСОБА_11 він вирішив розірвати з нею свої стосунки, у зв'язку з чим вона поїхала, а через декілька днів ОСОБА_12 попросив і його залишити будинок. 05.09.2018 зранку він пішов шукати де йому жити. Йому порадили зупинитись у ОСОБА_10 , у якого він раніше не ночував. Він зустрів ОСОБА_10 , попросив його зупинитися у нього, ОСОБА_10 не заперечував, після чого вони разом пішли на місце реалізації алкоголю, де він не пив, оскільки наступного ранку рано йому треба було йти до рибалок на роботу. Господарка місця, де вони з ОСОБА_10 знаходились, дала їм з собою ще півтора літри вина, після чого вони пішли до ОСОБА_10 , де він звільнив собі лежанку для ночівлі, та пішов до ОСОБА_12 за речами. На вулиці вже було темно. У ОСОБА_12 він знов попросив його дозволу залишитись, але ОСОБА_12 не погодився та зібрав усі його речі у мішок, серед яких також були речі ОСОБА_11 . Після цього він з речами пішов до ОСОБА_10 . Хоча і було темно, але від зовнішнього освітлення він бачив як з будинку ОСОБА_10 виходила людина, яка зупинилася, подивилася на нього та пішла далі. Коли він зайшов до ОСОБА_10 , то побачив його сидячим на ліжку у крові, але ще живим. Він почав трясти ОСОБА_10 , але він помер у нього на руках та він поклав його на ліжко лежачі. Перевіривши пульс ОСОБА_10 , він забруднив свою руку. У будинку він також побачив відро з червоною рідиною, лежав ніж з кров'ю. Після цього він забрав свої речі, пляшку з вином та пішов звідти до ОСОБА_13 , з місця події він більше нічого не брав. Він зустрів ОСОБА_13 , який дозволив йому залишитися у нього, там він майже сам випив усе вино, після цього з ОСОБА_13 пішли на пункт реалізації алкоголю, де ще вживали алкоголь. У нього телефону не було. З чужого телефону він намагався додзовнитися до ОСОБА_11 , яка спочатку трубку не піднімала, а потім відповіла, та для того, щоб привернути її увагу, він повідомив, що вбив людину. До швидкої допомоги він не дзвонив, оскільки ОСОБА_10 був мертвим, до поліції також не дзвонив, оскільки був у депресії, яка у нього виникла ще до цієї події, у зв'язку зі скрутними життєвими особистими обставинами. Про ОСОБА_10 він нікому більше не розповідав. Коли зранку прокинувся, то побачив, що його речі були брудними: джинси були рясно забруднені кров'ю, а саме на передній частині, коли обтер руку, на сорочці крові не було. Тому він перевдягнувся та викинув свої речі в яму вуличного туалету в будинку ОСОБА_13 . Після цього поїхав до ОСОБА_11 у м. Ізмаїл, де вона перебувала у ОСОБА_14 . В Ізмаїлі його зустріла ОСОБА_11 , після чого пішла, а він ліг відпочивати. Через деякий час у квартиру ввірвались поліцейські та затримали його. З собою в речах у нього також був його кухонний ніж, який не має жодного відношення до справи, та яким він користувався, ОСОБА_10 не торкався цього ножа і ним не користувався. Цей ніж він поклав у сумку ОСОБА_11 , щоб він не випав з поліетиленового пакета, та його поліцейські також вилучили. Під час слідчого експерименту він показував усе зі слів поліцейських, він був розгубленим, нічого не розумів, не пам'ятає, чи добровільно приймав участь у слідчому експерименті.
6.Незважаючи на не визнання вини у висунутому обвинуваченні, вина ОСОБА_6 в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_10 у повному обсязі підтверджується доказами, що були досліджені під час судового розгляду.
7.Так, потерпіла ОСОБА_9 під час судового розгляду пояснила, що вона є рідною донькою постраждалого ОСОБА_10 05.09.2018 після обіду вона домовилася з батьком, що приїде до нього, однак на останній автобус вона запізнилася, тому подзвонила батькові та попередила його про це. Вона знала, що в той момент вдома у батька знаходився ОСОБА_6 , вона попередила його та сказала, щоб він прогнав ОСОБА_6 . Наступного дня о 06:00 годині ранку, коли вона приїхала до батька, він вже був мертвим. Крім того, вона зазначила, що ОСОБА_6 одного разу вже намагався вбити її батька, оскільки на його шиї був поріз, однак він тоді не заходів звертатися із заявою до поліції, сказав, що вони самі розберуться. Вона розповіла, що ОСОБА_6 дуже часто приходив додому до її батька, лишався там ночувати, але вона була проти цього та кожного разу казала батькові, щоб той менше спілкувався із ОСОБА_6 , бо колись він його вб'є, оскільки у нетверезому стані він агресивно себе поводив. Роботодавці також сварили батька за те, що він лишав у себе ОСОБА_6 . Готуючись до поховання батька, вона пішла до магазину, де зустріла односельця ОСОБА_13 , який на теперішній час вже покійний, тоді він розповідав їй, що 05.09.2018 ОСОБА_6 залишався у нього ночувати, ОСОБА_6 увесь час нервував. Коли прийшов до нього одразу перевдягнувся, потім вийшов з будинку разом з пакетом з речами, а повернувся вже без нього.
8.Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду пояснив, що 02.09.2018 ОСОБА_6 попросився у нього пожити декілька днів, бо він знайшов роботу. Трохи згодом, 04.09.2018 він поставив йому умову, щоб той 05.09.2018 забрав свої речі та залишив будинок, до того ж його брат був проти того, щоб ОСОБА_6 жив з ним. Наступного дня, 05.09.2018 приблизно в обідній час ОСОБА_6 сказав, що більше у нього ночувати не буде, начебто хотів поїхати у місто до доньки, яку він так називав, зібрався та пішов. Пізніше, цього ж дня ввечері, ОСОБА_6 прийшов до нього у нетверезому стані з пляшкою вина, він сказав йому, що пити з ним не збирається та попросив останнього забрати свої речі, які він заздалегідь склав йому в мішок, і залишити будинок, на що ОСОБА_6 відповів, що перевдягнеться, оскільки він мокрий та піде. На ньому були одягнуті сині джинси та сорочка, на джинсах була мокра пляма. Мішок з речами він поставив на вулицю, про що повідомив ОСОБА_6 , який в подальшому покинув його будинок, після чого він його не бачив. Про вбивство ОСОБА_10 йому стало відомо наступного дня, коли до нього приїхали працівники поліції та питали про ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_12 також зазначив, що зі слів померлого ОСОБА_13 , з яким він спілкувався наступного дня, йому відомо, що у той вечір ОСОБА_6 приходив до нього, просився переночувати, а коли той відмовив, останній переодягнувся, склав речі у пакет та вийшов з ним з будинку, а, коли повернувся, пакету з речами у нього вже не було. Пізніше ОСОБА_13 стало відомо, що цей пакет ОСОБА_6 викинув у його вуличний туалет.
9.Показання потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 зі слів ОСОБА_13 суд відповідно до ст.97 КПК визнає допустимими доказами, оскільки безпосередньо ОСОБА_13 допитати під час судового розгляду не виявилося можливим, у зв'язку з його смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.п. 64). При цьому суд враховує те, що вказані показання з чужих слів потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 співвідносяться між собою, а також співпадають з показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він у ОСОБА_13 дійсно перевдягався та викинув забруднені речі у вигрібну яму вуличного туалету в його домоволодінні. Суд також враховує те, що як у потерпілої ОСОБА_9 так і у свідка ОСОБА_12 відсутні інтереси повідомляти в цій частині недостовірні відомості. А тому ці показання з чужих слів не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності.
10.Свідок ОСОБА_15 під час судового розгляду пояснив, що 05.09.2018 у вечірній час він зустрівся з ОСОБА_11 , вони сиділи та розмовляли в автомобілі, як раптом, близько 21:00 години, з похибкою в 20 хвилин, але точний час він вказати не може, ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_6 , якого вона називала батьком. Оскільки на телефоні був увімкнений гучномовець, він почув телефонну розмову, під час якої ОСОБА_6 повідомив, що він начебто когось вбив, та сказав, що вранці приїде в м. Ізмаїл, судячи з розмови, він був нетверезим. Після того він сказав ОСОБА_11 не слухати це та закінчити розмову. У той день вони з ОСОБА_11 сиділи допізна - до 00:00 годин. Наступного дня він перебував на роботі, як до нього прибігла ОСОБА_11 та розповіла, що їй подзвонили з поліції, питали про ОСОБА_6 , на що він порадив їй зустрітися з поліцейськими. На даний час йому не відомо, де знаходиться ОСОБА_11 , востаннє вона йому дзвонила в листопаді 2021 року, казала, що перебуває в м. Одеса та збирається їхати у реабілітаційний центр кудись у Західну Україну чи у м. Київ.
11.Показання свідка ОСОБА_16 також підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_11 , яка двічі допитувалась у цьому кримінальному провадженні під час попередніх розглядів кримінального провадження у інших колегіальних складах суду. Після чергового початку судового розгляду спочатку після заміни двох суддів у складі колегії суддів не вдалося забезпечити явку для допиту цього свідка, а також свідка ОСОБА_14 , які, за наявною інформацією, деякий час проживали разом, хоча були застосовані необхідні та можливі заходи для цього. Так, під час попередніх судових розглядів ОСОБА_11 повідомляла, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , однак відповідно до рапорту поліцейського ця адреса не є житловим будинком, там ніхто не проживає, а є місцезнаходженням благодійного фонду « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (т. 3 а.п. 100). ОСОБА_11 також повідомляла, що у неї власного житла немає, спочатку вона жила із ОСОБА_6 у с.Озерне, а потім після того, як посварилась з ним, поїхала до свідка ОСОБА_14 у АДРЕСА_4 . Так, відповідно до рапортів поліцейських вручити судові повістки ОСОБА_11 за відомою адресою її проживання, а саме АДРЕСА_5 , де, у тому числі проживав свідок ОСОБА_14 , не виявилося можливим, оскільки двері квартири ніхто не відчинив, за вказаною адресою проживають інші особи, яким місцезнаходження ОСОБА_11 та ОСОБА_14 невідоме, ведуть антигромадський спосіб життя, тривалий час їх ніхто не бачив (т. 3 а.п. 73, 77, 101 - 105). Крім того, про відсутність ОСОБА_11 у м.Ізмаїл також повідомив і свідок ОСОБА_15 (п. 10 вироку). Також під час попередніх розглядів протягом 2019 - 2020 років неодноразово вживалися заходи щодо вручення ОСОБА_11 та ОСОБА_14 судових повісток за вказаною адресою, однак, згідно рапортів поліцейських та пояснень сусідів, у вказаній квартирі раніше проживав свідок ОСОБА_14 , з яким, можливо, проживала і ОСОБА_11 , однак вже тривалий час у ній ніхто не проживає, а будинку під АДРЕСА_6 не існує (т. 2 а.п. 55 - 57, 98, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , 183).
12.При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, що викладені ним у постанові від 19.11.2019 у справі № 750/5745/15-к, згідно яким суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом при оцінці достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі
13.Враховуючи, що при минулих розглядів стороні захисту двічі було забезпечено право на перехресний допит свідка ОСОБА_11 , що давало цій стороні необмежену можливість з'ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші її повідомлення або її репутацію, на думку суду, таким чином було реалізовано та дотримано гарантії, встановленої п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, щодо якого Європейський суд з прав людини зазначав, що до того, як визнати особу винуватою, усі докази проти неї мають зазвичай бути представлені в її присутності під час публічного розгляду з метою надати можливість для спростування. Виключення з цього принципу є можливими, але не можуть порушувати права захисту, які, як правило, вимагають, щоб обвинуваченому була надана адекватна та відповідна можливість викликати та допитати свідка проти нього, або коли свідок надає показання, або на наступних етапах провадження (Hummer v. Germany, №26171/07, § 38, 19.07.2012; Luca v. Italy, №33354/96, § 39, ECHR 2001-II; Solakov v. the former Yugoslav Republic of Macedonia, №47023/99, § 57, ECHR 2001-X).
14.Також під час нового судового розгляду не було встановлено будь-яких суттєвих обставин, які не були б відомі під час минулих розглядів і які б вимагали повторного допиту свідка ОСОБА_11 з огляду на такі обставини. Враховуючи всі зазначені фактори, а також те, що сам обвинувачений визнав той факт, що він дзвонив ОСОБА_11 , повідомляв їй про те, що він вбив людину, а також те, що саме він поклав у її сумку з речами ніж та приніс її з цим ножем у квартиру ОСОБА_14 , суд вважає, що за обставин цієї справи дослідження показань свідка ОСОБА_11 , які вона давала під час минулих розглядів, забезпечило сторонам достатні процесуальні гарантії, здатні компенсувати неможливість її допиту під час нового судового розгляду, а тому визнання цих показань допустимим доказом не порушує права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд.
15.Так, відповідно до показань свідка ОСОБА_11 , які вона давала під час попередніх судових розглядів та які були оголошені під час нового судового розгляду, вона проживала разом із ОСОБА_6 в с. Озерне, називала його батьком, хоча він їй не рідня. Вони із ОСОБА_6 посварилися та вона поїхала у м. Ізмаїл, де проживала разом із ОСОБА_14 05.09.2018 ввечері, у темну пору доби, коли вона перебувала в автомобілі зі ОСОБА_15 та пили каву, їй подзвонив ОСОБА_6 , вона увімкнула гучномовець та ОСОБА_6 почав розповідати, що начебто він когось убив, це почув ОСОБА_15 . Наступного дня ОСОБА_6 подзвонив їй з невідомого номера телефону та приїхав до неї додому. Він привіз із собою сумку з її речами, в якій згодом вона знайшла ніж. Після цього вона пішла з квартири, з нею зв'язалися поліцейські, яким вона повідомила про місцезнаходження ОСОБА_6 .
16.З тих же підстав, що наведені вище щодо оцінки показань свідка ОСОБА_11 , суд вважає допустим та належним доказом також і показання свідка ОСОБА_14 , які він надав під час попереднього судового розгляду в іншому складі суду, під час якого стороні захисту також була надана необмежена можливість перехресного допиту вказаного свідка.
17.Так, свідок ОСОБА_14 пояснив, що він проживав з донькою ОСОБА_6 - ОСОБА_11 - по АДРЕСА_4 . ОСОБА_6 приїхав до них наступного ранку після скоєння вбивства, він був з похмілля, привіз із собою сумку з речами доньки. Вони поклали його спати, а дещо пізніше приїхали працівники поліції та забрали ОСОБА_6 . Він зазначив, що чув як ОСОБА_6 розповідав поліцейським про бійку з кимось, слідів крові на його речах він не бачив. Також в сумці, яку приніс ОСОБА_6 , знайшли ніж.
18.Підставою для внесення відомостей 06.09.2018 до ЄРДР за №12018160150002375 (т. 1 а.п. 33) та початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стало повідомлення 06.09.2018 о 09:54 годині на службу 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено труп ОСОБА_10 з ножовим пораненням в області шиї, що підтверджується рапортом старшого інспектора чергової частини Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області (т. 1 а.п. 34).
19. Подія злочину підтверджується даними протоколу огляду місця події з додатками у виді схем та фотораблиці від 06.09.2018, під час якого у будинку АДРЕСА_2 в одній з кімнат на ліжку був виявлений труп ОСОБА_10 з ознаками насильницької смерті: з тілесними ушкодженнями в області правої частини шиї, на трупі, одязі, ліжку та на підлозі виявлена кров. У протоколі та на фототаблиці зафіксоване розташування трупа на ліжку. З лівої сторони кімнати на столі виявлений та вилучений кухонний ніж з рукояткою, що перемотана липкою стрічкою, зі слідами речовини бурого кольору загальною довжиною 22,2 см, довжиною леза - 10,2 см, а також ще два ножі з пластиковими рукоятками та змиви крові, сліди пальців рук, чоловіча кепка бежевого кольору та чоловіча сорочка білого кольору (т. 1 а.п. 44 - 69).
20.Про те, що кров на зазначеному ножі з рукояткою, обмотаною ліпкою стрічкою, та кров, що виявлена на місці події, належить постраждалому ОСОБА_10 свідчать дані висновків судово-медичних імунологічних експертиз №766 від 24.10.2018 (т. 1 а.п. 182 - 184) та №767 від 22.10.2018 (т. 1 а.п. 165 - 167).
21.За даними протоколу огляду трупа від 06.09.2018 виявлені видимі пошкодження тіла ОСОБА_10 , а саме: на передній правій боковій поверхні шиї на ділянці 18х10 см виявлено 15 ран з ушкодженням поверхневих та глибоких м'язів шиї на правій боковій поверхні та з ушкодженням кровоносних судин на рівні шиї, а також виявлена колото-різана рана на передній поверхні лівого передпліччя у нижній третині (т.1 а.п. 70 - 78).
22.Причина смерті ОСОБА_10 від сукупної відкритої травми шиї, а також характер, ступінь тяжкості та локалізація тілесних ушкоджень, описаних у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, встановлені даними висновку судово-медичної експертизи №24/363-18 від 16.10.2018 з додатками у виді актів судово-медичних досліджень (обстежень). Також, за даними цього висновку, всі пошкодження завдані при житті і могли утворитися одне за одним незадовго до смерті, в край обмежений інтервал часу, смерть ОСОБА_10 настала в проміжок часу з 20:24 години 05.09.2018 до 04:24 години 06.09.2018. Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран заподіяні дією плоского колюче-ріжучого предмета, що має обушок та лезо, з максимальною шириною поринулої частини не більше 3 см. Ранові канали ран №1 - 3 спрямовані з права наліво з низу до гори, ран №4, 6, 8 - 14 - спереду назад з верху до низу, ран №5, 7 - спереду назад. У момент спричинення ушкоджень, потерпілий ОСОБА_10 був звернений правою бічною поверхнею шиї до травмуючого предмета (ножа). Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_10 міг прожити короткий проміжок часу - вимірюючи хвилинами, і в цей короткий проміжок часу останній не мав можливості здійснювати самостійно будь-які дії, однак він міг здійснювати вкрай обмежений обсяг некоординованих дій в короткий проміжок часу (до наростання явищ шоку). У ОСОБА_10 виявлений етиловий спирт у концентрації 3,27 ‰, що при житті відповідає сильному алкогольному сп'янінню (т. 1 а.п. 133 - 143).
23.Під час огляду квартири АДРЕСА_15 , за місцем проживання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , проведеного за згодою свідка ОСОБА_14 (т.1 а.п. 92), 06.09.2018 в кімнаті на дивані біля дорожньої сумки був виявлений та вилучений ніж з коричневою дерев'яною рукояткою з рельєфним позначенням «PETERH» загальною довжиною 26 см, довжиною леза 15 см (т. 1 а.п. 93 - 97), на якому, відповідно до даних висновку судово-медичної імунологічної експертизи №765 від 24.10.2018, виявлені потожирові виділення походженням від потерпілого ОСОБА_10 , їх походження від обвинуваченого ОСОБА_6 можлива тільки в якості домішки (у разі походження поту від декількох осіб). Це вказує на те, що вилучений з місця проживання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , куди прийшов з речами обвинувачений ОСОБА_6 наступного ранку після вбивства, ніж належав постраждалому ОСОБА_10 , а, отже, і про те, що саме ОСОБА_6 приніс його із собою з місця події, що також узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , та спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що це його ніж та постраждалий ОСОБА_10 ним не користувався та його не торкався.
24.Відповідно до даних висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №487 від 13.11.2018, на клапті шкіри шиї, вилученому від трупа ОСОБА_10 , виявлені колото-різані рани, які утворилися в результаті дій плаского колюче-ріжучого предмета, що має обушок та лезо, з максимальною шириною поринулої частини не більше 3 см. Індивідуальні особливості травмуючого предмета в пошкодженнях не відобразилися. За даними цього висновку, неможливо виключити як травмуючий предмет жоден з наданих чотирьох кухонних ножів, а, отже, і ніж, що був виявлений та вилучений у квартирі ОСОБА_14 , який належав постраждалому ОСОБА_10 та який приніс у вказану квартиру ОСОБА_6 (т. 1 а.п. 203 - 210).
25.Під час огляду домоволодіння АДРЕСА_16 , за місцем проживання свідка ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.п. 64), проведеного за згодою цього свідка (т. 1 а.п. 79), 06.09.2018 у вигрібній ямі вуличного туалету виявлені та вилучені джинсові штани синього кольору з плямами крові (т. 1 а.п. 80 - 87), яка, за даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи №778 від 28.12.2018, належить постраждалому ОСОБА_10 (т. 2 а.п. 22 - 25).
26.Те, що вказані джинсові штани належать саме обвинуваченому ОСОБА_6 свідчать показання потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 зі слів ОСОБА_13 про те, що коли ОСОБА_6 ввечері 05.09.2018 приходив до ОСОБА_13 ночувати, виходив на вулицю з речами, а потім повернувся у будинок без них, що у сукупності з даними зазначеного протоколу огляду про виявлення наступного ж дня після події у вигрібній ямі вуличного туалету джинсових штанів синього кольору, достеменно свідчить про те, що саме ОСОБА_6 викинув вказані штани, що були рясно забрудненні кров'ю постраждалого, з метою знищення слідів вчиненого ним злочину. Про те, що зазначені джинсові штани належать саме обвинуваченому ОСОБА_6 також свідчать і показання останнього, який визнав, що саме він викинув у вигрібну яму вуличного туалету свої джинсові штани, оскільки вони були забруднені кров'ю.
27.При цьому показання ОСОБА_6 про те, що сліди крові на його джинсових штанах утворилися внаслідок перевірки ним ознаки життя ОСОБА_10 , якого він виявив у будинку у крові, та внаслідок спроб привести його у свідомість, повністю спростовуються даними висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №464 від 02.10.2018 (т. 1 а.п. 150 - 154), згідно яким на передній поверхні брюк, в їх верхній третині, на передній поверхні відвороту лівої половини брюк, на задній поверхні лівої половини брюк, в верхній третині, а також на задній поверхні правої та лівої половини брюк в середній та нижній третинах розташовані поодинокі бризки крові розмірами в межах 0,1 х 0,2 см, що утворилися в результаті падіння на поверхню брюк в напрямку зверху вниз. На передній поверхні лівої половини брюк, в їх середній третині, та задній поверхні правої половини брюк, в середній третині, а також на задній поверхні лівої половин брюк у верхній та середній третинах матеріал брюк просякнутий речовиною, схожою на кров, від зовнішніх шарів до внутрішніх. Біля внутрішнього краю правого передньобічного кармана на блискавці та в нижній третині задньої поверхні правої половини брюк розташовані помарки, що утворилися в результаті динамічного контактування з поверхнею, яка забруднена даною речовиною. На передній поверхні правої половини брюк, в їх верхній третині, розташовані поодинокі краплі, які утворилися в результаті падіння часток речовини, схожої на кров, на поверхню брюк, з висоти в межах 10 - 50 см. Накладань, за іншим механізмом утворення на брюках, а також пошкоджень не виявлено.
28.Отже, з урахуванням характеру вчиненого ОСОБА_6 злочину, чисельності завданих ним постраждалому тілесних ушкоджень у неприкриту одягом ділянку тіла з великою кількістю масивних судин, а саме у шию, локалізації, кількості та розмірів плям і слідів крові на джинсових штанах ОСОБА_6 , очевидним є те, що виключається можливість виникнення у такій кількості та у такому місці крові потерпілого тільки в результаті перевірки ОСОБА_6 ознак його життя та спроб привести у його свідомість. Більше того, кількість, характер слідів крові у формі бризок діаметром від 0,1 до 0,2 см, що утворилися в результаті падіння на поверхню брюк в напрямку зверху вниз, та у формі крапель, що утворилися в результаті падіння часток крові на поверхню брюк з висоти в межах 10 - 50 см, як раз свідчить про те, що вони опинилися на одязі ОСОБА_6 саме внаслідок завдання ним тілесних ушкоджень постраждалому із застосуванням ножа в шию стоячи, тобто під час вчинення ним вбивства ОСОБА_10 . Їх виникнення внаслідок перевірки ознак життя ОСОБА_10 після завдання йому тілесних ушкоджень та спроб привести його у свідомість з огляду на характер слідів крові на штанах та взаємне розташування, зі слів ОСОБА_6 , його, коли він перебував у стоячому положенні перед ліжком, та ОСОБА_10 у положенні сидячи та лежачи на ліжку, є неможливим. Лише сліди крові біля внутрішнього краю правого передньобічного кармана на блискавці у виді помарок, що утворилися в результаті динамічного контактування з поверхнею, яка забруднена даною речовиною, на думку суду, дійсно могли утворитися від обтирання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї руки об джинсові штани, про що він сам зазначив під час судового розгляду. При цьому, виникнення цих помарок внаслідок саме динамічного контактування, на думку суду, свідчить про те, що рука ОСОБА_6 була рясно забрудненою кров'ю, що виключає можливість такого забруднення тільки внаслідок перевірки ознак життя та спроб привести у свідомість потерпілого, а, як раз, свідчить про таке рясне забруднення руки тільки при завданні чисельних ушкоджень ножем у відкриту ділянку тіла з великою кількістю масивних судин, якою є шия людини.
29.Також враховуючи забрудненість джинсових брюк ОСОБА_6 та те, що він після злочину вживав з ОСОБА_13 алкогольні напої як вдома у останнього, так і в місці реалізації алкогольних напоїв спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він перевдягнув забруднені джинси тільки вранці наступного дня. Ці показання обвинуваченого також спростовуються і показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_6 перевдягнув джинси у нього вдома, коли він прийшов за своїми речами.
30.Отже, виявлені сліди крові на брюках обвинуваченого ОСОБА_6 , їх кількість, величина, характер та локалізація повністю спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_6 , надані ним під час судового розгляду, про те, що він не вчиняв вбивства потерпілого, а виявив його вже при смерті та лише перевіряв його ознаки життя і намагався привести його у свідомість, та у сукупності з даними про кількість та тяжкість завданих тілесних ушкоджень, про знаряддя їх завдання свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 діяв з прямим умислом, направленим на вбивство постраждалого. Висловлену під час судового розгляду версію обвинуваченим ОСОБА_6 суд пов'язує з обраним ним способом захисту з метою ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинений злочин.
31.Враховуючи, що, за даними показань свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_6 перевдягнувся, того, що він вживав заходи щодо приховування слідів злочину, вживши заходи щодо знищення речей зі слідами крові (викинув свої речі, в які був одягнутий при нанесенні тілесних ушкоджень, у вигрібну яму вуличного туалету в домоволодінні ОСОБА_13 ) та взявши з місця події належний постраждалому ОСОБА_10 ніж, у суду не викликають сумніви ті обставини, що на речах обвинуваченого, що були вилучені у нього під час затримання (т. 1 а.п. 173 - 175), не були виявлені сліди крові потерпілого, що вбачається з даних судово-медичних імунологічних експертиз №772 від 25.10.2018 (т. 1 а.п. 194 - 195) та №795 від 30.10.2018 (т. 1 а.п. 198 - 199). А з урахуванням того, що після вчинення злочину минув певний час, і ОСОБА_6 був затриманий не відразу, а також те, що ОСОБА_6 вживав зазначені заходи щодо знищення слідів злочину, то не викликають у суду сумніви і ті обставини, що на змивах з обох його рук, а також в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок його рук кров потерпілого також не була виявлена, що вбачається з даних висновків судово-медичних експертиз №761 від 02.10.2018 та №432 від 12.10.2018 (т. 1 а.п. 158 - 159, 127 - 129). Вказані обставини лише свідчать про те, що ОСОБА_6 активно вживав заходи щодо знищення слідів злочину з метою неможливості доведення його причетності до нього.
32.Про невинуватість ОСОБА_6 також не можуть свідчити і дані висновку судово-медичної цитологічної експертизи №430 від 09.10.2018 про відсутність в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок постраждалого ОСОБА_10 біологічних слідів обвинуваченого ОСОБА_6 (т. 1 а.п. 124 - 126). Ці дані у сукупності з даними висновку судово-медичної експертизи №24/363-18 від 16.10.2018 про сильне алкогольне сп'яніння ОСОБА_10 (концентрація етилового спирту 3,27 ‰) та з тим, що у ОСОБА_6 ніяких тілесних ушкоджень не було свідчать про те, що ОСОБА_10 не міг та не чинив опору ОСОБА_6 .
33.Також про невинуватість ОСОБА_6 не можуть свідчити і дані висновку судової трасологічної експертизи №1313-Д від 12.11.2018 (т. 2 а.п. 3 - 20), за якими на місці події були знайдені та вилучені лише сліди пальців рук постраждалого ОСОБА_10 , оскільки сам ОСОБА_6 не заперечує ту обставину, що в день вбивства він був присутнім в будинку потерпілого.
34.Про винуватість ОСОБА_6 у вчиненому злочині також свідчить і його посткримінальна поведінка, а саме вжиття активних заходів щодо приховування слідів злочину, а саме вилучення з місця події ножа та позбавлення ОСОБА_6 своїх забруднений кров'ю потерпілого речей, приховування факту смерті ОСОБА_10 від інших осіб, з якими він контактував після події, і повідомлення про вбивство близькій для нього людині - свідку ОСОБА_11 , не звернення до правоохоронних органів, раптова зміна своїх планів - замість того, щоб піти вранці до рибалок, як він планував, поїхав у м. Ізмаїл до ОСОБА_11 . При цьому висловленні ним обґрунтування такої своєї поведінки не відповідають обстановці події та здоровому глузду з точки зору поміркованої людини. Також є неспроможними його обґрунтування причини повідомлення ним свідка ОСОБА_11 про вчинене ним вбивство, а саме для того, щоб привернути її увагу. До того ж, свідок ОСОБА_11 не пояснювала, що вона не бажала з ним розмовляти, що повністю спростовує наявність необхідності повідомляти їй такі серйозні обставини, які він, начебто, не вчиняв насправді. Також чітко сплановані активні дії щодо приховування ОСОБА_6 слідів злочину спростовують його пояснення про те, що він нічого не розумів та його мозок не працював.
35.Окрім вищезазначених проаналізованих та оцінених судом доказів, які самі по собі достатні для висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_10 , про винуватість обвинуваченого у вчиненні цього злочину також свідчать і дані слідчого експерименту, проведеного за його участю під час досудового розслідування.
36.Виявлені під час огляду місця події сліди злочину, зокрема розташування трупу ОСОБА_10 , місцезнаходження речових доказів, а саме джинсових штанів ОСОБА_6 , а також дані про отримані загиблим тілесних ушкоджень, їх локалізація та причини його смерті повністю співвідносяться з обставинами вчинення злочину, встановленими під час проведення слідчого експерименту під час досудового розслідування за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно з даними відповідного протоколу та додатку до нього.
37.Так, під час слідчого експерименту, проведеного під час досудового розслідування згідно відповідного протоколу від 07.09.2018 та додатку у виді відеозапису, обвинувачений ОСОБА_6 у присутності понятих та захисника ОСОБА_8 , на місці докладно відтворив обставини та подію вчиненого ним умисного вбивства ОСОБА_10 . Так, ОСОБА_6 показав як 05.09.2018 між ним та його товаришем ОСОБА_10 за місцем проживання останнього відбулася сварка на ґрунті того, що останній почав його виганяти з будинку та вимагати, щоб ОСОБА_6 пішов. ОСОБА_6 показав як він підійшов до ОСОБА_10 та правою рукою схопив його за руку, в якій останній тримав ніж, та відвів її у бік. Після цього він продемонстрував як лівою рукою схопив зі стола інший ніж та наніс ним удари в області шиї ОСОБА_10 , тримаючи своєю правою рукою праву руку потерпілого, в якій останній тримав ніж, після чого потерпілий впав на ліжко, обпершись на лікті, та посунувся вниз. Він зазначив, що ударів більше не наносив, зазначивши, що всі удари були нанесені в положенні стоячи лише одним ножем лівою рукою. Також ОСОБА_6 показав на місці як саме він прийшов до будинку АДРЕСА_16 , щоб переночувати, показав диван у кімнаті при вході в будинок, на якому він спав, та місце де саме він перевдягнув речі з плямами бурого кольору, в яких він був одягнений під час вбивства ОСОБА_10 . Після цього він показав вигрібну яму (туалет), розташовану за будинком, куди він викинув штани та сорочку, після того як перевдягнувся (т. 1 а.п. 104 - 109).
38.Ці обставини також випливають і з додатку до вказаного протоколу слідчого експерименту від 07.09.2018 у вигляді відеозапису, який був переглянутий безпосередньо під час судового розгляду (т. 1 а.п.109).
39.При оцінці даних слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 під час досудового розслідування суд враховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі №740/3597/17, згідно якому приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
40.Як було вище наведено, з дослідженого протоколу та додатку до нього у виді відеозапису випливає, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_6 проводився саме з метою та у формі відтворення дій, обстановки та обставин події, та відповідний протокол не посвідчує виключно проголошення обвинуваченим зізнання у вчиненні злочину з метою його процесуального закріплення. При цьому слідчий експеримент був проведений з дотриманням встановленого порядку, із забезпеченням реалізації прав обвинуваченого як процесуальних гарантій. Так, з протоколу слідчого експерименту та додатку до нього у виді відеозапису вбачається, що обвинувачений добровільно взяв участь у ньому, йому були роз'яснені процесуальні права, була забезпечена участь його захисника ОСОБА_8 та понятих.
41.Про те, що обвинувачений ОСОБА_6 добровільно прийняв участь у слідчому експерименті також свідчать і дані додатку до протоколу слідчого експерименту у виді відеозапису, який був переглянутий безпосередньо судом під час судового провадження. З відеозапису випливає, що слідчий експеримент проводився за участю захисника, двох понятих. Перед слідчим експериментом слідчий роз'яснила обвинуваченому ОСОБА_6 його права, і він добровільно надав свою згоду на участь у цій слідчій дії. Також з відеозапису вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 не був наляканим, дезорієнтованим, на ньому не було видимих тілесних ушкоджень, про обставини події він показував вільно, на власний розсуд, орієнтуючись на місці.
42.При цьому захисник ОСОБА_8 приймав участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 06.09.2018 №015-0004633 (т. 1 а.п. 25) та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 1 а.п. 26). Вказані документи, згідно ст. 50 КПК, з урахуванням постанови Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №201/1058/19, були належними та достатніми для підтвердження повноважень захисника ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, а тому у сторони обвинувачення не було підстав не допускати захисника ОСОБА_8 до участі у ньому.
43.Як вбачається з вказаного доручення, воно видане 06.09.2018 о 18:00 годині, а слідчий експеримент був проведений вже наступного дня, 07.09.2018, у період з 13:40 до 14:25 години, що об'єктивно свідчить про наявність часу для отримання ОСОБА_6 правової допомоги та для узгодження із захисником своєї позиції перед проведенням вказаної слідчої дії. Зазначене є підставою для висновку, що безпосередньо перед слідчим експериментом обвинуваченому було забезпечене право на захист у встановленому порядку, що у поєднанні з тим, що фізичне насильство відносно ОСОБА_6 , з його слів, безпосередньо перед слідчим експериментом і під час його проведення не застосовувалося та перед слідчою дією йому роз'яснювалися процесуальні права, у тому числі не говорити нічого з приводу підозри проти себе або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, свідчить про дотримання положень кримінального процесуального законодавства перед та під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 . Вказані обставини свідчать, що після забезпечення кваліфікованою правовою допомогою ОСОБА_6 мав можливість одразу відмовитися від участі у слідчому експерименті, заявивши про порушення його процесуальних прав та про застосування відносно нього насильства, або ж безпосередньо під час слідчого експерименту у присутності захисника та понятих заявити про це. Однак ОСОБА_6 цього не зробив, а навпаки, в ході слідчого експерименту за участі захисника та понятих на місці розгорнуто, докладно й послідовно відтворив обстановку та обставини вчиненого ним злочину. Наведені обставини переконливо свідчать про те, що під час слідчого експерименту обвинувачений був вільним у своїй процесуальній поведінці і не мав жодних обмежень обирати і змінювати позицію, яку вважав найсприятливішою для себе з урахуванням тактики захисту. У зв'язку з цим суд не погоджується з посиланням сторони захисту на те, що дані слідчого експерименту не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки обвинувачений не підтримав їх під час судового розгляду.
44.Більше того, обставини, про які вказав обвинувачений ОСОБА_6 під час слідчого експерименту під час досудового розслідування, зокрема щодо місця знаходження потерпілого - на ліжку - та його положення, місця знаходження речей обвинуваченого, які він викинув у вигрібну яму вуличного туалету, збіглися з обставинами, встановленими під час огляду місця події, під час якого було зафіксоване положення трупа ОСОБА_10 на ліжку, яке співпало з тим положенням, вказаним ОСОБА_6 під час слідчого експерименту, та з даними протоколу огляду домоволодіння ОСОБА_13 , під час якого у вказаній вигрібній ямі були виявлені джинсові штани ОСОБА_6 з кров'ю потерпілого, а також з показаннями потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 зі слів ОСОБА_13 , що не міг бути допитаним у суді у зв'язку з його смертю, щодо позбавлення ОСОБА_6 своїх речей під час перебування у будинку ОСОБА_13 . Також механізм та спосіб нанесення потерпілому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень у праву частину шиї, продемонстровані обвинуваченим ОСОБА_6 під час слідчого експерименту, повністю співвідносяться з локалізацією та характером виявлених на тілі ОСОБА_10 тілесних ушкоджень відповідно до даних висновку судово-медичної експертизи № 24/363-2018 від 16.10.2018 (т. 1 а.п. 133 - 137) (п. 22 вироку), а також зі способом та механізмом виникнення слідів крові постраждалого ОСОБА_10 на джинсових штанах ОСОБА_6 (т. 1 а.п. 150 - 154) (п.п. 27 - 28 вироку). Крім того, дані слідчого експерименту в тій частині, що у момент завдання тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_10 в руці знаходився ніж, також співпали з даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи №766 від 24.10.2018 (т. 1 а.п. 182 - 184) про виявлення на ножі з рукояткою обмотаною ліпкою стрічкою, вилученому з місця події, переривчастих помарок крові потерпілого, виникнення якої суд пов'язує саме з масивною кровотечою у потерпілого внаслідок завдання йому обвинуваченим чисельних тілесних ушкоджень. Усі вказані обставини у сукупності, безумовно, свідчать про те, що тільки особа, яка завдала загиблому тілесні ушкодження, змогла би так докладно описати обставини та обстановку події, які об'єктивно співпали з даними, отриманими в ході проведення інших слідчих та процесуальних дій. Саме тому у суду не залишається сумнівів у тому, що дані слідчого експерименту, проведеного під час досудового розслідування, є об'єктивними та достовірними, і що саме обвинувачений ОСОБА_6 вчинив цей злочин. Одні лише розбіжності щодо кількості тілесних ушкоджень, виявлених на трупі, та про які показав обвинувачений ОСОБА_6 під час слідчого експерименту, не може свідчити про його непричетність до злочину, а свідчать про те, що обвинувачений був вільним у своїй процесуальній поведінці під час слідчого експерименту, обираючи найбільш вигідну позицію, яка, на його думку, була найсприятливішою для нього та значно зменшує суспільну небезпеку вчиненого ним діяння.
45.З урахуванням викладеного, того, що слідчий експеримент під час досудового розслідування за участю ОСОБА_6 був проведений у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, суд з урахуванням вищенаведеного правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17 (п. 39 вироку), вважає, що слідчий експеримент не слід розцінювати як допит, а тому не вважає його недопустимим як доказ з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК, а тому відкидає посилання сторони захисту про неможливість врахування його даних.
46.Обставини перебування обвинуваченого ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння на момент вчинення злочину підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що в день вбивства вночі ОСОБА_6 приходив до нього у нетверезому стані з пляшкою вина, а також показання самого обвинуваченого ОСОБА_6 , надані під час слідчого експерименту, проведеного на стадії досудового розслідування, про те, що по приходу до потерпілого ОСОБА_10 вони вживали алкоголь.
47.Умисне вбивство з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
48.Тому обставини, які передували скоєнню злочину, а саме щодо пошуку місця для ночівлі обвинуваченим, тяжкий стан сп'яніння загиблого, стан сп'яніння обвинуваченого, розв'язання сварки між обвинуваченим та загиблим з приводу не дозволу потерпілого ОСОБА_10 залишитись на ночівлю обвинуваченому ОСОБА_6 , наполягання та ігнорування останнім конституційного права недоторканості житла та законних вимог володільця житла залишити його, знаряддя та спосіб заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень - завдання чисельник ударів кухонним ножем у життєво важливий орган, а саме в передньо-праву бічну поверхню шиї, свідчать про те, що мотиви ОСОБА_6 були зумовлені бажанням спричинити шкоду загиблому (розправитися з ним) на ґрунті особистих неприязних відносин з приводу ненадання потерпілим можливості обвинуваченому залишитись на ночівлю в його будинку. Таким чином вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії у виді завдання чисельних ударів ножем у життєво важливий орган - у передньо-праву бічну поверхню шиї), враховуючи локалізацію поранень, їх характер та велику кількість ранових каналів, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого та бажав їх настання.
49.Відповідно до даних висновків судово-психіатричної експертизи № 384 від 02.10.2018, ОСОБА_6 в період часу, що стосується вчиненого кримінального правопорушення, хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, у зв'язку з чим, він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_6 також не страждає на хронічне психічне захворювання, недоумство та інший хворобливий стан психіки, за своїм психічним станом здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь у слідчих діях та предстати перед судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.п. 211 - 215). Тому суд вважає ОСОБА_6 осудним та таким, що підлягає кримінальній відповідальності.
50.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду зробити висновок, що кожний наведений доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_6 умисно протиправно заподіяв смерть постраждалому ОСОБА_10 шляхом завдання йому п'ятнадцяти ударів ножем у передню праву бічну поверхню шиї. Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у вчинені ним злочину, поза розумним сумнівом, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК.
51.Враховуючи, що усі наведені проаналізовані докази у сукупності достеменно підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні вбивства ОСОБА_10 , то суд критично оцінює його показання про непричетність до цього злочину, надані ним як під час судового розгляду, так і під час слідчого експерименту за його участю, проведеного на стадії судового розгляду відповідно до протоколу від 18.07.2019 з додатком у виді відеозапису (т. 2 а.п. 130 - 133). На думку суду, надані стороною обвинувачення докази, які були досліджені під час судового розгляду, повністю спростовують висунуту версію обвинуваченим. Суд пов'язує такі показання обвинуваченого ОСОБА_6 з його бажанням ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинений злочин.
52.З урахуванням того, що захід сонця 05.09.2018 відбувся о 19:35 годині, що є загальновідомим фактом, показань свідка ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_6 подзвонив та повідомив ОСОБА_11 про те, що він вбив людину орієнтовно о 21:00 годині з похибкою в 20 хвилин, але все ж точного часу назвати він не зміг, того, що жоден з учасників кримінального провадження не зміг точно повідомити про час подій, які відбувалися в той день, а посилалися лише на темну пору доби, а також даних висновку судово-медичної експертизи № 24/363-18 від 16.10.2018 (т. 1 а.п. 133 - 137) про те, що смерть ОСОБА_10 настала в проміжок часу з 20:24 години 05.09.2018 до 04:24 години 06.09.2018, то суд вважає, що вбивство ОСОБА_10 було вчинено у вечірній темний час доби, приблизно з 20:30 до 21:30 годині, але більш точний час встановити не виявляється можливим, з чим, в цілому, узгоджується версія сторони обвинувачення, що викладена в обвинувальному акті. Точний час вбивства не впливає на факт винуватості обвинуваченого у ньому, але, все ж, він підлягає уточненню у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
53.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
54. До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_6 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, про що було зазначено в обвинувальному акті та що було доведено стороною обвинувачення під час судового розгляду, зокрема, показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_6 під час слідчого експерименту, та показаннями свідка ОСОБА_12 .
Мотиви призначення покарання
55.У відповідності до ст.ст. 65 - 67 КК суд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної статті КК, відповідно до положень Загальної частини КК, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
56.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції статі обвинувачений ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочини.
57.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
58.Суд враховує те, що хоча склад вчиненого ОСОБА_6 злочину і відноситься до простого, тобто до складу злочину без обтяжуючих обставин, але внаслідок його вчинення настала смерть людини. Характер злочину, вчиненого ОСОБА_6 , свідчить про його високу суспільну небезпечність, оскільки він, незважаючи на законні вимоги господаря будинку залишити його помешкання, не тільки не дотримався конституційного права недоторканості житла потерпілого, а й умисно з метою розправи за небажання дозволити залишитись в будинку на ночівлю протиправно позбавив його життя. Про високу суспільну небезпечність ОСОБА_6 також свідчить і спосіб вчинення ним злочину, а саме шляхом завдання п'ятнадцяти ударів ножем у життєво-важливий орган - у шию, його посткримінальна поведінка, спрямована на приховування слідів злочину, а також те, що він, хоча і визнається несудимим, але вчинив особливо тяжкий злочин проти життя людини після вчинення ним злочину також проти життя людини, за який відбував покарання у виді позбавлення волі.
59.Відповідно до ст. ст. 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
60.За місцем проживання ОСОБА_6 характеризується позитивно.
61.З урахуванням вказаних обставин, обстановки, причини, характеру та способу вчинення злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілого у зв'язку з тим, що він лише намагався забезпечити своє конституційне право на недоторканість житла, взаємовідносин між обвинуваченим та постраждалим до вчинення злочину та безпосередньо перед ним, особу обвинуваченого, його високу суспільну небезпечність, його поведінки після вчинення злочину, відсутність обставин, що пом'якшують його покарання та наявність обставини, що його обтяжує, а також вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 , а також попередження нових кримінальних правопорушень можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в середніх межах санкції ч. 1 ст. 115 КК, але ближче до верхньої. Таке покарання, на думку суду, повністю досягне мети його застосування.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
62.Судом встановлено, що ОСОБА_6 був затриманий у даному кримінальному провадженні 06.09.2018 та досі тримається під вартою, оскільки ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2018 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався у встановленому порядку та спливає 21.06.2022.
63.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.
64.У силу вимог ч. 5 ст. 72 КК обвинуваченому необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.
65.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.
66.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_6 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення трасологічної експертизи №1313-Д від 12.11.2018 в сумі 2 145 грн.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років.
2.Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
3.Строк покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту, а саме з 06 вересня 2018 року, зарахувавши йому таким чином згідно ч. 5 ст. 72 КК в строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 06 вересня 2018 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.
4.Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень.
5.З набранням вироком законної сили скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2018 та:
- кухонний ніж з перемотаною рукояткою, упакований в експертний пакт №ЕХР0205475, два кухонні ножі, упаковані в експертний пакет №ЕХР0205477, мобільний телефон «Нокіа», упакований в експертний пакет № ЕХР0116724, вилучені 06.09.2018 в ході огляду місця події будинку АДРЕСА_2 , - повернути законній володільці, а саме потерпілій ОСОБА_9 ;
- червону футболку з надписом на англійській мові, темно-сині джинси, упаковані в експертний пакет № ЕХР0408978, та туфлі чорного кольору, чорні носки, упаковані в експертний пакет № ЕХР0318224, що належать ОСОБА_6 та були у нього вилучені 06.09.2018 при затриманні в порядку ст. 208 КПК - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;
- один марлевий тампон з речовиною бурого кольору, упакований в паперовий конверт з пояснювальним текстом, 10 відрізків липкої стрічки зі слідами пальців рук, упаковані в експертний пакет № ЕХР0116723, чоловічу кепку бежевого кольору, упаковану в експертний пакет № ЕХР0318255, чоловічу сорочку білого кольору, упаковану в експертний пакет №ЕХР0318854, вилучені 06.09.2018 в ході огляду місця події будинку АДРЕСА_2 ; зрізи нігтьових пластин та піднігтьовий зміст обох рук, упаковані окремо в паперові конверти з пояснювальним текстом, сорочку бавовняну червоно-сірого кольору, упаковану в експертний пакет № ЕХР0318221; штани зеленого кольору, ремінь чорний, плавки синього кольору, упаковані в експертний пакет № ЕХР0115936, що вилучено в ході огляду трупа ОСОБА_10 06.09.2018 в судово-медичному морзі; штани джинсові синього кольору, упаковані в експертний пакет № ЕХР0408974; зрізи нігтьових пластин обох рук, упаковані окремо в паперові конверти з пояснювальним текстом та змиви обох рук ОСОБА_6 ; ніж кухонний з рукояткою дерев'яною коричневого кольору з вибитими літерами на рукоятці «Peterh», упакований в картонну коробку з пояснювальною биркою, - знищити.
6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6 , який перебуває під вартою, - у той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
8.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Головуючий - суддя Суддя Суддя
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2