Справа № 495/3110/22
Номер провадження 1-кс/495/988/2022
08 червня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР (в порядку ст.303 КПК України),
25.05.2022 року ОСОБА_3 (далі по тексту - скаржник) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою, в якій посилається на незгоду з бездіяльністю ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР (в порядку ст.303 КПК України).
Так, скаржник просить суд: зобов'язати відповідальних осіб ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину на підставі повідомлення від 08.04.2022 року та розпочати досудове розслідування.
У судове засідання скаржник не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд даної скарги без його участі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник подав скаргу на бездіяльність ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР (в порядку ст.303 КПК України).
Згідно із ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може: скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов'язати припинити дію, зобов'язати вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але й пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального порушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
У п.2 Інформаційного листа № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу судів на те, що відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Отже, саме слідчий та прокурор, як спеціальні суб'єкти кримінального провадження, надають оцінку заявам та повідомленням, встановлюють, чи містить заява відомості про скоєння кримінального правопорушення, і лише після цього приймають рішення про необхідність проведення досудового слідства.
Згідно зі змістом п.п. 2-4 висновків Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року №9-49/0/4-17, якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних, із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то це звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян»).
Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст.214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Так встановлено, що 08.04.2022 року ОСОБА_3 звернувся до ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області із заявою про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ознаками ст.190 КК України, визнання його потерпілим та про початок кримінального провадження.
Між тим, в порушення вимог ст.214 КПК України до теперішнього часу ні скаржниця ні її представник не отримали витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також відсутні будь-які докази про належне виконання вимог вказаної статті.
Таким чином, уповноважена особа ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області була зобов'язана невідкладно, але й пізніше 24-х годин, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, чого всупереч діючому законодавству не зроблено до теперішнього часу.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР (в порядку ст.303 КПК України), підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 214, 303-305, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР (в порядку ст.303 КПК України) - задовольнити.
Зобов'язати відповідальних осіб ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до ЄРДР, зазначені у заяві ОСОБА_3 від 08.04.2022 року.
Розпочати досудове розслідування та повідомити про його початок скаржника.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1