Справа № 308/10004/20
09 червня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участі секретаря судових засідань Івашко Я.С.,
розглянувши заяву представника позивача у справі №308/10004/20, адвоката Кравець І.Б., про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат,
31 травня 2022 року адвокат Кравець І.Б. надіслала до суду заяву про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат. У своїй заяві адвокат зазначає, що є представником позивачки у справі Кречко К.В., діє на підставі ордеру серія ВС №1050708 від 18 грудня 2020 року та Договору №09/03/16 про надання правової допомоги від 9 березня 2016 року.
Разом із заявою по суті у справі №308/10004/20 нею було надано суду попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивачка - ОСОБА_1 понесла і очікує понести в зв'язку із розглядом справи включно з витратами на правничу допомогу адвоката від 09 лютого 2021 року. Сума згідно попереднього розрахунку становить 6951,95 грн.
25 травня 2022 року (до закінчення судових дебатів у справі), у судовому засіданні, адвокатом Кравець І.Б., в порядку ч. 8 ст 141 ЦПК України, зроблено заяву про те, що докази, які підтверджують розмір витрат і які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, також зазначено про істотне їх перевищення.
Представник відповідача, адвокат Логойда В.М. 09.06.2022 подав до суду клопотання, в якому заперечує проти повного задоволення заяви про компенсацію витрат позивача (за первісним позовом) на правову допомогу з наступних мотивів.
Представником позивача подано заяву на відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 23851 грн. 95 коп., в тому числі (як слідує з наданої представником позивача деталізації) 14251 грн. 95 коп. пов'язані з первісним позовом (позиції 1-4, 15-21), а решта - 9600 грн. - із зустрічним (позиції 5-14).
Щодо судових витрат в частині зустрічного позову, то згідно ч. 7 ст. 141 ЦПК України у разі залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому КМ України. Законодавство України передбачає пільги по судових витратах лише у Законі України «Про судовий збір», п. 9 ч. 1 ст. 5 якого стосується позивача по зустрічному позову як особи з інвалідністю ІІ групи. І хоча судовий збір є лише одним з елементів судових витрат, а у даному випадку йдеться про витрати на правову допомогу, вищевказана норма ч. 7 ст. 141 ЦПК України повинна застосовуватися саме в сукупності з переліком осіб, звільнених від сплати саме судового збору, оскільки окремого законодавчого акту по звільненню від інших судових витрат немає.
Крім того, представник відповідача зазначає, що заявленням до стягнення суми судових витрат по зустрічному позову вже порушено 15-денний строк на їх стягнення, передбачений ч. 5 і 6 ст. 142 ЦПК України, адже залишення без розгляду зустрічного позову відбулося ще при закритті підготовчого провадження, а не при прийнятті остаточного рішення по первісному позову.
В частині первісного позову відповідач вважає за необхідне взяти до уваги п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також звертає увагу суду і на суттєве перевищення розміру судових витрат над їх первісним розрахунком і на їх недостатню обгрунтованість (виставлення значних розмірів компенсації за ряд однотипних і простих дій, на зразок надіслання представником клопотання про призначення відеоконференції - п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України), і на їх непропорційність з предметом спору.
Сторони в судове засідання не викликались, що не суперечить вимогам ч.3, ч.4 ст. 270 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.05.2022 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат задоволено частково. Збільшено розмір аліментів, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.01.2013, та присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі гривень) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1402грн.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Так, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,
забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Представником позивача у справі ОСОБА_1 , адвокатом Кравець І.Б., до закінчення судових дебатів у справі зроблено заяву про наявність понесених відповідачем витрат на правову допомогу, про що буде подано заяву із зазначенням остаточного розміру витрат та відповідних доказів, протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
З матеріалів справи встановлено, що 09.03.2016 між адвокатським об'єднанням «Авеста» (об'єднання) в особі Керуючого партнера Кравець Ірини Борисівни та ОСОБА_1 (клієнта) укладено договір про надання правової допомоги, та додатковий договір №1 від 18.12.2020 відповідно до яких об'єднання зобов'язалось надати правову допомогу клієнту, в тому числі здійснювати представництво інтересів клієнта у справі №308/10004/20, а клієнт у свою чергу зобов'язався оплачувати об'єднанню гонорар та фактичні витрати необхідні для виконання договору згідно з чинними на дату укладення додаткового договору тарифами.
Надання правничої допомоги у справі підтверджується звітом, що погоджується клієнтом (п.3 додаткового договору).
У підтвердження понесених судових витрат адвокатом Кравець І.Б., окрім вказаного договору про надання правової допомоги, подано: Додаток 1: РАХУНОК №05-02-21-4 від 5 лютого 2021 МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL219146 0410009 від: 8 лютого 2021 р; Додаток 2: РАХУНОК №26-02-21-1 від 26 лютого 2021 року МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL936795 0410009 від: 4 березня 2021; Додаток 3: РАХУНОК №25-06-21-1 від 25 червня 2021 року МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL154123 0410009 від: 25 червня 2021; Додаток 4: РАХУНОК №14-07-21-1 від 14 липня 2021 року МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL997397 0410009 від: 14 липня 2021 р МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL856979 0410009 від: 27 вересня 2021; Додаток 5: РАХУНОК №04-10-21-1 від 04 жовтня 2021 року 4 МЕМОРІАЛЬНИЙ ОР ДЕР № @2PL305274 0410009 від: 5 жовтня 2021; Додаток 6: РАХУНОК №31-01-22-1 від 31 січня 2022 року МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL730072 0410009 від: 31 січня 2022; Додаток 7: РАХУНОК №03-02-22-1 від 3 лютого 2022 року МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL883768 0410009 від: 4 лютого 2022; Додаток 8: РАХУНОК №15-04-22-1 від 15 квітня 2022 року МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL888773 0410009 від: 15 квітня 2022; Додаток 9: РАХУНОК №17-05-22-1 від 17 травня 2022 року МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № @2PL712006 0410009 від: 17 травня 2022; Додаток 10: РАХУНОК №30-05-22-1 від 30 травня 2022 року Квитанція від 30.05.2022; Додаток 11: Тарифи АО «Авеста», чинні на 2019- 2022 рік; Ордер ВС 1050708; ЗВІТ № 1від 30 травня 2022 року до Договору № 09/03/16 про надання правової допомоги від 9 березня 2016 року та Додаткового Договору № 1 від 18 грудня 2020 року.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд повинен врахувати заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20)
Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
09 лютого 2021 року представником позивача адвокатом Кравець І.Б. було подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 178, 143 ЦПК України, які поніс і які очікує понести позивач включно з витратами на правничу допомогу адвоката, сума яких становить 6951,95грн. У вказаному розрахунку вказані наступні послуги та їх вартість: аналіз документів відповідача (долучених до заяв по суті), пошук відкритих даних -1200грн.; відповідь на відзив - 600грн.; відзив за зустрічним позовом 1200грн.; участь у розгляді справи 10.02.2021 - 3400грн.; компенсація витрат на придбання залізничних квитків -651, 95грн. При цьому, у судовому засіданні 25 травня 2022 року, до закінчення судових дебатів у справі, адвокатом Кравець І.Б., в порядку ч. 8 ст 141 ЦПК України, зазначено про істотне їх перевищення.
Відповідно до ч.4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Адвокат Кравець І.Б. у заяві від 31.05.2021 зазначає, що загальна сума витрат по справі становить 23851,95грн. Вказана у заяві сума істотно перевищує заявлену суму у позові. При цьому позивач зазначає, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
На підставі вищевикладеного, суд, враховуючи заявлені позовні вимоги, складність справи, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, розмір задоволених вимог, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 8000грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 247, 270, 353 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8000 (вісім тисяч гривень)грн .
У стягненні решти судових витрат - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення, відповідно до п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник