Ухвала від 09.06.2022 по справі 754/4157/22

Номер провадження 2-о/754/221/22

Справа № 754/4157/22

УХВАЛА

09 червня 2022 року м.Київ

Суддя Деснянського районного суду м.Києва Скрипка О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст.ст.174-177 ЦПК України за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький ДРАЦС про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з даною заявою про встановлення факту смерті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 317, 318 ЦПК України.

При залишенні заяви без руху, суддя керується положеннями статей 10 ч. 9, 175, 177 ЦПК України, тобто застосовує аналогію закону, так як главами 1 та 2 розділу IV ЦПК України прямо не врегульовано дії судді при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК.

Так, заява подана без додержання вимог, викладених у п.2 ч.3 т. 175, ч.1, 4 ст.177 ЦПК України.

Зокрема, в порушення п.2 ч.3 вказаної статті заявник не зазначив повністю своє по батькові, РНОКПП, номери засобів зв'язку тощо, а також не вказав повне найменування заінтересованої особи, її поштовий індекс, місцезнаходження, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, а також ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку заінтересованої особи; відсутній перелік документів, що додаються до заяви.

Крім того, як вбачається зі змісту заяви заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 в порядку Глави 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, зокрема, ст.317 ЦПК України «Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Статтею 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією, передбаченою пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю.

Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією, передбаченою пунктом 3 частини першої цієї статті, та іншою територією України визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.

У свою чергу, Указом Президента України «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» № 32/2019 від 07.02.2019 року визначено перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.

Правовий статус тимчасово окупованої території такої як «Херсонська область» на даний час рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України, не визначений та відповідно не регулюється нормативно-правовими актами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Вищевикладене свідчить про те, що законодавець розрізняє справи про встановлення юридичних фактів смерті особи, в тому числі на окупованих територіях держави.

Більш того, правильність визначення заявницею вимог заяви впливає на процесуальний порядок підготовки даної справи до судового розгляду та строк її розгляду, а також порядок звернення такого рішення до виконання.

Таким чином, для усунення недоліків з метою правильного та своєчасного розгляду заяви та подальшого виконання судового рішення заявнику необхідно визначити порядок розгляду заяви з посиланням на норми законодавства.

Крім того у відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, частиною 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», з 1 січня 2022 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481 грн.

Відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 496,20 грн. за одну вимогу.

Враховуючи викладене, заявнику пропонується доплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Дійсно, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Разом з тим, у заяві не зазначено та не підтверджено жодними доказами, що необхідність у встановленні вказаного факту виникла внаслідок вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.

Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.75. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Для об'єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних справ, заявнику необхідно привести заяву згідно вимог чинного цивільного процесуального законодавства та усунути зазначені вище недоліки.

Дотримання вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення. Недоліки підлягають усуненню шляхом складання нового тексту заяви з урахуванням вищевикладених зауважень, поданням її до суду з копіями заяви, а також надання оригіналу документу про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький ДРАЦС про встановлення факту смерті - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Попередній документ
104696848
Наступний документ
104696850
Інформація про рішення:
№ рішення: 104696849
№ справи: 754/4157/22
Дата рішення: 09.06.2022
Дата публікації: 13.06.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України