09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 620/3830/21
адміністративне провадження № К/990/13328/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі №620/3830/21 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
31 травня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку 27 травня 2022 року).
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу не в повному розмірі індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 15 січня 2020 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 по 15 жовтня 2020 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 15 січня 2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не нарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 грудня 2015 року по 15 січня 2020 року; зобов'язано Чернігівський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 15 січня 2020 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судові рішення, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не зазначив про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм матеріального права.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення, у справі, що були розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі не навів та не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі №620/3830/21 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіН.А. Данилевич Н.В. Шевцова В.Е. Мацедонська