08 червня 2022 року справа №200/11837/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Міронової Г.М., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 р. у справі № 200/11837/21 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Національна поліція України, третя особа Департамент захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національна поліція України (далі - відповідач, НП), третя особа Департамент захисту економіки Національної поліції України (далі - тертя особа, ДЗЕНП) в якій просив: визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ; зобов'язати Національну поліцію України, оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії часу проходження мною служби, з 07 квітня 2014 року до 19 травня 2017 року (протягом якого я брав безпосередню участь в антитерористичній операції), на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; судові витрати покласти на відповідача, стягнувши з Національної поліції України на його користь витрати на правову допомогу у сумі 7 000 гривень.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року позов задоволено, а саме суд: визнав протиправною бездіяльність Національної поліції України, щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону № 2262- ХІІ; зобов'язав Національну поліцію України, оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії часу проходження служби, з 07 квітня 2014 року до 19 травня 2017 року (протягом якого брав безпосередню участь в антитерористичній операції), на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Департаменту захисту економіки НП України - самостійна юридична особа публічного права, самостійний суб'єкт владних повноважень з питань прийняття, проходження та звільнення з публічної служби його працівників.
Позивач не проходив службу на посадах Національної поліції України (як центрального органу управління поліцією), а звільнився зі служби з посади, що входить до штату Департаменту захисту економіки НП України.
Департаментом захисту економіки НП України у наказі від 17 травня 2017 року № 163 о/с не вказано вислугу років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), позивач не є особою, що набула право на пенсію відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, оскільки на день звільнення він не мав необхідних календарних роки, що прямо передбачено цим законом.
Наказ Департаменту захисту економіки НП України від 17 травня 2017 року № 163 о/с є актом індивідуальної дії відносно позивача, який з моменту його видання створює для нього юридичні наслідки щодо набуття чи не набуття права на пенсію відповідно до положень статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року в справі № 200/6225/21, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено, а тому наказ Департаменту захисту економіки НП України від 17 травня 2017 року № 163 о/с, який створює для нього спірні юридичні наслідки щодо набуття чи не набуття права на пенсію відповідно до положень статті 12 Закону № 2262-ХІІ, є чинним, а тому вчинення дій без внесення змін до вказаного наказу є безпідставним з огляду на наступне.
Отже, на думку апелянта, зобов'язання НП України оформити та направити документи до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років позивачу відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги для призначення пенсії часу проходження служби, з 07.04.2014 по 19.05.2017 (протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції), на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, без внесення відповідних змін до наказу Департаменту захисту економіки НП України від 17 травня 2017 року № 163 о/с, буде юридично невірним та безпідставним.
Так, єдиним документом, яким передбачено встановлення поліцейському вислуги років для призначення пенсії є наказ про звільнення такого поліцейського, а в рішенні суду першої інстанції відсутня обов'язкова передумова здійснення такого перерахунку, передбачена статтею 12 Закону №2262-ХІІ, а саме вимога про внесення змін до наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, як єдиного документу, який має юридичне значення у спірних правовідносинах і створює для Позивача юридичні передумови для набуття права на пенсію.
З урахуванням викладеного апелянт вважає, що належною юридичною передумовою набуття позивачем права на пенсію за Законом № 2262-ХІІ є внесення відповідних змін в наказ про його звільнення з поліції в частині оголошення достатньої вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ і право на призначення такої пенсії позивач набуде з дня підписання наказу або іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення таких змін.
Отже, оскільки згідно відомостей, що містяться у наказі Департаменту захисту економіки НП України від 17.05.2017 № 163 о/с, позивачу не встановлено вислугу років для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, фактично на даний час безпосередньо НП України права позивача не порушувались, у зв'язку з чим вимоги до НП України є передчасними.
Також апелянт зазначає, що зарахування до календарної вислуги років вислугу років у пільговому обчисленні не передбачено ані Законом № 2262-ХІІ ані Законом України «Про Національну поліцію» ані жодним іншим законом, який має рівну юридичну силу та правовий статус вказаним спеціальним законам.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дане судове рішення прийнято колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , місце постійної реєстрації: АДРЕСА_2 , в період з 05 серпня 1996 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року по 19 травня 2017 року - службу в Національній поліції.
Відповідно до наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 17 травня 2017 року № 163 о/с (згідно з яким позивача з 19 травня 2017 року звільнено зі служби в поліції) вислуга років позивача станом на 19 травня 2017 року становила: у календарному обчисленні - 20 років 09 місяців 14 днів, вислуга років на пільгових умовах - 12 років 02 місяці 16 днів.
Під час проходження такої служби в період з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 19 травня 2017 року позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (довідки Головного управління МВС України в Донецькій області від 08 січня 2016 року №499лк/АБ та Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 2019 року). Є учасником бойових дій (відповідне рішення про визнання учасником бойових дій від 11 лютого 2016 року №2/1/V/44, посвідчення серії НОМЕР_1 , видане Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області 16 травня 2016 року).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року в справі № 200/3667/19-а, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправною відмови в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років та зобов'язання оформити та подати до органу Пенсійного фонду України документи для призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відмовлено.
Предметом спірних правовідносин в справі була правомірність відмови відповідача листом від 21 лютого 2019 року № П-244 в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років на підставі заяви позивача від 01 лютого 2019 року.
Пізніше - 03 березня 2021 року Верховний Суд виніс постанову від 03 березня 2021 року у справі № 805/392/18-а, в якій визначив правову позицію щодо спірного питання - щодо необхідності зарахування до вислуги років при призначені пенсії вислуги років з урахуванням не лише календарного, а й пільгового стажу.
02 квітня 2021 року позивач через свого адвоката звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із запитом, в якому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, що висловлена в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, просив врахувати цю позицію та зарахувати до його календарної вислуги років пільгову вислугу років і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заяву позивача про призначення пенсії та документи (з довідкою про розрахунок вислуги років для призначення пенсії) для подальшого призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12 квітня 2021 року № 9аз в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, до якої зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні законом не передбачено. Згідно з наказом Департаменту від 17 травня 2017 року № 163 о/с Позивач звільнений зі служби в поліції з 19 травня 2017 року та вислуга років його у календарному обчисленні становила 20 років 09 місяців 14 днів. Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особи, звільнені зі служби в поліції з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року, набувають права на пенсію за наявності у них вислуги 23 календарних років і більше.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року в справі № 200/6225/21, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
15 липня 2021 року позивач через свого адвоката звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із запитом, в якому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, що висловлена в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, просив врахувати цю позицію та зарахувати до його календарної вислуги років пільгову вислугу років і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заяву позивача про призначення пенсії та документи (з довідкою про розрахунок вислуги років для призначення пенсії) для подальшого призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 0-77 від 19.08.2021 на адвокатський запит, було повідомлено, що 12 квітня 2021 року за №9аз представнику позивача було надано відповідь на аналогічний адвокатський запит, тому Відповідачем було направлено копію попередньої відповіді.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, відповідає вимогами для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Статтею 102 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) регламентовано, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у даній справі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до пункту "б" статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону пенсія за вислугу років призначається, зокрема:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним упунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2цього Закону (крім осіб, зазначених участині третійстатті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним упунктах "б"-"д"статті 1-2цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третійстатті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до положень пункту "б" частини 1 статті 50 Законом № 2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Пунктом "є" частини 1 статті 50 Законом № 2262-XII визначено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які набули право на пенсію за цим Законом у зв'язку із внесенням зміни в раніше виданий наказ або інший розпорядчий акт про оголошення їх вислуги років для призначення пенсії та звільнення зі служби, - з дня підписання наказу або іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни.
Стаття 17 Закону № 2262-ХІІ встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Також положення статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі -Постанова № 393).
Відповідно до пп. "а" п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови (до яких належав позивач), зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином з аналізу викладених положень наведеної Постанови вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Відтак, положення зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
З огляду на викладені норми, слід вказати, що як Законом № 2262-ХІІ, так і Постановою № 393 не визначено та не передбачено таких понять як пільгове обчислення вислуги років, пільгова пенсія, пільгова вислуга років або загальна вислуга років.
Статтею 12 Закону № 2262-ХІІ визначені умови, коли пенсія призначається саме за вислугу років.
Стаття 17-1 Закону № 2262-ХІІ також регулює питання обчислення саме вислуги років, однак за наявності у конкретної особи певних умов при проходженні служби, які обумовлюють застосування пільг при призначенні пенсії згідно Закону № 2262-ХІІ.
У свою чергу, згідно з Постановою № 393 пільгами є зарахування до вислуги років, яка надає право на отримання пенсії, у певній кратності тих періодів служби, які відповідають визначеним цією Постановою умовам (конкретні умови передбачають застосування певної кратності).
Поняття вислуга років, яка обчислюється у будь-якому випадку календарними роками та місяцями, застосовується як до осіб, які не мають пільгових умов на призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ, так і до осіб, які мають такі пільгові умови.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 14.04.2021 у справі №480/4241/18) підтримала правову позицію, викладену у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом N2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
Отже, для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови № 393.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував на службі в ОВС та Національній поліції з 05.08.1996 по 17.05.2017 та згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 24.01.2019 №163 о/с був звільнений зі служби за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію". Вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 20 років 09 місяців 14 днів, пільгова вислуга складає 12 років 02 місяці 16 днів.
Отже, у позивача наявний відповідний пільговий стаж для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ та відповідно до пп. "а" п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 17.07.1992 року №393 (час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції).
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
За унормуванням положень Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.09.2018 № 760 (зареєстровано в Міністерства юстиції України 10.10.2018 за №1152/32604 (далі - Інструкція №760; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що уповноважені структурні підрозділи це визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів (пункт 3 Інструкції № 760).
У пункті 1 розділу ІІ Інструкції № 760 визначено, що уповноважені структурні підрозділи: 1) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; 2) розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; 3) приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; 4) готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій; 5) формують облікові справи та зберігають їх згідно з порядковими номерами, присвоєними в книзі обліку документів для призначення пенсій (додаток 1); 7) ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону; 8) взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення тощо.
Щодо повноважень уповноважених структурних підрозділів в частині організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій то такі передбачені у розділі ІІІ Інструкції № 760 за приписами яких останні: 1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком.
Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії; 2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії; 3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів; 4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу). Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком, забороняється; 5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи; 6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.
Наказом Національної поліції України від 14 травня 2019 року № 455 «Про визначення в Національній поліції України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України визначено уповноваженим структурним підрозділом центрального органу управління поліції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, у центральному органі управління поліції, у міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції (п. 1 Наказу).
Начальникам Головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві наказано визначити своїми наказами уповноважені структурні підрозділи з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України (п. 2 Наказу).
Керівникам органів поліції охорони (крім Департаменту поліції охорони) наказано забезпечити подання документів, необхідних для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, до секторів з питань пенсійного забезпечення Головних управлінь Національної поліції за місцем дислокації відповідного органу поліції (п. 3 Наказу).
На підставі викладених норм на структурний підрозділ відповідача покладаються функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Департамент захисту економіки Національної поліції України, де позивач проходив службу та був звільнений з посади, утворений постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 830 як юридична особа публічного права та міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України.
Отже, станом на дату виникнення спірних правовідносин уповноваженим структурним підрозділом відповідача, який мав повноваження щодо розгляду, оформлення та направлення необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення таким особам як позивач пенсії за вислугою років був Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України, що встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року в справі № 200/6225/21.
Відтак, саме на вказаний орган покладений обов'язок оформлення особі, яка набула право на призначення відповідного виду пенсії подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком № 3-1, та направлення подання та відповідних документів до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.
З наведених підстав відмову відповідача, що викладена у листі щодо підготовки та направлення документів за заявою позивача, слід вважати протиправною, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Щодо посилання апелянта на не внесення змін до наказу про звільнення в частині обрахунку вислуги років, суд зазначає, що наказ про звільнення позивача не є тим документом, який визначає вислугу років. Вислуга років позивача в календарному та пільговому обчисленні визначається на підставі інших документів, зокрема трудової книжки, послужного списку, довідок про участь позивача в антитерористичній операції, які відповідно до вимог законодавства і мають бути враховані відповідачем при застосуванні наведених вимог законодавства.
Чинним законодавством на відповідача покладено обов'язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано. До компетенції відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав (в т.ч. стажу) для призначення чи перерахунку пенсії позивачу.
Також, як зазначалось, відповідно до положень пункту "б" частини 1 статті 50 Законом № 2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, суд погоджуються з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 р. у справі № 200/11837/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казанчеєв
Судді Г.М. Міронова
І.В. Геращенко