09 червня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/483/22
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Буймистренка Артура Геннадійовича (далі - Буймистренко А.Г. позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі звільнення в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби із розрахунку 11 років; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби із розрахунку 11 років у зв'язку із звільненням з військової служби у запас.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена йому при звільненні з військової служби одноразова грошова допомога у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, оскільки, згідно з чинним законодавством України, він має право на таку виплату.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що для отримання одноразової грошової допомоги при повторному звільненні військовослужбовцю необхідно мати вислугу 10 років і більше з дня останнього зарахування на службу. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №278 від 03.12.2021 календарна вислуга років ОСОБА_1 за останній безперервний період проходження військової служби у Збройних Силах України станом на 04.12.2021 становить 3 роки 0 місяців 0 днів. Таким чином на момент повторного звільнення Буймистренка А.Г. з військової служби його календарна вислуга років з дня останнього зарахування на службу становила менше 10 необхідних років, передбачених ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та розділом XXXII Порядку №260. У зв'язку з цим у військової частини НОМЕР_1 не було жодних правових підстав для нарахування та виплати Буймистренку А.Г. одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України з 23.05.2009 по 04.12.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 28.04.2009 (а.с.8-14).
Так, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.12.2018 № 281 позивач, який призначений наказом командира 5 окремого полку зв'язку (по особовому складу) №93-РС від 05.12.2018 на посаду начальника малоканальної радіорелейної станції радіорелейного взводу центру зв'язку допоміжного пункту управління військової частини А2995, який прибув з Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату м. Чернігів для подальшого проходження служби, з “05” грудня 2018 року зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.30).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №278 від 03.12.2021 Буймистренка А.Г. з 04 грудня 2021 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с.15).
В зв'язку з не нарахуванням та не виплатою відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби із розрахунку 11 років, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІІ “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон №2232-ХІІІ).
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №2232-ХІІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями статті 40 Закону №2232-ХІІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Закону України “Про Збройні Сили України”, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” та іншими законами.
У свою чергу, права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011- XII).
Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно абз. 6 ч. 2 ст. 15 Закону №2011-ХІІ у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога при звільненні виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Так, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, розділом XXXII якого встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та звільняються зі служби за власним бажанням, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413, та мають вислугу десять календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою; які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення; яких відсторонено від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або яких відсторонено від виконання службових повноважень у зв'язку зі складанням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, на які мали право військовослужбовці за останньою займаною посадою на день відсторонення від посад (відсторонення від виконання службових повноважень) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України “Про запобігання корупції”, а також тим, які станом на 16.03.2014 проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України, одноразова грошова допомога не виплачується.
У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання одноразової грошової допомоги, установленої Законом України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі - постанова № 393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Абзацом 5, 7 пункту 10 постанови № 393 встановлено, що зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.
Відповідно до п.14 постанови № 393 одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони, Службою судової охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання.
Як встановлено судом позивач при попередньому звільненні з військової служби не набув права на отримання одноразової грошової допомоги, як наслідок останній у відповідності до вимог абз. 6 ч. 2 ст. 15 Закону №2011-ХІІ та п.7 розділу ХХХІІ Порядку №260 має право на спірну допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з розрахунку 11 років.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у грудні 2021 року позивач звільнявся з військової служби повторно, а при попередньому звільненні у 2018 році з військової служби ще не набув права на отримання одноразової грошової допомоги, то відповідач протиправно, в порушення вимог чинного законодавства не нарахував та не виплатив позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років військової служби.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Буймистренка Артура Геннадійовича до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби із розрахунку 11 років.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби із розрахунку 11 років у зв'язку із звільненням з військової служби у запас.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , вул. Нафтовиків, 13, кв.8, м. Чернігів, 14026, РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (вул. Шевченка, 105, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 26613421).
Повний текст рішення суду складено 09.06.2022.
Суддя О.М. Тихоненко