09 червня 2022 року справа № 580/2009/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Весеньова Є.В. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Весеньова Є.В. ( АДРЕСА_1 ) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 15.12.2021 №9/1-1545 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії;
зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок йому пенсії на підставі вищевказаної довідки з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням фактично виплачених сум.
Додатково просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
В обґрунтування зазначив, що отримав довідку про оновлене грошове забезпечення та набув права на перерахунок пенсії з 01.04.2019. На звернення заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки відповідач всупереч вимог закону відмовив.
Ухвалою суду від 13.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 КАС України за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 17.05.2022, що підтверджується розпискою.
24.05.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Вказує, що у 2018 році проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій у зв'язку з його підвищенням, передбаченого постановою КМУ №103, та з моменту здійснення такого перерахунку збільшення грошового забезпечення не відбувалося. Довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за встановленою формою позивач не надав. Порядок №45 та додаток 2 до нього передбачає: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткову надбавку зв вислугу років за відповідною посадою. Довідка, на підставі якої позивач просить здійснити перерахунок, містить інші види грошового забезпечення. Права самостійно визначати розміри грошового забезпечення відповідач немає. КМУ постанову про перерахунок пенсій особам, які отримують пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ, не ухвалював. Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою та просив врахувати висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а та від 03.09.2021 у справі №460/1904/19. Вказує на дискреційні повноваження.
Всі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов частково підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Посвідченням від 26.11.2012 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачу призначена пенсія за вислугу років.
Департамент з питань виконання кримінальних покарань видав позивачу довідку від 15.12.2021 №9/1-1545 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019, встановленого за посадою начальника ремонтного відділу 94 Центру забезпечення пальним. У ній зазначив види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6500,00грн, оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник внутрішньої служби - 1410,00грн, надбавка за вислугу років 50,0% - 3955,00грн, надбавка за особливості проходження служби 41,1% - 4876,52грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10,0% - 650,00грн, премія 72,6% - 4719,00грн (усього: 22110,52грн).
25.01.2022 позивач звернувся заявою до відповідача, в якій просив перерахувати з 01.04.2019 його пенсію за вислугу років на підставі вказаної вище довідки.
Відповідач розглянув вказану вище заяву та прийняв рішення від 21.02.2022 про відмову у перерахунку пенсії згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення від 15.12.2021 №9/1-1545. У рішенні зазначив, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, пункти 1, 2 постанови КМУ №103 визнано протиправними і нечинними. Повідомлення від Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не надходило. Тому відповідач вирішив відмовити позивачу у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії відповідно до вказаної довідки.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Щодо строків звернення до суду з позовом та врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 03.09.2021 у справі №460/1904/19, на які посилається відповідач, не підлягають врахуванню до спірних правовідносин, оскільки обставини справ та предмети не є подібними та стосувалися пропуску строку звернення до суду із позовами:
у справі №521/21851/16-а щодо зобов'язати відповідача негайно поновити права отримувати державні пенсії як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 2-ї групи в розмірі 8,75 мінімальних пенсій за віком;
у справі №460/1904/19 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з березня 2012 року до липня 2017 року на суму пенсії 114686,63 грн відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
КАС України у цій справі застосовується в редакції, що діє з 15.12.2017, на підставі Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку” (реєстр. №2314 від 25.10.2019). До вказаної дати процесуальні строки обчислювалися інакше. Тому судові рішення у справах, які вирішувалися за правилами, що діяли до 15.12.2017, не містять висновків про застосування норм щодо процесуальних строків, застосовних до цієї справи.
Оскільки довідку для перерахунку пенсії позивача видано 15.12.2021 та 21.02.2022 прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії, звернення позивачем у квітні 2022 року до суду здійснене з дотриманням вимог ст.122 КАС України.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Зокрема, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Проаналізувавши викладене суд дійшов висновку, що Закон передбачає право осіб на перерахунок пенсій та має враховувати для обчислення всі складові грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - ЗУ №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з ч.2 ст.9 ЗУ №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.3 ст.9 ЗУ №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частина четверта ст.9 ЗУ №2011-XII визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 (у редакції з 21.02.2018) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Перерахунок пенсії згідно з п.4 Порядку №45 здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Пунктом 9 Порядку №45 передбачено право Пенсійного фонду України та його головних управлінь перевіряти правильність складення довідок.
У Додатку 2 до Порядку № 45 (у редакції з 21.02.2018) містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою КМУ №103 викладено в новій редакції. Зокрема, у ній відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 визнані протиправними та нечинними.
Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Отже, пункти 1, 2 Постанови №103 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Для вирішення спору суд на виконання ч.3 ст.291 КАС України врахував викладені у рішенні від 17.12.2019 висновки Верховного Суду (далі - ВС) щодо застосування вказаним норм права за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, в якій надавалась оцінка дій щодо відмови у підготовці та надані до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії. Вказане рішення залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) від 24.06.2020.
ВС у вказаному рішенні зазначив, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте зміни, внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. Відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, що набрала чинності 01.03.2018, якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі - Постанова №704).
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац 4 підп.1 п.5 постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п.6 постанови № 704).
При цьому, підп.2 п.5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Проаналізувавши зазначене ВС у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Також ВС у вказаному рішенні врахував залишення без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18. Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. До моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
ВС у зазначеній зразковій справі дійшов висновку (п.53 рішення від 17.12.2019), що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі - Постанова №804) установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, Постанову №804 визнано протиправною та нечинною.
Отже, право позивача на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, у заявлених спірних правовідносинах виникло саме з 01.04.2019.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
На підставі ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згадана вище довідка відповідає вказаним вимогам закону. Тому твердження відповідача про отримання неналежної довідки безпідставні. Отримавши її у відповідача виник обов'язок з перерахування пенсії позивача з 01.04.2019. Отже, відмовляючи у такому перерахунку, відповідач порушив вказані вище вимоги закону.
Позовна вимоги визнати протиправними дії щодо відмови не є обгрунтованою, оскільки результатом таких дій стало рішення від 21.02.2022 про відмову у перерахунку пенсії позивачу з підстав, що не узгоджуються зі вказаними вище вимогами закону щодо наявності права особи подати додаткову інформацію для здійснення перерахунку її пенсії та встановлена законом підстава для перерахунку - збільшення грошового забезпечення такої особи. Самі по собі дії не порушують заявленого права позивача. Натомість саме акт владно-управлінського характеру порушує право на перерахунок пенсії з 01.04.2019. Тому належним способом його відновлення є визнання протиправним і скасування такого акту розпорядчої дії.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Оскільки, розглядаючи звернення пенсіонера щодо перерахунку його пенсії, відповідач зобов'язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.
Суд для належного та повного судового захисту прав позивача дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії на підставі вказаної вище довідки з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням фактично виплачених сум.
Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню у вказаних вище частинах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 22.04.2022 №0.0.2524772355.1 в сумі 992,40грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - половина суми.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною п'ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.
Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд врахував, що відповідач не подавав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
З приводу професійної правничої допомоги суд установив, що 24.02.2022 позивач уклав з адвокатом Весеньовим Є.В. договір про надання правової допомоги (далі - Договір), предметом якого є надання адвокатом правової допомоги, що полягає у юридичних послугах та юридичних діях (підп.1.1 п.1 Договору). Згідно з підп.1.4 п.1 Договору клієнт (позивач) зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Сторони погодили, що вартість однієї години роботи складає - 2000,00грн. Відповідно до підп.1.5. п.1 Договору сторони погодили участь адвоката в одному судовому засіданні дорівнює - 1 годині і коштує - 2000,00грн. Загальна вартість робіт може бути збільшена в залежності від кількості робіт (підп.1.6. п.1 Договору).
Згідно з розрахунком розміру витрат на професійну правничу допомогу надану позивачу від 28.02.2022 сторони підтвердили, що адвокат надав послуги:
вивчення, аналіз матеріалів справи та надання консультації - 2000,00грн;
підготовка, друк та подання до суду позовної заяви, копіювання документів до суду - 2000,00грн.
Загальна сума вказаних витрат 4000,00грн.
Позивач оплатив адвокату 4000,00грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 28.02.2022.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд врахував, що позовна заява підписана вказаним вище адвокатом. Також він особисто завірив копії всіх доданих до позовної заяви документів.
Щодо зазначеної категорії справ наявна усталена судова практика (судове рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19). Особливостей іншого застосування норм права заявлені у цій справі спірні правовідносини не мають. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00грн. Проте з огляду на результат вирішеного спору стягненню підлягають на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову (половина) - 2000,00грн.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов адвоката Весеньова Є.В. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.02.2022 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 15.12.2021 №9/1-1545 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 15.12.2021 №9/1-1545 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою в сумі 496,20грн (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) та витрати, пов'язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката, в розмірі 2000,00грн (дві тисячі гривень нуль копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 09.06.2022.