Справа № 560/3936/22
іменем України
09 червня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить податкове-повідомлення рішення від 22.09.2021 року № 00108440705 скасувати.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено перевірку магазину, розташованого в АДРЕСА_1 , суб'єктом господарювання в якому є ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30 жовтня 2008 року № 957.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 03.09.2021 року.
На підставі акту перевірки прийнято податкове-повідомлення рішення від 22.09.2021 року № 00108440705, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 10000 грн.
Однією із обставин, що пом'якшують відповідальність особи, відповідно до пункту 112-1.1.2 статті 112-1 Податкового кодексу України є вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин.
В зв'язку із хворобою дочки, за проханням свого зятя, продав останньому пляшку вина в лікарню та із-за поганого самопочуття вибив помилково чек за заниженою ціною.
Позивач, при складанні акту перевірки, надав усні пояснення посадовим особам контролюючого органу та просив врахувати тяжкі сімейні обставини, які склалися в лютому 2021 року.
Факт застосування штрафних санкцій при прийняті податкового-повідомлення рішення свідчить про те, що тяжкі сімейні обставини не були взяті до уваги.
08.10.2021 року на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області та ДПС України позивач відправив скаргу на податкове-повідомлення рішення, яка отримана установами 11.10.2021 року.
У 20-ти денний термін з часу отримання скарги, відповідь на неї позивач не отримав, також не отримав повідомлення про продовження терміну розгляду скарги.
Скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку, якщо вмотивоване рішення за скаргою не надіслано протягом 20-ти денного строку, або протягом строку, продовженого за рішенням керівника.
Рішення за результатами розгляду скарги позивача датоване 20.01.2022 року, тому позивач може вважати скаргу задоволеною.
На підставі викладеного, позивач вважає, що податковим органом порушено його право на звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин, тому звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити.
Обгрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача вказала, що на виконання наказу від 26.08.2021 року № 2508-II "Про проведення фактичної перевірки", проведено фактичну перевірку магазину по АДРЕСА_2 , в якому здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з питань здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
За результатами перевірки складено акт № 6078/22-01-07-05/ НОМЕР_1 , який позивач підписав без зауважень та зазначив, що з виявленими порушеннями згідний.
Перевіркою встановлено порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме: реалізовано одну пляшку вина ігристого "Ангелі", об'ємом 0,75 л., за ціною 100 грн., (фіскальний чек № 0000005120 від 14.02.2021), тобто за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні (оптово-відпускні) ціни.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове-повідомлення рішення від 22.09.2021 року № 00108440705 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 10000 грн.
Відповідач вважає, що відсутні правові підстави для скасування податкового-повідомлення рішення, оскільки роздрібна торгівля алкогольними напоями повинна здійснюватися виключно за цінами не нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив в якому заперечив обставини, наведені у відзиві на позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, при вирішенні спору враховує такі обставини.
Судом встановлено, що 26 серпня 2021 року, заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято наказ № 2508-П "Про проведення фактичної перевірки", згідно якого, керуючись підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75 та на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наказано провести фактичну перевірку СГ-фізичної особи ОСОБА_1 з 28 серпня 2021 року, тривалістю 10 діб.
Для проведення перевірки, посадовим особам контролюючого органу видані направлення на перевірку від 26.08.2021 року № 2110, № 2111.
02 та 03 вересня 2021 року, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено перевірку магазину, розташованого в АДРЕСА_1 , суб'єктом господарювання в якому є ОСОБА_1 , юридична адреса- АДРЕСА_2 .
Перевіркою встановлено порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме: факт продажу алкогольного напою, однієї пляшки вина ігристого "Ангелі", за ціною 100 грн., згідно із фіскальним чеком № 0000005120 від 14.02.2021), за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, з 02.10.2018 року мінімальна роздрібна ціна вина ігристого та вина газованого які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, у скляній тарі місткістю 0,7 та 0,75 л., становить 109 грн.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 03.09.2021 року, зареєстрований в органі ДПС 06.09.2021 року, реєстраційний номер 6078/22-01-07-05/ НОМЕР_1 .
На підставі акту перевірки, заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області за порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I Податкового кодексу України, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, і абзацу 18 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", прийнято податкове-повідомлення рішення від 22.09.2021 року № 00108440705, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 10000 грн.
08.10.2021 року на адресу Державної податкової служби України позивач подав скаргу на податкове-повідомлення рішення, яка зареєстрована 12.10.2021 року за № 30136/6.
За результатами розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Державна податкова служба України прийняла рішення від 20.01.2022 року № 1084/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове-повідомлення рішення від 22.09.2021 року № 00108440705, залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач, вважаючи, що штрафні санкції застосовані протиправно, звернувся в суд із даним позовом для захисту своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, а саме: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Згідно із підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
-проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
-застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Згідно із пунктом 61.1 статті 61, та підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль-система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Безпосередньо порядок проведення фактичних перевірок регулюється статтею 80 ПК України.
Згідно із пунктом 80.1, та підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв.
Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки-документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідно до пункту 109.2 статті 109 ПК України, порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи встановлені статтею 112 ПК України.
Відповідно до пунктів 112.1-112.3 статті 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно із пунктом 112.5 статті 112 ПК України, підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачені пунктом 112.8 статті 112 ПК України.
Відповідно до підпункту 112-1.1 пункту 112-1.1 та пункту 112-1.2 статті 112 ПК України, до обставин, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належить зокрема вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин.
Контролюючий орган може визнати обставинами, що пом'якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.
Дослідження змісту наведених правових норм ПК України дає суду зробити такі висновки:
-функції та правові основи діяльності контролюючих органів, до яких крім інших також відносяться податкові органи, їх компетенція, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, регулюються тільки ПК України;
-податкові органи для виконання своїх функцій в якості контролюючого органу, зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв;
-для здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства податкові органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки виробництва та обігу алкогольних напоїв, в тому числі до таких перевірок відноситься також право проводити фактичні перевірки платників податків;
-за результатами проведених перевірок, в тому числі і фактичних, податковий орган у разі встановлення порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складає акт перевірки-документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках і підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати;
-порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України;
-податковий орган зобов'язаний застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи та направляти в таких випадках платникам податків податкові повідомлення-рішення які є підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу;
-особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом;
-ПК України передбачені обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також обставини, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, до яких зокрема належить така обставина як вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
-врахування обставин, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень при застосуванні фінансових санкцій до платників податків, є обов'язком податкового органу.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до абзацу 7, та абзацу 14 статті 1 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Роздрібна торгівля-діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Згідно із абзацом 30 та 31 статті 1 Закону № 481/95-ВР, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої-ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно із частиною 12 статті 18 Закону № 481/95-ВР, право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої, надано Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі Постанова № 957), якою встановив розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Згідно із додатком до вказаної постанови, роздрібна ціна на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об'ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу “гриб”, що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20°С у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л, становить 109 грн.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі алкогольними напоями, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої-100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Із змісту наведених правових норм Закону № 481/95-ВР, Постанови № 957 вбачається, що у разі якщо фізична особа-підприємець при проведенні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за місцем господарювання здійснює продаж алкогольного напою за ціною нижчою за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, такі дії фізичної особи-підприємця кваліфікуються як порушення статті 18 Закону № 481/95-ВР за що передбачена відповідальність відповідно до статті 17 цього Закону-застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Оскільки позивач здійснив продаж алкогольного напою, а саме однієї пляшки вина ігристого "Ангелі", за ціною 100 грн., згідно із фіскальним чеком № 0000005120 від 14.02.2021), за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої, так як відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, з 02.10.2018 року мінімальна роздрібна ціна вина ігристого та вина газованого які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, у скляній тарі місткістю 0,7 та 0,75 л., становить 109 грн., суд вважає, що відповідач правомірно прийняв податкове-повідомлення рішення від 22.09.2021 року № 00108440705, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу.
При застосуванні податковим органом до фізичної особи-підприємця фінансових санкцій у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, встановленому Законом № 481/95-ВР, суд не вправі при вирішенні спору зважати на будь-які обставини, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень при застосуванні фінансових санкцій у вигляді штрафів до платників податків у разі якщо вони мають місце, та доведені належними доказами, так як податковий орган при визначені розміру фінансових санкцій у вигляді штрафів за конкретне порушення податкового або іншого законодавства, контроль за яким покладений на нього, не вправі самочинно зменшувати мінімальний розмір таких штрафів, визначених законодавцем.
Позивач не надав суду доказів наявності обставин, які б свідчили про можливість звільнення його від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Суд звертає увагу позивача на те, що наявність обставин, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень при застосуванні фінансових санкцій до платників податків, не звільняють від фінансової відповідальності, а тільки пом'якшують її, що підтверджується тим, що Закон № 481/95-ВР розмежовує окремими правовими нормами обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також обставини, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, до яких зокрема належить така обставина як вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин.
Уразі якщо контролюючий орган визначив відповідальність особи у мінімальному розмірі, визначення відповідачем розміру фінансової санкції нижче мінімального розміру встановленого Законом № 481/95-ВР, було би грубим порушенням правил застосування правових норм, фактично самочинною зміною змісту норми такого Закону, що виходить за межі повноважень Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Таким чином суд при вирішенні спору не враховує пояснення позивача, щодо не врахування відповідачем обставини про вчинення ним порушення за збігом тяжких особистих чи сімейних обставин, при застосуванні до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу, оскільки такі пояснення заперечуються дослідженими матеріалами справи.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що при застосуванні фінансових санкцій у вигляді штрафів до осіб за порушення Закону № 481/95-ВР застосовуються правила глави 11 ПК України.
Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов не обгрунтований та не доведений дослідженими в судовому засіданні належними доказами, тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, буд. 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя В.К. Блонський