Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
08 червня 2022 р. справа № 520/25248/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 70, код ЄДРПОУ 22649344) про скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО», в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просить суд:
- скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 29.01.2020 № 33 “Про демонтаж спеціальних конструкцій” в частині пунктів 120, 121 і 122 Переліку інструкцій зовнішньої реклами, які підлягають демонтажу, що є додатком до цього рішення, а саме: демонтажу конструкцій зовнішньої реклами, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 . (п. 122 додатку).
В обґрунтування позову вказано, що відповідачем при винесенні спірного рішення не вжито належних заходів щодо встановлення власників конструкції, наслідком цього є безпідставне направлення припису від 27 11.2019 №7/86 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові саме ПРАТ «Концерн АВЕК та Ко» і зазначення в оскаржуваному рішенні №33 цього підприємства власником належного ОСОБА_1 майна. Зазначений припис від27.11.2019 №7/86 проусунення порушень порядкурозміщення зовнішньої реклами у містіХаркові визнано протиправним і скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №520/17594/2020, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021. Ухвалою від 09.06.2021 Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду відмовив укасаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на вказані судовірішення.
Як вважає позивач, скасування судом зазначеного припису є достатньою підставою для скасування прийнятого міськвиконкомом на його підставі рішення від 29.01.2020 №33 «Про демонтаж спеціальних конструкцій».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
У відзиві на позов відповідач вказав, що станом на час винесення оскаржуваного рішення припис №7/86 від 27.11.2019 скасовано не було. Також позивачем не надано доказів того, що оскаржуваним рішенням порушено саме його права як власника конструкцій, а у задоволенні позову третьої особи у цій справі про скасування рішення судом було відмовлено..
Ухвалою від 20.01.2022 залучено до участі у справі №520/25248/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО».
Третя особа у письмових поясненнях вказала, що станом на час складання припису№7/86 та прийняття рішення №33 ПрАТ «Конпепн АВЕК та Ко» не було власником зазначених об'єктів та не розмішувало на них жодної інформації. Ні Департамент контролю Харківської міської ради, ні Виконавчий комітет Харківської міської ради перед складанням припису №7/86 та прийняттям рішення №33 не звертались до ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» з метою з'ясування, чи є ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» власником ттих об'єктів та/або особою, шо розмістила на цих об'єктах яку-небудь інформацію.
ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» вважає, що відділом реклами Департаменту контролю Харківської міської ради були порушені вимоги Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.06.2011 № 444, у частині вжиття заходів щодо встановлення власників спеціальних конструкцій (п. 3.3 Порядку №444). Також, на думку третьої особи, зазначеним органом були порушені вимоги п. 4.2 Порядку №444, оскільки зазначений припис №7/86 було складено стосовно ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко», яке не є ні власником конструкцій, ні розповсюджувачем на них інформації. Поряд з цим, за позовом ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №520/17594/2020, що набрало законної сили, було скасовано вищевказаний припис №7/86. Третя особа вважає, що рішення №33, прийняте відповідачем на підставі протиправного та скасованого припису №7/86, також підлягає скасуванню.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
На підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2016 ОСОБА_1 є власником арки на металевому каркасі (площею тентового покриття 110 кв.м.). Місцезнаходження цієї арки згідно договору: м. Харків, Торгівельний центр біля станції метро ім. «Академіка Барабашова». по АДРЕСА_3 .
На підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2016 ОСОБА_1 є власником арки на металевому каркасі (площею 143,6 кв.м.). Місцезнаходження цієї арки зпдно договору: м. Харків, Торгівельний центр біля станції метро ім «Академіка Барабашова», Торговельна площадка з організації торгівлі автозапчастинами і автомобілями по пр Ювілейний (ріг вул. Академіка Павлова). Ця арка фактично знаходиться на перехресті АДРЕСА_3 .
На підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2016 ОСОБА_1 є власником арки на металевому каркасі. Місцезнаходження цієї арки згідно договору, м Харків. Торгівельний центр біля станції метро ім. «Академіка Барабашова», торговий комплекс з продажу непродовольчих товарів по АДРЕСА_4 . Ця арка фактично знаходиться на перехресті АДРЕСА_5 .
Як вказує позивач, з отриманого 28.07.2021 листа адвоката Єлісєєва М.І. №27/07-21 ОСОБА_1 стало відомо, що 29.01.2020 виконавчим комітетом Харківської міської ради прийняте рішення № 33 «Про демонтаж спеціальних конструкцій».
Додатком до вказаного рішення міськвиконкому визначено Перелік конструкцій зовнішньої реклами, які підлягають демонтажу.
З доданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що конструкція, що зазначена в пункті 120 вказаного Переліку, є вказаною вище аркою на металевому каркасі (площею тентового покриття 110 кв.м.), що належить ОСОБА_1 на праві власності, конструкція, що зазначена в пункті 121 вказаного Переліку, є другою з вказаних вище аркою на металевому каркасі (площею 143,6 кв.м.), що належить ОСОБА_1 на праві власності, конструкція, що зазначена в пункті 122 вказаного Переліку, є третьою з вказаних вище аркою на металевому каркасі, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Принагідно суд вважає за необхідне надати правову оцінку заявленому відповідачем клопотанню про залишення позову без розгляду у зв'язку з недотриманням позивачем строку звернення до суду, яке задоволенню не підлягає з огляду на те, що, як встановлено судом вище, про існування спірного рішення позивач дізнався 28.07.2021 із листа адвоката, з його змістом ознайомився на сайті міськради, а тому позивач звернувся до суду у встановлений процесуальним законом строк, що було предметом дослідження судом на стадії відкриття провадження у справі та детально описане в ухвалі від 21.12.2021.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України "Про благоустрій населених пунктів".
Так, відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.
Відповідно до пп. 7, 13, пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів і здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів; надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Згідно із ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами.
З метою врегулювання суспільних відносин у сфері благоустрою території міста Харкова, організації належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення, створення умов для реалізації прав суб'єктами у сфері благоустрою, відповідно до ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст. 59 цього Закону, Харківська міська рада 6 скликання рішенням 11 сесії від 16.11.2011 № 504/11 встановила Правила благоустрою території міста Харкова.
В Правилах благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 № 504/11, зі змінами (далі - Правила благоустрою) також зазначається:
елементами благоустрою є, зокрема, засоби та обладнання зовнішньої реклами;
рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача. До рекламних засобів (спеціальних конструкцій) відносяться тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні, плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції тощо).
До обладнання зовнішньої реклами відносяться опори, блоки тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об'єктах благоустрою забороняється, зокрема самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Порядком виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.06.2011 № 444, на підставі якого відповідачем приймалось спірне рішення про демонтаж, передбачено, що робочим органом, на який покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, є відділ реклами Департаменту контролю Харківської міської ради.
Пунктом 3.3 вказаного Порядку №444 передбачено, що робочий орган має провести обстеження виявлених спеціальних конструкцій та вжити заходів щодо встановлення їх власників. Власнику спеціальної конструкції направляється припис з вимогою про усунення порушення вимог чинного законодавства України (п. 4.2 Порядку №444).
Ключовим для вирішення цього спору суд вважає той факт, що при винесенні спірного рішення відповідачем не було встановлено власника конструкцій, що , на думку відповідача, мають бути демонтовані.
Так, наявні в матеріалах справи докази, зокрема, припис №7/86 від 27.11.2019 та власне спірне рішення, свідчать про те, що відповідач вважав, що такі конструкції належать третій особі та використовуються нею для розміщення реклами, про що свідчать також і судові рішення у справах №520/17594/2020 та №520/2463/2020 про оскарження припису та рішення відповідно.
Утім, наявними в матеріалах справи доказами - договорами купівлі-продажу та актами прийому-передачі до них, підтверджено, що власником конструкцій є саме позивач, а не ПрАТ "Концерн АВЕК і Ко".
Відтак, спірне рішення відповідача порушує права позивача як власника конструкцій саме в частині того, що на виконання вимог Порядку №444 відповідачем не з'ясовано власника таких конструкцій, позивач як власник не був повідомлений про винесення рішення, не зазначений у тексті рішення (додатків до нього) як власник, відповідно, позбавлений гарантованого КАС України права особи на участь у процесі прийняття рішення, що свідчить про протиправність такого акту індивідуальної дії в оскаржуваній частині та, як наслідок, його скасування.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні цього спору суд першочергово враховує недотримання відповідачем приписів п.9 ч.2 ст.2 КАС України, а також принципів обґрунтованості, добросовісності та пропорційності при прийнятті оскаржуваного рішення, а оскільки на виконання завдань адміністративного судочинства судом встановлено факт порушення відповідачем вищевказаних основних вимог до спірного індивідуального акту, це має наслідком його скасування.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Зокрема, це стосується доводів відповідача про недотримання третьою особою вимог законодавства про рекламу, оскільки вони не можуть слугувати підставою для надання правової оцінки спірному рішенню, винесеному стосовно позивача як особи, права якої безпосередньо порушує спірний індивідуальний акт та яка у процесі прийняття такого акту участі не приймала.
Тому усі інші аргументи сторін, зокрема, щодо преюдиційності рішень судів у справах №520/17594/2020 та №520/2463/2020, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 70, код ЄДРПОУ 22649344) про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 29.01.2020 № 33 “Про демонтаж спеціальних конструкцій” в частині пунктів 120, 121 і 122 Переліку інструкцій зовнішньої реклами, які підлягають демонтажу, що є додатком до цього рішення, а саме: демонтажу конструкцій зовнішньої реклами, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 . (п. 122 додатку).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 08 червня 2022 року.
Суддя О.Г. Котеньов