з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/2318/22
09 червня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Кременецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кременецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України в якому просить: визнати протиправними дії керівництва Кременецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Тернопільської області Міністерства оборони щодо призову на військову службу під час мобілізації 01.03.2022 ОСОБА_1 .
Позивачем подано 08.06.2022 заяву про забезпечення позову, в якій останній просить заборонити командуванню військової частини НОМЕР_1 (м.Яворів Львівської області) до вступу рішення у законну силу приймати будь-які рішення щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби в інші військові частини та інші регіони України, окрім м.Яворів Львівської області.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що, на думку останнього, є протиправними дії керівництва Кременецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Тернопільської області Міністерства оборони щодо призову на військову службу під час мобілізації 01.03.2022 ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що він працює учителем Лосятинської гімназії Почаївської міської ради Тернопільської області з тижневим навантаженням 18 годин, що становить 100 % ставки.
Також зазначає, що всупереч діючого законодавства Кременецьким РТЦК та СП Тернопільської області МО України його було призвано на військову службу на направлено для проходження даної служби спочатку до Кременецького РТЦК та СП МО України, а згодом у військову частину НОМЕР_1 (м. Яворів Львівської області).
Заявник зазначає, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цій справі, для відновлення яких необхідно буде укласти значних зусиль та витрат.
Прийняття будь-яких рішень щодо переміщення позивача на нове місце військової служби до іншої частини може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вкрай негативних наслідків, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Враховуючи порядок розгляду заяви про забезпечення позову, який встановлений частиною першою статті 154 КАС України (не пізніше двох днів з дня її надходження) розгляд заяви про забезпечення позову проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.
У зв'язку із наведеним, на підставі частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали, що подані заявником, суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Положеннями ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, заявник мотивує протиправністю рішень відповідача щодо його призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до військової частини, що є предметом розгляду в даній.
Судом встановлено, що позивач дійсно працює учителем Лосятинської гімназії Почаївської міської ради Тернопільської області з тижневим навантаженням 18 годин, що становить 100 % ставки і на даний час звільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу до Збройних Сил України із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку, що підтверджується довідкою Лосятинської гімназії Почаївської міської ради Тернопільської області від 05.05.2022 №21.
Відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Отже, у разі визнання незаконності самого призову позивача на військову службу та у випадку прийняття рішенням військової частини про переміщення позивача до іншого місця служби (зону бойових дій), такий факт може унеможливити відновлення порушених прав позивача.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснив оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки позивач 01.03.2022 вже призваний на військову службу та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 в м.Яворів Львівської області, а в подальшому може бути переміщений до іншого місця служби або іншої військової частини.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20.
Вжиття визначених заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права позивача доступу до правосуддя та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Такого ж висновку в подібних правовідносинах зробив Верховний Суд в постанові від 24.06.2020 у справі № 420/7613/19 та від 23.09.2021 у справі № 420/11076/20.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
З огляду на викладене, суд зробив висновок, про задоволення заяви про забезпечення позову та наявність підстав для вжиття заходів адміністративного позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки на час розгляду заяви існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №500/2318/22 задоволити.
Заборонити військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира, вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішення суду по справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 09.06.2025.
Стягувач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Боржник 1: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ).
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Осташ А.В.