Справа № 500/6662/21
01 червня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022, даний позов задоволено повністю: визнано протиправною відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону Україну "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії, відповідно до поданої заяви і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення із заявою - з 01.07.2021 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції № 43157 від 17.08.2021.
Таким чином, судове рішення в даній адміністративній справі набрало законної сили.
На адресу суду 31.05.2022 надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про надання роз'яснення в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в частині зобов'язання вчинити дії. А саме: яким чином слід провести перерахунок пенсії - зарахувавши зазначені періоди як пільговий стаж за Списком №1 чи з врахуванням заробітної плати відповідно до довідок, наданих до заяви від 23.06.2021.
Частиною 3 ст.254 КАС України встановлено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
На підставі ч.3 ст.254 КАС України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає, що відповідно до ч.1 та 2 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Розглядаючи подану заяву, суд встановив, що остання не містить чітких посилань на те, що певні частини рішення суду викликають труднощі в їх розумінні та в чому саме вони полягають.
Суд вважає, що відповідачем не зазначено в чому полягає незрозумілість рішення, а зі змісту заяви вбачається, що позивачу фактично не зрозуміло, яким чином слід провести перерахунок пенсії - зарахувавши зазначені періоди як пільговий стаж за Списком №1 чи з врахуванням заробітної плати відповідно до довідок, наданих до заяви від 23.06.2021.
При цьому, суд зазначає, що порядок і процедура встановлення способу та порядку виконання судового рішення передбачена ст.378 КАС України.
З резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року ясно, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зобов'язано здійснити перерахунок пенсії, відповідно до поданої заяви і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення із заявою - з 01.07.2021 року.
Суд звертає увагу заявника, що в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2021, що стосується позовних вимог щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, зазначено, що ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії, оскільки з 1979 по 1981 роки він працював проходчиком і проходчиком-комбайнером на шахті «Шахта «Краснокутська» (Краснокутське шахтоуправління, шахта №152), яка входила до ДП «Донбасантрацит», а 1981 по 1987 роки - на шахті «Маяк», а з 1987 по 1988 роки на шахті «Майская», які входили до ДП «Свердловантрацит», що підтверджується відповідними документами, що підтверджується відповідними долученими довідками.
Дані підприємства були належним чином зареєстровані в державних органах, в судовому порядку їх установчі документи чи реєстрація не скасовувалася.
Зі змісту листа Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільській області від 30.06.2021 р. № 3437-3652/Г-02/8-1900/21 позивач дізнався, що йому відмовлено в перерахунку пенсії через те, що ним долучено документи, які видані установами на тимчасово окупованій території.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Отже, предметом спору в даній справі є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, відповідно до поданої ним 23.06.21 р. заяви про перерахунок пенсії, згідно довідки про зарплату №1441 від 10.06.2019 р. та №3298 від 05.06.2019 р., що суд зобов'язав здійснити Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а відтак рішення суду є чітким і зрозумілим.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від - 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами".
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі справа №235/2357/17 адміністративне провадження №К/9901/2383/17.
Отже, 23 червня 2021 року позивач звернувся до відповідача із проханням перерахувати пенсію згідно довідок про заробітну плату №1441 від 10.06.2019 та № 3298 від 05.06.2019, що і було предметом розгляду справи.
Відтак відповідно до ст.370 КАС України, відповідач має виконувати рішення суду, а не підшуковувати підстави для його невиконання чи уникнення відповідальності за невиконання рішення суду.
Фактично заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини рішення викликають труднощі в їх розумінні, заявник звернувся до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а у зв'язку з необхідністю роз'яснення порядку виконання рішення суду, що не відповідає вимогам ст.254 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України про надання роз'яснення судового рішення слід відмовити повністю.
Керуючись ст.241, 243, 248, 254 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Подлісна І.М.