09 червня 2022 року Справа № 480/11751/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про розгляд справи № 480/11751/21 за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області щодо невиплати щомісячних страхових виплат з 01.08.2016 по 01.08.2020;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області поновити позивачу та виплатити заборгованість з щомісячних страхових виплат за період з 01.08.2016 по 01.08.2020;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати щомісячних страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду судом задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 15.02.2022 залучено до участі у справі №480/11751/21 у якості співвідповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231).
Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд, дослідивши доводи поданого відповідачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відмовляє у його задоволенні, з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частинами першою, третьою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У частині п'ятій статті 262 КАС України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина шоста статті 262 КАС України).
У той же час, відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
У даному випадку позивачем не заявлено вимог, що унеможливлюють розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Ознайомившись з позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 14, 49, 80, 248, 257-262, 263, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про розгляд справи № 480/11751/21 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько