Справа № 127/1069/22
Провадження № 2/127/155/22
07.06.2022 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Важинській М.П.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Вінницької міської ради (21050 м. Вінниця, вул. Соборна,59) про стягнення грошової компенсації за житлове приміщення та моральної шкоди,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про стягнення грошової компенсації за житлове приміщення та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 є військовим пенсіонером, також являється інвалідом 1 групи.
У 1992 році позивач був звільнений зі служби за вислугою років та приїхав з Півночі, де проходив військову службу, до України, і встав на квартирний облік як військовий пенсіонер - особа, що має право на першочергове отримання житла у Вінницькому обласному військовому комісаріаті.
Згодом вже з комісаріату поставили позивача на квартирний облік у виконкомі Вінницької міської ради.
Позивач перебував на квартирному обліку до 2021 року, 22.02.2021 році отримав листа від Виконавчого комітету Вінницької міської ради з якого дізнався що його зняли з квартирного обліку, згідно рішення прийнятого 28.01.2021 року.
Вказане рішення було оскаржено, і 16.11.2021 року постановою Вінницького апеляційного суду позов було задоволено, рішення виконкому ВМР від 28.01.2021 року було визнано незаконним, а позивача поновлено у черзі на першочергове отримання житла.
Майже за 30 років, позивач не тільки не отримав житла, але й відповідач ще намагався незаконно позбавити права на отримання житла.
Своїми незаконним діями відповідач спричинив значну моральну шкоду, яку позивач оцінює в 200 000,00 грн.
Просив суд, стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради грошову компенсацію за неотримане житло в розмірі 1 300 461,75 грн. та 200 000,00 моральної шкоди.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, надав суд заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення позовних вимог.
Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є військовим пенсіонером, також являється інвалідом 1 групи (а.с.7-8).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 16.11.2021 року, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2021 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано незаконним п. п. 6.10 п.6 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.01.2021 року № 198 «Про зняття з квартирного обліку» про зняття з квартирного обліку при виконкомі міської ради, як таким, що виїхали на постійне місце проживання до іншого населеного пункту: ОСОБА_2 , 1951 року народження з сім'єю з 3 осіб (він, дружина ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_4 ) та виключення зі списку на першочергове отримання житла, як військовослужбовця, звільненого в запас або у відставку.
Зобов'язано виконавчий комітет Вінницької міської ради внести до списку на першочергове отримання житла ОСОБА_2 , як військовослужбовця, звільненого в запас або у відставку, зі складом сім'ї: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (дочка) із збереженням дати зарахування на квартирний облік (а.с.9-11).
Порядок надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення визначається ПКМУ № 728 від 02.09.2015 року.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх компетенції.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
У ст. 1 Житлового кодексу Української PCP зазначається, що відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української PCP громадяни Української PCP мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.
Відповідно до норм Житлового кодексу УРСР та «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених постановою Ради Міністрів Української PCP та Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470, при виконавчому комітеті міської ради ведеться загальна черга потребуючих поліпшення житлових умов, а також списки на першочергове та позачергове отримання житла.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 45 Житлового кодексу Української PCP у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов, а саме особам з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання І і II груп та особам з інвалідністю І і II груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
ч. 1 ст. 43 Житлового кодексу УРСР визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Також, п. 38 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP» передбачено, що громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, що затверджені постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470.
Згідно з п. 39 Правил жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень, а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.
У абз. 3 п. 38 Правил визначено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Інших підходів, ніж дата взяття на облік, у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень, законодавство України не встановлює.
Позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №728, якою затверджено «Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення», однак, п. зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України визначено, що цей Порядок установлює механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальний закладах, установах, а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установа: (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Враховуючи викладене вище, виконавчі органи Вінницької міської ради у своїй діяльності не керуються постановою Кабінету Міністрів України від, 02.09.2015 року №728.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 02.12.2021 року №2904 підпункт 6.10. пункту 6. в рішенні виконавчого комітету міської ради від 28.01.2021 року № 198 в частині зняття з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті міської ради ОСОБА_2 , разом із сім'єю з 3-х осіб (він, дружина - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_4 ) та виключення зі списку на першочергове отримання житла, як військовослужбовця, звільненого в запас або у відставку, визнано таким, що втратив чинність.
За інформацією департаменту житлового господарства Вінницької міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на квартирному обліку від 25.02.1993 року, разом з сім'єю у складі 3 осіб: ОСОБА_2 (заявник), ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (дочка) за АДРЕСА_2 в списку на позачергове отримання житла.
Отже, перед ОСОБА_2 в списку на позачергове отримання житла, перебуває ще 102 особи, які потребують поліпшення житлових умов.
Виконавчий комітет Вінницької міської ради виконав вимоги постанови Вінницького апеляційного суду від 16.11.2021 року по справі №127/4999/21.
В матеріалах справи також відсутні докази звернення позивача до відповідача щодо отримання компенсації вартості даного житла і наявної з даного питання відмови останнього.
Згідно ст.ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди (постанова ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.09.2021 року справа № 296/3139/20).
З аналізу всіх в сукупності встановлених обставин справи та наданих доказів, враховучи предмет та підставу заявленого ОСОБА_2 позову про стягнення моральної шкоди у цій цивільній справі, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки позивачем згідно ст. 81 ЦПК України не було доведено свої позовні вимоги.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ПКМУ № 728 від 02.09.2015 року, ст. ст. 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Вінницької міської ради (21050 м. Вінниця, вул. Соборна,59) про стягнення грошової компенсації за житлове приміщення та моральної шкоди - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 09.06.2022 року.
Суддя: