Справа № 141/188/22
Провадження №1-кп/141/28/22
09 червня 2022 року смт Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020060000265 від 12.08.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Неменка Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , освіта неповна загальна середня, не працює, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
09.08.2021 року, у вечірню пору доби, у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) з підсобного приміщення нежитлового господарства, яке розташоване в АДРЕСА_2 , та яке належить ОСОБА_5 , оскільки йому було достовірно відомо, що там зберігається пшениця.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел до кінця, перебуваючи на території домогосподарства ОСОБА_5 , у якого до нього був вільний доступ, оскільки за згодою ОСОБА_5 ОСОБА_3 доглядав за його домогосподарством, за допомогою невстановленого слідством предмету ОСОБА_3 зірвав навісні замки вхідних дверей підсобного приміщення, де зберігалася пшениця, що знаходиться на території вказаного господарства.
В подальшому ОСОБА_3 ввів в оману свого сина ОСОБА_6 , повідомивши останньому, що дану пшеницю йому надав ОСОБА_5 в розрахунок його послуг по догляду за його домогосподарством та викликав сина в с.Бартошівка Оратівської ТГ Вінницького району Вінницької області для того, щоб забрати пшеницю.
Того ж вечора ОСОБА_6 спільно із своїм знайомим ОСОБА_7 на його транспортному засобі марки «Ford Transit» приїхали до домогосподарства гр. ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_3 навантажили у мішки 520 кг фуражної пшениці 3-го сорту, вартість якої відповідно до висновку експерта №5404/21-21 від 19.08.2021 року становить 3062 грн 80 коп., які винесли із підсобного приміщення та завантажили до вищевказаного транспортного засобу, після чого зникли із місця події, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив матеріального збитку потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 3062 грн 80 коп.
Окрім того, ОСОБА_3 , розуміючи, що його дії, які відбулись 09.08.2021 року, залишились ніким не помічені, з метою продовження свого злочинного умислу, спрямованого на власне збагачення до кінця, 11.08.2021 року у вечірню пору доби знову зайшов на територію домогосподарства, яке знаходиться по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_3 , ввівши в оману свого сина ОСОБА_6 , знову викликав його до себе, щоб набрати пшениці та того ж вечора разом з сином та із своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на транспортному засобі останнього марки «Ford Transit» приїхали до домогосподарства гр. ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_8 навантажили у мішки 480 кг фуражної пшениці 3-го сорту, вартість якої відповідно до висновку експерта №5404/21-21 від 19.08.2021 року становить 2827 грн 80 коп., які винесли із підсобного приміщення та завантажили до вищевказаного транспортного засобу, після чого зникли із місця події, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив матеріального збитку потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 2728 грн 80 коп.
Досудовим слідством дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), із кваліфікуючими ознаками - вчинена повторна і поєднана із проникненням у інше приміщення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся. Додатково обвинувачений пояснив суду, що вчинив вказане кримінальне правопорушення за обставин, зазначених у обвинувальному акті, який було оголошено прокурором в судовому засіданні. Шкодував про вчинене кримінальне правопорушення, просив вибачення у потерпілого
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив факти, викладені в обвинувальному акті, та просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи покази обвинуваченого та ту обставину, що обвинувачений повністю визнав свою вину, у відповідності до вимог ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував, що позиція обвинуваченого добровільна та він правильно розуміє зміст цих обставин. Суд роз'яснив учасникам кримінального процесу про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані стороною обвинувачення докази та обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаній з проникненням у інше приміщення.
При цьому, суд не погоджується із позицією прокурора щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України із кваліфікуючою ознакою як крадіжка, яка вчинена повторно, оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів повторності кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_3 , так як згідно примітки до ст. 185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу, а посилання прокурора на той факт, що обвинувачений 11.07.2017 року був засуджений вироком Оратівського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, є безпідставним.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимогст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України, судом не встановлено.
Суд не визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , щире каяття, з наступних підстав.
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Натомість, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_3 відшкодував шкоду, завдану злочином.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_3 покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі.
При цьому, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його процесуальну поведінку та негативне ставлення до скоєного, щире бажання виправитись, суд доходить висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 5404/21-21 від 19.08.2021 року в розмірі 343,22 грн.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України скасувати арешт, накладений на речові докази.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 65, 66, 67, 70, 75, 76, ч. 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк затримання з 09.04.2022 року (20год. 10 хв.) до 11.04.2022 року (08 год. 10хв.), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 343 (триста сорок три) гривні 22 копійки.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області у справі № 136/1510/21 від 16.08.2021 року, скасувати.
Повернути власнику майна мішки з пшеницею у кількості 12 (дванадцяти) штук, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Липовець, вул. Героїв Майдану, 75, Вінницького району Вінницької області.
Згідно ст. 532 КПК України вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1