Справа № 930/907/22
Пров. № 2-о/930/52/22
про залишення заяви без руху
08.06.2022 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, -
07.06.2022 ОСОБА_1 звернулася в Немирівський районний суд Вінницької області з заявою про встановлення факту батьківства.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Обов'язок доказування і подання доказів передбачений в ст. 81 ЦПК України, а саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до положень п. 3. Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.1995 вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно до п. 6 вищевказаної постанови судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому відповідною главою ЦПК, за участю заявників і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
При цьому заявнику слід врахувати, що суб'єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту (відділ соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; нотаріальну контору, інших спадкоємців - у справах про встановлення факту прийняття спадщини, органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва, тощо), однак у заяві про встановлення батьківства заявник визначали коло заінтересованих осіб на власний розсуд без наведення ґрунтовних підстав для встановлення факту, який для заявника має юридичне значення та безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Відповідно до п.п. 1, 15 Постанови пленуму Верховного суду України N 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» наведений у ст. 273 ЦПК (в попередній редакції на даний час ст. 315 ЦПК України) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.
А тому, оскільки визнання факту батьківства може мати значення для спадкових правовідносин, обов'язковим є залучення до справи як заінтересованої сторони близьких родичів покійного (батьків, братів, сестер, дітей тощо) особи, тобто осіб, які є спадкоємцями померлого за заповітом або за законом, оскільки встановлення факту батьківства померлого впливає на права та обов'язки інших спадкоємців.
В разі відсутності у померлого спадкоємців, заінтересованою особою повинен виступати орган місцевого самоврядування, який представляє громаду, на території якої знаходиться спадкове майно, а також орган реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 Постанови пленуму Верховного суду України N 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.
При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і покійним до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Однак, всупереч вказаним нормам заявницею не додано жодного доказу, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, як і не додано доказів про спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і покійним до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства, а також доказів про коло спадкоємців.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 318 та розділом ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, залишити без руху, надавши заявникові строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявникові, що у разі неусунення недоліків заява вважатиметься не поданою та повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.М. Алєксєєнко