Справа № 128/2967/21
07 червня 2022 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника- ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції клопотання прокурора в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.09.2021 до ЄРДР за №12021020050000459 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -
З 23.10.2021 у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді дане кримінальне провадження.
07.06.2022 у даному судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подані ним до суду два письмові клопотання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які обґрунтував тим, що строк застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, стікає 11.06.2022, однак ті ризики, які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , - обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину; на час затримання не працювали, не мають на волі соціально-стримуючих факторів, окрім того, обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за ч.2 ст.289 КК України, а обвинувачений ОСОБА_6 - за ч.ч.1,2 ст.186 КК України та вчинили даний злочин маючи не зняту та не погашену судимість. Отже вважає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні; а також, перебуваючи на волі можуть продовжити свою злочинну діяльність з метою незаконного збагачення та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Також, прокурор просив суд визначити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розмір застави в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, з покладенням обов'язків передбачених положеннями КПК України.
Окрім цього, прокурор подав письмове клопотання, в якому просив суд продовжити термін дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених судом на обвинуваченого ОСОБА_7 згідно ухвали від 13.04.2022, після внесення за нього застави, строком до 11.06.2022 включно, оскільки ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися. Вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні; а також, може вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_9 до судового засідання не з'явилися: обвинувачений ОСОБА_7 , оскільки призваний до лав Збройних Сил України ; захисник ОСОБА_8 - з невідомих для суду причин; захисник ОСОБА_9 у зв'язку з зайнятістю в іншого судовому процесі .
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо вирішення клопотання прокурора у відсутності його захисника ОСОБА_9 , а також проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 також не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію ОСОБА_6 .
Вислухавши клопотання прокурора, міркування щодо них учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно до п. п.2,4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення. Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»). З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Судом установлено, що запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.
Вирішуючи письмові клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).
Оглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що наразі продовжують існувати та не зменшилися ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Оскільки в даному судовому засіданні, ще не заслухані пояснення потерпілого, свідків, обвинувачених, не досліджені письмові та речові докази, тому суд вважає існують ризики того, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть незаконно впливати на потерпілого, який є їхнім другом та незаконно впливати на свідків, з метою зміни показів в суді на користь обвинувачених.
Крім того, суд бере до уваги, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будучи раніше судимими, на шлях виправлення не стали та обвинувачуються у новому умисному корисливому злочин, тому суд вважає, що існує ризик того, що будучи на волі обвинувачені можуть вчинити інший злочин.
Також, суд бере до уваги, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину, який відноситься згідно КК України до класифікації тяжких злочинів та категорії кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, тому суд вважає що існує ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду.
Відтак, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виправдає себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Отже, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинувачених, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покладених на них процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, їм доцільно продовжити строк застосованого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 05.08.2022 включно, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обов'язків, визначених ст.194 КПК України та встановленням розміру застави останнім - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 49 620 гривень , таким чином задовольнивши клопотання прокурора.
Водночас, у задоволені клопотання прокурора про продовження терміну дії обов'язків, покладених судом після внесення обвинуваченим застави відносно обвинуваченого ОСОБА_7 слід відмовити, виходячи з такого.
Згідно до положень викладених в ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Стаття 187 КПК України, регламентує забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, відповідно до ч.1 цієї статті слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.
Тобто системний аналіз положень ст. ст.187 , 194 КПК України, дає підстави зробити суду висновок про те, що клопотання прокурора про продовження терміну дії обов'язків, покладених судом після внесення обвинуваченим застави повинно розглядатися в судовому засіданні за участі такого обвинуваченого.
Водночас, обвинувачений ОСОБА_7 в дане судове засідання не з'явився з поважних причин, оскільки призваний до лав Збройних сил України під час мобілізації та на теперішній час перебуває на військовій службі, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволені клопотання прокурора ОСОБА_3 відносно ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 331 КПК України, Суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме - по 05.08.2022 включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - обов'язків, визначених КПК України.
Визначити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять ) гривень та надати можливість внесення даної застави за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ)26286152; Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО)820172; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.
Роз'яснити, що обвинувачені або їх заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави надати суду протягом двох днів підтверджуючі документи.
У разі внесення застави на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема:
1) повідомляти суд про своє місце проживання та зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання ;
2) утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в України;
4) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання - без дозволу суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05.08.2022 включно.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Вінницької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити про це усно і письмово Вінницький районний суд Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави відносно кожного із обвинувачених, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважатимуться такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволені клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження терміну дії обов'язків, покладених судом після внесення обвинуваченим застави відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити.
Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», - для виконання; іншим учасникам кримінального провадження, вручити в залі судового засідання, - для відома.
Оголосити перерву в даному судовому засіданні до 11.00 годин -01.08.2022, у зв'язку з неявкою захисників- ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Ухвала в частині продовження строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів: обвинуваченими - з дня отримання копії ухвали; а іншими учасниками- з дня проголошення ухвали.
Повна ухвала суду проголошена 07.06. 2022 о 15.00 годин.
Суддя ОСОБА_10