31.05.2022м. СумиСправа № 920/1010/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/1010/21
за позовом: Фізичної особи-підприємця Пащетника Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Полтавській та Сумській областях (вулю Небесної Сотні, 1/23,
м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 00993001),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39263522),
про визнання договору оренди державного майна № 1988 від 13.09.2013 поновленим
за участю представників сторін:
від позивача: Шершак-Гукова А.М. (адвокат),
від відповідача: Бояринова А.А.,
від третьої особи: Над'ярний С.В. (директор).
Суть спору: 15.09.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати продовженим договір оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 року, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та фізичною особо-підприємцем Пащетник Віктором Івановичем, РНОКПП НОМЕР_2 , з внесеними до нього змінами 11.09.2018 року за договором про внесення змін від 11.09.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. та зареєстрованим в реєстрі за №701 на умовах, які були передбачені договором оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 та договором про внесення змін від 11.09.2018 року на тих самих умовах і на той самий термін, тобто до 09.09.2026 року (5 років). А також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 24.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.10.2021, 11:45.
21.10.2021 розгляд справи № 920/1010/21 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному (в період з 04.10.2021 по 29.10.2021).
Ухвалою суду від 02.11.2021 призначено підготовче засідання на 25.11.2021, 11:45.
24.11.2021 від Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації до суду надійшло клопотання №01-25/1381 від 23.11.2021 (вх.№4138 від 24.11.2021), відповідно до якого Департамент просить суд залучити до участі у справі №920/1010/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Департамент інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39263522). В обґрунтування свого клопотання заявник зазначає, що предметом договору оренди №1988 від 13.09.2013 є державне майно, що знаходиться на балансі Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації, а отже предмет спору стосується прав та обов'язків Департаменту, який на сьогодні не є стороною у справі, і рішення суду може вплинути на його права та обов'язки.
25.11.2021 представник позивача подав до суду клопотання б/н від 25.11.2021 про відкладення розгляду справи, відповідно до якого просить суд надати можливість представнику ознайомитися з матеріалами справи та відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 25.11.2021 задоволено клопотання представника позивача б/н (вх.№ 9753/21) від 25.11.2021 про відкладення підготовчого засідання; задоволено клопотання Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації №01-25/1381 від 23.11.2021 (вх.№4138 від 24.11.2021); продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 08.12.2021, 12:40; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39263522); зобов'язано третю особу - подати до суду: 1. письмові пояснення щодо позовних вимог, з урахуванням положень ст. 168 ГПК України; 2. докази направлення письмових пояснень всім учасникам справи.
06.12.2021 третьою особою подано до суду пояснення щодо предмету спору №01-25/1422 від 03.12.2021 (вх.№10033/21 від 06.12.2021).
08.12.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив б/н від07.12.2021 ( вх.№ 10079/21 від 08.12.2021).
08.12.2021 в судовому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву до 14.12.2021, 12:20.
14.12.2021 третьою особою подано до суду пояснення № 01-25/1457 від 13.12.2021 (вх.№10164/21 від 14.12.2021).
14.12.2021 в судовому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву до 22.12.2021, 12:00.
21.12.2021 відповідачем подано до суду заперечення №10-125-06108 від 13.12.2021.
Ухвалою суду від 22.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.01.2022, 11:30.
17.01.2021 від третьої особи до суду надійшло клопотання №01-25/50 від 17.01.2022, відповідно до якого надає суду розрахунок заборгованості по договору оренди №1988 від 13.09.2013 станом на 17.01.2022 та зазначає, що третя особа не мала можливості подати вказаний розрахунок раніше з причин, що не залежали від неї - заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань за договором оренди №1988 від 13.09.2013.
У судовому засіданні 25.01.2022 оголошено перерву до 17.02.2022,11:00.
17.02.2022 розгляд справи № 920/1010/21 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці (в період з 15.02.2022 по 01.03.2022).
У період з 02.03.2022 до 17.03.2022 та з 04.04.2022 до 27.04.2022 суддя Заєць С.В. перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 29.04.2022 призначено розгляд справи на 31.05.2022, 11:50.
У судовому засіданні 31.05.2021 під час судових дебатів представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, а представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечували.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 16.02.2022 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
13.09.2013 між фізичною особою-підприємцем Пащетник Віктором Івановичем (орендар, позивач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (реорганізоване в Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях) (орендодавець, відповідач) укладено договір оренди державного майна №1988 (далі - договір).
Договір оренди державного майна від 13.09.2013 №1988, посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. 13.09.2013 і зареєстрованого в реєстрі за №1032.
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - будівлю-навіс (літ "О") загальною площею 332,1 м2 (далі - Майно), розташоване за адресою: місто Суми, вулиця Кузнечна, 2 (два), що перебуває на балансі Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств, та організацій України - 35906678) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 13 липня 2013 року і становить за незалежною оцінкою 107280,00 (сто сім тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2013 року - 1330,27 грн (одна тисяча триста тридцять гривень 27 копійок).
Згідно з п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 5.9. договору орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа сплачувати орендну плату за попередній місяць. На вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Пунктом 5.10 договору визначено, що орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передач його в оренду, з урахуванням нормального зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Згідно з п. 8.4. договору у разі, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом 3-х місяців підряд, то у відповідності до ст. 782 Цивільного кодексу України договір буде припинено з моменту одержання - орендарем повідомлення про відмову від договору.
Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 5 (п'ять) років, що діє з 13 вересня 2013 року до 12 вересня 2018 року включно.
Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3. договору).
Пунктом 10.4. договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору, при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
Відповідно до п. 10.6. договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; у разі смерті орендаря.
Згідно з п. 10.7. договору у разі відмови орендодавця від договору оренди, що передбачено пунктом 8.4 цього договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.10. договору).
13.09.2013 позивачем затверджено та підписано разом із відповідачем розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, а саме: будівлі-навісу (літ “О”) за адресою: місто Суми, вулиця Кузнечна, 2 з метою розміщення складу, площею 332,1 м2. Вартість об'єкта оренди за незалежною оцінкою станом на 31.07.2013 - 107280,00 грн. У розрахунку застосовано орендну ставку розміром 15% та індекс інфляції 0,992; орендна плата за перший базовий місяць, яким визначено - серпень 2013 року склала без ПДВ 1330,27 грн (50% - 665,14 грн).
03.02.2015 між позивачем та відповідачем підписано договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. 13.09.2013 року і зареєстрованого в реєстрі за №1032, за яким, враховуючи розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 23.12.2014 №549-О щодо зміни балансоутримувача, внесено зміни в п. 1.1. договору, де балансоутримувачем зазначено Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації.
11.09.2018 між позивачем та відповідачем підписано договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. 13.09.2013 року і зареєстрованого в реєстрі за №1032 (далі - договір про внесення змін від 11.09.2018), яким пункти 1.1., 3.1., 3.7., 10.1. договору викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 1 договору про внесення змін від 11.09.2018 пункт 1.1. договору викладено в такій редакції: “ 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - будівлю - навіс (літ "О") загальною площею 332,1 м2 (далі - майно), розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, що перебуває на балансі Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.07.2018 і становить за незалежною оцінкою 151300,00 грн (сто п'ятдесят одна тисяча триста) гривень 00 копійок.”.
Згідно з п. 2 договору про внесення змін від 11.09.2018 пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: “ 3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, зі змінами (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2018 року - 1878 грн 01 коп. (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень 01 копійка).
Орендна плата за перший місяць оренди після перегляду її розміру - вересень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляцій за серпень та вересень місяць 2018 року.”
Пунктом 4 договору про внесення змін від 11.09.2018 пункт 10.1 договору викладено в такій редакції: “ 10.1. Цей договір діє з 11 вересня 2018 року до 10 вересня 2021 року включно.”
Відповідно до п. 5 договору про внесення змін від 11.09.2018 цей договір про внесення змін є невід'ємною частиною договору оренди державного майна від 13.09.2013 №1988, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. 13.09.2013 і зареєстрованого в реєстрі за №1032, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в установленому порядку.
Договір про внесення змін від 11.09.2018 посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. 11.09.2018 і зареєстрованого в реєстрі за №701.
11.09.2018 позивачем затверджено та підписано разом із відповідачем розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, а саме: будівлі-навісу (літ “О”) за адресою: місто Суми, вулиця Кузнечна, 2 з метою розміщення складу, площею 332,1 м2. Вартість об'єкта оренди за незалежною оцінкою станом на 31.07.2018 встановлена 151300,00 грн. У розрахунку застосовано орендну ставку розміром 15% та індекс інфляції 0,993; орендна плата за перший базовий місяць, яким визначено - липень 2018 року склала без ПДВ 1878,01 грн (50% - 939,01 грн).
11.09.2018 сформовано витяг з індексний номер 137282280 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об'єкту нерухомого майна (нежитлові будівлі, споруди та приміщення) за адресою Сумська обл., м. Суми, вул. Кузнечна, буд. 2, реєстраційний номер 29862359101.
Згідно з інформацією, зазначеною у даному витязі, право користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, а саме: навісом (літера “О”), загальною площею 332,1 м2 (орендодавець - Регіональне відділення фонду державного майна України по Сумській області) відповідно до договору оренди, серія та номер: р. №1032, виданий 13.09.2013, видавник: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Шевельова І.І., а також договору про внесення змін до договору оренди державного майна №1988 від 13.09.2013, серія та номер: р. №701, виданий 11.09.2018, видавник: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Шевельова І.І. до 10.09.2021 належить Пащетник Віктору Івановичу.
14.06.2019 між позивачем та відповідачем підписано договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. 13.09.2013 року і зареєстрованого в реєстрі за №1032, відповідно до п. 1. якого преамбулу договору оренди викладено в новій редакції, а саме:
“Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 42769539, місцезнаходження якого: місто Полтава, вулиця Небесної Сотні, 1/23, далі за текстом “Орендодавець”, в особі заступника начальника регіонального відділення - начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Сумській області Михайленка Дмитра Геннадійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 - (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_3 , виданий органом 5930 16.05.2019 року, дійсний до 16.05.2029 року, реєстраційнім номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), що діє на підставі Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.2019 №83, наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 03.04.2019 №15 “Про підпорядкування підрозділів та розподіл обов'язків між керівництвом регіонального відділення” та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В. 19.04.2019, зареєстрованої в реєстрі за №1026, з одного боку, та фізична особа за законодавством України - підприємець Пащетник Віктор Іванович, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_5 , виданий Ковпаківським РВ СМУ УМВС України в Сумській області 02.02.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: м. Суми, вул. Н-Лепехівська, 30 далі за текстом “Орендар”, що діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, виданої Виконавчим комітетом Сумської міської ради 10.09.2018, з другого боку, а разом - “Сторони”, та окремо “Сторона”, враховуючи наказ Фонду державного майна України від 17.01.2019 №40 “Про реорганізацію регіональних відділень” утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях шляхом злиття Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, уклали цей договір про наступне:”.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №170605889 від 14.06.2019 право користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, а саме: навісом (літера “О”), загальною площею 332,1 м2 (орендодавець - Регіональне відділення фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях) відповідно до договору оренди, серія та номер: р. №1032, виданий 13.09.2013, видавник: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Шевельова І.І., а також договору про внесення змін до договору оренди державного майна №1988 від 13.09.2013, серія та номер: р. №701, виданий 11.09.2018, видавник: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Шевельова І.І. до 10.09.2021 належить Пащетник Віктору Івановичу.
23.06.2020 пунктом 6 розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації №280-ОД “Про внесення змін до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 24.03.2020 №118-ОД” перейменовано Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації на Департамент культури, інформаційної політики та туризму Сумської обласної державної адміністрації.
18.01.2021 пунктом 7 розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації №25-ОД “Про внесення змін до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 24.03.2020 №118-ОД” перейменовано Департамент культури, інформаційної політики та туризму Сумської обласної державної адміністрації на Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації.
Таким чином, станом на 18.01.2021 балансоутримувачем за договором є Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації.
07.06.2021 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди державного майна №1988 від 13.09.2013, просив продовжити дію зазначеного договору строком на п'ять років або на інший термін.
30.06.2021 на підставі звернення орендаря, орендодавець надіслав балансоутримувачу - Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації лист №02-212-01339 “Про продовження дії договору оренди державного майна”.
29.06.2021 Сумська обласна державна адміністрація листом №01-45/7931 повідомила відповідача про те, що не надає згоди на продовження дії договору оренди від 13.09.2021 №1988 у зв'язку з необхідністю його використання для державних потреб.
02.07.2021 Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації надіслав орендодавцю листа № 01-25/822, в якому звернув увагу на вищезазначений лист від 29.06.2021 №01-45/7931 та повідомив, що позивач не вносить орендну плату балансоутримувачу більше п'яти місяців підряд (з розрахунку 1153,84 грн. за місяць), наголошуючи, що за даними бухгалтерського обліку, станом на 22 червня 2021 року заборгованість по орендній платі склала 6470,33 грн. Цим же листом Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації, керуючись ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, звернувся до відповідача з проханням прийняти рішення про відмову у продовженні договору оренди від 13.09.2013 №1988.
06.07.2021 листом №01-45/8253 Сумська обласна державна адміністрація повідомила відповідача про те, що за даними бухгалтерського обліку балансоутримувача позивач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує балансоутримувачу орендну плату вже більше року, а саме: з лютого місяця 2020 року. Сумська обласна державна адміністрація, як орган, уповноважений управляти державним майном, даним листом також звернулася до відповідача як до орендодавця, з проханням розірвати договір оренди від 13.09.2013 №1988 (зі змінами), укладений з орендарем ФОП Пащетником В.І., та зобов'язати останнього повернути майно балансоутримувачу.
19.07.2021 листом №18-212-01523 відповідач повідомив позивача та балансоутримувача, що договір оренди від 13.09.2013 №1988 припиняється 10.09.2021 на підставі ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.1 0.6. Договору у зв'язку з закінченням строку договору, на який його було укладено. Також було наголошено на тому, що Сумська обласна державна адміністрація не надала згоди на продовження дії вищевказаного договору. Крім того, звернено увагу позивача на його обов'язок щодо складення акту приймання-передавання про повернення майна та сплати орендної плати.
23.07.2021 орендодавець листом №18-212-01567 “Про відмову від договору оренди від 13.09.2013 №1988” повідомив орендаря та балансоутримувача, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях користуючись правом застосування положень статті 782 ЦК України, як орендодавець державного майна за договором оренди від 13.09.2013 №1988, укладеним з фізичною особою-підприємцем Пащетником Віктором Івановичем, на будівлі-навіс (літ. “О”) загальною площею 332,1 м2, за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, що обліковується на балансі Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації, у зв'язку із невиконанням орендарем зобов'язань, передбачених пунктами 3.6 та 5.3 даного договору, частиною п'ятою статті 762 ЦК України, частиною третьою статті 285 та частиною першою статті 286 ГК України щодо обов'язкової своєчасної сплати орендної плати повідомило про відмову від договору оренди від 17.06.2014 №2081. При цьому зауважено, що згідно з частиною другою статті 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач лист №18-212-01567 отримав 28.07.2021.
У відповіді на відзив від 07.12.2021 №б/н, позивачем - ФОП Пащетником В.І. констатовано факт, того що “у липні 2021 року позивач отримав від відповідача додаткову угоду до договору №1988 від 13.09.2013 викладену у формі листа від 19.07.2021 №18-212-01523 “Про припинення договору оренди державного майна”. В якій повідомив позивача про те, що договір припиняється 10.09.2021 на підставі ч. 1 ст. 24 Закону №157-Х та п. 10.6. договору у зв'язку із закінченням його строку дії.
У серпні 2021 позивач отримав від орендодавця додаткову угоду про розірвання договору у формі листа №18-212-01567 від 23.07.2021 “Про відмову від договору оренди від 13.09.2013 №1988”.
Водночас, позивач зазначає, що одностороння додаткова угода відповідача про розірвання договору оренди №1988 від 13.09.2013 викладена у формі листа від 23.07.2021 №18-212-01567 “Про відмову від договору оренди від 13.09.2013 №1988” містить в собі дані, які не відповідають фактичним обставин взаємовідносин, а тому є недійсною.
Відповідачем, в свою чергу, надано пояснення, що хоча по тексту листа №18-212-01567 від 23.07.2021 “Про відмову від договору оренди від 13.09.2013 №1988” повідомлено позивача про відмову від договору оренди від 17.06.2014 №2081, але зі змісту листа слідує, що повідомлення про відмову від договору стосується саме договору від 13.09.2013 №1988, укладеного між сторонами спору, та містить інформацію щодо предмета договору від 13.09.2013 №1988, а не договору від 17.06.2014 №2081, яким згідно з п.1.1. договору від 13.09.2013 №1988 є майно, що і зазначене у листі. Тобто, відповідачем, при виготовлені даного листа допущено технічну помилку щодо дати та номеру договору та фактично лист №18-212-01567 від 23.07.2021 “Про відмову від договору оренди від 13.09.213 №1988” є повідомленням про розірвання саме договору від 13.09.2013 №1988.
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача звернувся з позовом, в якому просить визнати продовженим договір оренди державного майна № 1988 від 13.09.2013, який укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях та фізичною особою - підприємцем Пащетник Віктором Івановичем, РНОКПП НОМЕР_2 , з внесеними до нього змінами 11.09.2018 року за договором про внесення змін від 11.09.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. та зареєстрованим в реєстрі за №701 на умовах, які були передбачені договором оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 та договором про внесення змін від 11.09.2018 року на тих самих умовах і на той самий термін, тобто до 09.09.2026 року (5 років). про розірвання договору оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 укладену з фізичною особою-підприємцем Пащетник Віктором Івановичем, викладену у формі листа №18-212-01567 від 23.07.2021 “Про відмову від договору оренди від 13.09.2013 №1988”.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам між сторонами суд керується наступним:
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.
Нормами статті 203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до положень статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами частин 1 та 2 статті 67 ГК України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до приписів статей 626, 629, 631 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є обов'язковим для виконання сторонами; строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до правил статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Норма статті 652 ЦК України встановлює зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
Згідно з ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з оренди, які врегульовані главою 58 ЦК України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 №157-ІХ, в редакції Закону України від 27.04.2021 №1414-ІХ, чинній станом на виникнення спірних правовідносин.
Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
Згідно з ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Частинами 1 та 3 статті 16 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк, на який укладається цей договір, перевищує п'ять років.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Стаття 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює порядок продовження договору оренди. А саме: продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше;
укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;
укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;
укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем.
Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.
Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.
Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.
Будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про:
наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки;
факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов'язкових за договором платежів;
результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об'єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису.
Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання.
Договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду.
Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів:
на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі;
на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об'єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.
Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов'язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.
Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:
про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
Зміст оголошення, особливості проведення аукціону на продовження договору оренди, порядок компенсації вартості невід'ємних поліпшень та застосування переважного права чинного орендаря на продовження договору оренди в ході аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.
У разі якщо об'єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, проведеного згідно з частиною десятою цього Закону, протягом п'яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення аукціону та здійснюється проведення аукціону відповідно до статті 13 цього Закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято:
у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону;
якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю;
якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об'єкта оренди у визначений цим Законом строк;
якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця;
якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців;
якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об'єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.
Згідно з ст. 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди.
Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
У разі банкрутства орендар відповідає за свої борги майном, яке належить йому на праві власності, відповідно до законодавства України.
Договір оренди вважається припиненим в односторонньому порядку за умови встановлення факту надання орендарем недостовірної інформації про право бути орендарем відповідно до положень частин третьої і четвертої статті 4 цього Закону.
Статтею 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначені правові наслідки припинення договору, а саме:
У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
В ході розгляду справи відповідачем було доведено належними та допустимими доказами факт припинення з 10.09.2021 спірного договору оренди від 13.09.2013 № 1988 у зв'язку з закінченням строку договору, на якій його було укладено.
19 липня 2021 року відповідач, користуючись положенням ч.1. ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ та п. 10.6. спірного договору , направив на адресу позивача повідомлення від 19.07.2021 №18-212-01523 про припинення договору оренди державного майна у зв'язку з закінченням строку договору, на якій його було укладено.
Позивачу було відмовлено в продовженні дії договору оренди державного майна від 13.09.2013 № 1988 з підстав, що передбачені ст. 19. Закону України «Про оренду державного та комунального майна» а саме: у зв'язку з необхідністю використання орендованого майна для власних потреб.
Позивач в позовній заяві стверджує про те, що Договір оренди державного майна від 13.09.2013 №1988 є продовженим на підставі пункту 10.4 цього Договору.
Проте, пунктом 10.4. Договору оренди від 13.09.2013 №1988, чітко визначено: «У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір увижається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковими договором, який є невід'ємною частиною договору, при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди». З цими умовами договору оренди позивач погодився, про що свідчить його підпис і печатка на самому договорі.
Згідно ст. 141 ГК України держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
Таким органом в даному випадку є Сумська обласна державна адміністрація.
Листом від 29.06.2021 №01-45/7931 Сумська обласна державна адміністрація, як орган, уповноважений управляти державним майном, повідомила, що не дає згоду на продовження договору.
Отже орган, який законодавством наділений правом управляти державним майном, має самостійно, вільно і без втручань використовувати для власних потреб майно і вирішувати подальшу долю стосовно майна, щодо якого виник спір.
Оскільки в даному випадку відсутній дозвіл органу, уповноваженого управляти державним майном, на продовження договору та відсутній оформлений (укладений) додатковий договір щодо продовження договору, то позовні вимоги позивача про визнання договору оренди державного майна від 13.09.2013 №1988 поновленим, є безпідставними, необґрунтованими та неправомірними.
В свою чергу суд звертає увагу, що під час вирішення спору не покладає в основу рішення і не робіть висновки щодо наявності чи відсутності заборгованості позивача (орендаря) з орендної плати по спірному договору, оскільки основною підставою припинення договору оренди державного майна від 13.09.2013 № 1988 є закінчення строку договору, на який його було укладено.
Так само, суд і не покладає в основу рішення, твердження позивача про фактичне продовження договірних відносин, оскільки позивачем після закінчення дії договору здійснювалась оплата, яку Регіональне відділення приймало та проти такої оплати не заперечувало.
Оскільки, пунктом 3.11. Договору оренди № 1988 сторонами визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Станом на день розгляду справи доказів повернення позивачем орендованого державного майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі матеріали справи не містять.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи фактичні обставини справи та подані докази суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позовних вимог, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Пащетника Віктора Івановича про визнання продовженим договору оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 року, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та фізичною особо-підприємцем Пащетник Віктором Івановичем, РНОКПП НОМЕР_2 , з внесеними до нього змінами 11.09.2018 року за договором про внесення змін від 11.09.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шевельовою І.І. та зареєстрованим в реєстрі за №701 на умовах, які були передбачені договором оренди державного майна №1988 від 13.09.2013 та договором про внесення змін від 11.09.2018 року на тих самих умовах і на той самий термін, тобто до 09.09.2026 року (5 років) - відмовити в повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2022.
Суддя С.В. Заєць