ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.06.2022Справа № 922/3322/20
Суддя Н.Плотницька розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави
до Державної служби геології та надр України
Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Антимонопольний комітет України
про визнання незаконним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу, спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами
Прокурор: не з'явився;
Від відовідача-1: не з'явились;
Від відповідача-2: Перцова О.І. - адвокат на підставі ордеру;
Від третьої особи: не з'явились
15.10.2020 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави з вимогами до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" про визнання незаконним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу, спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, відповідно до якої прокурор просить суд:
- визнати недійсними результати проведеного 22.03.2016 Держгеонадрами аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Мурафинської площі та скасування протоколу проведення вказаного аукціону від 22.03.2016 №6;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 22.03.2016 №6/1-16 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки Мурафинської площі;
- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки газу сланцевих товщ Мурафинської площі від 12.04.2016 № 4760;
- визнати недійною угоду про умови користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні) Мурафинської площі від 31.05.2019 № 4760.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, закрито провадження у справі № 922/3322/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
Постановою Верховного Суду від 19.10.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі № 922/3322/20 скасовано. Справу передано до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 справу № 922/3322/20 передано на розгляд Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 922/3322/20 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 справу № 922/3322/20 прийнято до свого провадження. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.02.2022.
04.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
23.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
12.04.2022 засобами електронного зв'язку до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
20.04.2022 засобами електронного зв'язку до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про надання інформації щодо стану розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 06.06.2022.
У підготовче засідання 06.06.2022 з'явився представник відповідача-2 та підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи у підготовче засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
В обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідач-2 зазначає, що даний позов подано прокурором, у якого відсутні повноваження на здійснення представництва інтересів держави у суді у даній справ, що унеможливлює її розгляд та є підставою для залишення позову без розгляду.
З матеріалів даної позовної заяви вбачається, що прокурор обґрунтовує свою участь у даному судовому процесі в якості позивача виключно тим, що відповідачем по даному позову виступає Державна служба геології та надр України, незаконність дій якої є предметом розгляду у даній справі, однак, на думку відповідача-2 пред'явлення вказаного позову не виключає обов'язку прокурора доводити підстави для представництва інтересів держави у суді у порядку, визначеному чинним законодавством.
Суд, розглянувши клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду дійшов висновку про обґрунтованість даного клопотання та необхідність задоволення останнього з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015 (в редакції, чинній на момент подання позову), визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини третьої).
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічні правові висновки викладені у пунктах 45, 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Натомість у даній постанові Велика Палата Верховного Суду фактично дійшла висновку про те, що збіг в одній особі позивача і відповідача в якості суб'єкта владних повноважень не є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
У пункті 55 зазначеної постанови Велика Палата зазначила, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Із вказаної правової позиції слідує, що якщо відповідачем у справі виступає орган державної влади в інтересах якого поданий позов, вказане не звільняє прокурора від обов'язку підтверджувати підстави для представництва в порядку, визначеному законом.
Так, у позовній заяві прокурор зазначив, що спеціально уповноваженим державою органом у справі є Державна служба геології та надр України, та з огляду на те, що остання виступає відповідачем у даній справі, прокурор вказав на неможливість Державної служби геології та надр України одночасно виступати також і позивачем.
Однак, вищезазначене не спростовує той факт, що прокурор прямо підтвердив правосуб'єктність Державної служби геології та надр України як уповноваженого органу, до компетенції якого належить захист інтересів держави у даних правовідносинах.
Судом досліджено, що Державна служба геології та надр України є органом, уповноваженим на здійснення захисту інтересів держави, що підтверджується усталеною судовою практикою у даній категорії справ.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункти 37- 40 постанови).
При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
З огляду на вищевикладене підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Судом досліджено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення прокурора до Державної служби геології та надр України з повідомленням про наявне чи потенційне порушення інтересів держави.
Пунктом 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, у зв'язку з тим, що прокурор не підтвердив підстав для представництва інтересів держави на момент звернення до суду з позовом, що виключає розгляд заявленого у цій справі позову по суті, суд, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, залишає позовну заяву у справі № 922/3322/20 без розгляду.
З огляду на вищевикладене, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 226, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави з вимогами до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" про визнання незаконним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу, спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами залишити без розгляду.
Узвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена у порядку встановленому законом.
Суддя Н.Плотницька