ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2022Справа № 910/13319/18
Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву Національного банку України про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом Національного банку України
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М"
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1
про визнання правочину №015 від 30.09.2015 року недійсним та застосування наслідків його недійсності
Представники:
від позивача: Ніколенко О.В., довіреність № 18-0011/87890 від 21.09.2021
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір №015 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором №27/10-883А від 11.09.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно договору №015 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії).
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2019 року в задоволенні позовних вимог Національного банку України відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі № 910/13319/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Визнано недійсним договір № 015 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-883А від 11.09.2007. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" (м. Київ, вул. Підлісна, 3; ідентифікаційний код 39971452) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 11, корпус Б; ідентифікаційний код 35199148) документи, отримані згідно договору № 015 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-883А від 11.09.2007. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 11, корпус Б; ідентифікаційний код 35199148) на користь Національного банку України (м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідентифікаційний код 00032106) 1 762,00 грн судового збору за подачу позовної заяви та 2 643,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" (м. Київ, вул. Підлісна, 3; ідентифікаційний код 39971452) на користь Національного банку України (м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідентифікаційний код 00032106) 1 762,00 грн судового збору за подачу позовної заяви та 2 643,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 видано накази.
16.02.2022 року до канцелярії господарського суду від Національного банку України надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 розгляд заяви призначено на 15.03.2022.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022, у зв'язку з чим судове засіданні не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 07.06.2022.
Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, однак відповідно до частини 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву Національного банку України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
За змістом ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).
Частина 2 ст. 328 ГПК України містить вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: якщо його (наказ) видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
В обґрунтування своєї заяви Національний банк України вказує, що за наказом, виданим на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 910/13319/18 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, стягувачем має бути Національний банк України, оскільки постанова суду ухвалена на його користь, а отже і наказ необхідно було видавати Національному банку України, однак вказаний наказ помилково було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М".
В постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 910/13319/18 судом було визнано недійсним договір № 015 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-883А від 11.09.2007.
Наказом Господарського суду міста Києва № 910/13319/18 від 14.11.2019 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" (м. Київ, вул. Підлісна, 3; ідентифікаційний код 39971452) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 11, корпус Б; ідентифікаційний код 35199148) документи, отримані згідно договору № 015 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-883А від 11.09.2007.
Як вбачається з наказу Господарського суду міста Києва 910/13319/18 від 14.11.2019 стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М".
02.12.2009 постановою правління Національного банку України №713 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" прийнято рішення з 07.12.2009 відкликати банківську ліцензію у Акціонерного Банку "Банк регіонального розвитку" та ініційовано процедуру ліквідації банку.
20.11.2013 між Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" в особі ліквідатора Євсієнка Ігоря Савелійовича, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Національним банком України було укладено договір про передавання в управління непроданих активів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований за №3960 (далі - "Договір управління").
Частиною 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - встановлено, що управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
Відповідно до ч. 2 ст. 316 ЦК України особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
З огляду на викладені положення вбачається, що з укладенням договору управління майном (майновими правами) та переданням такого майна управителю відповідна особа набуває статусу фактичного тимчасового власника такого майна, однак з обмеженими положеннями договору та закону повноваженнями щодо володіння та розпорядження ним для досягнення мети укладення відповідного правочину управління.
Отже, власником майна є Національний банк України, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (стягувач за наказом) є управителем такого майна та має діяти в інтересах власника.
Однак, як стверджує Національний банк України постанова суду залишається не виконана в частині повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 11, корпус Б; ідентифікаційний код 35199148) документів, отриманих згідно договору № 015 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-883А від 11.09.2007, оскільки останнім не було пред'явлено наказ Господарського суду міста Києва № 910/13319/18 від 14.11.2019 до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Положення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 329 ГПК України встановлюють, що, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Отже, оскільки наказ Господарського суду міста Києва № 910/13319/18 від 14.11.2019 стягувачем не пред'являється до виконання, то постанова суду в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, залишається без виконання понад двох років, що безумовно призводить до порушення прав та інтересів Національного банку України, з метою захисту яких і було ініційовано спір у даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1008 ЦК України довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час, а пунктом 3 ч.1 ст. 1006 ЦК України визначено його обов'язок негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Таким чином, враховуючи триваюче невиконання рішення суду, невжиття Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" заходів щодо забезпечення примусового виконання рішення суду, як стягувачем за наказом, а також з урахуванням того, що саме Національний банк України є власником майна, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" є лише управителем такого майна (який має діяти в інтересах власника), то цілком обґрунтованим є висновок про втрату інтересу у Банку на існування у повіреного подальшого права на отримання таких документів, а тому саме на користь Банку такі документи мають бути повернуті.
Суд приходить до висновку, що процесуальне право на пред'явлення наказу до виконання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" перейшло до Національного банку України, оскільки саме ця особа має безумовні права на одержання належних їй документів, і така особа, як довіритель в письмовій формі клопоче про припинення делегованих повіреному прав на одержання відповідного майна, а відтак існують підстави для висновку про припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на пред'явлення наказу до виконання.
Оскільки суд дійшов висновку про припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на пред'явлення наказу до виконання у зв'язку із переходом такого права до Національного банку України, то з метою належного виконання судового рішення доцільно видати такій особі новий наказ, адже неефективним будуть дії, спрямовані на повернення чи вилучення попереднього наказу суду.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Національного банку України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Національного банку України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
2. Визнати наказ Господарського суду міста Києва № 910/13319/18 від 14.11.2019, який був виданий на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 910/13319/18 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи в частині, за якою стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" таким, що не підлягає виконанню.
3. Видати Національному банку України наказ про примусове виконання постанови в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи із визначенням належного стягувача - Національного банку України.
4. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
5. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.М. Мудрий