номер провадження справи 4/46/22
09.06.2022 Справа № 335/6803/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13-В)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Беляєва Олександра Валерійовича, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 46196,80 грн.
14.04.2022 до господарського суду Запорізької області згідно ухвали Запорізького апеляційного суду від 01.04.2022 № 335/6803/20 надійшла справа № 335/6803/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про стягнення 46196,80 грн. за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2022 справу № 335/6803/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2022 справу № 335/6803/20 прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження суддею Зінченко Н.Г., присвоєно справі номер провадження 4/46/22, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 360, 525, 526 ЦК України, ст., ст. 5, 9, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Позов пред'явлений позивачем з наступних підстав: 06.09.2017 року між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою вул. Качалова, 16 в м. Запоріжжя, від імені яких діє заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М. , який уповноважений на укладання цього договору рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520, згідно з Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (Замовник) та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» (Управитель) укладено договір № К-349 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Договір набув чинності з моменту його підписання та діє до цього часу. Як зазначає позивач, протягом дії договору він у відповідності до його умов надавав відповідачу послугу з управління будинком в повному об'ємі і належної якості. Відповідно до п. 5 договору вартість послуги з управління будинком складає 12,51 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного із співвласників. Відповідач є власником нежитлового приміщення першого поверху літ. А-2 загальною площею 115,4 кв.м., розташованого у будинку № 16 по вул. Качалова в м. Запоріжжя. Виходячи із площі приміщення, яке є власністю відповідача, щомісячна вартість послуг управителя яка підлягає до сплати відповідачем складає 1443,65 грн. (115,4 кв.м х 12,51 грн.). Проте відповідачем не здійснено оплату за надані послуги по договору № К-349 від 06.09.2017, внаслідок чого заборгованість відповідача за період з листопада 2017 року по червень 2020 року складає 46196,80 грн. (32 міс. х 1443,65 грн.). Претензій від відповідача щодо неякісного або не в повному обсязі надання послуг протягом дії договору до позивача не надходило. Відповідач як співвласник зобов'язаний, зокрема, нести витрати з утримання власного майна. На підставі викладеного, позивач просив суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 46196,80 грн. заборгованості за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2022 про відкриття провадження у справі № 335/6803/20 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 05.05.2022 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання; у разі незгоди з нарахованою сумою - навести свій контррозрахунок, а також у строк до 31.05.2022 - подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву; позивачу запропоновано у строк не пізніше 20.05.2022 подати відповідь на відзив на позовну заяву.
02.05.2022 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву (вих. № б/н від 29.04.2022, вх. № 5603/08-08/22 від 02.05.2022), в якому відповідач проти позову заперечив, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними і необґрунтованими. Мотивуючи свої заперечення відповідач зазначив, що правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово- комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до приписів якого споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживачу; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна. Як вказує відповідач, позивачем до позовної заяви не надано доказів, з яких можливо встановити коли саме йому був переданий в управління будинок за адресою: вул. Качалова, 16, та чи взагалі його було передано. Відповідно, не є можливим встановити, коли саме позивачем розпочалося надання послуг в рамках договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017. Також відповідач зазначає, що згідно з нормами чинного законодавства споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично ними користувалися. Позивачем на підтвердження наданих відповідачу послуг до матеріалів справи надано картку фактичної собівартості витрат з управління багатоквартирним будинком за адресою: вул. Качалова, 16 за період з 01.11.2017 по 30.06.2020, яка не може вважатися належним доказом надання послуг з управляння багатоквартирним будинком, оскільки є одностороннім документом позивача, який до того ж не має зазначення прізвищ та посад осіб, якими цей документ складено. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів фактичного надання йому послуг за договором № К-349 від 06.09.2017 (рахунки, акти, документи первинного бухгалтерського обліку тощо), які б свідчили про виконання позивачем зобов'язань за договором та наявність у відповідача заборгованості саме на заявлену до стягнення суму. Крім того, відповідач зауважує, що в 2019 та 2020 роках ним від позивача отримувалися рахунки на сплату житлово-комунальних послуг, в яких позивачем визначався тариф зовсім в інших розмірах, ніж тариф, заявлений позивачем у позовній заяві, що свідчить про недоведеність позивачем заявленої до стягнення суми заборгованості. Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач зазначив, що належне йому приміщення, що знаходиться у будинку № 16 по вул. Качалова у м. Запоріжжі, є нежитловим і використовується ним під час здійснення підприємницької діяльності як магазин продовольчих товарів. Відповідач не користується сходовими клітинами будинку, оскільки має окремий вхід до свого приміщення, прибирання відповідачем здійснюється самостійно в межах права власності, тому потреби у наданні з боку ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» послуг з освітлення місць загального користування та прибирання сходових клітин не має, а тому заявлення позивачем до стягнення з відповідача витрат на такі послуги є безпідставним. Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача та не надано належного розрахунку та обґрунтування заявлених позовних вимог. На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» у задоволенні позову про стягнення суми 46196,80 грн. боргу за надані послуги з управління будинком. Також відповідачем зазначено про покладення на позивача судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.
11.05.2022 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від позивача надійшла Відповідь на відзив на позовну заяву (вих. № юр-180/22 від 04.05.2022, вх. № 5818/08-08/22 від 11.05.2022), відповідно до якої позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, вважає, що заявлена ним до стягнення сума заборгованості за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017 повністю підтверджується наданими до матеріалів справи письмовими доказами. Також позивач заперечив проти покладення на нього витрат на правничу допомогу, оскільки вважає заявлену суму явно завищеною, такою що не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та не є спів мірною із складністю справи та обсягом виконаних робіт. Крім того, позивач зауважує, що відповідачем до матеріалів справи не надано фактичних доказів понесення витрат на правничу допомогу.
12.05.2022 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли Заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вих. № б/н від 11.05.2022, вх. № 5893/08-08/22 від 11.05.2022), в яких відповідач просить суд відмовити в задоволені позову, а також вказує, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, співмірною із складністю справи та наданим обсягом робіт та доведеною належним чином.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 19.05.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 09.06.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
Прикінцевими положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII від 14.05.2015 визначено, що у разі неприйняття рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої він розташований.
Згідно з вимогами п. 5 ст. 13 вищевказаного Закону у разі, якщо протягом одного року з дати набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої влади, на території якої розташований багатоквартирний будинок... У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради , за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до п. 1 рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» признано управителем будинків у м. Запоріжжі, згідно з додатком № 1 до цього рішення, за об'єктом конкурсу (група будинків) № 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія».
В пункті 5 вказаного рішення зазначено, що Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради спільно з Департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради підготувати проект договору з надання послуг з управління багатоквартирними будинками міста Запоріжжя, що має бути укладений від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу уповноваженою особою виконавчого комітету Запорізької міської ради, строком на один рік, з обов'язком управителя розпочати надання послуг з управління багатоквартирними будинками з 01 листопада 2017 року.
Також зазначеним рішенням (п. 6) уповноважено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородая О.М. укласти договір з надання послуг з управління багатоквартирними будинками міста Запоріжжя від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу.
У відповідності до п. 7 рішення Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради зобов'язано забезпечити доведення до відома співвласників багатоквартирних будинків інформації про управителя (ТОВ «Керуюча компанія «Мрія»), з яким укладено договір, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Запорізької міської влади та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема, на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них, відповідного оголошення, що має містити інформацію про повне найменування управителя, його контактні телефони, номер та дату укладення договору, ціну послуги.
Позивач у позові зазначає, що 06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: вул. Качалова, буд. 16 в м. Запоріжжя, від імені яких діє заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М. , який уповноважений на укладання цього договору рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520, згідно з Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (Управитель) укладено Договір № К-349 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору Управитель зобов'язується надавати Замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а Замовник надає право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли Управитель отримав на такі витрати письмову згоду Замовника.
Пунктом 5 Договору сторони погодили, що Замовник сплачує за надані Управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень на 1 поверсі: 12,51 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 11,37 грн/м.кв; 2) винагорода управителеві - 1,14 грн/м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень на 2 та вище поверхах: 12,51 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальне площі житлового або нежитлового приміщення у об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 11,37 грн/м.кв.; 2) винагорода Управителеві 1,14 грн/м.кв.
Відповідно до п. 18 цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018.
Пунктом 23 Договору сторони визначили, що правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регулюються відповідно до законодавства.
В силу приписів п. 6 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.
У разі припинення дії цього Договору об'єкт передається замовникові із складенням акта прийняття-передачі (п. 24).
В матеріалах справи наявна копія Акту прийняття-передачі об'єкта в управління з управління (з балансу) (Додаток 1 до Договору), відповідно до якого будинок № 16 по вулиці Качалова переданий в управління ТОВ «Керуюча компанія «Мрія».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ 218162840 від 29.07.2020) Фізична особа-підприємець Беляєв Олександр Валерійович (відповідач у справі) є власником нежитлового приміщення першого поверху літ. А-2 загальною площею 115,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Качалова, буд. 16, приміщення 3, яке використовується відповідачем під час здійснення підприємницької діяльності як магазин продовольчих товарів.
Оскільки відповідач є співвласником багатоквартирного будинку 16 по вул. Качалова в м. Запоріжжя, то, виходячи із площі приміщення, яке є власністю відповідача, щомісячна вартість послуг Управителя яка підлягає до сплати відповідачем складає 1443,65 грн. (115,4 кв.м х 12,51 грн.).
Позивачем за період з листопада 2017 року по червень 2020 року нараховано відповідачу оплату за послуги з управління багатоквартирним будинком на загальну суму 46196,80 грн. (32 міс. х 1443,65 грн.)
Претензій від відповідача щодо неякісного або не в повному обсязі надання послуг протягом дії Договору до позивача не надходило.
Проте відповідачем не здійснено оплату за надані послуги по Договору № К-349 від 06.09.2017, внаслідок чого заборгованість відповідача за період з листопада 2017 року по червень 2020 року складає 46196,80 грн.
Наявність заборгованості за Договором № К-349 про надання послуг з управління відповідним багатоквартирним будинком від 06.09.2017 з листопада 2017 року по червень 2020 року у розмірі 46196,80 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі регулюються Законами України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: 5) співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; 7) управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; 9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 4 цього ж Закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов'язки співвласника. (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»)
В частині 2 ст. 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч., ч. 1, 2, 5 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
За приписами ч., ч. 1, 2 ст.12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, 2)витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, 21) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності, 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення, 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: 12) послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, 13) споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач, 14) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: 1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, 2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості, 5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості, 9) складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
П. 7 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що управитель багатоквартирного будинку має право вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
Згідно з ч., ч. 1, 2, 3 ст. 9 названого Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. (абз. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»)
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід'ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов'язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
На вимогу споживача надається інформація про фактичні витрати управителя відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Щодо досліджуваної справи, то відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» позивач надає послуги з управління багатоквартирним будинком № 16 по вул. Качалова у м. Запоріжжя, п. 1 Договору № К-349 від 06.09.2017 сторони визначили види послуг, які надаються позивачем, перелік послуг відповідає переліку послуг, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в п. 5 Договору сторонами узгоджені плата за послуги в місяць.
Матеріали справи свідчать також і про те, що в будинку № 16 по вул. Качалова в м. Запоріжжя на праві власності відповідачу належить нежитлового приміщення першого поверху літ. А-2 загальною площею 115,4 кв.м., що ним не оспорюється.
Отже, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» відповідач несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника, яка згідно п.9 ч.1 ст. 1 Закону становить площу нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017, укладений між позивачем та співвласниками, є обов'язковим для відповідача в силу вимог ч.2 ст.8, ч.5 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч.1 ст.15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і відповідач повинен здійснювати оплату, як то випливає з ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у строки визначені договором.
Наведеними вище обставинами спростовуються доводи відповідача, наведенні в обґрунтування заперечень на позов, стосовно відсутності доказів щодо передачі позивачу в управління будинку за адресою: вул. Качалова, 16, та відсутності доказів коли саме позивачем розпочалося надання послуг в рамках Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017.
Згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку суми заборгованості за період з листопада 2017 року по червень 2020 року відповідач мав сплатити позивачу 46196,80 грн.
Докази оплати вартості послуг або спростування обставин щодо надання їх позивачем в процесі розгляду справи відповідач не представив.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст.530 названого Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, суд вважає доведеним матеріалами справи факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.
Разом із тим, із відзивом на позовну заяву відповідачем до матеріалів справи надані копії рахунків на оплату витрат по будинку, які виставлялися позивачем відповідачу, в яких розмір тарифу на оплату послуг з управляння будинком відрізняється від того, який зазначено в Договорі № К-349 від 06.09.2017 та на підставі якого позивачем здійснено розрахунок суми боргу.
Зокрема, в рахунку за липень 2019 року тариф вказаний в розмірі 7,11 грн./кв.м., за жовтень 2019 року - 5,95 грн./кв.м., за лютий 2020 року - 8,02 грн./кв.м., за червень 2020 року - 8,88 грн./кв.м., за серпень 2020 року - 8,9 грн./кв.м., за листопад 2020 року - 7,6 грн./кв.м.
Крім того, в матеріалах справи наявний адресований відповідачу лист-попередження за підписом генерального директора ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» Калояна А.В., в якому зазначено, що за період з 01.11.2017 по 30.11.2020 заборгованість відповідача за надані послуги з управління багатоквартирним будинком по Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017 становить 15967,74 грн.
Позивачем не наведено суду жодного аргументу та не надано до матеріалів справи належних письмових доказів, які б обґрунтовували різницю в тарифах та сумі заборгованості за Договором № К-349 від 06.09.2017.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів виставлення відповідачу у спірний період рахунків на оплату послуг з утримання багатоквартирного будинку, в яких тариф був би визначений згідно з умовами Договору № К-349 від 06.09.2017, тобто в розмірі 12,51 грн./кв.м.
Так само позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, щодо повідомлення відповідача як співвласника багатоквартирного будинку № 16 по вул. Качалова в м. Запоріжжі про укладення Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017 та про передбачений цим Договором тариф на оплату послуг з утримання будинку.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації».
Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
За таких обставин, суд не може визнати наданий позивачем розрахунок суми позову обґрунтованим, доведеним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Стосовно посилання відповідача щодо неналежності як доказу на підтвердження наданих йому послуг картки фактичної собівартості витрат з управління багатоквартирним будинком за адресою: вул. Качалова, 16 за період з 01.11.2017 по 30.06.2020, то судом такі заперечення відхиляються як безпідставні оскільки стала судова практика у аналогічних спорах вказує, що є належним доказом у справах про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг картки фактичної собівартості утримання будинку управителем та розрахунок належних до стягнення платежів, які здійснено відповідно до періоду надання послуг та площі приміщення за тарифами, встановленими умовами договору та/або встановленими виконавчим комітетом органів місцевого самоврядування. (Правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 21.04.2020 у справі 910/7968/19)
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, частково враховані судом при вирішенні даного спору та частково не знайшли свого підтвердження фактичними обставинами справи.
Враховуючи вище наведене, в задоволені позову відмовляється повністю.
Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн., відповідачем додано до матеріалів справи: копію Договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги б/н від 20.04.2022, укладеного з адвокатом Сердюченко В.В., копію акту приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2022 до Договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги б/н від 20.04.2022, копію Ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АР № 1088095 від 20.04.2022.
Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2022 до Договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги б/н від 20.04.2022. Також зазначений Акт містить відмітку, скріплену підписами і печатками сторін, про те, що оплата від відповідача в сумі 5000,00 грн. за надані послуги адвокатом прийнята.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами понесення ним судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Позивач заперечив проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., оскільки вважає її неспівмірною щодо складності даної справи, а також занадто завищеною з огляду на обсяги наданої адвокатом правової допомоги та змісту цієї допомоги.
Щодо заперечень позивача стовно розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу суд зауважує на наступне.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2022 до Договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги б/н від 20.04.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам вказаного Договору, а час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Приймаючи до уваги предмет, категорію та складність спору між сторонами, обраний відповідачем спосіб захисту своїх прав, кількість процесуальних документів, складених адвокатом, які наявні в матеріалах справи, висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлений відповідачем розмір адвокатських витрат є співрозмірним категорії спору та наданому об'єму адвокатських послуг.
За таких обставин, суд вважає наявними підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Судові витрати зі сплати позивачем судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про стягнення 46196,80 грн. за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-349 від 06.09.2017 відмовити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13-В, ідентифікаційний код юридичної особи 40413159) на користь Фізичної особи-підприємця Беляєва Олександра Валерійовича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 09» червня 2022 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.