вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у відкритті провадження у справі
09.06.2022м. ДніпроСправа № 904/1335/22
Суддя Бажанова Ю.А., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , м. Дніпро
до божника-1 Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
до боржника-2 Дніпропетровська міська рада, м. Дніпро
про стягнення заробітної плати, -
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області (через систему "Електронний суд") із заявою про стягнення заробітної плати з боржників та просить господарський суд:
- стягнути субсидіарно з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради та Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 5 652,69 грн. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні, 69 копійок) за період з травня 2019 року по червень 2022 року;
- стягнути субсидіарно з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради та Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8 149,26 грн. (вісім тисяч сто сорок дев'ять гривень, 26 копійок) за період з 01.04.2022 по 01.06.2022, з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів;
- стягнути субсидіарно з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради та Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати у зв'язку з зростанням споживчих цін в сумі 181 061,40 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістдесят одна гривня, 40 копійок);
- стягнути субсидіарно з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради та Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 86163,84 грн. (вісімдесят шість тисяч сто шістдесят три гривні, 84 копійки) за період з 05.05.2014 по 01.06.2022;
- зобов'язати Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради сплатити місячні суми консолідованих страхових внесків, єдиних соціальних внесків, за період з 01 квітня 2022 року по 01 червня 2022 року щодо вказаних місячних сум заробітних плат ОСОБА_1 за місцем обліку страхувальника;
- визнати ОСОБА_1 таким, якого було звільнено з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, а саме на підставі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або штату працівників.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 позовну заяву залишено без руху, постановлено позивачу протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази направлення на адресу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради копії позовної заяви з додатками; надати виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо звернення із заявою про стягнення заробітної плати до Господарського суду Дніпропетровської області.
07.06.2022 ОСОБА_1 (через систему "Електронний суд") подав до господарського суду заяву про усунення недоліків, в якій, зокрема, зазначив про безпідставність вимог щодо направлення на адресу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради копії позовної заяви з додатками у разі подання позову (заяви) через систему "Електронний суд". Як зазначив позивач, при поданні позовної заяви через систему "Електронний суд" ним було вказано електронну адресу відповідача, що надає суду процесуальну можливість після відкриття провадження у справі надіслати копії позовної заяви з додатками безпосередньо в електронному вигляді, що не спричинить жодного порушення прав учасника справи.
Щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо звернення із заявою про стягнення заробітної плати до Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 зазначив наступне. до звернення до Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 11 разів звертався до Індустріального районного суду, рішення суду набрали законної сили, але не виконуються, тому ОСОБА_1 вирішив звернутись саме до Господарського суду Дніпропетровської області. Як зазначив ОСОБА_1 у заяві про усунення недоліків, він не має можливості скористатися професійною правничою допомогою, оскільки адвокати припиняють надавати допомогу на стадії виконання судового рішення, а на оплатну правничу допомогу відсутні кошти так як не отримує заробітну плату.
Здійснивши оцінку заявлених матеріалів на предмет можливості їх розгляду за правилами господарського судочинства, господарським судом встановлено наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В силу приписів статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Частинами 1-3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає юрисдикцію господарських судів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Як вбачається зі змісту поданої до Господарського суду Дніпропетровської області заяви ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з боржника, вона містить вимоги та фактично є спором у справі про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради.
Між тим, в Господарському суді Дніпропетровської області провадження про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради відсутнє, а подана заява не є заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у порушенні статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
З наведеного вбачається, що заява ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради та Дніпровської міської ради була б підсудна Господарському суду Дніпропетровської області за наявності справи про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської.
Однак, за відсутності провадження про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської у Господарському суді Дніпропетровської області, заява ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати не підсудна господарському суду враховуючи суб'єктний склад сторін та предмет спору (стягнення заробітної плати).
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
При цьому, як витікає зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997, № 9-зп не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що є підставою для відмови у прийнятті позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Отже, справи у спорах про стягнення заробітної плати з боржника, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви та роз'яснює заявникові, що її розгляд належить до юрисдикції місцевого загального суду шляхом подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства.
При цьому, господарський суд звертає увагу ОСОБА_1 , що у разі відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради заява про стягнення заробітної плати буде підсудна господарському суду, в провадженні якого перебуватиме така справа.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ст.ст. 20, 175, 233, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.А. Бажанова