вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.06.2022м. ДніпроСправа № 904/9571/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Фізичної особи - підприємця Ментій Валентина Вікторовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 2 817 678,40 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Руденко С.О., адвокат
Від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Ментій Валентина Вікторовича:
- заборгованість з орендної плати по укладеному договору оренди №12/02-3832-ОД від 24.12.2009 за період з серпня 2019 року по листопад 2021 року у розмірі 1 097 052,25грн.,
- неустойку за період з жовтня 2019 року по листопад 2021 року у розмірі 1 696 269,65грн.
- та заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна за період з серпня 2019 року по листопад 2021 року у сумі 24 356,50 грн., всього 2 817 678,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди майна №12/02-3832-ОД від 24.12.2009 відповідач не звільнив займане ним приміщення та не повернув орендоване майно.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2021 справу № 904/9571/21 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.01.2022.
З 20.01.2022 підготовче засідання відкладено на 16.02.2022.
24.01.2022 до господарського суду надійшла заява позивача, якою долучено до матеріалів справи копії витягів з податкових декларацій з плати за землю за 2017-2019 роки, копії витягів із податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2019 роки, лист від 11.11.2019, платіжні доручення №№ 54 від 01.03.2017, від 20.03.2017, № 194 від 28.08.2017 та копії рахунків-фактур.
Ухвалою суду від 16.02.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 10.03.2022.
Судове засідання 10.03.2022 не відбулось у зв'язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану.
Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 затвердженим Верховною Радою України 21.04.2022 Законом № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2022 відкладено судове засідання у справі №904/9571/21, зазначено, що про дату, час та місце розгляду справи учасників справи буде повідомлено додатково.
В той же час, відповідно до ч.1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно з ч.2 ст.12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність подальшого розгляду справи та визначення дати судового засідання.
Відповідно до частини 2 статті 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд призначив справу до судового розгляду на 07 червня 2022 року.
Відповідач у підготовчі та судове засідання не з'являвся, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином: ухвала про відкриття провадження у справі від 20.12.2021 отримана відповідачем 14.01.2022 (а.с.166-167, 172), ухвала суду від 20.01.2022 отримана 12.02.2022, ухвала суду про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду отримана 05.04.2022 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930019425489 міститься в матеріалах справи).
Ухвала суду від 16.05.2022 направлялась на адресу відповідача (50054, м. Кривий Ріг, вул. Абаканська, 4), повернулась з відміткою пошти "адресат відсутній". Натомість, відповідач був повідомлений про дату, час, місце судового розгляду справи телефонограмою від 16.05.2022, яку отримав особисто (т-н: 38(097) 342 55 14).
Жодних заяв, клопотань від відповідача під час розгляду справи до суду не надходило.
Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 07.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги позивачів за первісним та зустрічним позовами, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -
24 грудня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (далі - Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Ментій Валентином Вікторовичем (далі - Відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 12/02-3832-ОД (далі - Договір оренди).
Згідно п.1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно, а саме, нежитлове вбудоване приміщення (реєстраційний номер 663865112110) загальною площею 280,0 кв.м., що перебувало на балансі Державного Підприємства "Придніпровська залізниця", розміщене за адресою: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Кириленка буд. 14-а.
ДП "Придніпровська залізниця" було балансоутримувачем вказаного нерухомого майна за Договором оренди.
Майно передавалося в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу промислових та продуктових товарів (п.1.2. договору).
Згідно п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДБ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції за листопад 2009 року 12245,25 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за - грудень 2009 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2. договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. договору).
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.12.2009 до 23.11.2012 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органам державного пожежного нагляду та узгодження Бадансоутримувача, Договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п.10.1. договору).
Пунктом 10.11. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.
Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок, щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря (п.10.12 договору).
Пунктом 10.13 договору передбачена відповідальність орендаря за не виконання обов'язку щодо повернення Майна після припинення договору. У такому разі, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення.
Постановою КМУ від 25.06.2014 №200, було утворено Публічне Акціонерне Товариство "Українська Залізниця". Додатком 1, до названої постанови КМУ, затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". До нього, зокрема, увійшло Державне Підприємство "Придніпровська Залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828).
Постановою КМУ від 02.09.2015 №735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" було затверджено статут ПАТ "Укрзалізниця", відповідно до п. 2 якого Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до Постанови КМУ від 25.06.2014 №200. Пунктом 12 Статуту закріплено, що Товариство с юридичною особою з дня державної реєстрації.
Також, відповідно до ст. 6 до Закону України від 23.02.2012 № 4442-УІ "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
21.10.2015 відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄРДПОУ 40075815). До даних "про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й Державне підприємство "Придніпровська залізниця".
Таким чином ПАТ "Укрзалізниця" стало правонаступником ДП "Придніпровська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця".
10.03.2016 між ПАТ "Українська залізниця", що є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, та ФОП Ментій В.В., без участі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, укладено Додатковий договір до Договору оренди № 12/02-3832-ОД, згідно з пунктом 1 якого сторонами погоджено, що Орендодавцем майна, визначеного Договором оренди № 12/02-3832-ОД, є ПАТ "Українська залізниця" (а.с.26).
Додатковим договором пункт 3.1. договору № 12/02-3832-ОД викладено в наступній редакції: Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 21616,88 грн. без ПДВ (п.3. Додаткового договору).
Також, пункт 3.6 Договору оренди №12/02-3832-ОД викладено в новій редакції: "Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним".
Додатковим договором продовжено термін його дії по 31.03.2016 включно (п.8 додаткового договору).
Згідно з пунктами 11, 12 Додаткового договору від 10.03.2016 умови цього Додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015. Цей Додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2016 включно. Усі інші умови договору, не порушені даним додатковим договором, залишаються без змін.
Окрім того, укладаючи Додатковий договір від 10.03.2016 до Договору оренди № 12/02-3832-ОД, сторони погодили, що заміна сторони орендодавця відбувається у зв'язку з утворенням ПАТ "Українська залізниця" відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
10.03.2016 сторонами до даного Додаткового договору підписано акт приймання-передачі, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду вказане нерухоме майно (а.с.27). Згідно цього Акту Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Кириленко, 14А, площею 280,0кв.м.
18.03.2016 додатковим договором до договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 строк дії зазначеного Договору оренди було пролонговано до 30.06.2016 (а.с.28).
18.07.2016 додатковим договором до договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, строк дії зазначеного Договору оренди було пролонговано до 31.07.2016 (а.с.29).
15.09.2016 додатковим договором до договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, строк дії зазначеного Договору оренди було пролонговано до 31.10.2016 (а.с.30).
25.10.2016 додатковим договором до Договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 пункт 3.1 розділу 3 Договору оренди "Орендна плата " було доповнено абзацом 2 та викладено в наступній редакції: "Орендна плата визначена за домовленістю сторін, з 01.10.2016 становить 23 945, 00 грн. без ПДВ " (а.с.31).
29.11.2016 додатковим договором до договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 строк дії зазначеного договору оренди було пролонговано до 31.03.2017 (а.с.33).
В свою чергу, на розгляді у господарському суді перебувала справа №904/8389/17 за позовом ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до ФОП Ментія Валентина Вікторовича про: виселення Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича з нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 280 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кириленка,14-а, яке належить Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" переданого в оренду за договором оренди № 12/02-3832-ОД та стягнення 109 440,39грн заборгованості з орендної плати по договору оренди № 12/02-3832-ОД за лютий-травень 2017 року, 101111,38 грн. неустойки за квітень - травень 2017 року та 37404,16 грн. заборгованості за утримання та комунальні послуги орендованого майна за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року.
Справа №904/8389/17 розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/8389/17 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 861,90 грн. та витрати на експертне дослідження в розмірі 6 864,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 09.11.2021, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі № 904/8389/17 скасовано частково, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 109440,39 грн. заборгованості з орендної плати. Прийнято в цій частині нове рішення. Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ФОП Ментія Валентина Вікторовича на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованість з орендної плати в сумі 32220,47 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Під час розгляду справи № 904/8389/17 судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з п. 10.1. договору оренди від 24.12.2009 договір було укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.12.2009 до 23.11.2012.
Додатковою угодою від 05.12.2012 строк дії договору пролонговано з 24.11.2012 по 23.10.2015 (включно); додатковою угодою від 28.12.2015 строк дії договору пролонговано з 24.10.2015 до моменту надання Регіональному відділенню майна переліку майна, що увійшло та не увійшло до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", але не більш ніж по 31.12.2015; додатковим договором від 10.03.2016 строк дії договору продовжено до 31.03.2016; додатковою угодою від 18.03.2016 строк дії договору продовжено до 30.06.2016 (включно); додатковим договором від 18.07.2016 строк дії договору продовжено з 01.07.2016 до 31.07.2016 (включно); додатковим договором від 15.09.2016 строк дії договору продовжено з 01.08.2016 до 31.10.2016 (включно); додатковим договором від 29.11.2016 строк дії договору продовжено з 01.11.2016 по 31.03.2017.
У зв'язку з запереченнями ФОП Ментій Валентин Вікторович щодо укладання додаткових угод, господарським судом у справі № 904/8389/17 було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експерта № 5459-18 від 25.01.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі № 904/8389/17:
- підписи від імені Ментій Валентина Вікторовича: в графі "Орендар" договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 (том 1. арк. с. 29), в графі "Узгоджено:" розрахунку орендної плані до договору оренди без дати (том 1, арк. с. 26); в графі "Прийняв:" акту приймання передачі від 24.12.2009 (том 1, зворотний бік арк. с. 26); в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 15.09.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 36) виконані Ментій Валентином Вікторовичем;
- підписи від імені Ментій Валентина Вікторовича: в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 10.03.2016 до договору оренди нерухомого майна (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 31); в графі "Орендар В.В. Ментій" (додаток № 1) від 10.03.2016 розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди майна, що обліковується на балансі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (том 1, зворотний бік арк. с. 33); в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" (додаток № 2) акту приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна від 10.03.2016 (том 1, арк. с. 33), виконані не Ментій Валентином Вікторовичем, а іншою особою;
- підписи від імені Ментій Валентина Вікторовича: в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 18.03.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1; арк. с. 34); в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 18.07.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 35), виконані не Ментій Валентином Вікторовичем, а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису;
- підписи від імені Ментій Валентина Вікторовича: в графі "Узгоджено: В.В. Ментій" (додаток 1) розрахунку орендної плати до договору оренди; в графі "Орендар: ПП Ментій В.В. м. Кривий Ріг. вул. Абаканська, 4 В.В. Ментій" додаткової угоди від 05.12.2012 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 27); в графі "Орендар: ФОП Ментій В.В. м. Дніпропетровськ, вул. Абаканська, 4 В. Ментій" додаткової угоди від 28.12.2015 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 28); в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій додаткового договору від 25.10.2016 до договору оренди нерухомого майна від 24.12.2009 № 12/02-3832/ОД (том 1, арк. с. 37); в графі Орендар В.В. Ментій" (додаток № 1) розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди майна, що обліковується на балансі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"; в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 29.11.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 39); в графі "Узгоджено з орендарем В. Ментій" (додаток 1) розрахунку орендної плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна (том 1, арк. с. 30), виконані не Ментій Валентином Вікторовичем, а іншою особою.
Таким чином, з урахуванням висновку експерта № 5459-18 Ментій В.В. підписані: договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, акт приймання передачі від 24.12.2009 та додатковий договір від 15.09.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД.
Підписи в додаткових договорах від 10.03.2016, від 18.03.2016, від 18.07.2016, актах від 05.12.2012, від 10.03.2016, розрахунку орендної плати від 05.12.2012, від 28.12.2015 та від 25.10.2016 виконані не Ментієм В.В., а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису.
Також у постанові Центрального апеляційного суду від 06.07.2021 у справі № 904/8389/17, зокрема, встановлено, що оскільки, з урахуванням висновку експерта ФОП Ментій Валентином Вікторовичем підписані договір оренди нерухомого майна № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, акт приймання передачі від 24.12.2009 та додатковий договір від 15.09.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД, яким були внесені зміни в п. 10.1 Договору оренди і даний пункт був викладений в наступній редакції: "Цей Договір діє з 01.08.2016 по 31.10.2016 включно", договір мав продовжуватись:
- з 01.11.2016 по 31.01.2017;
- з 01.02.2017 по 30.04.2017;
- з 01.05.2017 по 31.07.2017.
Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що строк дії договору продовжено згідно основного договору на 3 (три) місяці.
Із урахуванням висновків Центрального апеляційного суду у справі № 904/8389/17, договору оренди нерухомого майна № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 продовжено на строк: з 01.08.2017 по 31.10.2017, з 01.11.2017 по 231.01.2018, з 01.02.2018 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2018 по 31.10.2018, з 01.11.2018 по 31.01.2019, з 01.02.2019 по 30.04.2019, з 01.05.2019 по 31.07.2019, з 01.08.2019 по 31.10.2019.
Однією із істотних умов договору оренди є строк на який він укладається (ч.1 ст.284 ГК України).
Частиною 4 статті 284 ГК України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором
12 листопада 2019 року позивачем на адресу відповідача направлено лист від 11.11.2019 № НЗІ-90/227, яким повідомлено про закінчення терміну дії договору оренди від 24.12.2009 та повернення орендованого майна за актом приймання-передачі (а.с.120).
Направлення цього листа підтверджується описом вкладення цінного листа та квитанцією про направлення цінного листа.
Таким чином, договір оренди є припиненим 31.10.2019.
У зв'язку з припиненням дії договору для орендаря настають наслідки, передбачені пунктом 10.11 договору оренди, відповідно до якого у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 (трьох) робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
У встановлений п.10.11 договору строк після припинення дії договору відповідач орендоване майно не повернув.
Повернення орендованого майна відбулося згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 31.03.2022, тобто з порушенням встановленого строку для його повернення.
Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2817678,4грн, з яких:
заборгованість з орендної плати по укладеному договору оренди №12/02-3832-ОД від 24.12.2009 за період з серпня 2019 року по листопад 2021 року у розмірі 1 097 052,25грн.,
- неустойка за період з жовтня 2019 року по листопад 2021 року у розмірі 1 696 269,65грн.
- та заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна за період з серпня 2019 року по листопад 2021 року у сумі 24 356,50 грн.
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору оренди, строк дії договору, наявність підстав для стягнення орендної плати, неустойки та відшкодування витрат на утримання майна.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.
Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", прийнятого 10 квітня 1992 року №2269-XII в редакції, яка діяла у спірний період, а також Цивільним кодексом України та Господарським Кодексом України.
Згідно зі ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, що діяла у спірний період, обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, що діяла у спірний період, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Орендар вступив у строкове користування об'єктом оренди з 24.12.2009 (дата підписання Акту приймання - передачі, а.с.22).
Згідно зі статтею 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.
У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється (частина 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Судом встановлено, що ПАТ "Українська залізниця" стала власником спірного нерухомого майна 21.09.2016.
У договорі відсутня умова про те, що в разі відчуження власником об'єкта оренди договір оренди припиняється, то у такому разі новий власник майна автоматично в силу закону набуває прав та обов'язків орендодавця за договором оренди, і цей договір для нього зберігає чинність, незалежно від того, укладали сторони додаткові угоди чи ні.
Відтак, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №12/02-3832-ОД від 24.12.2009 є чинним для нового власника майна та обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до договору оренди від 24.12.2009 визначена орендна плата в сумі 12245,25 грн. без ПДВ.
Матеріали справи містять рахунки-фактури щодо нарахування орендної плати за період з серпня 2019 року по листопад 2021 року (а.с.44-66).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що договір оренди припинив свою дію 31.10.2019, тож стягненню підлягає орендна плата за період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року включно (за серпень - 36716,26грн, за вересень 2019 року - 36717,59грн, за жовтень - 37344,01грн).
Відповідно до пункту 3.6. договору оренди орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця за який здійснюється платіж.
В установлений договором строк відповідач свої зобов'язання з оплати орендної плати не виконав.
Доказів сплати заборгованості з орендної плати за період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року у сумі 110777,86грн відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином вимога позивача про стягнення орендної плати підлягає задоволенню частково за період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року у сумі 110777,86грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму неустойки за період з жовтня 2019 року по 30 листопада 2021 у розмірі 1696269,65грн на підставі ст.785 ЦК України.
За вимогою про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, предметом доказування є, зокрема, обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк (умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та не вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна тощо).
Згідно з частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Отже, виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
Установлено, що договір оренди припинив свою дію 31.10.2019.
Згідно п.5.5. договору оренди орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві та балансоутриумувачу збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря. Один екземпляр акту приймання-передачі строком у три дні надається орендодавцеві.
У зв'язку з припиненням дії договору для орендаря настають наслідки, передбачені пунктом 10.11 договору оренди, відповідно до якого у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 (трьох) робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Після припинення дії договору відповідач орендоване майно повернув лише 31.03.2022 (Акт приймання-передачі від 31.03.2022 міститься в матеріалах справи).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків та здійсненні своїх суб'єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 (пункти 137-139) та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
Відповідно до статті 614 ЦК України для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини в особи, яка порушила зобов'язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі №910/16362/18 (пункт 51), від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, від 06.07.2021 у справі №906/562/20.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №908/3592/19.
Відповідач доказів прийняття ним заходів до повернення об'єкта оренди за закінченням строку договору чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні суду не надав.
Отже, неповернення об'єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), а тому існують усі правові підстави для застосування до відповідача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України неустойки, розрахованої за безпідставне користування спірним об'єктом оренди після 31.10.2019.
Заявлена позивачем до стягнення неустойка за період з жовтня 2019 року по листопад 2021 в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України становить 1696269,65грн (а.с.67,74).
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення такого договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Відтак, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 Цивільного кодексу України).
З викладеного вбачається, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
Тому, яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
Враховуючи встановлені судом факти припинення договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, та неповернення відповідачем майна з оренди в порядку, передбаченому пунктом 10.11 договору, вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення майна є правомірними та такими, що відповідають правовому регулюванню частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України й підлягають задоволенню в сумі 1634459,29грн (1696269,65грн - 61810,36грн (орендна плата у подвійному розмірі за жовтень 2019 року не враховується) за період з листопада 2019 року по листопад 2021 року.
Окрім вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна в сумі 24356,5грн. за період з серпня 2019 року по листопад 2021 року.
01.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (балансоутримувач) та фізичною особою - підприємцем Ментій Валентином Вікторовичем (орендар) укладено договір № ПР/ДН-2-16-030/НКМ-В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарюю до Договору оренди від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (далі - Договір про відшкодування витрат).
Відповідно до п.1.1. Договору про відшкодування витрат структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кириленко, 14А, загальною площею 280,0кв.м., а також утримання прилеглої території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, експлуатаційні витрати та комунальні послуги, у тому числі на компенсацію плати податку на землю, пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Орендар користується майном, загальною площею 280,0 кв.м., яке розміщене на 2 поверсі будівлі крамниці №15 відповідно до плану розміщення орендованого майна, що додається до договору (Додаток №1), вартість якого, згідно зі звітом про оцінку (незалежну), станом на 04.10.2012 становить 806132,0грн. (п.1.2 договору про відшкодування витрат).
Згідно з п. 1.3 договору про відшкодування витрат орендоване майно використовується для розміщення об'єкту торгівлі продовольчими та промисловими товарами.
Згідно з п. 2.1.1 договору виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням орендованого майна та прилеглої території. Розмір плати за обслуговування майна та прилеглої території залежить від переліку та складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачем, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) згідно Додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.
Пунктом 2.1.4 договору передбачено обов'язок балансоутримувача виконувати розрахунок витрат балансоутримувача на утримування орендованого майна згідно фактично понесених витрат на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі.
У відповідності з п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов'язаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримування орендованого майна та прилеглої території згідно виставленого рахунку фактично наданих послуг.
Цей договір набуває чинності з моменту укладення та діє протягом строку дії договору оренди. У будь-якому разі його умови розповсюджуються на відносини сторін до повернення майна орендарем балансоутримувачу згідно з актом приймання-передачі (п.7.1 договору про відшкодування витрат).
До договору додано розрахунки щомісячних платежів по відшкодуванню витрат балансоутримувача (без врахування ПДВ) на утримання нерухомого орендованого майна на 01.08.2016 по орендарю ФОП Ментій В.В. на частину приміщення магазину №15 (другий поверх) м. Кривий Ріг, вул. Кириленко,14а станом на 2019, 2020, 2021 роки (а.с.91-92, 102,104).
У п. 2 розрахунку станом на 2019 рік зазначено, що: розмір щоквартальної плати по відшкодуванню податку на нерухомість складає 1460,9грн/кВ, станом на 2020 рік - 1653,4грн/кВ; витрати пов'язані з веденням розрахунків до договору оренди нерухомого майна та договору щодо відшкодування витрат балансоутримувача згідно калькуляції, становлять 63,84грн/міс (а.с.93).
На відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого та послуг з ведення розрахунків по договору за майна № ПР/ДН-2-16-030/НКМ-В від 01.08.2016 позивачем виставлені рахунки-фактури (а.с.94-119): №131/8 від 12.08.2019 на суму 190,57грн, № 144/9 від 10.09.2019 на суму 1943,65грн, № 57/10 від 10.10.2019 на суму 190,57грн, №171/11 від 11.11.2019 на суму 190,57грн, № 183/12 від 10.12.2019 на суму 1943,65грн, № 4/1 від 28.01.2020 на суму 63,84грн, № 18/02 від 11.02.2020 на суму 190,57грн, № 34/03 від 20.03.2020 на суму 2301,38грн, № 45/4 від 10.04.2020 на суму 190,57грн, № 56/5 від 14.05.2020 на суму 190,57грн, №68/6 від 10.06.2020 на суму 2174,65грн, № 81/7 від 10.07.2020 на суму 190,57грн, № 92/8 від 10.08.2020 на суму 190,57грн, №105/9 від 10.09.2020 на суму 2174,65грн, № 117/10 від 13.10.2020 на суму 190,57грн, № 129/11 від 10.11.2020 на суму 190,57грн, № 141/12 від 10.12.2020 на суму 2174,65грн, № 4/1 від 12.01.2021 на суму 63,84грн, № 17/2 від 10.02.2021 на суму 317,33грн, № 30/3 від 10.03.2021 на суму 2710,58грн, № 43/4 від 13.04.2021 на суму 190,58грн, № 57/5 від 11.05.2021 на суму 190,58грн, № 71/6 від 10.06.2021 на суму 2710,58грн, № 85/7 від 12.07.2021 на суму 190,58грн, № 99/8 від 10.08.2021 на суму 199,55грн, № 112/9 від 10.09.2021 на суму 2713,57грн, № 124/10 від 18.10.2021 на суму 193,57грн, № 136/11 від 10.11.2021 на суму 193,57грн.
Здійснивши аналіз наданих до матеріалів справи рахунків-фактур на відшкодування витрат по утриманню будинку, судом встановлено, що в рахунках зазначено послугу із ведення розрахунків по договорам за кожен місяць, яка становить за серпень 2019 року - травень 2021 року - 53,20 грн. без ПДВ, а за червень 2021 року - листопад 2021 року - 55, 69грн (без ПДВ).
Проте, у розрахунку, який є додатком до договору зазначено, що витрати пов'язані з веденням розрахунків до договорів оренди нерухомого майна та договору щодо відшкодування витрат балансоутримувача згідно розрахунку калькуляції, становлять 34,63 грн./міс. без ПДВ.
Доказів формування нового розміру витрат в установленому порядку та його затвердження позивачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, вимога про відшкодування витрат на утримування орендованого майна підлягає частковому задоволенню у розмірі 23714,62грн.
Обов'язок відповідача вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримання орендованого майна та прилеглої території згідно виставленого рахунку фактично наданих послуг передбачений умовами договору (п.2.2.3). Розмір земельного податку та податку на нерухоме майно визначений на законодавчому рівні.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення орендної плати за період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року у сумі 110 777,86грн., неустойку в розмірі 1 634 459,29грн та в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна за період з серпня 2019 року по листопад 2021 року в сумі 23714,62грн, всього 1768951,77грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 26534,28 (1768951,77грн х1,5%).
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментій Валентина Вікторовича задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ментій Валентина Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) заборгованість з орендної плати у сумі 110777,86грн., неустойку в розмірі 1634 459,29грн, заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна за період з серпня 2019 року по листопад 2021 року в сумі 23714,62грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 26534,28 грн, видати наказ.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09.06.2022
Суддя Н.М. Євстигнеєва