ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 червня 2022 року Справа № 902/38/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 14.03.22р. суддею Маслієм І.В. у м.Вінниці, повний текст складено 17.03.22р. у справі № 902/38/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"
до Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради"
про стягнення 14453,41 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому 2021 року у розмірі 14 453,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №Е/215-20 від 27.01.2020 в частині оплати на спожиту електричну енергію.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.03.2022 у справі №902/38/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" 14453,41 грн заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому 2021 року та 2481,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.
В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 617, 626 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 275 ГК України, п.п. 1.2.1, 4.12, 4.13,4.14, 4.21 правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ), п.п. 5.4, 5.7, 7.2 договору, докази наявні в матеріалах справи, ст.ст. 48, 51 Бюджетного кодексу України, постанову Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16 прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію спожиту у лютому 2021 в розмірі 14453,41 грн.
Не погодившись із винесеним рішенням, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2022 у справі № 902/38/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергогазрезерв” до Комунального некомерційного підприємства “Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради” про стягнення 14453,41 грн та відмовити у задоволенні позову.
Так, скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, і таким, що підлягає скасуванню у апеляційному поряду з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та з підстав неправильного застосування норм матеріального права.
З посиланням на умови договору №Е/215-20 від 27.01.2020, додаткової угоди Ж-7 від 16.12.2020 зауважує, що між позивачем та відповідачем був визначений конкретний обсяг закупівлі електроенергії, загальна сума такої закупівлі та ціна 1 кВт*год у наступних обсягах: загальний обсяг, кВт*год - 93 379,9578, загальна вартість договору, грн. в т.ч. ПДВ 20% - 245 713,86, ціна за 1 кВт*год., у т.ч. ПДВ, грн - 2,631334.
Тобто у 2021 році за поставлену електроенергію відповідач мав сплатити згідно умов договору, враховуючи вищевказані додаткові угоди суму, що не перевищує 245 713,86 грн за поставлені не більше 93 379,9578 кВт*год. електроенергії, що ним і було зроблено.
Звертає увагу, що позивач надаючи акт приймання-передачі електричної енергії №0001530 від 09.03.2021, зазначив, що він поставив більшу кількість електроенергії - 98 872,7428 кВт*год. електроенергії. Надлишок становить 5 492,7850 кВт*год. електроенергії. Однак за даний надлишок поставки, та за ціну 1 кВт*год. електроенергії такого надлишку сторони не домовлялись. Дана обставина прямо суперечить вимогам ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», у редакції, чинній для даного договору, де зазначено, що відповідач не може закуповувати у 2021 році понад 20% обсягів попереднього, 2020 року.
Також, скаржник, вважає, що суд першої інстанції не врахував, що після 14.02.2021, фактично позивач не мав договірних, законних, чи обґрунтованих у інший спосіб підстав постачати електроенергію відповідачу, то у цьому випадку, відповідно до п. 6.2.4 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 - «Початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду. Просить рішення господарського суду Вінницької області від 14.03.2022 у справі №902/38/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" на рішення господарського суду Вінницької області від 14.03.2022 у справі №902/38/22 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (позивач, за договором Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" (відповідач, в договорі Споживач) було укладено Договір № Е/215-20 про постачання електричної енергії споживачу (надалі Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 Договору).
За цим Договором Постачальник продає Споживачу із 01.01.2020 до 31.12.2020 товар “код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія” (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).
Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п. 3.1. Договору).
Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 3.2. та п. 3.3. Договору).
Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.1. та п. 5.2. Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5. Договору).
Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб- сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором. Ціна електричної енергії за 1 кВт/ год може бути змінена згідно ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (п. 5.4. Договору).
Оплата рахунка-фактури та/або накладної Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунка-фактури та/або накладної, оформленого Споживачем (п. 5.7. Договору).
Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.8. Договору).
Споживач має право обрати на розрахунковий період іншого Постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл (передачу) електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником (п. 5.11. Договору).
Споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником та повідомити Постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ (п. 10.1. та п. 10.2. Договору).
Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви- приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Дія договору про закупівлю, відповідно до положень частини п'ятої статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 13.1 та п. 13.2 Договору).
Між сторонами підписано Додатки до договору, а саме:
Додаток №1 - Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій зазначено персоніфіковані дані Споживача та зазначено, що за кожним об'єктом споживача надаються окремі ЕІС-коди точок комерційного обліку. Якщо таких точок більше однієї, їх перелік наводиться у додатку до Заяви-приєднання. З моменту акцептування цієї заяви в установленому Правилами роздрібного ринку порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України. Своїм підписом Споживач підтверджує згоду на автоматизовану обробку його персональних даних згідно з чинним законодавством та можливу їх передачу третім особам, які мають право на отримання цих даних згідно з чинним законодавством, у тому числі щодо кількісних та/або вартісних обсягів наданих за Договором послуг.
Додаток №2 - Комерційна пропозиція тарифи (ціна) та строки оплати електричної енергії де зазначено зокрема: Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2020 рік становить 770 000 кВт*год. Загальна вартість договору 1293600,00 грн з ПДВ. Спосіб оплати - оплата за фактичний обсяг поставленої електричної енергії. Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється Споживачем самостійно за фактично відпущену в розрахунковому періоді електричну енергію згідно з даними комерційного обліку не пізніше 27 числа розрахункового місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника зазначений у Договорі. Сума переплати/недоплати Споживача визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати Споживача зараховується в якості оплати вартості електричної енергії на наступний розрахунковий період. Сума переплати може бути повернута Постачальником на розрахунковий рахунок Споживача за його письмовою заявою. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку Розрахунок вартості електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється шляхом множення заявленого та поставленого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період на ціну Постачальника. Рахунок - фактура та/або накладна за фактично спожиту електричну енергію надається не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок на попередню оплату та/або за фактично спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок. Постачальник надає у паперовому вигляді рахунок - фактуру та/або накладну на оплату за спожиту електричну енергію Споживачу шляхом надіслання його поштовим відправленням або врученням особисто. Договір набирає чинності з дня, наступного за днем отримання Постачальником заяви-приєднання Споживача до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу та укладання Договору про постачання електричної енергії. Договір діє до 31.12.2020 року, але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії № Е/215-20 від 27.01.2020 відповідно до умов яких сторонами змінювались очікувані обсяги постачання електричної енергії, загальна вартість електричної енергії та продовжено термін дії Договору до 31.03.2021.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, на виконання умов Договору позивач здійснював поставку електричної енергії протягом строку передбаченого Договором зокрема поставив відповідачеві у лютому 2021 року обсяг електроенергії 30,299 тис.кВт/год на загальну суму 79120,81 грн.
Відповідач листом №01-23/122 від 15.03.2021 просив позивача розділити акт за лютий 2021 від 09.03.2021 на два акти, а саме на суму 64667,40 грн та 14453,41 грн.
З огляду на даний лист позивач виставив відповідачу два акти, а саме: №РН-0001041 від 09.03.2021 на суму 64667,40 грн та № РН-0001530 від 09.03.2021 на суму 14453,41 грн.
Відповідач здійснив часткову оплату на суму 64667,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №77 від 25.03.2021 на суму 64667,40 грн, з призначенням платежу: плата за ел. енергію; акт № РН-0001041 від 09.03.21 дог №Е/215-20 від 27.01.20 д. уг. №И9 від 15.02.21.
Для підтвердження обсягу поставленої електричної енергії відповідачу, позивач звернувся з запитом до АТ “ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО” що являється Оператором системи розподілу, у відповідь було отримано лист № 06.78-18838 від 15.11.2021, в якому обсяг спожитої електричної енергії відповідачем за лютий 2021 року складає - 30.299 тис.кВт/год.
Позивач зазначає, що станом на момент подання позовної заяви, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію у лютому 2021 становить - 14 453,41 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача претензію № 25/02-21(02) від 25.03.2021 року, проте заборгованість на суму 14 453,41 грн, так і залишилась не сплаченою.
Відповідач у визначені договором та додатками до договору строки не розрахувався, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 14453,41 грн заборгованості.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2020 №Е/215-20.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії" (ч. 11 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Слід зазначити, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила) затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії та визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).
Так, відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (п.1.1.2 ПРРЕЕ).
Згідно з п. 4.7 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.
Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8).
Відповідно до п. 4.9 Правил у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника. Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12 Правил).
Як зазначено у п. 4.13 Правил, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 Правил).
У пункті 4.21 Правил встановлено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.
Так, згідно із п. 5.1 договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього договору.
У п. 5.10 договору погоджено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Відповідно до листа № 06.78-18838 від 15.11.2021 АТ “ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО” як оператор системи розподілу надало підтверджуючу інформацію щодо постачання позивачем відповідачу в лютому 2021 року обсягів електричної енергії в розмірі 30.299 тис.кВт/год.
Як зазначалося вище, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5 Договору).
Із змісту пунктів 5.4 Договору вбачається, що ціна електричної енергії має визначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії, у тому числі у разі її зміни.
Згідно із п. 5.7 укладеного сторонами договору передбачено, що оплата рахунка-фактури Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Постачальник зобов'язується нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором (п. 7.2 договору).
В комерційній пропозиції (додаток №2 до договору) визначено термін надання рахунку за спожиту електричну та термін його оплати, а саме: рахунок - фактура та/або накладна за фактично спожиту електричну енергію надається не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок на попередню оплату та/або за фактично спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок. Постачальник надає у паперовому вигляді рахунок - фактуру та/або накладну на оплату за спожиту електричну енергію Споживачу шляхом надіслання його поштовим відправленням або врученням особисто.
Отже, умовами договору на Постачальника електричної енергії покладено обов'язок сформувати та виставити рахунок на оплату електричної енергії, а на Споживача покладено обов'язок забезпечити своєчасну та повну оплату за спожиту електричну енергію у визначені строки.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Як встановлено судом вище, на підставі укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії та додатків до нього позивач поставив відповідачу у лютому 2021 року обсяг електроенергії 30,299 тис.кВт/год на загальну суму 79120,81 грн.
Відповідач листом №01-23/122 від 15.03.2021 просив позивача розділити акт за лютий 2021 від 09.03.2021 на два акти, а саме на суму 64667,40 грн та 14453,41 грн. З огляду на даний лист позивач виставив відповідачу два акти, а саме: №РН-0001041 від 09.03.2021 на суму 64667,40 грн та № РН-0001530 від 09.03.2021 на суму 14453,41 грн.
Відповідач здійснив часткову оплату на суму 64667,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №77 від 25.03.2021 на суму 64667,40 грн, з призначенням платежу: плата за ел. енергію; акт № РН-0001041 від 09.03.21 дог №Е/215-20 від 27.01.20 д. уг. №И9 від 15.02.21.
Разом з тим, акт № РН-0001530 від 09.03.2021 на суму 14453,41 грн відповідачем не оплачений, а також не визнається останнім, оскільки листом від 16.02.2021 №100/61-20/12 відповідач звернувся до позивача в якому зазначив про те, що у зв'язку із закінченням обсягу активної електроенергії в 2021 році у розмірі 93 379,9578 кВт, що передбачений договором №Е/215-20 від 27.01.2020 та додатковою угодою № Ж7 від 16.12.2020 станом на 14.02.2021, просив переключити споживача електричної енергії на “постачальника останньої надії”, як це передбачено у подібних випадках чинним законодавством.
Проте, колегія суддів зауважує, що відповідно до діючого законодавства пунктом 3.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу.
Слід зазначити, що строк дії договору, погоджений між сторонами договору встановлений до 31.03.2021, а в матеріалах справи відсутні докази дострокового розірвання договору, тому законних підстав для переведення відповідача на “постачальника останньої надії” у позивача не було.
Крім того, відповідно до вище зазначеного пункту Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідач мав звернутись до позивача не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії, разом з тим відповідач звернувся до позивача з листом лише 16.02.2021, що автоматично унеможливлює припинення постачання електричної енергії з ресурсу позивача, внаслідок чітко встановлених та передбачених законодавством терміну для такого звернення та того факту, що позивач не здійснює самостійно постачання електричної енергії, а виключно через Оператора системи розподілу, що є АТ “Вінницяобленерго”.
Так, при визначенні обсягів фактичного споживання електричної енергії Споживачем, зазначені в актах приймання-передачі у лютому 2021 року, позивач керувався виключно нормами чинного законодавства, а саме, п. 4.12. постанови НКРЕКП “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії” від 14.03.2018 № 312, де вказано, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Крім того, слід зазначити, що при вирішення даної справи суд враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що спростовуються наведеним вище.
На підставі всього вищевикладеного, досліджених у сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію спожиту у лютому 2021 в розмірі 14453,41 грн.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2022 у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.22 у справі №902/38/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.22 у справі №902/38/22 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
4. Справу №902/38/22 повернути до господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "08" червня 2022 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Коломис В.В.