ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2022Справа № 910/14633/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор"
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення №438-р від 22.07.2021
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Дарменко В.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №438-р від 22.07.2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.10.2021.
Протокольною ухвалою суду від 27.10.2021 відкладено підготовче засідання на 01.12.2021.
01.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог.
23.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аргументи на спростування заперечень відповідача.
01.12.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою суду від 01.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.01.2022.
30.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору.
Протокольною ухвалою суду від 12.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2022.
Протокольною ухвалою суду від 08.02.2022 відкладено судове засідання на 02.03.2022.
Судове засідання призначене на 02.03.2022 не відбулося з об'єктивних причин, які не залежали від суду.
Ухвалою суду від 07.04.2022 судове засідання призначено на 25.05.2022.
25.05.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по суті справи.
У судове засідання 25.05.2022 представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.
У судовому засідання 25.05.2022 суд заслухав вступне слово представника відповідача, яка заперечувала проти позову.
Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників відповідача як щодо досліджених доказів, так і по суті заперечень проти позову.
У судовому засіданні 25.05.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Рішенням Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 №438-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" вчинило порушення, передбачене пунктом 12 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді здійснення концентрації шляхом набуття контролю над значною частиною активів цукрового заводу в місті Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, які належали ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та забезпечували / могли забезпечити можливість здійснення господарської діяльності з переробки цукрового буряку та виробництва цукру, без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, наявність якого необхідна. За вчинене порушення накладено штраф на ТОВ "Радехівський цукор" у розмірі 68 239 280,00 грн.
Позивач просить суд визнати рішення протиправним та скасувати його, посилаючись на те, що це рішення є протиправним, незаконним, та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому висновки, викладені в зазначеному рішенні є передчасними та такими, що не підтверджуються зібраними у справі доказами.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, Комітет всебічно і повно з'ясував обставини, які мають значення для справи; обставини, які визнано встановленими, належним чином встановлені та підтверджені відповідними доказами.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент придбання активів) (далі - Закон України) передбачено, що з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання (концентрація).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 вказаного закону, концентрацією визнається: набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом: а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується; б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України, концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо: сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного; або сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб'єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб'єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб'єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.
Як встановлено Комітетом, 29.12.2016 між ТОВ "Радехівський цукор" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна та купівлі-продажу рухомого майна.
Із договору купівлі-продажу нерухомого майна вбачається, що продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно - будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, буд. 1.
За договором купівлі-продажу рухомого майна продавець передає рухоме майно у власність покупця, а покупець приймає у власність рухоме майно, перелік якого наведений у додатку №1 до цього договору, яке знаходиться за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, буд. 1.
Майно, яке є предметом договорів купівлі-продажу, перейшло у власність ПАТ "Промінвестбанк" на підставі рішень Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2015 у справі №921/254/15-г та від 25.06.2015 у справі №921/522/15-г шляхом звернення стягнення на предмет застави - активи ТОВ "Хоростківський цукровий завод".
Окрім того, Комітетом встановлено, у 2016 році на Хоростківському цукровому заводі діяльність із переробки цукрового буряку та виробництва цукру здійснювало ТОВ "Компанія "Галичина Цукор" на підставі відповідних договорів оренди, укладених із ПАТ "Промінвестбанк".
Відповідно до ст. 1 Закону України, контроль - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України, законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Положення Регламенту Ради (ЄС) №139/2004 щодо контролю за концентрацією суб'єктів господарювання від 07.04.2004 передбачають, що об'єктом контролю може бути одна або декілька, а також частини компаній, які є юридичними особами або частинами цих осіб, або активи юридичних осіб, або тільки деякі із цих активів. Набуття контролю над активами можна розглядати як концентрацію, якщо ці активи складають все або частину підприємства, тобто бізнес з присутністю на ринку до якого можна віднести ринковий оборот; активи повинні включати, принаймні, ті основні елементи, які дозволять набувачу контролю над активами нарощувати присутність на ринку в економічно доцільні строки.
Матеріалами справи підтверджено, що в переліку придбаного позивачем майна відсутні бурякорізки (обладнання), які є необхідним обладнанням для завершення процесу цукроваріння.
Разом з тим, на підставі договору зберігання від 31.01.2017, позивачем отримано на зберігання бурякорізки, і відповідно до акту приймання-передачі від 14.02.2017 обладнання було передане позивачу.
Рішенням Комітету від 12.102017 №591-р Комітетом надано дозвіл ТОВ "Радехівський цукор" на придбання обладнання.
На підставі договору купівлі-продажу від 13.10.2017, ТОВ "Радехівський цукор" придбало необхідне обладнання - бурякорізки.
У пунктах 14, 41 рішення Комітету встановлено, що на 29.12.2016 активи Хоростківського цукрового заводу та обладнання (бурякорізки) фактично знаходилися на одній території та були під'єднані до єдиного виробничого циклу, тобто становили діючий бізнес.
Позивач указаних доводів відповідача належними та допустимими доказами не спростував.
Указане свідчить, що у позивача була можливість забезпечити здійснення завершального циклу з переробки цукрового буряку та виробництва цукру, та відповідно набуті позивачем активи дозволяли наростити присутність на ринку в економічно доцільні строки.
Окрім того, суд погоджується із доводами Відповідача щодо того, що вартість придбаного обладнання становить менше одного відсотка вартості активів цукрового заводу.
Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено, що активи цукрового заводу включали елементи, які дозволяли ТОВ "Радехівський цукор" наростити присутність на ринку в економічно доцільні строки.
Враховуючи викладене, дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" щодо придбання активів цукрового заводу є концентрацією та потребують дозволу Комітету.
У пункті 32 спірного рішення встановлено, що ПАТ "Промінвестбанк" після здійснення концентрації втратило контроль над активами, що є об'єктом дослідження.
Як вбачається із листа ПАТ "Промінвестбанк" за вих. №1334-08/09 від 13.11.2017, з урахуванням відносин контролю, сукупна вартість активів становить 4 167 760 000 грн, сукупний обсяг реалізації товарів - 4 173 000 000 грн.
Позивачем у листах за вих. №1034 від 24.11.2017 зазначено, що з урахуванням відносин контролю, сукупна вартість активів становить 1 920 442 800 грн, сукупний обсяг реалізації товарів - 1 772 124 000 грн. Окрім того, у означеному листі позивачем визнано що вартісні значення перевищують межу, встановлено ст. 24 Закону України.
Враховуючи викладене, судом відхиляються твердження позивача щодо того, що Комітетом не визначено суб'єктів концентрації та не досліджено вартість активів учасника концентрації і обсяг реалізованих ним товарів.
У спірному рішенні Комітетом не досліджується питання можливого впливу позивача на господарську діяльність Хоростківського цукрового заводу. Комітет оцінює дії позивача виключно в частині купівлі майнових активів, які в минулому належали Хоростківському цукровому заводу, та які створили для позивача можливість покращити економічне становище на ринку.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України, концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов'язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.
Згідно п. 12 ст. 50 Закону України, порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна;
Таким чином, суд погоджується із висновками комітету, що позивачем допущено порушення передбачене п. 12 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Щодо заперечень позивача щодо визначення суми штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, передбачені пунктами 5, 8, 10, 11, 12 та 19 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до 5 відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі якщо суб'єкт господарювання вчинив порушення, передбачене пунктом 12 статті 50 цього Закону, до 31 грудня 2020 року і таке порушення було пов'язане з діями, що визнаються концентрацією згідно з частиною другою статті 22 цього Закону, щодо яких таким суб'єктом господарювання (якщо він є фізичною особою) або фізичною особою, яка здійснює контроль над таким суб'єктом господарювання, подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та таке порушення не призвело до суттєвого обмеження конкуренції або монополізації відповідного ринку, - накладається штраф у розмірі, що становить 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішенням Комітету встановлено, що концентрація не призвела до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України.
Разом з тим, застосування зазначеної вище норми передбачає наявність певних умов, зокрема, суб'єктом господарювання (якщо він є фізичною особою) або фізичною особою, яка здійснює контроль над таким суб'єктом господарювання, повинно бути подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Таких доказів матеріали справи не містять, а тому судом відхиляються заперечення позивача щодо розміру штрафу.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку, що у прийнятті оскаржуваного Рішення Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими, а позивачем не спростовано висновків, встановлених Комітетом оскаржуваного рішення.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов про визнання недійсним та скасування Рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення №438-р від 22.07.2021.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 08.06.2022.
Суддя Н.І. Зеленіна