вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"08" червня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/1063/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Стік», м. Ужгород
до відповідача Виноградівської міської територіальної громади, м. Виноградів
про стягнення 1 716 274,95 грн
Секретар судового засідання - Соханич В.М.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Приватне підприємство «Стік», заявило позов до Виноградівської міської територіальної громади з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 1 716 274,95 грн. Позов заявлено на підставі статей 510, 610, 611 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 20.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17.03.2022 закрито підготовче провадження і призначено судовий розгляд справи по суті.
На адресу суду 09.05.2022 надійшло клопотання (вх. № 02.3.-02/2324/22) міського голови Виноградівської міської ради Степана Бочкая, в якому останній просить повернути справу на стадію підготовчого провадження та поновити відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою від 18.05.2022 суд відмовив відповідачу у поверненні розгляду справи на стадію підготовчого провадження та у поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву. Разом з тим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача, суд відклав розгляд справи по суті, та надав відповідачу можливість подати свої пояснення, які будуть враховані судом при ухваленні рішення у справі.
Проте, відповідач не скористався наданим йому правом надати пояснення у справі, натомість 06.06.2022 подав клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що обидва працівники юридичного відділу братимуть участь у сесії міської ради. Однак, відповідач не надає суду доказів необхідності присутності на сесії міської ради обох працівників юридичного відділу, відтак, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
08.06.2022 представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, проте суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, явка яких не визнавалась обов'язковою, за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
Позиція позивача
Позивач зазначає, що ним на виконання Договору підряду №18 від 24.09.2019 були виконані роботи по об'єкту «Капітальний ремонт ділянки дороги Боржавське - Великі Ком'яти» на суму 2 500 303,20 грн. Частина вказаної суми була сплачена, згідно акту виконаних робіт у розмірі 987 000,00 грн. Позивач стверджує, що у відповідача залишилася заборгованість перед ним у розмірі 1 513 303,20 грн. Крім того, за невиконання грошового зобов'язання просить стягнути із відповідача штрафні санкції, а саме інфляційні втрати за період з 19.04.2021 по 30.11.2021 у розмірі 53 590,07 грн та пеню за період з 19.04.2021 по 30.11.2021 у розмірі 149 381,68 грн, тобто загальна сума до стягнення складає 1 716 274,95 грн.
Заперечення відповідача
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
Між ПП «Стік» та Боржавською сільською радою був укладений Договір Підряду № 14 від 22.10.2019 по об'єкту «Капітальний ремонт ділянки дороги Боржавське - Великі Ком'яти (вул. Вл.Ів.Маргітича від №15 до №130; вул. Ів. Франка від №1 до №51) в с. Боржавське Виноградівського району. Коригування (ДК 021:2015 (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) на загальну суму 7 249 900,00 грн (сім мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч дев'ятсот) грн 00 коп. з ПДВ, згідно якого Підрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту дороги, а Замовник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити такі роботи.
Склад та обсяги робіт, що доручаються Підряднику визначені проектно-кошторисною документацією у порядку, встановленому чинним законодавством України (1.2 Договору).
За умовами п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за Договором становить 7 249 900 грн. з урахуванням ПДВ 20 % 1 208 316,67 грн.
Відповідно до п.п. 12.1. п. 12 Договору, замовник, щомісячно здійснює розрахунки за виконані роботи з Підрядником протягом десяти робочих днів на підставі акту приймання виконаних робіт (форма КБ № 2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п.п. 12.5. п. 12 Договору підряду передбачено, що у разі зміни бюджетного фінансування Замовник письмово повідомляє про це Підрядника, який зобов'язаний негайно призупинити, уповільнити чи прискорити роботи, в залежності від змін, з моменту отримання повідомлення.
Підпунктом 12.7. п.12 Договору передбачено, що Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи та подає їх для підписання Замовнику за 5 робочих днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов'язаний перевірити та підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом з-х днів з дня одержання.
Відповідальність Замовника за порушення зобов'язань за Договором передбачена п.п. 15.3 п. 15 Договору підряду, а саме: Замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань і у таких сумах - за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, інших плат сплачуючи неустойку, розмір якої обчислюється від несплаченої суми, із урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, збільшеної у 2 рази, за кожен день прострочення.
Як стверджує позивач, у даному випадку датою узгодження та підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) є дата отримання таких з повідомленням про вручення, а саме 08.04.2021.
Тобто, останній строк належної оплати за Договором підряду № 14 від 22.10.2019 сплинув 19.04.2021. Свої зобов'язання з оплати робіт Замовник у повному обсязі не виконав. Отже, заборгованість за Договором підряду № 14 від 22.10.2019 складає 1 513 303,20 грн
У 2020 році була підписана додаткова угода № 1 від 08.12.2020 про залишок фінансування на 2021 рік у розмірі 6 262 900,00 (шість мільйонів двісті шістдесят дві тисячі дев'ятсот грн 00 коп).
Роботи по даному об'єкту були виконані згідно ПКД на суму 2 500 303,20 грн. Частково сплачена сума у 2019 році, згідно акту виконаних робіт на суму 987 000,00 грн, що свідчить про проведення відповідної реєстрації такого договору у Державній казначейській службі України у Виноградівському районі Закарпатської області.
Як вбачається з акту виконаних робіт, залишок не оплачених коштів за виконану роботу складає 1 513 303,20 грн.
Боржавську сільську раду Виноградівського району реорганізовано шляхом приєднання до Виноградівської міської ради в результаті утворення Виноградівської міської територіальної громади Закарпатської області. На підставі рішення першої сесії восьмого скликання Виноградівської міської ради № 15 від 10.12.2020 розпочався процес реорганізації і Виноградівська міська рада стала правонаступником сільських рад, які увійшли до складу територіальної громади, в тому числі і Боржавської сільської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, 5 квітня 2021 року, директор ПП «СТІК» Я. Дюгов направив Виноградівській міській територіальній громаді Претензію-вимогу про сплату заборгованості.
У Договорі, та додатках до нього, а саме у Договірній ціні та у Довідці про вартість виконаних робіт та витрат, Сторони узгодили всі умови, а саме, щодо порядку проведення ремонту дороги та плату за виконання таких робіт, про що свідчать також підписи на зазначених документах.
Свої зобов'язання з виконання робіт Позивач виконав згідно ПКД на суму 2 500 303,20 грн., частково сплачено суму 987 000,00 грн, а тому залишок боргу становить 1 513 303,20 грн, про що свідчать Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 1 513 303, 20 грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт, який був відправлений Виноградівській міській ТГ 05.04.2021 та 21.05.2021 повідомленням про вручення та з описом вкладення, а отримана нею 08.04.2021, що стверджується копією повідомлення про вручення.
Листом № 02-22/1482 від 07.05.2021 Виноградівська міська ТГ надала відповідь директору ПП «Стік» щодо заборгованості Боржавської сільської ради, у якому повідомила наступне.
Боржавську сільську раду Виноградівського району реорганізовано шляхом приєднання до Виноградівської міської ради в результаті утворення Виноградівської міської територіальної громади Закарпатської області. На підставі рішення першої сесії восьмого скликання Виноградівської міської ради № 15 від 10.12.2020 розпочався процес реорганізації і Виноградівська міська рада стала правонаступником сільських рад, які увійшли до складу територіальної громади, в тому числі і Боржавської сільської ради.
Комісією з реорганізації Боржавської сільської ради проведено прийом-передачу майна, активів та зобов'язань і рішенням четвертої сесії восьмого скликання Виноградівської міської ради № 109 від 25.03.2021 затверджено передавальний акт щодо передачі майна, активів та зобов'язань Боржавської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.
Згідно затверджених передавальних актів щодо передачі майна, активів та зобов'язань Боржавською сільською радою не передано Виноградівській міській ТГ жодної кредиторської заборгованості, в тому числі по договорах з ПП «Стік». Згідно балансу станом на 01 січня 2021 року у Боржавської сільської ради відсутня будь-яка кредиторська чи дебіторська заборгованість.
Також у листі зазначено, що у бюджеті Виноградівської міської ради Закарпатської області на 2021 рік не передбачені кошти на об'єкт «Капітальний ремонт ділянки дороги Боржавське - Великі Ком'яти», у зв'язку із чим провести розрахунок за виконані роботи по даному об'єкту з бюджету Виноградівської міської ради за кошти Виноградівської міської територіальної громади - не можливо.
У зв'язку із тим, що Виноградівська міська ТГ надала лише письмову відповідь, але не повернула підписані ними довідку про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 513 303,20 грн, директор ПП «Стік» повторно 10.05.2021 за № 74 направив лист до Виноградівської міської ТГ з проханням підписати акт та довідку і по одному примірнику направити на адресу ПП «Стік», на яку жодної відповіді, а також самі примірники підписаних документів від Виноградівської міської ТГ до ПП «Стік» не надходили.
В додатках до договору про Договірну ціну на капітальний ремонт обласної дороги «Капітальний ремонт ділянки дороги Боржавське - Великі Ком'яти» та Додатковій угоді №1 від 08.12.2020 визначено ціну додаткової угоди на 2021 рік в сумі 6 262 900,00 грн та строк дії Договору до 31.12.2021, а в частині невиконаних зобов'язань до повного їх виконання Сторонами. Отже, сторонами було узгоджено вартість за виконані роботи та всі витрати, про що свідчать підписи сторін на Договорі підряду №14 від 22.10.2019 та Додатковій угоді №1 від 08.12.2021, тобто жодних претензій у сторін не було.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Проаналізувавши укладений сторонами Договір підряду №18 від 24.09.2019 року, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України).
Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по Капітальному ремонті ділянки дороги Боржавське - Великі Ком'яти в межах (вул. Вл.Ів.Маргітича від №15 до №130; вул. Ів. Франка від №1 до № 51) с. Боржавське Виноградівського району, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Склад та обсяги робіт, що доручаються Підряднику визначені проектно-кошторисною документацією у порядку, встановленому чинним законодавством України (п.п. 1.1, 1.2 Договору).
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно з п. 12.1 Договору замовник, в межах отриманого бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, щомісячно здійснює розрахунки за виконані роботи з Підрядником протягом десяти робочих днів на підставі акту приймання виконаних робіт (форма КБ№-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 12.7. Договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 5 робочих днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов'язаний перевірити та підписати подані Підрядником документи, ще підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3-х днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється після підписання документів Замовником, в триденний термін після отримання коштів.
В частині 1 ст. 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Як вбачається з матеріалів справи, виконання робіт за договором підряду та розрахунки за виконані за такою угодою роботи здійснюються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Суд зазначає, що як встановлено ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
У відповідності до ч. 3 вказаної статті, розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Суд звертає увагу на приписи ст.1 Бюджетного кодексу України, згідно яких бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Тобто, норми бюджетного законодавства не регулюють зобов'язальних правовідносин сторін, які виникли з договорів підряду та ніяким чином не можуть спростовувати права підрядника на отримання плати за виконані роботи.
При цьому, матеріалами справи підтверджується факт проведення розрахунку за договором підряду замовником робіт через головного розпорядника коштів - органи державної казначейської служби, які у свою чергу, не несуть зобов'язань щодо фіксування виконання обсягів підрядних робіт, а здійснюють виключно повноваження щодо проведення розрахунків у межах кошторисних призначень на підставі поданих платником платіжних документів.
Матеріалами справи встановлено, що Позивачем здійснено роботи на суму 2 500 303,20 грн, з яких замовником робіт оплачено через головного розпорядника коштів суму 987 000.00 грн. На решту суми вартості виконаних робіт у розмірі 1 513 303,20 грн, та на виконання умов Договору для проведення оплати відправлено замовнику акт виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3). Крім того у зв'язку з переходом прав та обов'язків від замовника до відповідача, позивачем також відправлено відповідачу акт виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем акти не підписані. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують наявність мотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, чи повідомлення позивача про виявлення їх недоліків.
В сукупності з тим, що договір є чинним та частково виконаний сторонами, суд констатує, що відповідач неправомірно ухилився від свого обов'язку прийняти роботи та оплатити їх.
У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення суми 1 513 303,20 грн основного боргу по оплаті вартості виконаних робіт за Договором підряду №11 від 22.10.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене, судом критично оцінюються та не приймаються доводи відповідача про невиконання позивачем вимог закону та здійснення вдаваних спроб для підписання акту.
Як і не приймаються судом судження відповідача, щодо неможливості встановити факт того, що роботи були виконані та інші заперечення відповідача, які фактично зводяться до того, що обов'язок проведення оплати за договором не настав. Оскільки такі не можуть сприйматись, як достатнє обґрунтування підстав звільнення замовника від виконання зобов'язання, так як встановлено в ході розгляду справи, зумовлені його власною суб'єктивною поведінкою, а отже і не можуть позбавляти позивача права на своєчасне набуття відповідних грошових коштів, що охоплюється гарантією мирного володіння своїм майном за ст. 1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р.
Суд також враховує, що частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тобто Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб'єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.
Однак ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення суми 53 590,07 грн. інфляційних втрат, та 149 381,68 грн пені за період прострочки посилаючись на вимоги чинного законодавства та умови договору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за Договором Замовник сплачує Підряднику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день затримки, розраховану від вартості невиконаного зобов'язання (п. 15.3 Договору).
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2.5. Постанови пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції
За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Тобто, та обставина, що сторони в умовах договору погодили, що неустойка нараховується та сплачується за кожний прострочений день, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.
Суд перевіривши правильність нарахування заявленої до стягнення суми пені прийшов до висновку, що розрахунок проведено без врахування ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Разом з тим, з огляду на матеріали справи, суд не вбачає можливим здійснити власний обрахунок даної санкції, зважаючи на відсутність потрібної для цього інформації.
Відтак, заявлена до стягнення з відповідача сума пені в розмірі 149 381,68 грн задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене сума 53 590,07 грн інфляційних втрат, також не підлягає задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги приватного підприємства «Стік» до Виноградівської міської територіальної громади, про стягнення суми 1 726 274,95 грн підлягають задоволенню частково в розмірі 1 513 303,20 грн, у задоволенні решти вимог слід відмовити.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі суми основного боргу.
Розподіл судових витрат.
При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено 25 744,12 грн судового збору.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, із відповідача слід стягнути 22 698,59 грн по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Виноградівської міської територіальної громади (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, пл. Миру, будинок 5, код ЄДРПОУ 04053677) на користь приватного підприємства «Стік» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Малинова, будинок 25, код ЄДРПОУ 31072342) суму 1 513 303,20 грн (один мільйон п'ятсот тринадцять тисяч триста три гривні 20 коп.) суми боргу, а також суму 22 698,59 грн (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 59 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядаєтьсяhttp://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Андрейчук Л.В.