майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"02" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1218/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Шундрик Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Мирошніченко О.Ю. - ордер серія АМ №1021616 від 01.02.2022;
від третіх осіб: не з'явились;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"
до Фізичної особи - підприємця Слідзевської Вероніки Володимирівни
за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав";
2) Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"
про стягнення 11 876,68грн
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Слідзевської Вероніки Володимирівни про стягнення 11 876,68грн, з яких: 10 607,40грн основного боргу, 331,44грн 3% річних, 937,84грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про неналежне виконання умов договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-21/02/20-Н від 01.02.2020 в частині виплати винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання.
Правовими підставами позову зазначено ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, положення Закону України "Про ефективне управління майновими правами в сфері авторського права та (або) суміжних прав".
Ухвалою суду від 22.11.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Водночас, залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами".
Ухвалою суду від 26.05.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2022.
Представник позивача в судове засідання 02.06.2022 не з'явився. Водночас, 30.05.2022 засобами електронного зв'язку надіслав до суду заяву з процесуальних питань, в якій, зокрема, підтверджено факт погашення ФОП Слідзевською В.В. заборгованості з виплати винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання під час розгляду справи в суді. Крім того, викладено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.06.2022 заперечував проти задоволення вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань з підстав сплати відповідачем суми основного боргу. Крім того, підтримав подане до суду 22.02.2022 клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правову допомогу.
Варто зазначити, що за змістом ч.1 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до п.1 ч.3 с.202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Так, у матеріалах справи міститься роздруковане підтвердження надіслання позивачу ухвали суду від 26.05.2022 засобами електронного зв'язку (а.с. 136).
Таким чином, враховуючи, що явка представника позивача ухвалою суду від 26.05.2022 в судове засідання обов'язковою не визнавалась, при цьому, вимоги вказаного процесуального документу суду останнім було виконано, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №906/1218/21 без участі позивача за наявними у справі матеріалами.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
01.02.2020 між Фізичною особою-підприємцем Слідзевською Веронікою Володимирівною (Користувач, відповідач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна Організація, позивач), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська Організація, третя особа-2) та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП, третя особа-1) укладено договір №КБР-21/02/20-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір) (а.с. 26-28).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Згідно п. 1.2. Договору сторони останнього передбачають особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської Організації та Суміжної Організації, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторських прав та суміжних прав.
Відповідно до п.2.1. Договору критерії, за якими відбирались контрагенти, у яких Користувач отримує дозвіл щодо публічного виконання в сфері авторського права та в сфері суміжних прав: наявність репрезентативності (великої кількості майнових прав в управлінні) та/або наявність акредитації. В результаті контрагентами Користувача були обрані наступні організації: для публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань - Суміжна Організація (Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав"); для публічного виконання творів - Авторська Організація (Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами").
Згідно п.3.1. Договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (з автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
За змістом п.3.2. Договору договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за користування об'єктами авторського права укладається строком на 1 (один) рік (з автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що за договорами, зазначеними в п.3.1. та п.3.2. Користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП.
ПО УЛАСП може надсилатися Користувачу рахунок-фактура та акт нарахування роялті в електронній формі, підписані з використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу.
У п.3.4. Договору передбачений механізм розстрочки, який діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарні місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому, її строк здійснення вважається таким, що настав, і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір з додатками до нього.
Згідно п.3.5, 3.6 Договору отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний щорічний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної Організації та на рахунок Авторської Організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну Організацію та на Авторську Організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто, 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна Організація, а інші 50% Авторська Організація. Акт нарахування роялті виписується щомісячно і підписується із використанням електронних цифрових підписів за допомогою системи електронного документообігу. Повернення підписаного акту не є обов'язковим.
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав на виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку №1 до цього Договору і є його невід'ємною частиною (п.4.1 Договору.)
Згідно п.4.2 Договору договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку №2 до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у Додатках №1 та №2 до цього договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №1 та Додаток №2 до цього договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав, визначені в Додатку №3 до цього договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та Додатках №1 і №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим договором та Додатком №3 до нього, при цьому, порядок сплати винагороди (роялті) ПО УЛАСП (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської Організації та Суміжної Організації встановлений також відповідно Додатками №1 і №2 до цього договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього договору.
Відповідно до п.5.1 Договору в разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською Організацією, окремо Суміжною Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною Організацією, а також, у разі досягнення домовленості між Авторською Організацією та Суміжною Організацією, ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.
Пунктом 5.5 Договору визначено, що ПО УЛАСП, отримавши від Користувача Єдиний щорічний сукупний платіж за майнові права, має перерахувати 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Авторської Організації, а інші 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Суміжної Організації. Авторська Організація та/або Суміжна Організація матиме право вимагати від ПО УЛАСП сплати винагороди (роялті) тільки в тому обсязі, в якому ПО УЛАСП таку винагороду фактично отримав від Користувача.
Додатками до Основного договору є договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (Додаток №1), договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (Додаток №2), Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права (Додаток №3) (а.с. 29-36).
У п.2 Додатку №3 до Договору сторонами погоджено розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права в розмірі 1 300,00грн за кожен заклад користувача.
Пунктом 3 Додатку №3 передбачено, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору та сплачується не пізніше, ніж за п'ять днів до початку місяця, за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше п'ятого числа місяця, стосовно якого він сплачується).
Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-21/02/20-Н від 01.02.2020, в останнього перед позивачем виникла наступна заборгованість: 4 170,40грн (сума заборгованості за перший рік дії договору) + 6 437,00грн (сума заборгованості за другий рік дії договору), що разом становить 10 607,40грн.
Варто зазначити, що відповідачем під час розгляду даної справи в суді сплачено на користь позивача 11 161,83грн та 9 100,00грн, про що свідчать копії квитанцій №0.0.2409656166.1 від 10.01.2022 і №0.0.242457536888.1 від 14.02.2022 (а.с. 117-118).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як судом зазначалося вище, 01.02.2020 між Фізичною особою-підприємцем Слідзевською Веронікою Володимирівною (Користувач, відповідач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна Організація, позивач), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська Організація, третя особа-2) та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП, третя особа-1) укладено договір №КБР-21/02/20-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, який за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Згідно зі статтею 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Частинами 3-6 статті 1109 Цивільного кодексу України встановлено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому, за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Частиною 2 статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому, ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень статті 1110 Цивільного кодексу України, ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору.
Строк дії Договору погоджений сторонами у п.4.3 цього Договору та визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №1 та Додаток №2 до цього договору).
Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (стаття 45, частина 1 статті 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організація колективного управління це громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав.
Так, частиною 1 статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" передбачено, що колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку.
Разом з тим, частиною 3 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" передбачено, що організації колективного управління не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей.
Засновниками організації колективного управління можуть бути виключно правовласники. Засновниками і членами організації колективного управління можуть бути фізичні особи громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи приватного права (ч.1 ст.1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав").
Відповідно до частини 3 та 4 статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", правовласники, як суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об'єктів, або на підставі закону.
Згідно із частиною 9 статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.
Колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов'язкового колективного управління (частина 7 статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав").
Розширене колективне управління - це колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
Користувач - це будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа-підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам (ч.1 ст.1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав").
Згідно із пунктами 1 та 4 частини 1 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції:
- укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав;
- звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація.
Частиною 5 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.
Розширене колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах:
1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів;
2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції;
3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою;
4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції.
Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.
За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління. Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення розширеного колективного управління у декількох сферах щодо декількох категорій правовласників, за умови відсутності конфлікту інтересів між різними категоріями правовласників.
Статтею 17 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" встановлено, що установа є держателем та адміністратором і забезпечує ведення Реєстру організацій колективного управління, до якого постійно забезпечується вільний доступ. Технічне забезпечення функціонування реєстру здійснює Установа. На вимогу заявника Установа безоплатно надає витяг з Реєстру організацій колективного управління протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної заяви.
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (Наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 №912).
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.05.2019 №912 "Про акредитацію організації колективного управління» акредитовано організацію колективного управління Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, строком на три роки.
Варто зазначити, що у відповідності зі ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач своїх зобов'язань вчасно та належним чином не виконав, чим порушив вимоги частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Водночас, як судом зазначалося вище, під час розгляду даної справи в суді відповідачем сплачено на користь позивача 11 161,83грн та 9 100,00грн, про що свідчать копії квитанцій №0.0.2409656166.1 від 10.01.2022 і №0.0.242457536888.1 від 14.02.2022 з вказівкою на призначення платежу: "оплата згідно договору №21/02/20-Н", "виплата роялті" - відповідно (а.с. 117-118).
З огляду на зазначене, провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача 10 607,40грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 331,44грн 3% річних, 937,84грн інфляційних втрат за періоди 25.02.2020-01.10.2021 (на суму боргу в розмірі 4 170,40грн) та 27.01.2021-01.10.2021 ( на суму боргу в розмірі 6 437,00грн).
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних й інфляційних втрат (а.с. 8-9), суд дійшов висновку про його правомірність і обґрунтованість, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, а саме - в частині вимог про стягнення 331,44грн 3% річних та 937,84грн інфляційних втрат. У частині вимог щодо стягнення 10 607,40грн основного боргу суд закриває провадження у справі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на зазначене, враховуючи погашення відповідачем основного боргу під час розгляду справи в суді, на останнього покладається судовий збір у розмірі 2 270,00грн.
Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00грн, суд зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00грн позивачем подано договір про надання професійної правничої допомоги №14.147 від 10.02.2021 (а.с. 38-39); наказ №14.147 від 10.02.2021 (а.с. 40); довіреність від 01.07.2021 (а.с. 41); копії свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 42-43); копію акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 05.01.2022 (а.с. 88).
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - о б ґ р у н т о в а н и м; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої Європейського суду з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума о б ґ р у н т о в а н о ю.
Як висловився Конституційний Суд у п.3.2 рішення від 30.09.2009 №23-рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами й може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин з іншими суб'єктами права. Також, Конституційний Суд України зазначив і те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також, характер і рівень складності справи (зокрема, наявність великої кількості аналогічних даній судових справ), з огляду на принцип с п і в м і р н о с т і розміру адвокатських послуг (у тому числі, з ціною позову), відсутність калькуляції щодо кожного виду наданих робіт, зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 05.01.2022 (а.с. 88), переважну участь повноважних представників позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції, суд приходить до висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 1 000,00грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення 10 607,40грн основного боргу.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Слідзевської Вероніки Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд.5, група приміщень 57, офіс 7; ідентифікаційний код 42502769):
- 331,44грн 3% річних;
- 937,84грн інфляційних втрат;
- 2 270,00грн судового збору;
- 1 000,00грн витрат на професійну правову допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.06.22
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - ГО "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" на електронну адресу: 42502769@mail.gov.ua;
3 - ФОП Слідзевській В.В. на електронні адреси: slidzevsk@gmail.com; elenalawer@gmail.com;
4 - ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" на електронну адресу: 37396233@mail.gov.ua;
5 - ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами на електронну адресу: 37396151@mail.gov.ua