майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"07" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1281/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання: Стретович Н.К.
без участі представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Ганоль Василя Володимировича (м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна-Полісся" (м. Житомир)
про стягнення 72645,69 грн
ФОП Ганоль В. В. звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Аріадна-Полісся" про стягнення 72645,69 грн, з яких 72484,83 грн боргу, 160,86 грн 3 % річних, а також 2270,00 грн судового збору та 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати за отриманий товар на підставі усної домовленості, досягнутої між сторонами.
Ухвалою від 02.12.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду на 23.12.2022 о 10:30 (а. с. 27).
Ухвалою від 23.12.2021 господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні у зв'язку із поверненням до суду копії ухвали господарського суду від 02.12.2021, направленої відповідачу, на 25.01.2022 об 11:30; постановив повідомляти відповідача про дату і час засідання суду за таким номером телефону: НОМЕР_1 (а. с. 33).
Ухвалою від 25.01.2022 господарський суд постановив продовжити термін підготовчого провадження у справі по 02.03.2022; призначив підготовче засідання суду на 11.02.2022 о 11:00 (а. с. 41).
Ухвалою від 11.02.2022 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив засідання суду для розгляду справи по суті на 02.03.2022 о 12:00 (а. с. 47).
Ухвалою від 02.03.2022 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 30.03.2022 о 10:00 у зв'язку із введенням воєнного стану на всій території України; звернув увагу сторін на можливість вирішення спору мирним шляхом (а. с. 52).
Ухвалою від 30.03.2022 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 05.05.2022 о 09:30 за клопотанням директора відповідача, який повідомлений про дату і час засідання суду за вищевказаним номером телефону, про що зазначено у довідці секретаря судового засідання Стретович Н.К. від 28.03.2022 (а. с. 62).
Ухвалою від 05.05.2022 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 07.06.2022 о 09:30; постановив повідомити відповідача про дату і час засідання суду за вказаним номером телефону (а. с. 64).
03.06.2022 до електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.
До поданої заяви додано копії платіжних доручень №4893 від 15.12.2021 та №4977 від 02.06.2022 та рахунку на оплату №19 від 02.06.2022, однак інші докази, зазначені у додатках відсутні, а саме: копії договору про правове обслуговування №9/12 від 29.11.2021; акту приймання-передачі наданих послуг №5 від 14.12.2021; рахунку на оплату №5 від 14.12.2021; акту приймання-передачі наданих послуг №19 від 02.06.2022; докази надіслання заяви відповідачу, які слід витребувати у позивача шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.
Сторони повноважних представників в засідання суду не направили.
Відповідач правом на надання відзиву на позов, передбаченим ст.165 ГПК України не скористався; як вбачається з відповідних телефонограм, що є в матеріалах справи, засновник і керівник відповідача Примаченко М.Т. повідомлявся про дату і час судових засідань телефонним зв'язком (а. с. 38, 43, 50, 58, 62).
Не повідомлення відповідача про дату засідання суду, яке відбулося 07.06.2022 о 09:30 згідно з довідкою секретаря судового засідання Стретович Н.К. (а. с. 72), не є підставою для відкладення засідання суду з огляду на таке.
За ч. 9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Подання заяв по суті справи є правом учасників процесу (ч.4ст.161 ГПК України).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.
Враховуючи викладене та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Як зазначає позивач у позовній заяві, на підставі усної домовленості між ФОП Ганоль В.В. (позивач/постачальник) та ТОВ "Аріадна-Полісся" (відповідач/покупець узгоджено асортимент, кількість, ціну та термін поставки товарів, підтвердженням чого є виписані на ім'я ТОВ "Аріадна-Полісся" рахунки на оплату товару № 74 від 29.01.2019 , № 91 від 30.01.2019, № 60 від 31.01.2019 (а. с. 17 - 19).
05.02.2019 на виконання усного договору позивач передав відповідачу електротовари за такими видатковими накладними (а. с. 14 - 16):
- №102 від 05.02.2019 - на суму 40 688,62 грн з ПДВ;
- №103 від 05.02.2019 - на суму 3 328,56 грн з ПДВ;
- №75 від 05.02.2019 - на суму 28 467,65 грн з ПДВ.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, ФОП Ганоль В.В. звернувся до відповідача з претензією від 25.10.2021, №4 про сплату до 30.10.2021 на поточний рахунок 72484, 83 грн за поставлений товар (а. с. 20); в підтвердження отримання відповідачем вказаної претензії надано отриманий за електронним запитом із сайту Укрпошти трекінг відстеження поштової кореспонденції (а. с. 21).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що ним належним чином виконано зобов'язання щодо постачання обумовленого сторонами товару, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, що стало підставою для звернення до господарського суду з цим позовом.
2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
За ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Отже, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
3. Щодо вимоги позивача про стягнення 72484,83 грн основного боргу.
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 72484,83 грн, що підтверджується такими видатковими накладними (а. с. 14 - 16):
- №102 від 05.02.2019 - на суму 40 688,62 грн з ПДВ;
- №103 від 05.02.2019 - на суму 3 328,56 грн з ПДВ;
- №75 від 05.02.2019 - на суму 28 467,65 грн з ПДВ.
Для оплати за товар постачальник виставив такі рахунки на оплату товару: № 74 від 29.01.2019, № 91 від 30.01.2019, № 60 від 31.01.2019 (а. с. 17 - 19).
Зауваження чи заперечення зі сторони відповідача щодо отриманого товару матеріали справи не містять.
За таких обставин, позивачем виконано взяті за договором зобов'язання.
Станом на дату розгляду справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар не виконав.
Зважаючи на викладені обставини, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу борг у сумі 72484,83 грн.
4. Щодо вимоги позивача про стягнення 160,86 грн 3% річних за період з 03.11.2021 по 29.11.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді, зокрема, 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено його правильність.
Тому задоволенню підлягає 3 % річних у заявленій сумі 160,86 грн.
5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.
Матеріали справи не містять заперечення відповідача проти позову; доказів сплати 72484,83 грн боргу, 160,86 грн 3% річних та мирного врегулювання спору.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна-Полісся" (10001, м. Житомир, вул. Київська, буд 79, код ЄДРПОУ 40258463 на користь Фізичної особи - підприємця Ганоль Василя Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ):
- 72484,83 грн основного боргу;
- 160,86 грн 3% річних;
- 2270,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 08.06.22
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу на електронну адресу: info@eforce.com.ua
3 - відповідачу на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2