61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
17.01.2022 Справа №905/1919/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Лабуня С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Горлівське АТП”, смт. Курахівка, Донецька область
до відповідача 1: Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області, м. Покровськ, Донецька область
до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Філь Римми Віталіївни, м.Покровськ, Донецька область
про визнання недійсним договору
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача 2: Садовський М.О., ордер серія ДН №087815 від 15.11.2021
від відповідача 1: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Горлівське АТП”, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та відповідача 2 Фізичної особи-підприємця Філь Римми Віталіївни, про визнання недійсним договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що результат спрощеної закупівлі, оформлений протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 05.08.2021 про визнання переможцем закупівлі UA-2021-07-14-007935-c Філь Р.В. прийнято з порушенням принципів здійснення публічних закупівель, закріплених у статті 5 Закону України “Про публічні закупівлі”, у зв'язку з чим позивач просить визнати недійсним договір про надання послуг №63 від 16.08.2021 з одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину, передбаченого частиною 3 статті 228 ЦК України.
Ухвалою від 22.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2021.
08.11.2021 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою від 16.11.2021 підготовче засідання відкладено на 08.12.2021.
23.11.2021 до канцелярії суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позову, справу розглянути без участі його представника.
Також 23.11.2021 до канцелярії суду від відповідача 2 надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.
06.12.2021 до канцелярії суду та на електронну адресу суду від позивача надійшли: відповідь на відзив відповідача 1, відповідь на відзив відповідача 2 та письмові пояснення по справі від 03.12.2021.
У підготовчому засіданні 08.12.2021 оголошено перерву до 20.12.2021, про що постановлено відповідну ухвалу суду.
09.12.2021 до канцелярії суду від позивача надійшли:
- клопотання б/н від 07.12.2021 про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу станом на 07.12.2021;
- письмові пояснення по справі від 09.12.2021 та відповідь на відзив відповідача 1.
У поданих документах позивач зазначає про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Ухвалою за результатами підготовчого засідання 20.12.2021 закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений на 17.01.2022.
У судове засідання суду 17.01.2022 з'явився представник відповідача 2 який заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представники позивача та відповідача 1 у судове засідання 17.01.2022 не з'явились. Про місце, час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд враховує, що явка представників сторін у судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на наведене, суд розглядає справу та вирішує спір по суті за відсутності представників позивача та відповідача 1 за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
14 липня 2021 року Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області (замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/оприлюднив оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі № UA-2021-07-14-007935-с, предметом якої були «Нерегулярні пасажирські перевезення», код за Єдиним закупівельним словником (ДК 021:2015:60140000-1: Транспортні послуги з перевезення пасажирських перевезень), зі строком надання послуг - до 31 грудня 2021 року.
Загальна очікувана вартість предмета закупівлі відповідно до оголошення та тендерної документації становила 199 000,00грн. з ПДВ.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої пропозиції для участі у процедурі закупівлі подали ТОВ «Горлівське АТП», ФОП Філь Римма Віталіївна, ФОП Паращак Максим Васильович, які за результатами розгляду тендерних пропозицій були допущені до аукціону.
28 липня 2021 року у відкритих торгах взяли учать суб'єкти господарювання, які надали наступні тендерні пропозиції: ТОВ «Горлівське АТП» з ціною пропозиції до початку торгів 185.070,20грн. з ПДВ та після завершення торгів 174.990,00грн з ПДВ, ФОП Філь Р.В. з ціною пропозиції до початку торгів 198.000,00грн. з ПДВ та після завершення торгів 175.000,00грн. з ПДВ, ФОП Паращак М.В. з ціною пропозиції до початку торгів 183.060,00грн. з ПДВ та після завершення торгів 178.000,00грн. з ПДВ.
За результатами оцінки тендерних пропозицій визначено найбільш економічно вигідною тендерною пропозицію учасника - ФОП Філь Р.В.
Згідно з протоколом від 28 липня 2021 року замовником прийнято рішення про відповідність тендерної пропозиції ФОП Філь Р.В. кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації та зазначено про відсутність підстав для відмови, встановлених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Пропозиція учасника ТОВ «Горлівське АТП» визнана такою, що не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
За результатами аукціону, який відбувся 28 липня 2021 року, переможцем процедури закупівлі було визначено ФОП Філь Римму Віталіївну з ціною тендерної пропозиції 175.000,00грн. Вказане рішення оформлено протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 05 серпня 2021 року.
Рішенням уповноваженої особи, оформленим протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 02 серпня 2021 року, тендерна пропозиція ТОВ «Горлівське АТП» була відхилена на підставі частини 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на те, що пропозиція не супроводжуються документальним підтвердженням надання забезпечення пропозиції.
Вказане рішення мотивовано тим, що ТОВ «Горлівське АТП» не виконало одну з умов стосовно комфортності транспортних засобів, а саме п.5.5. «Наявність кондиціонера».
05 серпня 2021 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель замовник оприлюднив повідомлення про намір укласти договір із переможцем закупівлі №UA-2021-07-14-007935-с ФОП Філь Риммою Віталіївною.
ТОВ «Горлівське АТП», не погодившись із рішенням про визнання переможцем процедури закупівлі ФОП Філь Римму Віталіївну, звернувся до замовника з вимогою від 08 серпня 2021 року про скасування рішення про визначення переможця спрощеної закупівлі.
Рішенням уповноваженої особи, оформленим протоколом від 11 серпня 2021 року, відхилено вимогу учасника ТОВ «Горлівське АТП» по спрощеній закупівлі за предметом: (Транспортні послуги з перевезення пасажирських перевезень) за ДК 021:2015:60140000-1 - Нерегулярні пасажирські перевезення.
Вказане рішення мотивовано тим, що закупівля № UA-2021-07-14-007935-с проводилась у рамках чинного законодавства. При здійснені закупівлі замовник дотримувався вимог ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі». У рішенні зазначено, що ТОВ «Горлівське АТП» може звернутись до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду (ст.14 п.20 Закону України «Про публічні закупівлі»).
16 серпня 2021 року за результатами проведеної закупівлі між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області (замовник) та ФОП Філь Риммою Віталіївною (виконавець) був укладений договір надання послуг №63 (далі по тексту - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався, згідно завдання замовника, у строки та на умовах, встановлених цим договором, надати: Транспортні послуги з перевезення учасників заходів, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити надані виконавцем послуги. Найменування послуг за: ДК 021:2015:60140000-1 (Нерегулярні пасажирські перевезення).
Вартість послуги за цим договором визначена у специфікації (додаток №1) та становить: 175.000,00грн. з ПДВ.
За умовами пункту 9.1. договору цей договір набирає чинності з дати його укладання (підписання та скріплення печатками) належним чином уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 року.
Договір оприлюднено замовником на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 16 серпня 2021 року.
04 листопада 2021 року замовником прийнято рішення про розірвання договору, про що 04.11.2021 між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області (замовник) та ФОП Філь Риммою Віталіївною (виконавець) укладено додаткову угоду №1 до договору надання послуг від 16.08.2021 №63, згідно з пунктом 1 якої сторони дійшли згоди достроково розірвати договір по закупівлі за предметом: Транспортні послуги з перевезення пасажирських перевезень, код за Єдиним закупівельним словником (ДК 021:2015:60140000-1 - (Нерегулярні пасажирські перевезення).
05 листопада 2021 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель замовник оприлюднив протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 04.11.2021.
Того ж дня, 05 серпня 2021 року замовником оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель додаткову угоду №1 від 04.11.2021.
Виконання договору №63 від 16 серпня 2021 року підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-07-14-007935-с, який опублікований на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 05 листопада 2021 року.
Отже договір виконано у повному обсязі, у період строку дії договору про закупівлю з 16 серпня 2021 року по 04 листопада 2021 року виконавцем ФОП Філь Р.В. надані транспортні послуги з перевезення учасників заходів, а замовником оплачені такі послуги, що підтверджується інформацією про платежі за договором, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
ТОВ «Горлівське АТП» звернулось до суду з позовом до Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та ФОП Філь Р.В. у якому просить суд визнати недійсним договір №63 від 16.08.2021, укладений між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та ФОП Філь Риммою Віталіївною та застосувати наслідки недійсності правочину, передбаченого частиною 3 статті 228 ЦК України.
Позовні вимоги мотивовані невідповідністю тендерної документації ФОП Філь Р.В. вимогам оголошення про проведення спрощеної закупівлі, у зв'язку з чим позивач вважає результати спрощеної закупівлі, оформлені протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 05 серпня 2021 року про визнання переможцем закупівлі № UA-2021-07-14-007935-с ФОП Філь Р.В. незаконними, такими, що прийнятті з порушенням принципів здійснення публічних закупівель, закріплених у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
За вказаних обставин, на думку позивача, Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області повинен був відхилити тендерну пропозицію ФОП Філь Р.В. згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі».
За твердженням позивача тендерна пропозиція ФОП Філь Р.В. не відповідала технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмету закупівлі, зазначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, а саме:
- тендерна пропозиція не відповідає вимога пунктів 6.7, 7.3, 7.4 додатку №1 до оголошення про спрощену закупівлю;
- тендерна документація не містить відомостей про знаходження водіїв ОСОБА_1 та Мерзляк Є.П. у трудових відносинах з учасником ФОП Філь Р.В.;
- заявлені у тендерній документації автобуси не відповідають якісним характеристикам, встановленим в оголошенні про спрощену закупівлю вимогам до транспортного засобу в частині їх обладнання кондиціонером (п.5.5.) та розкладними м'якими сидіннями (п.5.6);
- ФОП Філь Р.В. не підтверджено відповідність вимог п.2 додатку №1 до оголошення про спрощену закупівлю;
- оприлюднений в електронній системі закупівель Prozorro договір про надання послуг №63 від 16.08.2021, укладений між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та ФОП Філь Риммою Віталіївною, свідчить про порушення ними положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та ФОП Філь Риммою Віталіївною були змінені істотні умови договору, проект якого додано до оголошення про спрощену закупівлю та погоджено учасниками закупівлі, оскільки зі змісту укладеного договору вбачається, що останній не містить раніше встановлених технічних, якісних та кількісних вимог, яким повинен відповідати переможець спрощеної закупівлі. Не оприлюднення відповідачем 1 внесених до договору про закупівлю змін, як того вимагає ч.7 ст.41 Закону, підтверджує факт порушення Закону обома його сторонами.
З огляду на вказане, на переконання позивача, вбачається, що в супереч пункту 1 частини 13 статті 14 Закону, який зобов'язує замовника відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо вона не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, відповідачем 1 було визнано ФОП Філь Р.В. переможцем та укладено з нею договір про надання послуг №63 від 16.08.2021.
Визначаючи підстави визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності, позивач, з посиланням на статті 203, 215 ЦК України, зауважує на невідповідності оспорюваного правочину вимогам чинного законодавства та Закону, зокрема, інтересам держави та суспільства, як передумови застосування наслідків недійсності такого правочину.
Позивач вказує, що внаслідок укладання вказаного правочину всупереч пункту 1 частини 13 статті 14 Закону та статті 5, частини 5 статті 41 Закону, державі завдаються збитки у сумі 175 000,00грн., що дорівнює ціні тендерної пропозиції ФОП Філь Р.В., а особам, які будуть перевозитися за таким договором - надані послуги, що не відповідають вимогам якості та безпечності, зазначеним в оголошенні про спрощену закупівлю, є підстави вважати, що правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам державі і суспільства. Позивач стверджує, що обидві сторони правочину усвідомлювали протиправність укладеного договору та свідомо допускали настання зазначених вище негативних наслідків ще на етапі визначення результатів спрощеної закупівлі, оформлених протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 05.08.2021 про визнання переможцем закупівлі ФОП Філь Р.В.
Відповідач 2 ФОП Філь Р.В. у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на ненадання позивачем належних, допустимих та достатніх доказів на встановлення відповідних фактів на які він посилається в своєму позові. Відповідач 2, зокрема, зазначає, що водії Мілецький О.Е. та Мерзляк Є.П. перебувають у трудових відносинах з учасником ФОП Філь Р.В., трудові договори укладені і з іншими водіями. При цьому замовником про необхідність надання таких відомостей не зазначалося. Відповідач 1 прийняв рішення про перемогу в тендері пропозиції ФОП Філь Р.В. не зважаючи, що пропозиція позивача на 10 грн. менша, проте приймаючи до уваги та надаючи пріоритет автобусам які є більш новими за своєю датою виготовлення та експлуатацією.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зазначаючи про те, що договір про надання послуг було укладено відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме з дотриманням вимог статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»; ФОП Філь Р.В. запропоновано більш кращі умови надання транспортних послуг щодо перевезення, оскільки під час розгляду пропозицій всіх учасників тендеру було враховано, що у ФОП Філь Р.В., автобуси 2015 та 2017 років випуску, тоді як ТОВ «Горлівське АТП» запропонувало більш старі автобуси для надання послуг перевезення. Пропозиція 3-го учасника ФОП Паращак М.В. була не вигідна за ціновим критерієм. При цьому відповідач 1 просить прийняти до уваги, що відповідно до актів наданих послуг взаємовідносини між відповідачем 1 та відповідачем 2 врегульовані повністю, будь-яких претензій або заперечень, щодо наданих послуг та їх оплати відсутні.
У відповідях на відзиви та у письмових поясненнях позивач не погоджується із доводами відповідачів, викладеними у відзивах на позовну заяву, вважаючи їх безпідставними, підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам суд виходить з такого:
Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Так, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як унормовано приписами статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що оспорюваний договір укладений 16.08.2021 між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області (замовник) та ФОП Філь Римма Віталіївна за результатами проведення торгів.
Отже, з аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", за наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
Так, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад врегульовано Законом України «Про публічні закупівлі».
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на момент проведення закупівлі (далі - Закон) тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення закупівлі) закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія, ефективність та пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначення дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Частиною 3 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до ст.10 цього Закону, обов'язково зазначаються, зокрема: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі; 4) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) умови оплати; 7) очікувана вартість предмета закупівлі; 8) період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель); 9) кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п'ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель); 10) перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв; 11) розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати); 12) розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 13) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі. В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
Відповідно до частини 11 статті 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель. У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію. Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично (частина 12 статті 14 Закону).
Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю (частина 13 статті 14 Закону).
Інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов'язаний надати йому відповідь (частина 14 статті 14 Закону).
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Звіт про результати проведення закупівлі оприлюднюється у порядку, передбаченому ст.ст.10 і 19 цього Закону (частини 15 та 16 статті 14 Закону).
Згідно з частинами 1 - 3 статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівлі на частини).
Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасників може для підтвердження своєї відповідальності такому критерію залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.
Частиною 2 статті 22 Закону передбачені відомості, які повинні міститися в тендерній документації. Частинами 3, 4 вказаної статті встановлено, що тендерна документація може містити також і іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому тендерна документація не може містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимога тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Тобто замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону. Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Частиною 1 статті 28 Закону передбачено, що перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій/пропозиції. Розкриття тендерних пропозицій/пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям/умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а також інформацією та документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель одразу після завершення електронного аукціону.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема: - не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; - не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статі 29 цього Закону; - не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що надані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; - не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; - тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимога щодо предмета закупівлі тендерної документації; - тендерна пропозиція учасника викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Як передбачено частиною 4 статті 35 Закону з учасником, якого визначено переможцем процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю згідно з вимогами цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозицій учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю(частини 4, 5 статті 41 цього Закону).
У пункті 4 оголошення про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель замовником встановлено, що для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям Учасник повинен у складі своєї пропозиції на сайті обов'язково надати наступні документи в електронному (сканованому) вигляді, зокрема, 1.Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, згідно Додатку №1.
У Додатку №1 до оголошення про спрощену закупівлю «Вимоги щодо відповідності пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмету закупівлі за кодом СРV за ДК 021:2015 - 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення (Нерегулярні пасажирські перевезення)» замовником встановлено вимоги, відповідно до яких учасники закупівлі повинні надати свої пропозиції, якщо вони відповідають вимогам замовника до предмета закупівлі наступним характеристикам, зокрема:
Згідно з пунктом 2 Додатку №1 до оголошення:
- учасник здійснює свою діяльність відповідно до установчих документів та має ліцензію на надання відповідного виду послуг. Учасник має досвід роботи підприємства та персоналу в транспортному обслуговуванні;
- учасник забезпечує перед рейсовий (після рейсовий) технічний огляд транспортних засобів фахівцем, відповідальним за своєчасне проходження технічного обслуговування транспортного засобу та охорону праці та має відповідне посвідчення. Учасник забезпечує перед рейсовий (після рейсовий) медичний огляд водіїв медпрацівником по проведенню перед рейсових та після рейсових оглядів водіїв;
- учасник закріплює транспортні засоби за водіями на яких оформлені наступні документи: посвідчення на право керування автомобільними транспортними засобами; діючу довідку про проходження обов'язкового медичного огляду; поліс обов'язкового страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті; водії повинні мати відповідну кваліфікацію зі стажем роботи на посаді водія не менше п'яти років.
Відповідно до пункту 5 Додатку 1 встановлені вимоги до транспортного засобу, а саме:
5.1. Транспортний засіб:
- автобус пасажирський, місткістю до 24 пасажирів, крім водія, клас III (автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів);
- автобус пасажирський не більше 24 пасажирів, крім водія, клас В (автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів).
5.2. Маршрути за видами сполучень та видами перевезень: приміські, міжміські.
5.3. Відповідати параметрам комфортності, вимоги до яких встановленні Порядком визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режиму руху, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.04.2007 № 285.
5.4. Наявність багажного відділення.
5.5. Наявність кондиціонера.
5.6. Розкладні м'які зручні комфортні сидіння для дальньої подорожі.
Згідно пункту 6. Додатку №1 замовником встановлений перелік документів необхідних для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень.
Учасник повинен мати:
6.1. Ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів (дійсна протягом 2021 року).
6.2. Національне посвідчення водія на право керування автомобільними транспортними засобами категорії «Д».
6.3. Реєстраційні документи на кожний транспортний засіб.
6.4. Копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
6.5. Копію договору або поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на кожний транспортний засіб).
6.6. Дорожній лист з проставленими відмітками про проходження перед рейсового медичного огляду водія(їв), перед рейсової перевірки технічного стану автобуса.
6.7. Уразі якщо протяжність маршруту руху перевищує 500 км, автомобільний перевізник направляє у рейс двох водіїв.
Пунктом 7 Додатку №1 встановлено, що для здійснення перевезення організованих груп дітей додатково необхідно:
7.1. Перевезення організованих груп дітей повинно здійснюватися із забезпеченням високого рівня безпеки та надійності транспортного обслуговування.
7.2. Максимальна кількість дітей для перевезення автобусом не повинна перевищувати кількості місць для сидіння, визначеної технічною характеристикою та реєстраційними документами транспортного засобу.
7.3. Організовані групи дітей повинні перевозитися досвідченими водіями, які мають стаж керування транспортним засобом не менш як п'ять років.
7.4. На маршрут, що виходить за межі населеного пункту та протяжність якого становить понад 250 кілометрів, повинні направлятися два водії.
Суд зазначає, що ненадання учасником у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у пункті 4 оголошення та Додатку 1 до оголошення, є наслідком невідповідності такого учасника кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції на порушення вимог статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні. Отже, відповідно, доведення позивачем таких обставин може бути підставою для визнання договору укладеного за результатами таких торгів, недійсним у силу невідповідності його вимогам статей 16, 29, 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з матеріалами справи в складі тендерної пропозиції відповідач 2 надав, зокрема, сертифікати відповідності з додатками до них, посвідчення водіїв, згоду на укладання договору в редакції, що викладена в умовах оголошення про проведення закупівлі.
Таким чином, тендерна пропозиція відповідача 2 не відповідає умовам тендерної документації.
Також, аналіз спірного договору №63 від 16.08.2021, укладеного між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та фізичною особою - підприємцем Філь Риммою Віталіївною, свідчить, що його умови не відповідають вимогам тендерної документації, оскільки умови укладеного договору за своїм змістом відрізняються від змісту оголошення та проекту договору, щодо визначення технічних, якісних характеристик, прав та обов'язків сторін встановлених в оголошенні про спрощену закупівлю та проекті договору, в тому числі щодо вимог до транспортного засобу в частині їх обладнання кондиціонером, м'якими розкладними кріслами.
За встановлених обставин вбачається порушення відповідачем 1 при проведенні закупівлі та укладанні договору вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а отже і порушення прав позивача, як учасника процедури закупівлі.
Зважаючи на зазначені обставини та враховуючи, що відповідачем 2 також не були виконані в повному обсязі вимоги тендерної документації, договір між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та фізичною особою-підприємцем Філь Риммою Віталіївною, м.Покровськ, Донецька область укладений з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягає визнанню недійсним, з підстав встановлених частиною 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
Відповідачі не спростували доводів позивача, не надали суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені та встановлені судом. Тому доводи відповідачів відхиляються судом, як необґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо доводів позивача про визнання правочину недійсним внаслідок невідповідності правочину інтересам держави і суспільства на підставі статті 228 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з цих підстав виходячи з такого:
Згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 у справі №910/4089/20 вказав, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства (за частиною 3 статті 228 ЦК України), є наявність наміру хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочинами, які порушують публічний порядок, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (пункт 18 постанови
Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 за № 9). Водночас питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може також доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених у розділі V ГПК України (пункт 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.03.2017 №01-06/680/17 "Про деякі питання застосування положень пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України").
Суд зазначає, що позивачем не доведено, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення спірного договору, а також вину сторін у формі умислу.
Лише факт укладення договору не є безумовним доказом того, що укладений між відповідачами договір суперечать інтересам держави. Позивачем також не обґрунтовано спрямованість та відповідність договору переліченим вище ознакам, які би свідчили про посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.
Позовна вимога, викладена у прохальній частині позову, про застосування наслідків недійсності правочину до договору, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України, не підлягає задоволенню, з огляду на таке:
Визначення правових наслідків недотримання окремих вимог щодо укладання правочинів наведено у параграфі другому гл. 16 ЦК (статті 218, 228, 235).
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Згідно із частиною 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Однак, в даному випадку наслідки недійсності правочину передбачені частини 3 статті 228 ЦК України, про застосування яких у прохальній частині позову просить позивач, не можуть бути застосовані враховуючи висновок суду про незастосування статті 228 ЦК України як підстави визнання договору недійсним, оскільки позивач не надав належних та достатніх доказів, які б підтвердили наявність наміру сторін саме на укладення протиправного договору, мета якого суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач у тексті позовної заяви не зазначив, які саме наслідки недійсності правочину він просить суд застосувати, а лише посилається на загальні положення статті 216 та частини 3 статті 228 ЦК України. Вимоги про односторонню реституцію або відшкодування державі розміру понесених, на його думку, збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави позивач не заявляє. Тоді як відповідно до приписів статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у господарських судах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відтак, суд позбавлений права вийти за межі позовних вимог, заявлених позивачем.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.
Також у позовній заяві позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь витрати на правничу допомогу. При цьому у тексті позовної заяви зазначено, що позивачем будуть понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі, що не буде перевищувати 32000,00грн. відповідно до наведеного у тесті позовної заяви розрахунку.
У клопотанні від 07.12.2021 позивач просить суд долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу станом на 07.12.2021 та зазначає, що розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не є остаточним та буде уточнений з урахуванням положень частини 8 статті 129 ГПК України.
Враховуючи викладене, при ухваленні рішення суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Горлівське АТП”, до відповідача 1 Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та відповідача 2 Фізичної особи-підприємця Філь Римми Віталіївни, про визнання недійсним договору, задовольнити частково.
Визнати недійсним договір про надання послуг №63 від 16.08.2021, укладений між Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області та фізичною особою-підприємцем Філь Риммою Віталіївною, м.Покровськ, Донецька область.
Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Філь Римми Віталіївни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) та Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області (85300, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Єврейська, будинок 22; код ЄДРПОУ: 00183839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горлівське АТП» (85490, Донецька обл., місто Селидове, селище міського типу Курахівка, вулиця Прокоф'єва, будинок 25; код ЄДРПОУ 35063511) судовий збір в сумі 2270,00грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 17.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2022
Суддя М.О. Лейба