вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"30" травня 2022 р. Cправа № 902/1321/21
за позовом: Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопількомунінвест" (вул. Київська 3а, м. Тернопіль, 46017)
до: Фізичної особи підприємця Шайгородського Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 )
про усунення перешкод в користуванні майном
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.
За участю представників сторін:
позивача: Гуцалюк А.Р.
відповідача: не з'явився
30.12.2021 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопількомунінвест" до Фізичної особи підприємця Шайгородський Сергій Олександрович про усунення перешкод в користуванні майном.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/1321/21 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду позовну заяву позивача залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви.
20.01.2022 на виконання вимог ухвали суду від 31.01.2021 електронною поштою до суду надійшла, скріплена електронним цифровим підписом заява позивача разом з доказами сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2022 р. відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.02.2022 р.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача та представник відповідача не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 20.01.2021 р.
Суд зауважує, що від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки уповноважений представник буде зайнятий в іншому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 16.02.2022 р. підготовче судове засідання у справі відкладено на 10.03.2022 р.
На визначену дату судом представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 16.02.2022 р.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання у справі на 13.04.2022 р.
Ухвалою суду від 10.03.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/1321/21 на 30 днів. Слухання у справі призначено на 13.04.2022 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 13.04.2021 р.
На визначену дату судом 13.04.2022 р. в судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 10.03.2022 р.
Суд зауважує, що від представника позивача надійшло клопотання про надання інформації щодо розгляду справи.
За наслідками розгляду даної заяви суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки остання подана на електронну адресу листом, який не містить електронного цифрового підпису.
Ухвалою суду від 13.04.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1321/21 для судового розгляду по суті на 11.05.2020 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, при цьому, про дату, час та місце судового засідання повідомлений ухвалою суду від 13.04.2022 р.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 11.05.2022 р. повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті на 30.05.2022 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним повідомлений ухвалою суду від 11.05.2022 р.
Водночас, відповідачу ухвала суду від 11.05.2022 р. вручена 17.05.2022 р., що підтверджується витягами з сервісу відстежень підприємства "Укрпошта".
Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представників відповідачів суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином були повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Водночас слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, суд встановив наступне.
Матеріалами справи стверджується, що відповідно до тендерної документації затвердженої рішенням тендерного комітету згідно з протоколом від 10.09.2018 р КП «Тернопількомунінвест» через публічні торги мало намір закупити земснаряд.
Додатком 3 до даної документації наведено інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Земснаряд призначений для очищення водойм від мулу, водоростей, дрібних коренів та намиву прибережних смуг. Також для поглиблення водойм, зміцненні берегової лінії, обслуговуванні дамб / гребель / пірсів.
Характеристики: земснаряд УПМ- 1 Дизельно-електричний. Умови продуктивність по грунту - 400 м куб / год. Максимальна глибина виробітку-до 12м. Мінімальна глибина виробітку - їм. Осадка в робочому стані - 0,50 м. Габаритні розміри, м : Довжина 9,50, ширина 2,50, висота борту 1,25. Висота земснаряду від горизонту води 3 м. Вага земснаряду (без плавучого пульпопровода) до 10 т. Землесос: Марка ГРАУ-400/20 Бобруйськ. Виробіток по воді 400 м3/год. Привід грунтонасоса: Двигун дизельний ЯМЗ -236. Допоміжний насос для гідромоніторного розмиву грунту, марка АЯПЗ-150. Лебідки: Рамопідйомна, шт.1. Папильножна, шт. 2. Кормова, шт. 1. Діаметр, трубопровода на земснаряді: Всасоючого, мм 219. Напорного, мм 159. Плавучий пульповод: Довжина звіна, м 6, 25 шт Пантони, 80 шт. Діаметр труби, м 159. Запропоновані учасником характеристики мають бути не гірші, ніж вказані в зазначеній вище інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Так, 13.11.2018 р. між КП «Тернопількомунінвест» та ФОП Шайгородським Сергійом Олександровичом укладено договір про закупівлю товару №20.
Відповідно до п.1.1 даного договору продавець зобов'язується продати та доставити товар, а саме земснаряд, про який зазначено у специфікації (додатку № 1 до договору). У свою чергу п.2.1 договору сторонами погоджено, що продавець повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає затвердженим стандартам України та/або технічним умовам підприємства-виробника, затвердженим на цю продукцію, також товар повинен відповідати умовам Специфікації, та вимогам до товару, що передбачені документацією конкурсних торгів.
Між сторонами договору було погоджено, що перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною (п.3.2. договору).
Загальна вартість товару визначена ст.4.1 договору та складає 1 465 000,00 грн.
Пунктом 5.1.2. договору між сторонами було погоджено обов'язки продавця, а саме замінити товар неналежної якості , протягом 14 днів з моменту отримання обґрунтованої претензії від покупця, або повернути вартість товару неналежної якості, згідно із цінами зазначеними в п.4.1. договору.
Судом встановлено, що у відповідності до Специфікації, яка є невід'ємним додатком до даного договору, предметом закупівлі є земснаряд.
Відповідно до акту приймання передачі від 17.12.2018 р. КП «Тернопількомунінвест» прийняло а ФОП Шайгородський Сергій Олександрович передав згідно умов вищевказаного договору земснаряд УПМ-1 дизельно електричний у такій комплектації: Корпус, Рама ґрунтозабірна з трубопроводами всасу, Надбудови, Папільонажні лебідки, Кормові лебідки, Рамна лебідка, Система гідророзмиву, Землесос ГРАУ 400/20, Дизельний двигун СМД-18, Щит управління, Пульти управління багермейстера, Збуджувач синхронного двигуна, Електричний двигун, Акумулятор 190 ампер, Генератор 37 кВт.
За доводами позивача продавцем товару не було передано покупцеві плавучий пульповод (Довжина звіна, м 6, 25 шт Пантони, 80 шт. Діаметр труби, м 159) без якого неможливо користуватись вищевказаним земснарядом.
Разом з тим, при передачі вказаного земснаряду ФОП Шайгородський передав КП «Тернопількомунінвест» судновий білет СБ №006935 який засвідчує право плавання судна під Державним прапором України, при цьому останній є факсимільною ксерокопією, що в свою чергу підтверджує його неналежність.
Окрім того, продавцем земснаряду ФОП Шайгородським С.О. не передано КП «Тернопількомунінвест» оригіналу документу, який підтверджує виключення судна з попереднього органу державної реєстрації судна, у разі якщо таке судно було раніше зареєстроване.
Позивачем стверджується, що факт відсутності вищевказаних предметів підтверджується актом приймання передачі товару від 17.12.2018 р.
Внаслідок таких дій відповідача позивач не може укласти договори оренди вищевказаного майна і як наслідок отримувати прибуток відповідно до своєї статутної діяльності.
Проаналізувавши встановлені судом обставини в сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до положень ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За своєю правовою природою позов, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, є негаторним. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
Позивачем на підтвердження створення відповідачем перешкод у користуванні предметом договору № 20 на закупівлю товару від 13.11.2018 р., а саме: ДК 021:2015:42120000-6 Насоси та Компресори (Земснаряд) вказується на не передання відповідачем позивачу плавучого пульповоду (Довжина звіна, м 6, 25 шт Пантони, 80 шт. Діаметр труби, м 159) та відповідної документації без якого неможливо користуватись вищевказаним земснарядом.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.
Суд не може взяти до уваги доводи позивача стосовно того, що факт відсутності вищевказаних предметів підтверджується актом приймання передачі товару від 17.12.2018 р., оскільки покупцем на момент укладення договору № 20 на закупівлю товару від 13.11.2018 р., специфікації та акту приймання передачі товару від 17.12.2018 р. не виникало претензій, щодо комплектації та якості товару, тоді як останній мав право у відповідності до пункту 5.1.2. договору замінити товар неналежної якості, протягом 14 днів з моменту отримання обгрунтованої претензії від покупця, або повернути вартість товару неналежної якості, згідно із цінами зазначеними в п.4.1. договору, чим не скористався, що за доводами суду спростовує твердження позивача.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», далі - Закон). Статтею 1 Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 9 Закону первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Накладна - документ, що використовують при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних. Наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і завершує купівлю-продаж між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторонами у справі при укаденні спірного договору та підписанням первинних документів до нього виконано всі істотні умови і є такими, що прийняті без застережень та претензій станом на факт здійснення господарської операції, а саме 17.12.2018 р., іншого матеріали справи не містять, тому за доводами суду позивачем не доведено про наявність обставин, на які позивач посилається в обґрунтування свої позовних вимог.
Згідно з приписами ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України)
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт порушення його права, у зв'язку з чим заявлені ним позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
1. В позові відмовити повністю.
2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 08 червня 2022 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Київська 3а, м. Тернопіль, 46017)
3 - відповідачу (вул. Шевченко, 3, с. Крутогуб, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23715)