08.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7368/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Чус О.В., Іванова О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондарєва Євгена Вікторовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 (повне рішення складено 06.12.2021, суддя Панна С.П.) у справі №904/7368/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ДИСТРИБЬЮШН", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Бондарєва Євгена Вікторовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 121 060,21 грн
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮК ДИСТРИБЬЮШН" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бондарєва Євгена Вікторовича на свою користь боргу в сумі 121 060,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині повної оплати поставленого за договором №051120-022 від 05.11.2020 товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бондарєва Євгена Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ДИСТРИБЬЮШН" заборгованість у розмірі 121 060,21 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн; в іншій частині позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 121 060,21 грн та наявністю правових підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на суму 5 000,00 грн, які за висновком суду першої інстанції є співрозмірними складності справи та використаному адвокатом позивача часу на її підготовку до розгляду в суді.
Не погодившись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Бондарєв Євген Вікторович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- відповідач не мав можливості здійснювати свої процесуальні права з огляду на те, що не був належним чином повідомлений про судове провадження;
- відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2021 по 14.12.2021 станом на 15.12.2021 заборгованість перед позивачем відсутня;
- підготовка справи до розгляду в суді не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної та технічної роботи; нормативно - правове регулювання спірних відносин після відкриття провадження у справі не змінювалося, доказів на підтвердження ступеня складності справи, вирішення нових правових питань суду не надано.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022 для розгляду справи № 904/7368/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Чус О.В., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бондарєва Євгена Вікторовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21; визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮК ДИСТРИБЬЮШН" встановлений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 28.02.2022.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮК ДИСТРИБЬЮШН" згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4900095641259 отримало ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 - 09.02.2022, процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.
18.02.2022 від відповідача до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21 до закінчення його перегляду в порядку апеляційного провадження. Подане клопотання обґрунтоване тим, що 29.12.2021 Господарським судом Дніпропетровської області виданий наказ у справі №904/7368/21, по якому державним виконавцем Покровського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південно - східного міжрегіонального міністерства юстиції розпочато виконавче провадження та видана постанова від 15.02.2022 про арешт коштів боржника, що порушує права відповідача до вирішення справи в апеляційному порядку.
З урахуванням положень ч. 5 ст.262 Господарського процесуального кодексу України апеляційним господарським судом відмовляється у задоволення клопотання відповідача про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮК ДИСТРИБЬЮШН" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Бондарєвим Євгеном Вікторовичем (покупець) укладений договір поставки № 051120-022 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Загальна кількість товарів, що поставляється в період дії договору, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначається у накладних, які прирівнюється до специфікації (п.1.2. договору).
Поставка товарів здійснюється на умовах ЕХW (Інкотермс 2010 р.), місце поставки - склад постачальника, розташований у с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область або інший склад, зазначений сторонами при погодженні замовлення (п.2.1. договору).
Сторони вправі протягом дії цього договору змінювати базис поставки конкретної партії товару, що постачається постачальником за цим договором, на базис поставки СРТ (Інкотермс 2010р.), покупець у замовленні на поставку партії на умовах, відмінних від базису поставки, визначеного в п.2.1, вказує базис поставки СРТ відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 та назву місця призначення поставки. В разі згоди постачальника поставити товар на умовах базису поставки СРТ, останній надає підтвердження замовлення покупця. В такому разі поставка партії товару, базис поставки якої вказаний у заявці покупця і відрізняється від базису, вказаного у п.2.1 цього договору, буде здійснюватися за правилами базису поставки СРТ.
В залежності від визначення місця та умов поставки - склад постачальника, або інше місце, визначене сторонами, постачальник має право зменшувати або збільшувати вартість товару на суму вартості доставки товару до пункту поставки (п.2.2. договору).
Відповідно до п.2.3. договору не залежно від базису поставки разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи (технічний паспорт, документ про якість тощо), які мають відношення до товару і належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. Якщо разом з товаром вказані документи не передані, то постачальник зобов'язаний не пізніше 10-денного строку з дати передачі товару покупцю надати останньому вказані документи.
Право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за накладною (транспортним документом) (п.2.4. договору).
Згідно п.3.1. договору покупець здійснює вибірку товару з асортименту, наявного на складі постачальника, та направляє постачальнику замовлення на поставку товару, користуючись відповідною електронною формою, доступною для покупця на сайті постачальника або по електронній пошті. Замовлення може надаватись постачальнику не менше, ніж за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати поставки товару. Надіслання замовлення здійснюється в електронній формі, для чого постачальник надає покупцю доступ на сайт постачальника або по електронній пошті, або іншими засобами комунікації (viber, whatsup, telegram тощо). Підтвердження замовлення постачальником (часткове підтвердження, не підтвердження) здійснюється по електронній пошті, іншими засобами комунікації, що сторони вважають письмовою формою відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України та визнають належним доказом у разі виникнення спору. Підтвердження замовлення постачальником може також здійснюватися шляхом прийняття його до виконання.
Протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання замовлення покупця постачальник зобов'язаний надати покупцеві електронне повідомлення про готовність товару до вивозу, що є підтвердженням погодження замовлення покупця, або повідомлення про неможливість поставки.
Після погодження замовлення постачальник оформлює товарні документи для відвантаження товару покупцю. Постачальник повинен поставляти товар згідно з замовленням покупця, погодженого постачальником, вчасно, у кількості, вказаній у такому замовленні, належної якості, а також у відповідності до інших вимог замовлення, цього договору та законодавства України.
Відповідно до п.3.2. договору постачальник зобов'язується поставити товар не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту погодження сторонами замовлення. У випадку поставки товару на умовах СРТ постачальник зобов'язується поставити товар у строк, зазначений у погодженому замовленні, при цьому поставка партії товару буде вважатися виконаною постачальником в момент передачі партії товару перевізнику (першому перевізнику в разі змішаного перевезення). Постачальник має право на здійснення дострокової поставки товару за згодою на це покупця.
Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що входить у партію поставки, визначаються у накладних на товар. Дата, вказана у накладній про прийняття товару покупцем, є датою поставки товару постачальником та фактичним виконанням замовлення (п.3.3. договору).
Ціни на товари, що постачаються постачальником, є вільними відпускними і погоджуються сторонами до моменту поставки. Сторони визначають, що ціни на товари можуть змінюватися постачальником в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару. Перегляд цін на товари, які пропонуються постачальником до поставки за цим договором, здійснюється постачальником самостійно і доводиться на вимогу покупця під час погодження замовлення на товар (п.6.1. договору).
Згідно п.7.1. договору покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати.
Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі (п.7.2. договору).
Пунктом 7.8. договору передбачено, що попередня оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури, виписаного постачальником відповідно до погодженого сторонами асортименту, кількості, ціни та вартості товару. Порядок погодження застосовується такий же, який передбачений п.3.1. цього договору. Разом з підтвердженням заявки постачальник виставляє покупцю рахунок-фактуру, який повинен бути оплачений покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів.
Договір поставки вступає в дію з дати його укладання (підписання) та скріплення печатками і діє протягом двох років, а у частині не виконаних зобов'язань - до їх повного виконання. Дата підписання зазначена на 1 сторінці у верхньому лівому куті даного договору. Дострокове розірвання договору можливо лише у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.11.1.договору).
На виконання умов договору в період з 15.01.2021 по 01.03.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 233 836,41 грн, що підтверджується видатковими накладними №1501221 від 15.01.2021 на суму 73 148,34 грн, №1901112 від 19.01.2021 на суму 25 108,00 грн, №1901113 від 19.01.2021 на суму 32 256,00 грн, №050275 від 05.02.2021 на суму 52 352,36 грн, №080245 від 08.02.2021 на суму 6 099,00 грн, №2202118 від 22.02.2021 на суму 27 352,70 грн, №2402138 від 24.02.2021 на суму 11 860,01 грн, №010334 від 01.03.2021 на суму 5 660,00 грн,
Позивач посилається на часткову оплату отриманого товару, до стягнення ним пред'явлений борг в розмірі 121 060,21 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як було встановлено судом, позивач свої зобов'язання по договору виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 233 836,41 грн, відповідачем товар в повному обсязі оплачений не був (відповідних доказів суду не надано), внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 121 060,21 грн.
З огляду на викладене, факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме невиконання останнім обов'язку з оплати поставленого товару в повному обсязі є доведеним, тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акт звірки взаєморозрахунків станом на 14.12.2021, відповідно до якого заборгованість за договором у нього відсутня, не приймається апеляційним господарським судом до уваги, оскільки, по - перше, суд апеляційної інстанції оцінює докази, які існували на час прийняття оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21, по - друге, відсутність заборгованості має доводитись первинними документами.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки він не був належним чином повідомлений про судове провадження та був позбавлений права надати відзив на позовну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи №904/7368/21, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2021 та від 05.10.2021 у справі №904/7368/21 були надіслані відповідачу на адресу, за якою він зареєстрований як фізична особа - підприємець ( АДРЕСА_1 ), втім повернулися до суду першої інстанції з відміткою поштового відділення: «За закінченням терміну зберігання».
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до п. п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Апеляційний господарський суд, здійснивши аналіз ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 11, 17, 99, 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі N 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі N 904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції були дотримані вимоги процесуального закону щодо направлення відповідачу процесуальних документів у справі №904/7368/21 та відповідач вважається належним чином повідомленим про судове провадження.
Під час звернення з позовною заявою у справі №904/7368/21 позивачем заявлено про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 400,00 грн.
На обґрунтування заявлених витрат надана копія договору про надання правничої (правової) допомоги №ЮК-147/04-08/21 від 04.08.2021 та додаткової угоди №1 від 04.08.2021 до нього, за умовами яких:
1.1. клієнт (позивач) доручає, а Адвокатське об'єднання «СОЛ» (об'єднання) бере на себе зобов'язання надавати клієнту правничу (правову) допомогу:
1.2. здійснення правового аналізу матеріалів, наданих клієнтом, щодо можливості стягнення у судовому порядку на користь клієнта з Фізичної особи-підприємця Бондарева Євгена Вікторовича грошових коштів за договором поставки №051120-022 від 05.11.2020; формування правової позиції захисту інтересів клієнта; збір доказів;
1.3. складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бондарева Євгена Вікторовича на користь клієнта грошових коштів за договором поставки № 051120-022 від 05.11.2020, укладеного між клієнтом і Фізичною особою-підприємцем Бондаревим Євгеном Вікторовичем;
1.4. представляти інтереси клієнта у Господарському суді Дніпропетровської області під час розгляду судом господарської справи про стягнення на користь клієнта грошових коштів з Фізичної особи-підприємця Бондарева Євгена Вікторовича, для чого вчиняти всі необхідні дії та користуватись усіма правами і наданими повноваженнями, передбаченими пн.пн.2.8-2.11 цього договору;
1.5. обов'язки об'єднання, передбачені в пн.пн.1.2-1.4 цієї додаткової угоди, виконуються об'єднанням окремо та вважаються виконаними у повному обсязі з дня завершення розгляду господарської справи судом першої інстанції;
1.6. у відповідності до пункту 4.3. договору сторони дійшли згоди, що розмір винагороди (гонорару) за надання об'єднанням правничої (правової) допомоги, передбаченої пн.пн.2.-1.4 цієї додаткової угоди, становить 15 400,00 грн;
1.7. клієнт сплачує об'єднанню винагороду (гонорар) за надання правничої (правової) допомоги шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок об'єднання протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання цієї додаткової угоди.
В якості підтвердження факту надання адвокатських послуг позивачем надано рахунок-фактуру № ЮК-147/04-08/21 від 04.08.2021 на суму 15 400,00 грн.
Матеріалами справи №904/7368/21 підтверджується, що захист інтересів позивача в Господарському суді Дніпропетровської області від Адвокатського об'єднання «СОЛ» здійснювався адвокатом Романчук Л.Г., що підтверджується ордером серії АІ №1139719 від 05.08.2021. Адвокатом Романчук Л.Г. була підписана позовна заява від 10.08.2020 у справі №904/7368/21.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу є підтвердженими.
При цьому, вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом першої інстанції правильно враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Верховний Суд в додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи №904/7368/21, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу позивача, а також не заявлено обґрунтованого клопотання щодо зменшення таких витрат.
Разом з тим, на підставі критеріїв, визначених ч. ч. 5 - 7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції встановлено, що розмір визначених для цілей розподілу витрат, пов'язаних із даною справою, є непропорційним предмету спору, складності справи, тому наявні підстави для зменшення розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/7368/21 до 5 000,00 грн.
Такий висновок місцевого господарського суду є обґрунтованим та правомірним, а апелянтом в апеляційній скарзі не наведено підстав для зміни чи скасування рішення в цій частині.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондарєва Євгена Вікторовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/7368/21 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Фізичну особу-підприємця Бондарєва Євгена Вікторовича.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Чус