01.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/6233/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2022р. у справі № 904/6233/21
за позовом Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітка"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1. ОСОБА_1 ; 2. Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об'єднання"; 3. Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради; 4. Товарна біржа "Європейська"
про витребування нежитлового приміщення
1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Кам'янська окружна прокуратура Дніпропетровської області (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітка" нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване приміщення № 2), що розташоване у будинку № 28 по пр. Перемоги у м. Кам'янське загальною площею 278 кв. м., яке було зареєстровано за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1580045312104 шляхом виділення цієї частки з нежитлового приміщення - торгово-офісного комплексу, що розташований в будинку пр. Перемоги 28 в м. Кам'янське приміщення 2/75 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2474027712040 та повернути його на користь територіальної громади м. Кам'янське в особі Кам'янської міської ради; стягнути з ТОВ "Квітка" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 5 307,08 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2022р. (повний текст складено - 06.01.2022р., суддя - Манько Г.В., м. Дніпро) у справі № 904/6233/21 в задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду у справі № 904/6233/21 від 25.10.2021р.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - територіальної громади в особі Кам"янської міської ради, за його волею. Укладений 05.04.2018р. Комунальним підприємством "Дніпродзержинське житлове об'єднання" та ОСОБА_1 договір купівлі продажу майна № 0504/18/1 не підлягав нотаріальному посвідченню та був укладений відповідно до приписів Закону України "Про товарні біржі" (в редакції, що діяла на час продажу спірного майна). Вказаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що мається відповідний запис. Прокурор з вимогою про визнання недійсним договору купівлі - продажу спірного майна та скасування відповідного запису в державному реєстрі речових прав до Господарського суду Дніпропетровської області не звертався. Підстави, визначені приписами ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України щодо витребування майна у відповідача, як добросовісного набувача, відсутні. Наявні у справі докази є підставою для відмови у задоволенні позову.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2022р. у справі № 904/6233/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позову керівника Кам'янської окружної прокуратури у повному обсязі, стягнути на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги, про дату та час слухання справи повідомити сторін та Дніпропетровську обласну прокуратуру.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- оскаржуване судове рішення постановлено внаслідок не з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права;
- враховуючи, що договір купівлі-продажу майна № 0504/18/1 від 05.04.2018р., в силу положень ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", ст. 657 ЦК України підлягав нотаріальному посвідченню, однак ОСОБА_1 такого посвідчення не здійснено, такий договір є нікчемним в силу закону та таким, що не породжує жодних правових наслідків, крім його недійсності, право власності у ОСОБА_1 на спірне нежитлове приміщення не виникло та не підлягало державній реєстрації. Разом з тим, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення № 159 від 28.01.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Кір'як К.А., відчужено ТОВ "Квітка" спірне нежитлове приміщення;
- виходячи з обставин даної справи належним способом захисту є звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки спірне майно вибуло із власності позивача поза його волею;
- є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що укладений 05.04.2018р. договір купівлі-продажу майна не підлягав нотаріальному посвідченню та був укладений відповідно до приписів Закону України "Про товарні біржі" (в редакції, що діяла на час продажу спірного майна). Оскільки вказаний договір стосується нерухомого майна, визначеного індивідуальними ознаками, яке не продавалось як партія, яке є нерухомим майном і капітальним активом, яке не було предметом податкової застави чи конфіскації, то в силу дії вимог, передбачених ст. 15 Закону України "Про товарні біржі", ст. ст. 220, 657 ЦК України цей договір є нікчемним;
- судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи прокурора про те, що відчуження спірного нерухомого комунального майна відбулось з порушенням вимог законодавства про приватизацію, відчуження майна здійснено неналежною особою - КП "Дніпродзержинське житлове об'єднання" у позаприватизаційний порядок;
- у зв'язку із набранням чинності Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна", з 07.03.2018р. майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном, може відчужуватися лише в порядку, передбаченому цим Законом. У даному випадку, належним органом приватизації є Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради, який відповідно до п. 2.3 Положення про Департамент, затвердженого рішенням Дніпродзержинської міської ради № 746-33/V від 29.03.2013р., забезпечує реалізацію міської політики у сфері приватизації, оренди, використання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади міста Кам'янське;
- станом на час відчуження спірного нерухомого майна - 05.04.2018р., рішення Кам'янської міської ради про приватизацію (відчуження) об'єкта комунальної власності - нежитлового приміщення (вбудоване-прибудоване приміщення № 2) по пр. Перемоги, 28 у м. Кам'янське площею 278 кв. м. взагалі не приймалось, інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта малої приватизації та умови його продажу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі, не публікувалися, наказ відповідного органу приватизації про результати приватизації не виносився. Таким чином, вказане спірне нерухоме майно вибуло з комунальної власності територіальної громади м. Кам'янське поза волею власника, за відсутності відповідного рішення про його приватизацію (відчуження) у порядку, передбаченому діючим законодавством. Разом з тим, зазначеним фактичним обставинам справи господарським судом належної правової оцінки не було надано.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Кам'янська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду від 04.01.2022р. залишити в силі. Посилається на те, що викладені в апеляційній скарзі обставини справи не відповідають дійсності і суперечать ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою інтереси територіальної громади представляє міська рада, що унеможливлює подання позову в інтересах територіальної громади, яка не уповноважувала прокурора взагалі на звернення до суду із позовом щодо захисту цивільних прав та інтересів територіальної громади в особі Кам'янської міської ради. Під час розгляду справи прокурором не було наведено будь-яких причин необхідності звернення до суду та наявних підстав захисту інтересів держави від імені міської ради. Рішення Кам'янської міської ради від 23.06.2017р. № 731-17/VІІ, яким надано згоду на відчуження майна з визначенням дати проведення аукціону і переліка майна, яке підлягало продажу на аукціоні, було опубліковано в газеті "АВИЗО" від 13.02.2018р. № 6 та в газеті "Бесплатка" від 12.02.2018р. № 7 (215), тобто публікації здійснено до прийняття закону із призначенням дати проведення аукціону після набрання чинності Закону про приватизацію. Намагання прокуратури застосувати норми Закону до подій, які розпочались до набрання чинності Закону є порушенням норм Конституції України, де передбачено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 38 Конституції України). Воля міської ради існує та є чинною, що підтверджує рішення Кам'янської міської ради від 23.06.2017р. № 731-17/VІІ "Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП "ДЖО", що у відповідності до законодавства є нормативно-правовим актом та є обов'язковим до виконання. Дискреційні повноваження Кам'янської міської ради дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення та приймати рішення щодо волевиявлення щодо розпорядження комунальним майном. Рішення Кам'янської міської ради від 23.06.2017р. № 731-17/VІІ "Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП "ДЖО" відноситься до дискреційних повноважень міської ради, яка як суб'єкт владних повноважень під час здійснення адміністративних процедур прийняла вказане рішення на основі адміністративного розсуду в межах визначених повноважень відповідно до діючого на той час законодавства, а тому рішення є законним, підстави вважати його незаконним та таким, що прийняте не у спосіб передбачений законами України, як про це зазначає прокуратура в апеляційній скарзі, відсутні. Відчуження спірного нерухомого майна проводилось у спосіб та у межах діючого законодавства України, за відсутністю правопорушень і відсутня будь-яка бездіяльність компетентного органу, а суб'єктивне викладення прокуратурою обставин справи, які ґрунтуються лише на особистих міркуваннях, припущеннях та суб'єктивному необґрунтованому тлумаченні норм закону, приводить до безпідставного створення спору та подання апеляційної скарги. Випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд першої інстанції правомірно відмовив у позові, оскільки задоволення вимог прокурора у спосіб витребування майна у добросовісного набувача, порушить принцип справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи, втручання у майнові права якої може бути визнано правомірним виключно за умови надання їй справедливої компенсації збитків та жодним чином не призведе до дійсного задоволення суспільних інтересів територіальної громади в особі Кам'янської міської ради. Обраний прокурором спосіб захисту у вигляді витребування від відповідача спірної нежитлової будівлі є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призводить до відновлення порушених прав держави в особі Кам'янської міської ради, а навпаки призведе до не дотримання справедливої рівноваги та неотримання того, на що вона розраховувала при укладенні договору купівлі-продажу, а тому в даному випадку відсутня можливість задоволення позовних вимог прокурора. Цивільним законодавством та Законом України "Про товарну біржу" була передбачена можливість при умові укладання договору на товарній біржі і за умови виконання всіх необхідних процедур такого укладання, здійснювати купівлю-продаж без нотаріального посвідчення. Твердження прокурора про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору не відповідає принципам і нормам законодавства України. На даний час жодний правочин, на підставі якого проводилось відчуження спірного нерухомого майна, яке є предметом розгляду - не визнано судом недійсним та не скасовано в установленому законом порядку, що дає підстави стверджувати про належний і законний спосіб відчуження нерухомого майна у відповідності до норм законодавства. Крім того, позов у даній справі подано з пропуском встановленого строку позовної давності.
ТОВ "Квітка" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2022р. - без змін. Посилається на те, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим. Всі істотні умови договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.01.2019р. № 159 сторонами були виконані в повному обсязі, а також дотримано порядок оформлення та реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства. Під час прийняття рішення судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини, що мають значення по справі та правильно застосовано норми матеріального права. Кам'янська міська рада представляє інтереси Кам'янської територіальної громади, зокрема, і в питаннях доцільності, порядку та умов відчуження об'єктів права комунальної власності. З метою проведення заходів щодо ліквідації комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання" та погашення кредиторської заборгованості Кам'янська міська рада прийняла рішення "Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП "ДЖО" від 23.06.2017р. за № 731-17/VІІ надала згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі комунального підприємства для задоволення пред'явлених кредиторами вимог згідно з додатком. В апеляційній скарзі безпідставно вказано на нікчемність договору купівлі-продажу від 05.04.2018р. на підставі Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та ст. 657 ЦК України. У зв'язку із наявністю вираженої волі Кам'янської територіальної громади в особі Кам'янської міської ради на відчуження спірного майна в даному випадку неможливо застосувати положення ст. 388 ЦК України. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне майно вибуло з володіння власника за його волею, внаслідок чого віндикаця та положення ч. 1 ст. 388 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, і дане майно не може бути витребувано від добросовісного набувача. Прокурором не подано до позовної заяви жодних доказів та не підтверджено фактичними обставинами наявності трьох складових правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном, зокрема, недоведеність прокурором суспільного інтересу. Перекладення на теперішнього власника спірного майна, який жодного порушення не вчиняв, наслідків задоволення позовних вимог у даній справі з витребування майна, матиме наслідком порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на відповідача, а отже, буде непропорційним втручанням у права такої особи з боку держави. В спірних правовідносинах сплинули строки позовної давності. Відповідач вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, ґрунтується на хибних висновках, які не підтверджуються ані законодавством, ані документами.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2022р. відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 16.03.2022р.
За наказом голови суду № 13 від 24.02.2022р. розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом з 28.02.2022р. не відбувався, у зв'язку з наявністю обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України. Таким чином, розгляд даної справи, призначений у судовому засіданні на 16.03.2022р., не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2022р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.05.2022р.
11.05.2022р. до початку судового засідання Товариство з обмеженою відповідальністю "Квітка" (відповідач) подало до суду апеляційної інстанції заяву про розподіл судових витрат.
Судове засідання 11.05.2022р. відбулось за участю прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, представників Кам'янської міської ради (позивач) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітка" (відповідач). Інші учасники справи у судове засідання не з'явились.
В судовому засіданні 11.05.2022р. прокурор, представники позивача та відповідача у справі надали пояснення по апеляційній скарзі, після чого в судовому засіданні оголошена перерва до 25.05.2022р.
В судовому засіданні 25.05.2022р. прокурор, представники позивача та відповідача надали додаткові пояснення по апеляційній скарзі, після чого в судовому засіданні оголошено перерву до 01.06.2022р.
01.06.2022р. в судовому засіданні прокурор, представники позивача та відповідача надали додаткові пояснення по апеляційній скарзі.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судові засідання 11.05.2022р., 25.05.2022р. та 01.06.2022р. своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам провадження у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
В судовому засіданні 01.06.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розгляд клопотань та заяв учасників провадження у справі.
21.03.2022р. на адресу апеляційного господарського суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 923/199/21. Вказане клопотання мотивовано тим, що ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.01.2022р. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 923/199/21 за касаційною скаргою першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021р. в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат". Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду винесено правову проблему щодо покладення судових витрат, зокрема, зі сплати судового збору у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог прокурора, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, на прокурора та формування єдиного висновку щодо застосування як ч. 4 ст. 129 ГПК України, так і застосування аналогічної норми п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зупинення провадження у справі є правом, а не обов'язком суду, зокрема, у разі встановлення судом обставини перегляду судового рішення у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду саме у подібних правовідносинах.
Прокурор просить зупинити апеляційне провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 923/199/21 щодо розподілу судових витрат, а не розгляду справи по суті спору у подібних правовідносинах. Крім цього, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не вирішувалось питання про стягнення з прокуратури судових витрат.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про зупинення апеляційного провадження у даній справі.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що КП "Дніпродзержинське комунальне об'єднання" створене рішенням Дніпродзержинської міської ради в 1999р. для обслуговування житлового фонду комунальної власності міста.
Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 Статуту КП "Дніпродзержинське комунальне об'єднання" (далі - КП "ДЖО"), затвердженого рішенням міської ради від 29.10.1998р. № 45-4 XXIII на балансі підприємства знаходились будівлі та споруди, які передані фондом комунальної власності для використання у виробничих цілях.
Рішенням міської ради від 26.06.2013 № 825-37/VІ припинено юридичну особу КП "ДЖО" та створено ліквідаційну комісію, яку зобов'язано розглянути вимоги кредиторів та здійснити відповідні заходи, пов'язані з ліквідацією.
На виконання вказаного рішення Комунальним підприємством "Дніпродзержинське житлове об'єднання" та Товарною Біржою "Європейська" 23.12.2015р. укладено Договір № 1 про організацію та проведення аукціону.
Згідно з п. 1.1 договору його предметом є вчинення сторонами дій, пов'язаних з реалізацією майна Замовника шляхом проведення аукціону та продажу об'єктів нерухомості, що знаходяться на балансі Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання" (далі - майно).
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного розрахунку сторін (п. 8.1 Договору).
Рішенням Кам'янської міської ради 17 сесії VIІ скликання від 23.06.2017р. № 731-17/VIІ "Про надання згоди на відчуження комунального майна, що облікується на балансі КП "ДЖО" надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання", для задоволення пред'явлених кредиторських вимог згідно з додатком; згідно рішення ліквідаційній комісії Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання" здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна; голові ліквідаційної комісії публікувати інформацію про дату та час проведення аукціонів в інформаційно-аналітичному щотижневику КП "Редакція газети "Відомості" Кам'янської мілької ради". Організацію виконання цього рішення покладено на Департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради та Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради.
Згідно протоколу Товарної біржі "Європейська" № 1 від 05.04.2018р. про проведення аукціону (складений у чотирьох примірниках) місце проведення аукціону: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, 35-С. Об'єкт продажу: Лот № 5 - Нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване приміщення № 2), площею 278,0. Земельна ділянка - відсутня. Місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, просп. Перемоги, 28. Балансоутримувач (Продавець): Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об'єднання". Кількість учасників: 2. Учасник аукціону № 3: ОСОБА_1 ; Учасник аукціону № 4: Бухвак Максим Володимирович. Оголошена початкова ціна: 797 705,00 грн. з урахуванням ПДВ. Кінцева ціна продажу 239 311,50 грн. з ПДВ.
05.04.2018р. Комунальним підприємством "Дніпродзержинське житлове об'єднання" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу майна № 0504/18/1. Згідно вказаного договору продавець продав, а покупець купив на аукціоні, проведеному Товарною біржою "Європейська": Лот № 5 - Нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване приміщення № 2), площею 278,0 кв. м. Земельна ділянка - відсутня. Місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, просп. Перемоги, 28. Зазначене майно продане на аукціоні за 239 311,50 грн., з урахуванням ПДВ.
28.01.2019р. ОСОБА_1 та ТОВ "Квітка", укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення.
Згідно п. 1 вказаного договору продавець передає у власність покупцеві (продає), а покупець приймає у власність від продавця та зобов'язується сплатити певну грошову суму (купує) нерухоме майно - нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване приміщення № 2), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам'янське, проспект Перемоги, будинок 28, загальною площею 278 кв. м., яке в подальшому іменується нерухоме майно. За текстом договору нерухоме майно складається з приміщень: нежитлове приміщення літ. А-10. загальною площею 278,0 кв м.,що складається: 1 - тамбур; 2 - коридор; 3,4 - приміщення; 5,6,7 - підсобне приміщення; 8,9 - приміщення; 10 - коридор; 11 - підсобне приміщення; 12 - коридор; 13 - умивальник; 14 - вбиральня; 15-підсобне приміщення; 16 - приміщення; 17,18 - вбудована шафа; 19 - приміщення; 20 - коридор; 21 - приміщення; 22 - коридор; 23 -приміщення.
Згідно умов договору, продавець свідчить, що вказане нерухоме майно до цього часу нікому не відчужено, в користування третім особам не передано, в судовому спорі та під забороною (іпотекою, податковою, заставою) не перебуває, як внесок до статутного фонду не передано, треті особи не мають права на нього (в тому числі за договорами оренди, найму, шлюбним договором та на підставі будь-яких речових прані тощо...), а також немає членів сім'ї продавця, які б мали право на особистий сервітут, встановлений ст. 405 ЦК України. Продавець передає покупцеві вищевказане нерухоме майно у стані придатному для використання його за цільовим призначенням. Моментом передачі нерухомого майна домовленістю сторін слід вважати символічну передачу ключів та технічного паспорту, яка відбувається під час нотаріального посвідчення цього договору.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітка" із даним позовом Керівник Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради посилався на те, що Кам'янська міська рада мала право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади лише шляхом приватизації, яка могла бути здійснена виключно органами приватизації, створеними вказаною радою, яким КП "ДЖО" не є. Тобто, продавцем комунального майна повинен виступати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради, а тому, Кам'янська міська рада обрала незаконний спосіб та не уповноважений відповідно до закону орган на відчуження комунального майна, що свідчить про необхідність витребування даного майна від добросовісного набувача, оскільки таке майно вибуло з володіння власника без його згоди.
Розглянувши позовні вимоги, місцевий господарський суд 04.01.2022р. ухвалив оскаржуване судове рішення.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Відкриваючи провадження у цій справі, суд встановив відповідність поданої прокурором заяви вимогам ГПК України і не знайшов підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Тобто жодних недоліків цієї заяви, зокрема, в частині представництва прокурором інтересів держави в суді, судом не встановлено.
Цивільним кодексом України встановлено засади захисту права власності.
Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відповідної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
За змістом ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час винесення рішення від 23.06.2017р.) від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017р.) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно із ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
Таким чином, територіальна громада як власник об'єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
За змістом ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності.
Наведені правові норми надають Кам'янській міській раді дискреційне самостійне право на вирішення питань в межах закону. Тобто, дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення та приймати рішення щодо волевиявлення щодо розпорядження комунальним майном.
Конституційний Суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009р. зазначає, що системний аналіз вище наведених положень Конституції і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" дає підстави вважати, що з конституційного повноваження органів місцевого самоврядування випливає самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення міської ради від 23.06.2017р.) право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення міської ради від 23.06.2017р.), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Відповідно до п. 4.1 Статуту КП "Дніпродзержинське житлове об'єднання", затвердженого рішенням Кам'янської міської ради (засновника), підприємство для здійснення господарської діяльності, наділяється майном, яке є комунальною власністю і належить територіальній громаді міста Дніпродзержинськ та закріплюється за Підприємством на праві господарського відання. Відчуження нерухомого та рухомого майна підприємства та надання його під заставу здійснюється з дозволу або за рішенням Засновника (п. 4.2 Статуту), тобто на підставі дозволу Кам'янської міської ради, який надається у вигляді прийнятого рішення.
Кам'янською міською радою прийнято рішення від 26.06.2013р. за № 825-37/V1 про припинення юридичної особи - Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання".
Статтею 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Відповідно до ч. 9 ст. 111 ЦК України у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Закон України "Про приватизацію державного майна", Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які діяли на час виникнення спірних правовідносин, передбачали два способи відчуження державного (комунального) майна, що закріплене за комунальним підприємством на праві господарського відання: в порядку приватизаційного процесу згідно з вимогами законодавства про приватизацію; в процесі здійснення господарської діяльності з додержанням правил цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.
Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.
Згідно із ч. 5 ст. 145 ГК України законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання.
У постанові від 10.05.2018р. у справі № 6/129-62/179 Верховний Суд сформував правову позицію: "...застосована законодавцем конструкція "може бути змінений", а не "може бути змінений лише" чи "може бути змінений виключно", вже сама по собі свідчить, що даний вид відчуження визначається законодавцем лише як один з варіантів".
Таким чином, реалізація комунального майна в порядку приватизації є лише одним із способів відчуження комунального майна, але не виключним.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - територіальної громади в особі Кам'янської міської ради, за їх волею.
Рішенням Кам'янської міської ради від 23.06.2017р. № 731-17/VIІ надано згоду на відчуження майна, яке обліковується на балансі КП "ДЖО" для задоволення існуючих кредиторських вимог у відкритій процедурі ліквідації. Вказане рішення приймалось в інтересах територіальної громади в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України. Отримані від реалізації кошти спрямовані на погашення існуючих кредиторських вимог (податковий борг, тощо).
При цьому, доводи прокурора про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набув чинності 07.03.2018р., а тому Кам'янська міська рада мала право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади лише шляхом приватизації, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна, набрав чинності з 07.03.2018р., а рішення Кам'янської міської ради № 731-17/VІІ, яким було надано згоду на відчуження спірного комунального майна, прийнято 23.06.2017р.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та Перехідних положень зазначеного Закону встановлено, що приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Кам'янської міської ради від 23.06.2017р. № 731-17/VІІ, яким надано згоду на відчуження майна, було опубліковано в червні 2017р. у відповідності до вимог законодавства України на сайті міської ради із переліком майна на яке надано згоду на продаж.
Відповідні повідомлення щодо проведення аукціону з продажу комунального майна з визначенням дати проведення аукціону і перелік майна, яке підлягало продажу на аукціоні, було опубліковане 12.02.2018р. (газета "Бесплатка" № 7(215)) та 13.02.2018р. (газета "Авизо" № 6), тобто, публікації були здійснені до прийняття закону із призначенням дати проведення аукціону після набрання чинності Законом про приватизацію, внаслідок чого є безпідставним посилання апелянта на те, що відчуження комунального майна повинно бути здійснено у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Крім того, колегія суддів зауважує, що Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачає здійснення перевірки суб'єктів, щодо яких рішення рад у визначений у них спосіб було прийнято до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", на відповідність умовам, встановленим ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та можливість припинення приватизації з цих підстав.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.04.2021р. у справі № 914/2235/18, від 13.05.2021р. у справі № 914/386/19, від 28.09.2021р. у справі № 914/79/19, є безпідставними, оскільки предмет і підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, у зазначених справах і розглядуваній справі є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин, так і підстави для застосування вказаних правових позицій під час вирішення справи № 904/6233/21.
Доводи скаржника про те, що договір купівлі-продажу майна № 0504/18/1 від 05.04.2018р., є нікчемним в силу закону та таким, що не породжує жодних правових наслідків, оскільки він не був нотаріально посвідчений, а тому право власності у ОСОБА_1 на спірну нежитлову будівлю не виникло, є неспроможними з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання рішення Кам'янської міської ради від 23.06.2017р. № 731-17/VIІ "Про надання згоди на відчуження комунального майна, що облікується на балансі КП "ДЖО" Комунальним підприємством "Дніпродзержинське житлове об'єднання" здійснювалися заходи по реалізації майна на підставі раніше укладеного з Товарною Біржою "Європейська" 23.12.2015р. Договору № 1 про організацію та проведення аукціону.
Відповідно до ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства, тобто законодавець робить відсилку на інші нормативні акти, які мають встановлювати особливості укладення таких договорів.
До цих договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів, або не випливає з його суті (ч. 4 ст. 656 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 638 , ч. 1 ст. 640 ЦК України моментом укладення договорів купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визнання переможця торгів, тобто моментом акцепту ним пропозиції щодо ціни.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020р. у справі № 438/610/14, підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджується відповідним протоколом, актом про проведені прилюдні торги та державною реєстрацією права власності за покупцем.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Надані прокурором додатки до позовної заяви свідчать, що сторонами договору були виконані всі необхідні умови щодо передачі майна покупцеві (підписано протокол, підписано Акт приймання-передачі, сплачені кошти) та згідно інформаційної довідки з реєстру про нерухоме майно, спірне майно пройшло відповідну реєстрацію. Таким чином, відповідачем у даній справі та ОСОБА_1 було укладено договір в порядку цивільного законодавства, сторони договору домовились про усі істотні умови, які були виконані сторонами в повному обсязі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про товарну біржу" основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.
За змістом ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
Таким чином, цивільним законодавством та Законом України "Про товарну біржу" передбачена можливість при умові укладання договору на товарній біржі і за умови виконання всіх необхідних процедур такого укладання здійснювати купівлю-продаж без нотаріального посвідчення.
В зв'язку з чим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що укладений 05.04.2018р. КП "ДЖО" та ОСОБА_1 договір купівлі продажу майна № 0504/18/1 не підлягав нотаріальному посвідченню та був укладений відповідно до приписів Закону України "Про товарні біржі" (в редакції, що діяла на час продажу спірного майна).
З огляду на наведене, доводи скаржника про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу не відповідає принципам і нормам законодавства України, а тому такі доводи є безпідставними.
При цьому, укладений на товарній біржі договір купівлі-продажу, як оспорюваний договір, може бути визнаний недійсним за наявності передбачених законом підстав.
Судами у даній справі встановлено, що: спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - територіальної громади в особі Кам"янської міської ради за його волею; укладений 05.04.2018р. КП "ДЖО" та ОСОБА_1 договір купівлі продажу майна № 0504/18/1 не підлягав нотаріальному посвідченню та був укладений відповідно до приписів Закону України "Про товарні біржі" (в редакції що діяла на час продажу спірного майна); вказаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що мається відповідний запис; прокурор з вимогою про визнання недійсним договору купівлі - продажу спірного майна та скасування відповідного запису в державному реєстрі речових прав до Господарського суду Дніпропетровської області не звертався.
Натомість відповідачем - ТОВ "Квітка" оспорюване майно придбане в установленому законодавством порядку, а тому воно є добросовісним набувачем вказаного майна.
З урахуванням викладеного, положення ч. 1 ст. 388 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому спірне майно не може бути витребувано від добросовісного набувача.
Крім того, суд звертає увагу, що втручання в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій пропорційності передбачає, шо втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, га інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
Прокурором не подано до позовної заяви жодних доказів та не підтверджено фактичними обставинами наявності трьох складових правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном, зокрема, недоведеність прокурором суспільного інтересу.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд, а оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Водночас, з мотивів, наведених у п. 3.3. даної постанови, апеляційний господарський суд погоджується із обґрунтованими доводами Кам'янської міської ради та ТОВ "Квітка", викладеними у відповідних відзивах на апеляційну скаргу.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених у п. 3.3 даної постанови, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2022р. у справі № 904/6233/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 07.06.2022р.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд