Постанова від 07.06.2022 по справі 910/1539/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р. Справа№ 910/1539/21 (910/9303/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Грека Б.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представників:

від ПрАТ "Росава" адвоката Забаріна А.Ф.,

від ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" адвоката Цілуванської С.С.,

арбітражного керуючого Баскакова О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 05.08.2021 (повний текст складено 10.08.2021, суддя Пасько М.В.)

у справі № 910/1539/21(910/9303/21)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Росава"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість"

про визнання договорів недійсними,

в межах справи № 910/1539/21

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті" (код 41449165)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/1539/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Баскакова Олександра Віталійовича.

У червні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Росава" звернулось із позовною заявою про визнання недійсними правочинів боржника, внаслідок укладення яких він став неплатоспроможним та виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 у справі №910/1539/21(910/9303/21) позов задоволено; визнано недійсним Договір поворотної фінансової допомоги №2/1020 від 15.10.2020, укладений між ТОВ "ЗВ Ріелті" та ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість"; визнано недійсним Договір поворотної фінансової допомоги №3/1120 від 04.11.2020 року, укладений між ТОВ "ЗВ Ріелті" та ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість"; cтягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 9 080,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим, ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ліквідатора ПрАТ "Росава" арбітражного керуючого Комлика І.С. відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та не врахував, що саме ТОВ "ЗВ Ріелті" отримало фінансову допомогу за оспорюваними договорами. При цьому, судом першої інстанції не враховано правову позицію, що висловлена в практиці Верховного Суду. Так, за висновком Верховного Суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може. У зв'язку з цим, скаржник зазначає, що при укладанні договорів поворотної фінансової допомоги боржник отримав майно, а не здійснив його відчуження, отже такі правочини не можуть розглядатись як недійсні в розумінні статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Таким чином, на переконання скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував вказану статтю Кодексу України з процедур банкрутства. Також, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції помилково послався на правові позиції Верховного Суду, які не є релевантними до обставин даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/1539/21(910/9303/21) до закінчення розгляду та прийняття Верховним Судом судового рішення за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та повернення матеріалів справи № 910/1539/21(910/9303/21) у Північний апеляційний господарський суд.

Постановою Верховного Суду від 25.01.2022 залишено без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/1539/21(910/9303/21).

28.04.2022 матеріали справи №910/1539/21(910/9303/21) надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/1539/21(910/9303/21), призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.06.2022.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 залишити без змін. У відзиві позивач погодився із висновками суду першої інстанції, на вірне дослідження доказів та встановлення дійсних обставин справи у відповідності до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/1539/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Баскакова Олександра Віталійовича.

Також, вказаним судовим рішенням Приватне акціонерне товариство "Росава" визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" на загальну суму 348740552,17 грн.

19.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" звернулось у справі № 910/1539/21 із заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 465956903,00 грн.

Заява була обґрунтована існуванням у боржника грошового зобов'язання, яке виникло на підставі Договору поворотної фінансової допомоги №2/1020 від 15.10.2020 та Договору поворотної фінансової допомоги №3/1120 від 04.11.2020.

У червні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Росава" як кредитор боржника звернулось із позовною заявою про визнання недійсними Договору поворотної фінансової допомоги №2/1020 від 15.10.2020 та Договору поворотної фінансової допомоги №3/1120 від 04.11.2020, укладені між ТОВ "ЗВ Ріелті" (відповідач-1) та ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" (відповідач-2).

Звертаючись із даним позовом, позивач вважав, що при укладенні вказаних вище договорів, відповідач-1 (боржник у справі № 910/1539/21) взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним та виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами, зокрема, ПрАТ "Росава", повністю або частково стало неможливим. При цьому, укладаючи оспорювані договори, відповідач-1 був обізнаний про існування у нього значної заборгованості перед іншими кредиторами.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України. Загальні підстави щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

В той же час, статтею 42 КУзПБ, яка є частиною цивільного законодавства, визначено додаткові, спеціальні підстави, за існування яких правочин, що укладений особою, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути поставлений під сумнів та визнано в судовому порядку недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Вказаною нормою чинного законодавства встановлені умови, за настання яких правочин боржника може бути визнаний недійсним - якщо правочин завдав збитків боржнику або кредиторам.

Відповідач-1 у жовтні та листопаді 2020 року уклав із відповідачем-2 договори поворотної фінансової допомоги №2/1020 та №3/1120, за якими перший взяв на себе зобов'язання на загальну суму 470725903,00 грн з повернення позичкових грошових коштів у строки, що визначені умовами договорів.

Одночасно, як було встановлено вище, у боржника (відповідача-1) вже існувало грошове зобов'язання перед ПрАТ "Росава" на загальну суму 348740552,17 грн, строк виконання якого настав.

Вказана обставина стала підставою для звернення у лютому 2021 року із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЗВ Ріелті" та відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 16.03.2021.

Отже, незважаючи на існування значної заборгованості перед кредиторами, відповідач-1 вчинив значні правочини та додатково до існуючих боргових зобов'язань взяв на себе зобов'язання повернути позику. Позаяк, борг перед ПрАТ "Росава" став підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, то належить дійти висновку, що внаслідок укладання оспорюваних договорів відповідач-1 став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про існування підстав, що передбачені ч. 1 ст. 42 КУзПБ, для визнання оспорюваних договорів недійсними.

Доводи про те, що боржник (відповідач-1) при укладанні оспорюваних договорів не відчужив, а навпаки отримав майно, а відтак такі правочини не можуть розглядатись як недійсні в розумінні ст. 42 КУзПБ, належить відхилити, оскільки як було зазначено вище, укладання таких договорів призвело до настання неплатоспроможності. А обставини неплатоспроможності відповідача-1 підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачем-2 у апеляційній скарзі.

Отже, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 42 КУзПБ, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 у даній справі - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 у справі № 910/1539/21(910/9303/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.06.2022.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

Б.М. Грек