06 червня 2022 року
Київ
справа №990/84/22
адміністративне провадження №П/990/84/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О. про скасування указу (в частині),
встановив:
31 травня 2022 року до Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся його представник - адвокат Желудков Владислав Володимирович, до Президента України Зеленського В. О. з вимогами визнати протиправним і скасувати пункт 587 додатку № 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України Зеленського В. О. від 14 травня 2021 року № 203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі також - Указ № 203/2021).
Одночасно представник позивача - адвокат Желудков В. В. заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суть якого можна викласти так.
У додатку № 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Рішення РНБО від 14 травня 2021 року), яке введено в дію Указом № 203/2021, неправильно (з помилкою) зазначено персональні далі позивача - ОСОБА_1 (пункт 587). Суть у тому, що за цим Рішенням РНБО, ім'я позивача було зазначено « ОСОБА_1 », тоді як правильно має бути: « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . Санкції, введені в дію Указом № 203/2021, передбачають, з-поміж іншого, відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання; відмову у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмову в продовженні строку перебування в Україні; відмову в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України (пункт 13).
Указом Президента України від 05 жовтня 2021 року № 497/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05 жовтня 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Цим рішенням РНБО внесло у додаток 1 до Рішення РНБО від 14 травня 2021 року, уведеного в дію Указом № 203/2021, зміни згідно з додатком 6 [до рішення від 05 жовтня 2021 року]. Ці зміни, як можна зрозуміти з написаного, узгоджено з відомостям Державної міграційної служби України.
Відповідно до цього рішення, пункт 587 додатку № 1 до Рішення РНБО від 14 травня 2021 року викладено в новій редакції: « ОСОБА_1 , ( ОСОБА_1 ), народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Азербайджанської Республіки, громадянин Азербайджанської Республіки».
З погляду представника позивача, саме від дати видання Указу Президента України від 05 жовтня 2021 року № 497/2021 треба обчислювати строк звернення до суду з цим позовом, позаяк після виправлення помилок, допущених у Рішенні РНБО від 14 травня 2021 року, для позивача настали наслідки, тобто почали діяти санкції, зокрема ті, які стосуються його перебування на території України.
З цього приводу у позовній заяві зазначено також, що застосування санкцій призвело до скасування посвідки на тимчасове проживання, автоматично - відмову у розгляді питання щодо продовження строку перебування в Україні, примусове видворення за межі України, заборону використання радіочастотного ресурсу України, що, окрім іншого, позбавило його родину (за текстом позову, позивач у грудні 2019 року одружився з громадянкою України) можливості спілкуватися та існувати як сім'ї.
За текстом клопотання, з урахуванням Указу Президента України від 05 жовтня 2021 року № 497/2021 строк для оскарження Указу № 203/2021 завершився 05 квітня 2022 року, але ж 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України і, як відомо, місто Київ до кінця березня 2022 року було районом ведення бойових дій.
Крім того, для звернення до суду представник позивача вживав збирав інформацію, необхідну для підготовки позову, зокрема звертався з адвокатськими запитами до Кабінету Міністрів України, що забрало трохи часу, адже режим роботи цього органу після 24 лютого 2022 року теж змінився (очікувану відповідь, за текстом клопотання, отримано 20 травня 2022 року).
З урахуванням наведеного, просить поновити строк звернення до суду й відкрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив також про те, що для застосування санкцій не було підстав, адже позивач не вчиняв дій, які у розумінні Закону України «Про санкції», дають для цього підстави.
До позовної заяви додано також клопотання про витребування доказів і про залучення Кабінету Міністрів України (який вніс пропозиції про застосування санкцій) та Ради національної безпеки і оборони України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Зважаючи на положення статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) клопотання щодо залучення третіх осіб, на думку суду, підлягає задоволенню, а щодо витребування доказів, то його суд розглядатиме у судовому засіданні.
За частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На дату розгляду клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження Указу № 203/2021, обставини, якими він обґрунтовує причини пропуску цього строку, на думку суду, дають підстави для його поновлення. Водночас, якщо відповідач повідомить або під час розгляду справи стане відомо про додаткові (нові) обставини, які мають значення для застосування наслідків пропуску строку звернення, але про які представник позивача не зазначив або про які наразі не є відомо, суд не обмежений у можливості повернутися до розгляду цього питання знову.
Відповідно до частини четвертої статті 22, статті 266 КАС України справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень частини п'ятої статті 262 КАС суд дійшов висновку про наявність підстав задовольнити клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 19, 22, 49, 121, 171, 248, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Поновити строк звернення до суду і відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся його представник - адвокат Желудков Владислав Володимирович, до Президента України Зеленського В. О. про визнання протиправним і скасування пункту 587 додатку № 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України Зеленського В. О. від 14 травня 2021 року № 203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
3. Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, яке відбудеться 05 липня 2022 року о 09:30 год. у приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
4. Залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Раду національної безпеки і оборони України та Кабінет Міністрів України.
5. Клопотання про витребування доказів - розглянути у судовому засіданні.
6. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу і третім особам.
7. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
8. Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
9. Встановити третім особам п'ятнадцятиденний строк для подання пояснень щодо позову і десятиденний строк (з дня отримання відзиву) - для надання пояснень на відзив.
10. Повідомити учасникам справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС.
11. Повідомити учасникам справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
12. Повідомити учасникам справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
13. Копію цієї ухвали надіслати сторонам і третім особам особі. Відповідачу і третім особам надіслати також копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Смокович