08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/30588/20
адміністративне провадження № К/990/13683/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Травянко Олександром Івановичем на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №640/30588/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №Б-11252/6/8012 та рішення №Б8272-20/8010.5.1/5395-20 від 30 вересня 2020 року у формі листів щодо неможливості оформлення документів для набуття громадянства України за територіальним походженням неповнолітньому ОСОБА_2 та відмови в оформленні документів для видачі паспорта громадянина України для ОСОБА_2 як неповнолітнього на день звернення;
зобов'язати Дарницьким районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області прийняти документи про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням як неповнолітньому ОСОБА_2 та прийняти документи для оформлення видачі паспорта як неповнолітньому громадянину України - ОСОБА_2 та направити їх до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області для прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та видачі паспорта неповнолітньому громадянину України ОСОБА_2 ;
зобов'язати відповідача прийняти рішення про оформлення набуття громадянства України неповнолітнім ОСОБА_2 за територіальним походженням та прийняти рішення про оформлення документів для видачі паспорта громадянина України.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі представник позивача з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі позивач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Автор касаційної скарги в обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає таке: «підставою необхідності прийняття судом такого висновку у подібних правовідносинах є усунення проблеми неузгодженості правової системи часу розгляду поданих заяв до органів державної влади, зокрема органів державної міграційної служби України, строків розгляду та надання ними офіційних відповідей.
Вважаємо, що потребують висновку пункти 56-59 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215( далі - Порядок N215), яким визначено перелік документів, які подаються для оформлення набуття громадянства України внаслідок усиновлення.
Пунктами 56-59 1 Порядку №215 встановлено таке:
для оформлення набуття громадянства України дитиною, яку усиновляють громадяни України або дитиною, яку усиновляє подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства (частина перша статті 11 Закону), відповідні документи подій один з усиновителів:
для оформлення набуття громадянства України дитиною, яку усиновляє подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем (частина друїд статті 11 Закону ), відповідні документи подає один з усиновителів:
для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства, постійно проживає на території України і яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України (частина третя статті 11 Закону), повнолітня особа подає відповідні документи самостійно.
Однак, відсутня норма права якою буде узгоджено, на який час має розглядатися подана заява - станом на дату звернення із заявою до відповідного органу, чи безпосередньо, як у даних спірних правовідносинах, на дату розгляду заяви органом державної влади. Оскільки в даних спірних правовідносинах виникла правова колізія - відповідні документи заявником (в даному випадку одним з усиновителів) подані до того моменту, як особі виповнилось 18 років, однак заява розглянута державним органом з порушенням процесуальних строків (5 місяців) на момент, коли особа, яка усиновлена вже стала повнолітньою» ( аркуш касаційної скарги №3).
Таким чином, адвокат виклав обставини справи, зазначив пункти «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», які на його думку неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, однак не вказав норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Суд роз'яснює, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Крім того, ухвалою від 18 травня 2022 року Верховний Суд вже повертав касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Травянко О.І. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №640/30588/20, у зв'язку з відсутністю належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Травянко Олександром Івановичем на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №640/30588/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя М.В. Білак