07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 440/3701/21
адміністративне провадження № К/990/13246/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 440/3701/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
31.05.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 27.05.2022.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 08.02.2022, повний його текст складено 11.02.2022, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення з урахуванням вихідних було 14.03.2022. Однак, касаційну скаргу у цій справі подано 27.05.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що Верховний Суд повернув попередньо подану касаційну скаргу. Зазначає, що не забезпечення реалізації ГУ ДПС права на касаційне оскарження судових рішень у цій справі позбавить можливості скасувати незаконне та необґрунтоване судове рішення, що негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України, призведе до подальших втрат з Держбюджету та позбавить орган можливості захистити економічні інтереси держави. Просить врахувати введений на території України воєнний стан.
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі подана 12.03.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 21.04.2022 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд зазначив, що скаржник не обґрунтував, в чому полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість лише цитував норми права, які, на думку податкового органу, застосовані неправильно й здійснив посилання на постанови Верховного Суду без взаємозв'язку із обставинами, які установлені судами у цій справі, тоді як згідно вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах. Також суд зазначив, що посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач не зазначив ані норми права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, ані в чому саме полягає неправильне застосування судами норм права. Копію цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало 02.05.2022.
Вдруге касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 27.05.2022, тобто через 23 дні з дня отримання копії ухвали суду про повернення вперше поданої касаційної скарги, однак, зміст якої є ідентичним до попередньо поданої касаційної скарги, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним мотивів суду касаційної інстанції, з яких вперше подану касаційну скаргу було повернуто.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Колегія суддів враховує, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022 з 25.05.2022 на 90 днів (23.08.2022).
Державна податкова служба України видала наказ від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів», яким запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, зокрема, ГУ ДПС у м. Києві.
Однак, з метою забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, наказами ДПС від 11.03.2022 № 168 «Про припинення простою у роботі», від 08.04.2022 № 186 «Про припинення простою у роботі ГУ ДПС у м. Києві та ГУ ДПС у Житомирській області», від 14.04.2022 № 189 «Про припинення простою в роботі деяких територіальних органів ДПС» припинено простій у роботі територіальних органів ДПС, крім ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ДПС у Луганській області та ГУ ДПС у Херсонській, АР Крим та м. Севастополі, зобов'язано керівників територіальних органів здійснювати організацію роботи виключно із першочерговим гарантуванням безпечних умов роботи, збереження життя та здоров'я підпорядкованих працівників, для чого запроваджувати простій у роботі територіальних органів або дистанційну роботу для підпорядкованих працівників.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк.
ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість врахування роз'яснень, наданих Верховним Судом в ухвалі від 21.04.2022, задля повторного звернення до суду з належним чином оформленою касаційною скаргою.
Зазначені обставини унеможливлюють вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн).
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2021 році, який містить вимогу немайнового характеру, а відтак, сплаті за подання позову у цій справі підлягав судовий збір в сумі 2270 грн.
Отже, за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі підлягає судовий збір в сумі 4540 грн (2270 грн х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За змістом судових рішень у цій справі, ГУ ДФС у Полтавській області податковим повідомленням-рішення №0017195112 від 27.12.2018 до ТОВ "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" застосувало штраф у сумі 6987752,07 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, згідно зі статтею 120-1 ПК України. Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. За наслідками судового розгляду Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2019 у справі № 440/1395/19 визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області. Однак, Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.11.2019 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Не погодившись з судовим рішенням, ТОВ "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. Верховний Суд ухвалою від 10.12.2019 зупинив дію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Постановою від 11.02.2021 Верховний Суд касаційну скаргу ТОВ "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" залишив без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов'язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов'язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". Враховуючи, що на час набрання чинності Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466-ІХ), податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 було неузгодженим та не сплаченим, суди дійшли висновку про поширення пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на спірні правовідносини у цій справі.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що у випадках наявності підстав для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України Верховний Суд констатує порушення процесуальних норм та направляє справу на новий судовий розгляд. Прикладом цього є постанови Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 420/3424/19, від 11.01.2021 у справі № 480/3000/19, від 01.04.2021 у справі № 620/2515/19. Таким чином, за наявності підстав для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України Верховний Суд у справі № 440/1395/19 звернув би на це увагу та направив справу на новий судовий розгляд.
Таким чином, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 по справі № 440/1395/19, від 29.07.2020 у справі № 420/3424/19, від 11.01.2021 у справі № 480/3000/19, від 01.04.2021 у справі № 620/2515/19.
При цьому, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, яким характерні: 1) набрання 04.11.2019 законної сили рішенням апеляційної інстанції у справі про скасування податкового повідомлення-рішення до набрання 23.05.2020 чинності Законом № 466-ІХ та 2) прийняття Верховним Судом постанови 11.02.2021 (у якому відсутнє посилання на пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) у справі № 440/1395/19 про залишення такого рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Проаналізувавши наведені скаржником доводи, колегія суддів вважає їх недостатніми для відкриття касаційного провадження. Зокрема, у випадку оскарження судового рішення в межах висновку щодо застосування однієї і тієї ж норми матеріального права пункти 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України за своїм змістом є взаємовиключними.
При цьому, відсутність підстав для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України скаржник обґрунтовує тим, що Верховний Суд у справі № 440/1395/19 про це не зазначив.
Однак, враховуючи, що у справі № 440/1395/19 предметом спору було податкове повідомлення-рішення, а у цій справі саме здійснення перерахунку штрафних санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає, що скаржник наводить обґрунтування доводів касаційної скарги безвідносно до висновків у справі, у якій подає касаційну скаргу.
Про це Верховний Суд вже зазначав в ухвалі від 21.04.2022 про повернення вперше поданої касаційної скарги і скаржник цих мотивів не врахував.
Та обставина, що у деяких справах суд касаційної інстанції зазначав про необхідність врахування вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на етапі оскарження податкових повідомлень-рішень та викладав позицію щодо правильного застосування цієї норми права не може свідчити про застосування судами попередніх інстанцій пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України без урахування такого висновку.
Щодо посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, то такі не відповідають дійсності. Більш того, спростовуються змістом касаційної скарги. При цьому, скаржник не обґрунтовує в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та яким чином таке застосування суперечить висновкам Верховного Суду.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що наявність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах та відповідність судових рішень такому, є підставою для відмови у відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 440/3701/21 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Також роз'яснити скаржникові наслідки, передбачені пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко