06 червня 2022 року
м. Київ
справа № 160/5650/21
адміністративне провадження № К/990/13145/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 160/5650/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії та скасування вимоги,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 07 лютого 2019 року № Ф-2719-51 у сумі 18 276,72 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не вжиття заходів для повернення позивачу суми єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 21 948,96 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області сформувати та подати до відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби України висновок про повернення позивачу суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 21 948,96 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 лютого 2019 року № Ф-2719-51 у сумі 18 276,72 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом у 2021 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2021 року становив 2270 грн.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четвертої статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12 КАС України.
Предметом позову у цій справі є скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 07 лютого 2019 року № Ф-2719-51 у сумі 18 276,72 грн; визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не вжиття заходів для повернення позивачу суми єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 21 948,96 грн та зобов'язання відповідача сформувати та подати до відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби України висновок про повернення позивачу суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 21 948,96 грн.
Ураховуючи характер спірних правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.
Та обставина, що зазначена справа була розглянута судом першої інстанції у порядку загального позовного провадження, не змінює її характер, як справи незначної складності.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, а тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 160/5650/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії та скасування вимоги.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко