08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 560/17310/21
адміністративне провадження № К/990/13020/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №560/17310/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при обчисленні пенсії державного службовця у розмірі 60% заробітної плати, відображеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 08.12.2020 №36 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08.12.2020 №37, виданих Вишнівчицькою сільською радою;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 60% заробітної плати, відображеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 08.12.2020 №36 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08.12.2020 №37, виданих Вишнівчицькою сільською радою, а саме: премія (22 680,00 грн), посадовий оклад (7 500,00 грн), надбавка за ранг (7 ранг) (600,00 грн), надбавка за вислугу років (40%) (3 240,00 грн), з дня призначення пенсії, а саме з 14.12.2020.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач 21.02.2022 подав апеляційну скаргу.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 24.02.2022 залишено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Вдруге з апеляційної скаргою відповідач звернувся 13.04.2022.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2022 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2022 - відмовлено, визнано неповажними причини пропуску строку на таке апеляційне оскарження, а подану ним касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми процесуального права. Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано відсутність бюджетного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на сплату судового збору, зокрема, що станом на 11.02.2022 сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду не було можливості. Також суд апеляційної інстанції, на думку відповідача, необґрунтовано відхилив доводи щодо поважності пропущення строку на апеляційне оскарження у зв'язку із запровадженням воєнного стану Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ХІ.
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що на виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем подано заяву, яку обґрунтовано тим, що з первісною апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2022 апелянт звернувся в межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду. Проте, у зв'язку із несплатою судового збору така скарга була повернута скаржнику.
Враховуючи наведене вище, варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Та обставина, що первинне звернення з апеляційною скаргою було здійснено своєчасно, але скарга була повернута у зв'язку з несплатою судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог КАС України щодо подання апеляційної скарги в частині сплати судового збору, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону.
Сьомий апеляційний адміністративний суд в оскаржуваній ухвалі вірно зауважив, що наявність у апелянта права повторного звернення до апеляційного суду після повернення апеляційної скарги не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Судом апеляційної інстанції також правомірно відхилено доводи відповідача щодо поважності пропущення строку на апеляційне оскарження у зв'язку із запровадженням воєнного стану оскільки ним не обґрунтовано, яким саме чином таке запровадження вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.
Так, частиною 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відтак слід наголосити, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Таким чином, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції через відсутність жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №560/17310/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
А.А. Єзеров
С.М. Чиркін