справа № 380/7311/22
про повернення позовної заяви
07 червня 2022 року
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, -
встановила:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації, в якій просить:
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області (код ЄДРПОУ: 25258877) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 23 вересня 2020 року по 07 лютого 2021 року з розрахунку 564 (п'ятсот шістдесят чотири) гривні 50 копійок за кожний робочий день в сумі 53 063 (п'ятдесят три тисячі шістдесят три гривні).
Ухвалою від 16.05.2022 позовну заяву залишено без руху і запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення цього строку та надання належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.
30.05.2022 на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано заяву про усунення недоліків. Щодо строку звернення до суду представник позивача зазначив те, що 08.02.2021 року наказом начальника управління соціального захисту населення Турківської Райдержадміністрації № 1-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », позивача поновлено на посаді заступника начальника Управління з 01.01.2020, виплачено позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2020 по день постановления судового рішення в сумі 102179,93 грн. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 23.09.2020 року по 07.02.2021 року (день фактичного поновлення) Управління соціального захисту населення Турківської РДА виплачувати відмовилося. Наказом начальника управління соціального захисту населення Турківської РДА від 11.02.2021 року № 6-к звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління з 11.02.2021 року у зв'язку із реорганізацією управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі № 380/4288/21 поновлено ОСОБА_1 на роботі, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте, вищевказаним рішенням суду питання щодо невиплаченої суми заробітку із 23.09.2020 року по 07.02.2021 не вирішено. Таким чином, позивач звертався до суду і до відповідача з метою стягнення середнього заробітку за період із 23.09.2020 року по 07.02.2021 року (день фактичного поновлення), проте питання щодо виплати суми заробітку вирішено не було.
Надаючи оцінку вищевказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду,які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є саме місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.
Слід вказати, що аналізуючи наведені положення законодавства, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі №240/532/20 (постанова від 11.02.2021 року) сформулював висновок, що установлений у частині 1 статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору. Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Враховуючи, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою,тому строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі (частина п'ята статті 122 КАС України).
Такий правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 у справі №380/2355/20, від 14.07.2021 у справі №1340/4393/18.
Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі (службі) за період з 23.09.2020 по 07.02.2021.
Як встановлено з матеріалів позову, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі №380/949/20 наказом №1-к від 08.02.2022 позивача поновлено на раніше займаній посаді, тобто місячний строк слід починати обраховувати саме з цієї дати.
З даним позовом позивач звернувся до суду 06.05.2022, направивши його засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач покликається на те, що Наказом начальника управління соціального захисту населення Турківської РДА від 11.02.2021 року № 6-к звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління з 11.02.2021 року у зв'язку із реорганізацією управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації. Зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі № 380/4288/21 поновлено ОСОБА_1 на роботі, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте, вищевказаним рішенням суду питання щодо невиплаченої суми заробітку із 23.09.2020 року по 07.02.2021 не вирішено. Таким чином, позивач звертався до суду і до відповідача з метою стягнення середнього заробітку за період із 23.09.2020 року по 07.02.2021 року (день фактичного поновлення), проте питання щодо виплати суми заробітку вирішено не було.
Так, судом встановлено, що Наказом начальника Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації від 24.12.2019 року № 21-к звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації з 31.12.2019 року зап. 1 ст. 40 КЗПП України, у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду Львівської області від 22 вересня 2020 року у справі №380/949/20, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року визнано протиправним та скасовано наказ №21-к від 24.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено позивача на посаді заступника начальника Управління з 01.01.2020, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2020 по день постановления судового рішення в сумі 102179,93 грн. В частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межі суми платежу за один місяці рішення допущено до негайного виконання.
08.02.2021 року наказом начальника управління соціального захисту населення Турківської Райдержадміністрацїї № 1-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », позивача поновлено на посаді заступника начальника Управління з 01.01.2020, виплачено позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2020 по день постановления судового рішення в сумі 102179,93 грн. (наказ додається).
Надалі, наказом начальника управління соціального захисту населення Турківської РДА від 11.02.2021 року № 6-к звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління з 11.02.2021 року у зв'язку із реорганізацією управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації.
Позивач не погодившись із наказом начальника управління соціального захисту населення Турківської РДА від 11.02.2021 року № 6-к звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління з 11.02.2021 року звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про його скасування у якому також заявив вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2020 по 07.02.2021 з розрахунку 564,50 грн. за кожний робочий день в сумі 53063,00 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі № 380/4288/21 поновлено ОСОБА_1 на роботі, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
При цьому, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 у справі №380/4288/21 відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2020 по 07.02.2021 з розрахунку 564,50 грн. за кожний робочий день в сумі 53063,00 грн.
Судом з КП ДСС встановлено, що вказане рішення суду позивачем в частині стягнення з Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2020 по 07.02.2021 позивачем не оскаржувалось.
Ба більше, судом у вказаному судовому рішенні від 13.10.2021 зазначено, що період за який позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток є періодом затримки виконання рішення суду, який розглядав попередній трудовий спір про поновлення позивача на роботі та прийняв рішення про поновлення його на роботі 22.09.2020. У такому разі, за правилами встановленими ст. 236 Кодексу законів про працю України, ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виносить орган, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Таким чином, позивачу було достеменно відомо про порушення його прав, при цьому з даним позовом позивач звернувся до суду лише 06.05.2022, направивши його засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, суддя не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, позовна заява підлягає поверненню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.122, 123, 169, 256 КАС України, суддя, -
ухвалила:
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у поновленні такого строку звернення до адміністративного суду.
Позовну ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Грень Н.М.