справа №380/25527/21
07 червня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Буської міської ради Золочівського району Львівської області код ЄДРПОУ 26307575, місцезнаходження: 80500, м.Буськ, площа 900-річчя Буська, 1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо не проведення належної, повної, неупередженої перевірки за зверненням позивача від 10.02.2019, чим грубо порушено статті 18, 19 Закону України “Про звернення громадян”;
- зобов'язати відповідача провести належну, повну, неупереджену перевірку за зверненням позивача від 10.02.2019 за обов'язкової участі позивача в с.Йосипівка Золочівського району Львівської області.
Ухвалою від 29.12.2021 суддя звільнив позивача від сплати судового збору.
Ухвалою від 29.12.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно провів перевірку за зверненням позивача від 10.02.2019, а саме не надав відповідь на питання, поставлені позивачем у вказаному зверненні. Крім того, відповідач порушив строк розгляду звернення позивача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, що згідно з частиною 6 статті 162 КАС України не перешкоджає розгляду та вирішенню справи за наявними матеріалами.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач звернувся до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області із скаргою від 10.02.2019, у якій просив вжити заходів належного реагування, а саме:
1) зобов'язати ОСОБА_2 привести її земельну ділянку до розмірів, вказаних у Державному акті на право приватної власності на землю, тобто переставити сітку на 1 м по всій ширині;
2) роз'яснити ОСОБА_2 про недопустимість самовільного облаштування асфальтної дороги та автомобільної стоянки їхнього авто на подвір'ї ОСОБА_1 ;
3) зобов'язати ОСОБА_2 відновити систему водовідведення перед заїздом на подвір'я позивача, проклавши наново бетонну трубу на місце, виривши рови відведення води.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №1.380.2019.000892 позов ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо нездійснення позапланових заходів перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 та неналежного реагування на звернення; зобов'язано Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 10.02.2019 року у відповідності до Закону України “Про звернення громадян”.
На виконання вказаного судового рішення 19.05.2019 комісією Ожидівської сільської ради проведене обстеження земельної ділянки в с.Йосипівка, яка належить ОСОБА_2 , та встановлено таке:
1) межі земельної ділянки ОСОБА_2 з боку землекористування покійної матері позивача проходять по існуючій огорожі та по природніх рубежах;
2) огорожа, яка розділяє дві присадиби, стара (на старих бетонних стовпах, натягнута металева сітка), без ознак заміни;
3) територія саду розділена колючим дротом, який натягнутий по стовбурах плодових дерев. Ця межа є незмінною;
4) через неодноразові конфлікти та заборони спільного заїзду сім'я ОСОБА_2 змушена була зробити заїзд зі сторони городу сусіда ОСОБА_3 , яка, у свою чергу, відступила їм частину власної земельної ділянки по ширині - 47 см;
5) жодної стоянки автомобіля на території присадибної ділянки, що була у користуванні покійної матері позивача, не виявлено;
6) присадибна ділянка, що була у користуванні покійної матері позивача, на час її обстеження комісією, занедбана, заросла травою, відсутні сліди проходу через подвір'я;
7) водовідвідні рови по АДРЕСА_2 відсутні не лише у домогосподарстві покійної матері позивача, але й у всіх домогосподарствах, розташованих на цій вулиці;
8) спірна криниця знаходиться у межах земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №1.380.2019.002729 позов ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправними дій, визнання недійсними акту та абрису, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо здійснення неналежних позапланових заходів перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019; зобов'язано Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області здійснити повторно позапланові заходи перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 за обов'язкової участі ОСОБА_1 .
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суд від 16.07.2021 у справі №1.380.2019.002729 допущено заміну сторони виконавчого провадження - боржника Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області у виконавчому провадженні ВП № 61664741 на правонаступника - Буську міську раду Золочівського району Львівської області.
Листом від 10.12.2021 №2413 Буська міська рада поінформувала позивача про результати розгляду його звернення від 10.02.2019.
Ознайомившись з вказаним листом-відповіддю позивач дійшов висновку, що питання, які він ставив у своєму зверненні від 10.02.2019, залишились без відповіді. Крім того, відповідач порушив строк розгляду вказаного звернення.
Вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо проведення перевірки позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Статею 1 вказаного Закону України закріплено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статею 3 Закону України «Про звернення громадян» скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Водночас, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи (стаття 19 Закону України «Про звернення громадян»).
Строк розгляду звернень громадян закріплений у статті вказаного 20 Закону України. Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Суд встановив, що обов'язок повторно розглянути звернення позивача від 10.02.2019 покладено на Ожидівську сільську раду (правонаступником якої є відповідач) рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №1.380.2019.002729. Заміна Ожидівської сільської ради її правонаступником Буською міською радою відбулася на підставі ухвали Львівського окружного адміністративного суд від 16.07.2021 у справі №1.380.2019.002729.
З наведеного вбачається, що надавши відповідь на звернення позивача 10.02.2019 листом від 10.12.2021 №2413 відповідач порушив місячний строк розгляду такого звернення, встановлений статею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, суд висновує про протиправність дій Буської міської ради Золочівського району Львівської області, які полягають у розгляді заяви ОСОБА_1 від 10.02.2019 з порушенням строку, встановленого статею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Оцінюючи доводи позивача про те, що відповідач протиправно не надав відповідь на питання, зазначені ним у зверненні від 10.02.2019, суд встановив таке.
Позивач звернувся до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області із скаргою від 10.02.2019, у якій просив вжити заходів належного реагування, а саме:
1) зобов'язати ОСОБА_2 привести її земельну ділянку до розмірів, вказаних у Державному акті на право приватної власності на землю, тобто переставити сітку на 1 м по всій ширині;
2) роз'яснити ОСОБА_2 про недопустимість самовільного облаштування асфальтної дороги та автомобільної стоянки їхнього авто на подвір'ї ОСОБА_1 ;
3) зобов'язати ОСОБА_2 відновити систему водовідведення перед заїздом на подвір'я позивача, проклавши наново бетонну трубу на місце, виривши рови відведення води.
З метою належного розгляду скарги позивача 16.09.2021 відповідач провів виїзд комісії міської ради у с. Йосипівка. На виїзному засіданні комісії, зокрема, був присутній і позивач.
Надаючи відповідь на перше запитання, у листі від 10.12.2021 №2413 відповідач зазначив: «комісією проведено обміри меж земельної ділянки ОСОБА_2 . За результатами проведених у присутності позивача обмірів спільної межі між земельною ділянкою ОСОБА_2 та землеволодінням покійної матері позивача розбіжностей не встановлено, наведені позивачем факти об'єктивно не встановлені. Ознаки переміщення межі (яка встановлена по існуючій старій огорожі), а також переміщення огорожі не встановлено».
Розглянувши друге питання, поставлене позивачем у скарзі від 10.02.2019, відповідач зазначив, що «інформація про самовільне облаштування ОСОБА_2 асфальтної дороги та автомобільної стоянки її автомобіля на подвір'ї домогосподарства покійної матері позивача не підтвердилася. Ознак стоянки транспортних засобів на подвір'ї домогосподарства покійної матері позивача не виявлено ні 29.06.2021, ні 06.07.2021, ні 16.09.2021. Більше того, на час обстеження у червні та липні подвір'я вказаного домогосподарства поросло травою, що свідчить про повну відсутність користування земельною ділянкою протягом тривалого часу. Натомість, легковий автомобіль, яким користується ОСОБА_2 стояв на подвір'ї біля її будинку. За таких обставин підстав зобов'язувати ОСОБА_2 не влаштовувати автостоянку на подвір'ї домогосподарства покійної матері позивача, яку там ніхто і не облаштовував, не вбачається. Даних облаштування ОСОБА_2 асфальтної дороги до домогосподарства покійної матері позивача, не виявлено та позивачем не наведено. Ремонт дорожнього покриття вул.Шкільної проводився на замовлення Ожидівської сільської ради за бюджетні кошти. ОСОБА_2 до таких ремонтних робіт не мала жодного відношення, оскільки не була ні їх замовником, ні виконавцем».
Надаючи відповідь на третє запитання, у листі від 10.12.2021 №2413 відповідач зазначив: «за наявною у міській раді інформацією система вуличного водовідведення АДРЕСА_2 (водовідвідні рови, труби на заїздах тощо) не облаштовувалися. Через це така дорожня інфраструктура відсутня не лише поблизу домогосподарства покійної матері позивача, але і у всіх домогосподарствах, розташованих на вулиці, у тому числі поблизу домогосподарства ОСОБА_2 . Припущення позивача про знищення ОСОБА_2 системи вуличного водовідведення, демонтажу бетонних труб, засипання вуличних ровів відведення, є безпідставними, жодними даними не підтвердженими, а тому не заслуговують на увагу. Через це підстави для вжиття будь-яких заходів до ОСОБА_2 в цій частині не вбачаються».
Цитовані витяги з листа відповідача від 10.12.2021 №2413 спростовують твердження позивача про те, що поставлені ним у скарзі від 10.02.2019 питання не піднімалися і не розглядалися взагалі.
Суд враховує, що виїзне засідання комісії, скликане для розгляду скарги позивача від 10.02.2019, проводилося за його участі.
Позивач не зазначив у позовній заяві, у чому саме, на його думку, полягало грубе порушення його прав, гарантованих статею 18 Закону України «Про звернення громадян», чи невиконання обов'язків, закріплених у статті 19 Закону України «Про звернення громадян», відповідачем.
Під час судового розгляду доказів таких порушень судом не виявлено та не встановлено, позивач відповідні докази також не надав.
Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо не проведення належної, повної, неупередженої перевірки за зверненням позивача від 10.02.2019, чим грубо порушено статті 18, 19 Закону України “Про звернення громадян». Тому у задоволенні вказаної позовної вимоги необхідно відмовити повністю.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача провести належну, повну, неупереджену перевірку за зверненням позивача від 10.02.2019 за обов'язкової участі позивача в с.Йосипівка Золочівського району Львівської області є похідною від первісної позовної вимоги, а тому у задоволенні такої також необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із статею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Буської міської ради Золочівського району Львівської області, які полягають у розгляді заяви ОСОБА_1 від 10.02.2019 з порушенням строку, встановленого статею 20 Закону України «Про звернення громадян».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя А.Г. Гулик