справа №380/2399/22
про закриття провадження у справі
07 червня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01024, м.Київ, вул.Богомольця, 10 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- зобов'язати відповідача внести до систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми “Оперативно-довідкова картотека” єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення зміни, - шляхом внесення інформації про погашення судимості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда 30.09.2015 року у справі 405/1604/15-к, за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винним за частиною 1 статті 203-2 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170000 гривень з конфіскацією 8 гральних автоматів в придатному для проведення азартних ігор стані.
Ухвалою від 07.02.2022 суддя позовну заяву залишив без руху.
Ухвалою від 22.02.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Позов обґрунтований тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у внесенні до систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми “Оперативно-довідкова картотека” єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення зміни, інформації про погашення судимості ОСОБА_1 . Представник позивача зазначає, що той був засуджений вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.09.2015 у справі №405/1604/15-к за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 203-2 КК України. Позивачу призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке, однак виконане не було. Позивач вважає, що інформація, зазначена в довідці №21199521700310910769 про наявність в нього судимості не відповідає дійсності.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 зазначеного Кодексу визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому (1)хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; (2)хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; (3)хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пункт 7 частини першої статті 4 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Суд встановив, що вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.09.2015 у справі №405/1604/15-к за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 203-2 КК України, позивачу призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з листом Ленінського районного суду м.Кіровограда від 25.11.2021 №405/1604/15-к/46461/21 вирок суду в частині призначеного покарання станом на 25.11.2021 не виконано, штраф не сплачено.
У довідці №21199521700310910769 міститься інформація про те, що позивача вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.09.2015 у справі №405/1604/15-к засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 203-2 КК України.
Позивач вважає вказану інформацію недостовірною, а тому просить суд зобов'язати відповідача внести до систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми “Оперативно-довідкова картотека” єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення зміни, - шляхом внесення інформації про погашення судимості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда 30.09.2015 року у справі 405/1604/15-к, за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винним за частиною 1 статті 203-2 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170000 гривень з конфіскацією 8 гральних автоматів в придатному для проведення азартних ігор стані.
Частиною 2 статті 90 КК України передбачено, що до строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.
Позивач наполягає на тому, що відповідно до положень частини 2 статті 90 КК України, його судимість на підставі вироку Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.09.2015 у справі №405/1604/15-к, вважаться погашеною.
З відповіді Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України від 30.08.2021 №1228АЗ на адвокатський запит представника позивача вбачається, що відповідач не відмовляється внести інформацію про погашення судимості позивача до інформаційної бази, а заперечує сам факт її погашення.
Відповідач зазначає, що строки погашення судимості визначені у статті 89 КК України та залежать від тяжкості вчинення злочину. Позивача засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 203-2 КК України. Санкція вказаного кримінального проступку передбачає можливість призначення покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Частина 6 статті 12 КК України відносить злочини, за вчинення яких передбачене, зокрема основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до особливо тяжких злочинів.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 86 КК України строк погашення судимості для осіб, засуджених до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, спливає через вісім років з дня відбуття покарання (основного та додаткового), якщо не вчинять нового кримінального правопорушення.
Таким чином, відповідач вважає, що судимість позивача не погашена, оскільки ще не минув 8-річний строк, визначений пунктом 9 статті 89 КК України.
Суд зазначає, що позивач не надав доказів, які б підтверджували погашення його судимості, що виникла на підставі вироку Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.09.2015 у справі №405/1604/15-к. Відтак, питання щодо погашення чи непогашення судимості позивача є невирішеним.
З аналізу викладених положень вбачається, що спір між сторонами виник не щодо виконання відповідачем своїх обов'язків як адміністратора систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми “Оперативно-довідкова картотека” єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, а щодо встановлення факту погашення судимості позивача.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Згідно зі статею 539 Кримінального процесуального кодексу України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
З наведеного вбачається, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироків у кримінальних справах, зокрема в порядку адміністративного судочинства не може встановлюватися факт погашення судимості. З огляду на правову природу спору між сторонами та його пов'язаність з виконанням вироку у кримінальній справі, такий повинен розглядатися судом, який виніс вказаний вирок.
Таким чином, суд висновує, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється, а розгляд справи слід здійснювати за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За правилами частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 згаданого Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд, зважаючи на наявність підстав для закриття провадження у справі, роз'яснює позивачу, що спір підлягає розгляду та вирішенню Ленінським районним судом м.Кіровограда, тобто судом, який виніс вирок від 30.09.2015 у справі №405/1604/15-к.
У зв'язку із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України позивачу необхідно повернути з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 992,40грн.
Керуючись статтею 183, пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 239, 243, 248 КАС України, суд
закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду та вирішенню Ленінським районним судом м.Кіровограда відповідно до норм Криимінального процесуального кодексу України.
Повернути ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя А.Г. Гулик