Іменем України
08 червня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/357/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
14.01.2022 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати противоправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо порушення строків розрахунку при звільненні належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП та відмову виплати загальної суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 16.05.2021 по 06.10.2021 у сумі 124502,40 грн;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільнення за період з 16.05.2021 по 06.10.2021 у сумі 124502,40 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач в період з 08.05.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 по 15.05.2021 у Національній поліції України.
Відповідно до наказу ГУНП в Луганській області № 205 о/с від 13.05.2021 позивача було звільнено з посади начальника управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Луганській області, за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 15.05.2021, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 24 роки 09 місяців 22 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 14 років 09 місяці 22 днів, загальний трудовий стаж: 28 років 00 місяців 29 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 24 роки, з виплатою компенсації за невикористану у році звільнення відпустку у кількості 15 діб, встановивши відсоток премії за травень 2021 року 61,8%.
Виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції (вихідна допомога) у сумі 299838,06 грн фактично здійснено 07.10.2021, тобто із затримкою у період з 16.05.2021 по 06.10.2021, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача від 19.10.2021.
Відповідно до довідки про доходи № 1718/111/22-2021, наданої відповідачем, середньоденна заробітна плата позивача складає 864,60 грн. Загальна сума середнього заробітку за період з 16.05.2021 по 06.10.2021 складає 124502,40 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 18.01.2022 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 01.02.2022 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав, про що 18.02.2022 надав до суду відзив на позов, в якому посилається на таке.
Відповідно до наказу ГУНП в Луганській області № 205 о/с від 13.05.2021 позивача було звільнено з посади начальника управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Луганській області, за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 15.05.2021, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 24 роки 09 місяців 22 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 14 років 09 місяці 22 днів, загальний трудовий стаж: 28 років 00 місяців 29 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 24 роки, з виплатою компенсації за невикористану у році звільнення відпустку у кількості 15 діб, встановивши відсоток премії за травень 2021 року 61,8%.
Виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції (вихідна допомога) у сумі 299838,06 грн фактично здійснено 07.10.2021, тобто із затримкою у період з 16.05.2021 по 06.10.2021, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача від 19.10.2021.
Відповідно до довідки про доходи № 1718/111/22-2021, наданої відповідачем, середньоденна заробітна плата позивача складає 864,60 грн. Загальна сума середнього заробітку за період з 16.05.2021 по 06.10.2021 складає 124502,40 грн. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі також Закон № 580-VIII), положеннями частин першої та другої статті 94 якого встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до положень статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейські, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Порядок № 260 доповнено розділом VI згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2020 № 539 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260», який набрав чинності з 21.08.2020.
Так, пунктом 8 розділу VI Порядку № 260 в редакції вказаного вище наказу № 539 визначено, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
В той же час наказом № 539 виключений пункт 23 розділу І Порядку № 260, яким було передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення. Згідно платіжного доручення № 5346 від 06.10.2021 та відомості за жовтень 2021 року № 415 на виплату ОГД при звільненні 06.10.2021 ОСОБА_1 було перерахована одноразова грошова допомога при звільненні на загальну суму 299838,06 грн.
Додатково відповідач звертає увагу суду на службовий лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НПУ від 08.10.2021 № 4654/29/2/03-2021, в якому зазначено про виділення у жовтні 2021 року грошових коштів на виплату ОГД колишнім працівникам поліції згідно додатку, в якому значиться позивач.
Щодо застосування норм статей 116, 117 КЗпП України зазначає, що норми, визначені Порядком № 260, є спеціальними і прямо встановлюють строки виплати одноразової грошової допомоги, а тому мають застосовуватись саме вони, а не загальні норми.
На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) проходив службу в Національній поліції України з 07.11.2015 по 15.05.2021, та наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 13.05.2021 № 205 о/с звільнений з посади начальника управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Головного управління Національної поліції в Луганській області, за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 15.05.2021, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 24 роки 09 місяців 22 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 14 років 09 місяці 22 днів, загальний трудовий стаж: 28 років 00 місяців 29 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 24 роки, з виплатою компенсації за невикористану у році звільнення відпустку у кількості 15 діб, встановивши відсоток премії за травень 2021 року 61,8%.
Відповідно до виписки по картковому рахунку 07.10.2021 на картковий рахунок позивача було зараховано одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 299838,06 грн.
Факт виплати одноразової грошової допомоги підтверджується платіжним доручення від 06.10.2021 № 5346 з відміткою Державної казначейської служби про проведення платежу 07.10.2021 та не заперечується відповідачем.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
За правилами, встановленими частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У постанові Верховного Суду № 682/3060/16-ц від 27.01.2020 зазначено, що звернення працівника до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред'являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі статті 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред'явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі № 21-352а13 та постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 у справі № 21-8а15.
Крім того, така правова позиція підтримана у подальшому Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.09.2018 у справі № 810/1549/17, від 17.10.2018 у справі № 805/2948/17-а, від 08.11.2018 у справі № 821/1333/16, від 18.04.2019 у справі № 806/889/17.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частинами першою та другою статті 94 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ, положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (частина четверта статті 9 Закону № 2262-ХІІ).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку № 260 у разі звільнення із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше.
Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
У наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат (пункт 7 розділу VI Порядку № 260).
Порядок № 260 доповнено розділом VI згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2020 № 539 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260», який набрав чинності з 21.08.2020.
Відповідно до пункту 8 розділу VI Порядку № 260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
В той же час за цим наказом виключений пункт 23 розділу І Порядку № 260, яким було передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Таким чином, питання щодо строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначені спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком № 260, що прийнятий на виконання частини другої статті 94 Закону № 580-VIII.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що з 21.08.2020 спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює порядок виплати грошового забезпечення поліцейським, встановлено порядок та строк виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно з якими у відповідача відсутній обов'язок здійснювати виплату такої допомоги в день звільнення поліцейського, тобто, встановлено відмінні від визначених статтею 116 КЗпП України строки її виплати.
За приписами пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони, Службою судової охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).
Тобто за приписами пункту 14 вказаної постанови виплата такої допомоги проводиться не відповідачем безпосередньо, а Національною поліцією України за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для її утримання.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звільнений зі служби в поліції з 15.05.2021, тобто після набрання чинності внесеними до Порядку № 260 змінами.
Одноразову грошову допомогу виплачено позивачу 07.10.2021 згідно з платіжним дорученням від 06.10.2021 № 5346.
В інформаційній довідці про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським від 19.05.2021 № 885/1/111/22-2021 зазначено, серед інших, прізвище позивача.
Листом Департамента фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НПУ від 08.10.2021 № 4654/29/2/03-2021 повідомляється про виділення у жовтні 2021 року грошових коштів на виплату ОГД колишнім працівникам поліції згідно додатку, в якому значиться позивач.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що виплата відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні здійснена позивачу відповідно до пункту 8 розділу VI Порядку № 260 (протягом п'яти робочих днів після надходження коштів).
Факт виплати позивачу одноразової грошової допомоги підтверджений вищевказаним платіжним дорученням та витягом із відомості перерахувань на виплату вихідної допомоги за 2021 рік № 415 від 05.10.2021.
В даному випадку, оскільки виплата одноразової грошової допомоги при звільненні врегульована нормами Порядку № 260, які є нормами спеціального законодавства і така виплата здійснена з дотримання визначених в цьому порядку умов, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статей 116, 117 КЗпП України.
Суд звертає увагу, що позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає про порушення відповідачем саме положень статей 116, 117 КЗпП України.
В свою чергу, визначена статтею 117 КЗпП України відповідальності за затримку розрахунку при звільненні настає лише за порушення строків, зазначених в статті 116 КЗпП України.
Тому вимоги позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 116 та 117 КЗпП України є безпідставними.
За встановлених обставин, зважаючи на нормативне врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (вулиця Вілєсова, будинок 1, місто Сєвєродонецьк, Луганська область, 93406) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун