07 червня 2022 рокуСправа № 280/11588/21
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я, розглянувши в порядку письмового провадження заяву Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про відстрочення виконання судового рішення у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Посадочна, 3-А, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 37834773)
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №280/11568/21 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Посадочна, 3-А, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково.
06.03.2022 рішення набрало законної сили та 21.03.2022 позивачу видано виконавчі листі.
27.05.2022 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про відстрочення виконання судового рішення у справі №280/11588/21 до завершення дії воєнного стану, але не більше одного року з дня ухвалення рішення.
В обґрунтування заяви вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» № 165 від 28.02.2022 року, зупинено строки надання адміністративних послуг суб'єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні. Зазначає також, що відповідно до наказу ДМС від 22.03.2022 № 57 бланки паспорта громадянина України зразка 1994 року та книги обліку надходження і витрачання бланків паспортів громадянина України зразка 1994 року вилучені у цілях безпеки з балансів територіальних органів ДМС, у зв 'язку із можливістю їх захоплення військовими формуваннями держави-агресора. Посилається на те, що централізоване зберігання бланків здійснюється в ДМС, та через зазначені обставини на сьогодні відсутня можливість забезпечення їх безпечної доставки в області. Просить задовольнити заяву.
Позивач подала до суду заперечення на вказану заяву вх. № 19878 від 03.06.2022, в яких вказала, що вважає, що спеціалісти Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області безпідставно не бажають виконувати рішення суду. Посилається на те, що в теперішній час перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки без паспорта не може отримати свою пенсію починаючи з липня 2021 року. Просить суд не задовольняти заяву відповідача.
Ухвалою суду від 31.05.2022 розгляд заяви призначено на 06 червня 2022 року.
У судове засідання представники заявника та сторін у справі не з'явились.
Відповідно до положень ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (частина 1 статті 378 КАС України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини четвертої статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу даної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
У постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Так, у заяві про відстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» № 165 від 28.02.2022 року, якою постановлено: зупинити строки надання адміністративних послуг суб'єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні; поновити зупинені строки у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.
Слід зазначити, що правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначає Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-IV (далі - Закон № 5203-IV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 5203-УІ адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.
За приписами ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані з наданням адміністративних послуг. Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо: судочинства, виконавчого провадження.
Суд зауважує, що наразі спірні правовідносини стосуються виконання рішення суду у справі та на даній стадії вже самі по собі не є правовідносинами, пов'язаними з наданням адміністративних послуг, тому дія постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» № 165 від 28.02.2022 на них не поширюється.
Крім того, посилання відповідача на відсутність можливості забезпечення їх безпечної доставки в область не може бути підставою для позбавлення позивачки права, вже визнаного судовим рішенням, на отримання паспорту громадянина України у формі книжечки.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Більш того, строк на який відповідач просить відстрочити виконання рішення є невизначеним, оскільки позивач має право на оформлення та видачу паспорту громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ одразу після набрання рішенням суду законної сили. Натомість, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до завершення дії воєнного стану, але не більше одного року з дня ухвалення рішення. Тобто позивач невизначений час безпідставно очікуватиме виконання Державою власних взятих на себе зобов'язань, що є не відповідає принципам верховенства права.
Відтак, враховуючи наведене вище, дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 256, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 280/11588/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Посадочна, 3-А, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко