07 червня 2022 року Справа № 280/11694/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663 ) про зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - також відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо не зняття з податкового обліку ОСОБА_1 як фізичну особу - підприємця та зобов'язати відповідача зняти з обліку платників податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як фізичну особу-підприємця, виключивши її з Єдиного банку даних інформації про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення з неї недоїмки за сплати ЄСВ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач була зареєстрована з 04.03.2013 як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 06.06.2017 до ЄДР було внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 та того ж року позивач звернулася до Гуляйпільського відділення Пологівської ОДПІ із запитом щодо зняття її з обліку як платника податків. Разом з тим протягом 2016-2018 років ОСОБА_1 отримувала постанови про відкриття виконавчих проваджень, підставою яких слугували вимоги про сплату боргу.
ОСОБА_1 зазначає, що нею було погашено всю існуючу заборгованість зі сплати соціального внеску. На даний момент виконавчі провадження є закінченими, що підтверджується доданими до позовної заяви листами Гуляйпільського районного відділу ДВС щодо закінчення виконавчих проваджень зі стягнення заборгованості на підставі вимог про сплату боргу на загальну суму 82486,72 грн. Однак у 2021 році на адресу позивача надійшов черговий лист Гуляйпільського ВДВС у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 13942 від 16.09.2021, в якому зазначалось про відкриття виконавчого провадження № 66836049 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-13-17 У від 19.03.2021 на суму 9612,19 грн., виданої ГУ ДПС у Запорізькій області. Вважає бездіяльність щодо не зняття її з податкового обліку як фізичної особи-підприємця протиправною, оскільки з часу припинення підприємницької діяльності вона не подавала жодних звітів та інших документів до контролюючого органу, всю заборгованість нею було погашено, всі виконавчі провадження були закінчені, а оскарження кожного разу окремої вимоги постійно буде порушувати її права та не усуне в подальшому незаконного нарахування єдиного внеску. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 06.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 20.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.01.2022 на адресу суду надійшов відзив представника Відповідача на позовну заяву, в якому заперечується щодо задоволення позовної вимоги. Так зазначено, що позивач знаходилась на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області та перебувала на загальній системі оподаткування та не відноситься до осіб, які на підставі Закону № 2464 звільняються від сплати єдиного внеску. Також з 2017 року, якщо позивачем не отримано дохід у звітному періоді, все одно виникає обовязок визначити базу нарахування. Згідно даних інформаційної системи податкового органу, нарахування в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 проведені на центральному рівні, а саме: за 2013 рік по термінам 19.07.2013, 21.10.2013 - 2388,06 грн., 20.01.2014 - 1218,67 грн.; за 2014 рік по термінам 22.04.2014, 21.07.2014, 20.10.2014, 20.01.2015 - 5071,80 грн., що дорівнює мінімальному страховому внеску помноженому на кількість місяців звітного року; за 2015 рік по термінам 20.04.2015, 20.07.2015, 19.10.2015, 19.01.2016 - 5293,88 грн., що дорівнює мінімальному страховому внеску помноженому на кількість місяців звітного року; за 2016 рік по термінам 19.04.2016, 19.07.2016, 19.10.2016, 19.01.2017 - 3797,64 грн., що дорівнює мінімальному страховому внеску помноженому на кількість місяців звітного року; за 2017 рік - 4224 грн., що дорівнює мінімальному страховому внеску помноженому на кількість місяців звітного року. Позивачем частково було сплачено недоїмку у сумі 2535,90 грн. 20.10.2015, а згідно податкового повідомлення-рішення від 25.01.2016 № 0000921700 були нараховані за несвоєчасну сплату ЄСВ: штрафна санкція у сумі 253,59 грн., та пеня у сумі 1740,99 грн. Часткова сплата позивачем також проведена 22.09.2017 - 158,07 грн., 30.06.2018 - 8124,54 грн. ППР № 0059875302 від 30.07.2018 нараховані: штрафна санкція - 1429,33 грн., пеня - 7855,90 грн. 14.12.2018 частково сплачено недоїмку у сумі 7247,68 грн., ППР № 0000165307 від 08.01.2019 нараховані: штрафна санкція 1050,61 грн., пеня - 4138,44 грн. Відповідач зазначає, що остання сплата ЄСВ проведена 11.12.2020 платіжне доручення № 7627 у сумі 8499,31 грн., 28.12.2020 платіжне доручення № 8187 у сумі 785,92 грн. Станом на 18.10.2021 в інтегрованій картці платника обліковується недоїмка по сплаті ЄСВ у сумі 9612,19 грн., та умовно нараховані: штрафна санкція у сумі 884,63 грн., пеня - 5662,12 грн. Таким чином відповідач вважає, що позивачем не було виконано норми ст. 9 Закону України № 2464. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача 26.01.2022 було надано до суду відповідь на відзив, де вказано, що позивачем було погашено всю наявну заборгованість, а всі виконавчі провадженні були закінчені. Просить позов задовольнити.
Суд, дослідивши обставини, надані документи та наявні у справі докази у їх сукупності, встановлені наступні обставини.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 04.03.2013 зареєстрована як фізична особа - підприємець (номер запису: 20840000000002078), з 05.03.2013 взята на облік як платник єдиного внеску.
06.06.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (номер запису: 20840060002002078, підстава: власне рішення).
Дані щодо зняття з обліку платника податків відсутні.
Представником позивача 07.10.2021 на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області було надіслано адвокатський запит із проханням надати інформацію щодо підстав нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 відповідно до Вимоги про сплату боргу № Ф-13-17-У від 19.03.2021, зазначити період за який була нарахована заборгованість, базу нарахування такої заборгованості та надати копії документів, завірених належним чином, які стали підставою заборгованості, зокрема акти документальної перевірки, звітність, бухгалтерські та інші документи, що підтверджують суми виплат, на суми яких нараховано внесок та з проханням зняти з обліку платників податку позивача у звязку з припиненням нею підприємницької діяльності з 06.06.2017.
ГУ ДПС у Запорізькій області листом від 19.10.2021 № 64403/6/08-01-24-09 повідомила представника позивача, що станом на 18.10.2021 в інтегрованій картці платника обліковується недоїмка по сплаті ЄСВ у сумі 9612,19 грн. та умовно нараховані штрафна санкція у сумі 884,63 грн. та пеня - 5662,12 грн. Таким чином, зазначив відповідач, у позивача на даний момент наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску та була сформована вимога про сплату боргу № Ф-13-17-У від 19.03.2021, яка передана на виконання до органів державної виконавчої служби.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття з податкового обліку та протиправністю нарахування штрафних санкцій та пені позивач звернулася до суду з даним позовом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із п. 6 ст.1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч. 2 ст.6 Закону №2464-VI .
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем ( ч. 4 ст. 6 Закону №2464-VI).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно з абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Абзацом 5 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Згідно з ч.7 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.
Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Відповідно до ч.11 ст.9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктом 2-3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Відповідно до ч.16 ст.25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Процедура взяття на облік платників податків регламентується Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 №462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за 1562/20300 від 29.12.2011 (далі - Порядок №1588).
Згідно з пп.1 п.11.17 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах» Порядку №1588 підставою для зняття з обліку у контролюючих органах є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.
Дані про зняття з обліку платника податків, державна реєстрація припинення якого здійснюється згідно із Законом, передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Відповідно до пп.4 п.11.18 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах» Порядку №1588 державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Врегулювання питань погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України (пп.5 п.11.18 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах» Порядку №1588).
Підпунктом 6 пункту 11.18 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах» Порядку №1588 визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Отже, з 06.06.2017 після внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за власним рішенням, позивач була зобов'язана провести остаточні розрахунки з бюджетом.
Як вбачається з доданих до позовної заяви платіжних доручень та постанов про закінчення виконавчих проваджень ОСОБА_1 здійснювалось погашення існуючої заборгованості зі сплати соціального внеску за період, коли вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Вказане також підтверджується доданими до позовної заяви листами Гуляйпільського районного відділу ДВС № 10927 від 04.10.2019 та № 5372 від 13.04.2021 щодо закінчення виконавчих проваджень зі стягнення заборгованості на підставі вимог про сплату боргу на загальну суму 82486,72 грн.
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція №449) врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.
Частиною 1 розділу VIІ «Фінансові санкції» Інструкції №449 передбачено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Пунктом 2 частини 2 розділу VIІ «Фінансові санкції» Інструкції №449 встановлено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати єдиного внеску до платника застосовується штраф та нараховується пеня згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а розрахунок фінансової санкції проводиться на підставі даних інформаційної системи податкового органу.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на 18.10.2021 в інтегрованій картці платника обліковується недоїмка по сплаті ЄСВ у сумі 9612,19 грн. та умовно нараховані штрафна санкція у сумі 884,63 грн. та пеня - 5662,12 грн.
Відповідачем було винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2021 № Ф-13-17-У, яка отримана ОСОБА_1 25.03.2021.
Постановою державного виконавця Гуляйпільського ВДВС у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 16.09.2021 відкрито виконавче провадження про стягнення боргу у розмірі 9612,19 грн. на користь ГУ ДПС у Запорізькій області.
Отже, судом встановлено, що позивачем сплата єдиного соціального внеску в повному обсязі не відбулась.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи позивачем не надано доказів, які б свідчили про своєчасну сплату єдиного внеску у повному обсязі.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску позивачем не сплачена, що підтверджується даними інтегрованої картки платника єдиного внеску.
При цьому, позивачем не заперечується факт сплати єдиного соціального внеску не у встановлені строки самостійно, а в результаті примусового виконання вимог про сплату боргу (недоїмки).
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку про несвоєчасну та не в повному обсязі сплату єдиного соціального внеску позивачем, а тому підстави для зняття з податкового обліку у відповідача відсутні.
Разом з тим суд зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2021 № Ф-13-17-У позивачем ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржена, правомірність дій відповідача в цій частині не є предметом судового оскарження.
В свою чергу надання відповіді ГУ ДПС у Запорізькій області листом від 19.10.2021 № 64403/6/08-01-24-09 про наявність в інтегрованій картці платника недоїмки по сплаті ЄСВ у сумі 9612,19 грн. із зазначенням періодів нарахування та підстав такого нарахування на адвокатський запит щодо підстав нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 свідчить, на думку суду, про відсутність бездіяльності з боку відповідача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких підстав позовна заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663 ) про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.06.2022.
Суддя А.В. Сіпака