Справа №355/255/21 Головуючий у І інстанції Червонописький С.П.
Провадження №22-ц/824/4939/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
06 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
розглянувши у в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 10 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до виконавчих листів виданих Народицьким районним судом Житомирської області на підставі рішення суду від 12 травня 2020 року у справі № 284/615/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання в розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку починаючи з 03 вересня 2019 року до досягнення дитиною трьох років та аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку( доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму, щомісячно. починаючи з дня подання заяви до суду, 03 вересня 2019 року, до 10 січня 2036 року, тобто до досягнення повноліття ОСОБА_4 , в розмірі 1/6 частини мого заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з і 01 січня 2036 року до 07 липня 2037 року, тобто до досягнення повноліття ОСОБА_5 .
Окрім того, рішенням Баришівського районного суду Київської області від 24 вересня 2012 року по справі № 1001/805/2012 з ОСОБА_2 стягується в примусовому порядку (виконавче провадження № 35868259, Фастівський МР ВДВС ЦМУ МЮ) на користь ОСОБА_3 грошові кошти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду, тобто з 17 липня 2012 року.
У зв'язку з чим позивач сплачує 70,8 % коштів від свого доходу на утримання колишньої дружини до досягнення трирічного віку та аліменти на утримання трьох дочок. Вказана сума аліментів для позивача є непосильною, оскільки позивачу не вистачає коштів на власне проживання, сплату комунальних послуг, харчування тощо.
На підставі викладеного в позові, просив суд першої інстанції:
змінити розмір аліментів, який було стягнуто рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 22 січня 2020 року та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 73/1000 частини усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років;
змінити розмір аліментів, який було стягнуто рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 22 січня 2020 року та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 229/1000 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили та до 10 січня 2036 року тобто до досягнення ОСОБА_4 повноліття:
змінити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Баришівського районного суду Київської області від 24 вересня 2012 року та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 198/1000 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В подальшому, 18 серпня 2021 року на адресу суду першої інстанції надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, оскільки відповідно до рішення Баришівського районного суду Київської області від 24 вересня 2012 стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. У зв'язку з тим, що законодавцем було змінено відсоткову ставку прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щодо розміру стягнення аліментів, ОСОБА_3 просить суд першої інстанції стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2021 року первісний позов задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, який встановлено рішенням Баришівського районного суду Київської області від 24 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/6 частини від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цього рішення законної сили.
Змінено розмір аліментів, який встановлено рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 22 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1/6 частині на кожну дитину, від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання цього рішення законної сили та до досягнення старшою дитиною ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ) повноліття.
В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовлено.
Стягнення за виконавчим листом № 284/615/19, виданим Народицьким районним судом Житомирської області 22 січня 2020 року та за виконавчим листом № 1001/805/2012, виданим Баришівським районним судом Київської області 24 вересня 2012 року припинено з дня набрання рішенням законної сили та відкликано.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що наявність двох виконавчих проваджень щодо стягнення аліментів на дітей від різних шлюбів не може бути в подальшому підставою для зменшення розміру аліментів, окрім випадків, що визначені положеннями сімейного законодавства України. Також, позивач зобов'язаний виконувати свої батьківські обов'язки в однаковій мірі щодо своїх дітей і при цьому не може бути надана перевага одній дитині над іншою.
Скаржник звертає увагу на те, що під час визначення розміру аліментів Народицьким районним судом Житомирської області було враховано ту обставину, що на утриманні ОСОБА_2 вже перебуває дитина на яку стягуються аліменти за рішенням Баришівського районного суду Київської області.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення свого майнового стану, що може бути обов'язковою підставою для зменшення розміру аліментів.
Таким чином, неналежне дослідження судом першої інстанції обставин справи призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити, а в частині відмовлених позовних вимог до ОСОБА_1 рішення суду залишити без змін.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив, відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду.
Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 травня 2022 року було призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.
Вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виконавчого провадження № 62394998 з виконання виконавчого листа № 284/615/19, виданого 12 травня 2020 року стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, щомісячно починаючи з 03 вересня 2019 року до 10 січня 2036 року, тобто до досягнення повноліття ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 11 січня 2036 року до 07 липня 2037 року тобто до досягнення повноліття ОСОБА_5 .
Відповідно до виконавчого провадження № 62395520 з виконання виконавчого листа № 284/615/19, виданого 12 травня 2020 року стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання 1/8 частини усіх виді заробітку щомісячно, починаючи з 03 вересня 2019 року та до досягнення ОСОБА_5 трьох років.
Згідно виконавчого листа від 24 вересня 2012 року стягується з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду, тобто з 17 липня 2012 року.
Задовольняючи первісний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 на утримання неповнолітніх дітей, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітніх дітей.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з такого.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 83 ЦПК України визначено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причин, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії на отримання вказаного доказу.
Як передбачено у ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів у справі.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Така ж позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 вересня 2019 року по справі №459/2181/17.
Таким чином, заявляючи вимогу про зменшення розміру аліментів ОСОБА_2 повинен був надати суду докази на підтвердження зміни матеріального стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я платника аліментів або ж докази, які підтверджують ці ж обставини щодо нього.
Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує те, що після ухвалення рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , 07 липня 2019 року сімейний стан ОСОБА_2 не змінився, а перебування на його утриманні дитини від першого шлюбу було враховано Народицьким районним судом Житомирської області під час вирішення питання про стягнення аліментів на дітей від другого шлюбу. Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави вважати, що у платника аліментів, ОСОБА_2 , погіршився майновий стан або ж змінився сімейний стан, що може бути підставою для зміни розміру аліментів.
Отже, зменшення розміру аліментів на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з тим, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще дитина від першого шлюбу, без доведення погіршення майнового становища платника аліментів, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей та суперечитиме їх інтересам.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не надав суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження погіршення матеріального становища або ж поліпшення матеріального становища відповідача у справі, на користь якої за рішенням суду стягуються аліменти на дитину. Доводи позовних вимог зводяться до викладу тієї обставини, що майже весь свій дохід позивач витрачає на сплату аліментів за рішенням суду, а тому вважає, що це є підставою для зменшення розміру аліментів, разом з тим, суд апеляційної інстанції оцінює такі доводи критично, оскільки при визначенні розміру аліментів судами перевірялись всі обставини, які є визначальними при визначенні розміру аліментів. Будь-яких інших обставин на підтвердження погіршення майнового становища та неможливості сплати аліментів у визначеному розмірі позивачем не надано.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивач не довів факту погіршення його майнового становища та не довів факту поліпшення майнового становища відповідача, а також не довів, що після рішення про стягнення аліментів змінився його сімейний стан, які є взаємозалежними під час вирішення судом питання про зміну розміру аліментів в сторону їх зменшення або збільшення, а тому у суду першої інстанції були відсутні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Так, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 83, 89, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 10 листопада 2021 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач
Судді: