02 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12021100100002910 за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року, з підготовчого судового засідання, повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021100100002910 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Повертаючи кримінальне провадження прокурору, своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки за текстом обвинувального акту, у тому числі і відповідному розділі «Відомості про потерпілих», міститься посилання на те, що з поміж інших, потерпілим у кримінальному провадженні є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, під час встановлення відомостей про учасників судового засідання, судом було встановлено, що особа, чиї анкетні дані зазначені у обвинувальному акті, як « ОСОБА_7 », насправді має анкетні дані « ОСОБА_8 ».
Разом з тим, суд у даному випадку не може розцінити помилку у прізвищі потерпілого як механічну описку, та відповідно призначити обвинувальний акт _______________________________________________________
Справа №11-кп/824/1731/2022 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_1
до судового розгляду, оскільки написання прізвища потерпілого ОСОБА_8 , як « ОСОБА_10 » міститься не лише за текстом обвинувального акту, а і у долученому до нього Реєстрі матеріалів досудового розслідування, що свідчить про те, що помилку було допущено не лише при складанні обвинувального акту, але і при складанні процесуальних документів, де такий потерпілий згадувався під час проведення досудового розслідування. Наведене, на переконання суду, свідчить про те, що виправити допущену помилку під час судового розгляду за наявними матеріалами буде неможливо, що потенційно може потягнути за собою істотне порушення гарантованих потерпілому ОСОБА_8 законом прав.
За таких обставин, виявлений недолік унеможливлює призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначеного недоліку.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу суду незаконною та необґрунтованою через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 направити до суду першої інстанції для розгляду по суті на стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повністю відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, так як містить відповідні анкетні дані про всіх потерпілих, у тому числі їх прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, громадянство, місце реєстрації та проживання.
Також в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення з викладом часу, місця та способу вчинення протиправного діяння, їм надана правова кваліфікація та чітко сформульоване обвинувачення, тобто вимоги ст. 291 КПК України суворо дотримані.
Разом з тим, в обвинувальному акті дійсно допущена технічна помилка при зазначенні анкетних даних потерпілого, а саме «Горбут», а не «Гарбут», проте вказана помилка не унеможливила здійснення судом повідомлення потерпілого про час і місце розгляду справи та не перешкодила його явці у судове засідання.
Також вказує на те, що технічна описка у документі не може бути підставою для визнання всього процесуального документу неналежно оформленим і бути підставою для повернення останнього на доопрацювання прокурору, оскільки зазначена помилка може бути виправлена під час судового розгляду і не є перешкодою для призначення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта, а тому, суд першої інстанції не мав жодних підстав для висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема ст. 291, а відтак і підстав для його повернення прокурору - не має.
Крім того, у відповідності із ст. 338 КПК України, враховуючи обставини, які можуть виникнути під час розгляду обвинувального акта по суті, прокурор має право змінити обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, який направлений до суду для його судового розгляду, у тому числі щодо прізвища потерпілого, однак у своїй ухвалі про повернення обвинувального акта суд, наперед, до початку судового розгляду по суті вказаного обвинувального акта прийняв явно незаконне рішення, яким позбавив прокурора його законного права про зміну обвинувачення в суді.
Враховуючи наведене, вважає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні загалом відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а вказана ухвала суду про його повернення підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Також під час апеляційного розгляду прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, яке обґрунтоване продовженням існування на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При цьому прокурор просить врахувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, притягується до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів і в інших регіонах України, не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, а також не має постійного місця проживання в м. Києві, і тому під тяжкістю можливого покарання, яке йому загрожує, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, і вказаним ризикам не зможе запобігти будь-який інший запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подані апеляційну скаргу та клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також обвинуваченого ОСОБА_6 , котрий підтримав апеляційну скаргу прокурора у провадженні і заперечував проти клопотання про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи на наявність у нього місця проживання в м. Києві та його невинуватість у тих кримінальних правопорушеннях, провадження щодо яких перебувають на розгляді судів інших регіонів України, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги і клопотання про продовження запобіжного заходу, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Пунктами 1 - 9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов'язково повинен містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Як убачається з обвинувального акта відносно ОСОБА_6 , в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд в ухвалі зазначив, що в ньому неправильно зазначені анкетні дані потерпілого ОСОБА_8 , адже його прізвище вказано як « ОСОБА_7 ».
Проте, допущена в обвинувальному акті технічна помилка при зазначенні анкетних даних потерпілого ОСОБА_8 , а саме - його прізвища як « ОСОБА_10 », не є перешкодою для призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта, оскільки вказана помилка не унеможливила здійснення судом повідомлення потерпілого про час і місце розгляду справи та не перешкодила його явці у підготовче судове засідання, і може бути виправлена під час судового розгляду прокурором в порядку ст. 338 КПК України.
Таким чином, обвинувальний акт не містить таких невідповідностей вимогам КПК України, які б унеможливлювали забезпечення проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності повернення обвинувального акта судом першої інстанції є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року про повернення прокурору обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 , як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Вирішуючи клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З матеріалів провадження вбачається, що при постановленні ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року було задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 11 лютого 2022 року включно.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06 червня 2022 року включно.
А тому, враховуючи обставини, які були підставою для обрання ОСОБА_6 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва запобіжного заходу у виді тримання під вартою і його продовження апеляційним судом, та з урахуванням того, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартоюОСОБА_6 , котрий обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, в тому числі і такого тяжкого, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, при цьому раніше він притягувався до кримінальної відповідальності і є особою раніше не судимою в силу ст. 89 КК України, що ОСОБА_6 не має постійного місця проживання в м. Києві, а зареєстрований в Черкаській області, і також він не має міцних соціальних зв'язків, офіційного місця працевлаштування та постійного джерела доходів, - слід прийти до висновку, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, що вказує на необхідність у продовженні раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити на 60 днів, тобто до 31 липня 2022 року включно, задовольнивши клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021100100002910 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 31 липня 2022 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3