21 лютого 2022 р.Справа № 520/9377/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
представник позивача Важеніна С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, по справі № 520/9377/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач, Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавської області від 17.03.2021р. №ПЛ66/340/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені (та ті, що мають бути сплачені) ним судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що постанова Управління Держпраці у Полтавської області від 17.03.2021р. №ПЛ66/340/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення є протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позов, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 23.09.2020 №169П доручено провести заходи державного контрою щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_2 , на підставі якого інспекторам відповідача, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було видане направлення на проведення заходу державного контролю від 23.09.2021 №1168.
З метою проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_6 головними державними інспекторами 24.09.2020 року о 10 годині здійснено виходи за фактичними місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а саме: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
Під час проведення інспекційного відвідування інспекторами відповідача було встановлено, що в магазині за адресою АДРЕСА_1 за прилавком в спеціальному одязі червоного кольору з фірмовою нашивкою назви магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " знаходилась особа, яка виконувала обов'язки продавця, а саме: здійснювала продаж ковбасних виробів покупцям. Дана особа представилась ОСОБА_7 . В письмовому поясненні вона зазначила: "Я, ОСОБА_7 на випробному терміні стажування в магазині за адресою Європейська 106а з 10.09.2020р. на посаді продавця продовольчих товарів з 8-00 до 20-00 без обідньої перерви... в мої обов'язки входить обслуговувати покупців, слідкувати за чистотою в магазині, приймати товар. 3/п отримую в кінці робочого тижня. Трудовий договір зі мною не укладався так як я на стажуванні. Моїм роботодавцем є ОСОБА_1 ". На робочому місці була в наявності особиста медична книжка серія 1ААМ №504383 на ім'я ОСОБА_7 , відповідно до якої інспектори і встановили підтвердження особи, яка працювала продавцем.
За адресою АДРЕСА_2 , в магазині перебувала за прилавком громадянка, яка була одягнена в спеціальний одяг червоного кольору з фірмовою нашивкою назви магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та представилась ОСОБА_8 .
В письмовому поясненні вона зазначила "Я, ОСОБА_8 проходжу стажування 1 неділю в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_2 . Станом на 24.09.2020 трудовий договір зі мною не оформляли".
В магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_3 ) перебували дві громадянки, які були одягнені в спеціальний одяг червоного кольору з фірмовою нашивкою назви магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Одна з них проводила дегустацію ковбасних виробів та представилась ОСОБА_9 . В письмовому поясненні зазначила "Я, ОСОБА_9 працюю в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_3 на ФОП ОСОБА_10 з 10.08.2020... працюю продавцем".
Інша громадянка, яка представилась ОСОБА_11 знаходилась за прилавком та здійснювала продаж ковбасних виробів покупцям. У письмовому поясненні зазначила: "Я, ОСОБА_12 работаю в магазине " ІНФОРМАЦІЯ_1 " продавцом-стажором неделю по адресу АДРЕСА_3 у ФОП ОСОБА_6 . Трудовой договор не составлялся, зарплату не получала. Работаю с 8-00 до 20-00".
В ході проведення інспекційного відвідування 07.10.2020 року головними державними інспекторами було здійснено ще один вихід в магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_4 ). За прилавком перебувала громадянка, яка представилась ОСОБА_13 та здійснювала продаж ковбасних виробів покупцям. В письмовому поясненні зазначила "Я, ОСОБА_13 стажируюсь... на продавца за адресом АДРЕСА_5 ".
На робочому місці була наявна особиста медична книжка серія 1ААМ №523701 на ОСОБА_13 .
Також судом встановлено, що в ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , документи щодо оформлення трудових відносин (трудовий договір, повідомлення про прийняття працівника на роботу, наказ, заяву про прийняття) з вище зазначеними громадянами були відсутні (не надано).
За результатами інспекційного відвідування складено акт від 07.10.2020 №ПЛ27939/170/АВ, який позивачу направлено рекомендованим листом з повідомленням на юридичну адресу суб'єкта господарювання, а саме: АДРЕСА_6 .
Для встановлення факту допуску працівників до роботи, відповідачем - Управлінням Дєржпраці у Полтавській області, був зроблений запит до ГУ ПФУ в Полтавській області від 23.09.2020 №02-12/7338, на який надано відповідь, що станом на 29.09.2020 року в Реєстрі застрахованих осіб наявне повідомлення про прийняття працівника на роботу на 7 застрахованих осіб, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
Таким чином, відповідачем було зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 використовував працю гр. ОСОБА_21 , ОСОБА_8 ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 без належного оформлення трудових відносин.
07.10.2020 відповідачем був складений припис №ПЛ27939/170/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 до 30.10.2020 усунути виявлені порушення та про стан виконання припису у визначені в ньому строки, надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об'єкта відвідування до Управління.
Станом на 30.10.2020 року припис №ПЛ27939/170/АВ/П від 07.10.2020 року позивачем виконано не було, доказів зворотнього суду надано не було.
Також під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі пп.11 п. 5 порядку №823, на виконання наказу Управління Дєржпраці у Полтавській області від 12.01.2021 №9П, з метою перевірки стану виконання припису №ПЛ27939/170/АВ/П від 07.10.2020 року інспекторами відповідача 16.01.2021 року було розпочато інспекційне відвідування у діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань оформлення трудових відносин. 21.01.2021 року інспектором праці було складено вимогу про надання документів №ПЛ66/340/НД від 21.01.2021 та направлено рекомендованим листом з повідомленням №3603933399270 за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 .
Згідно даної вимоги позивача - ФОП ОСОБА_1 було зобов'язано у строк до 13 годин 27 січня 2021 року надати документи для проведення заходу державного контролю, зокрема: трудові документи з найманими працівниками за 2020-2021 року, у разі відсутності -письмове пояснення з даного питання; накази (розпорядження), що стосуються трудових відносин (накази про прийняття, звільнення тощо) за 2020-2021 роки; повідомлення подане до територіального органу ДПС про прийняття працівника на роботу з підтвердженням про отримання органом ДПС за 2020-2021 роки тощо.
Вимога про надання документів №ПЛ66/340/НД від 21.01.2021 року була отримана позивачем 26.01.2021, про що свідчить інформація, яка розміщена на сайті Укрпошти.
Станом на 16 годину 45 хвилин 28.01.2021 року документи для проведення інспекційного відвідування позивачем до відповідача надано не було, про що відповідачем було складено Акт про неможливість проведення заходу державного нагляду №ПЛ 66/340/НД від 28.01.2021 та направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням, який був отриманий позивачем 01.02.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Листом від 04.02.2021 № 02-12/1045 відповідач повідомив позивача - ФОП ОСОБА_1 про дату одержання акту та про наявність підстав для розгляду справи про накладення штрафу згідно ст.265 КЗпП України у термін, визначений п.3 Порядку №509. Зазначений лист було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано позивачем 15.02.2021. Жодних заперечень чи клопотань від позивача стосовно даного листа на адресу відповідача надано не було.
За результатами розгляду справи 17.03.2021 відповідачем була винесена постанова про накладення штрафу № ПЛ66/340/НП/СПТД-ФС на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 96000,00 грн. на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення 23.03.2021.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що постанова Управління Держпраці у Полтавської області від 17.03.2021р. №ПЛ66/340/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення є законною та такою, що винесена в межах чинного законодавства України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пункту 2 Положення № 96, Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм, Головному управлінню Держпраці в Полтавській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.
Отже, ГУ Держпраці є органом, уповноваженим, серед іншого, на здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про працю.
Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив із такого.
Відповідно до статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (на момент виявлення порушення), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Частиною 4 статті 265 Кодексу законів про працю України, визначено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
У пункті 1 та 2 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).
Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Постановою Кабінета Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21.08.2019 № 823 внесено зміни до Порядку №509 та виключено з нього пункти 5-8, пункти 2-4, 9-12 викладено у визначеній постановою редакції.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що в магазині за адресою АДРЕСА_1 за прилавком в спеціальному одязі червоного кольору з фірмовою нашивкою назви магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " знаходилась особа, яка виконувала обов'язки продавця, а саме: здійснювала продаж ковбасних виробів покупцям. Дана особа представилась ОСОБА_7 . В письмовому поясненні вона зазначила: "Я, ОСОБА_7 на випробному терміні стажування в магазині за адресою Європейська 106а з 10.09.2020р. на посаді продавця продовольчих товарів з 8-00 до 20-00 без обідньої перерви... в мої обов'язки входить обслуговувати покупців, слідкувати за чистотою в магазині, приймати товар. 3/п отримую в кінці робочого тижня. Трудовий договір зі мною не укладався та як я на стажуванні. Моїм роботодавцем є ОСОБА_1 ". На робочому місці була в наявності особиста медична книжка серія 1ААМ №504383 на ім'я ОСОБА_7 , відповідно до якої інспектори і встановили підтвердження особи, яка працювала продавцем.
За адресою АДРЕСА_2 , в магазині перебувала за прилавком громадянка, яка була одягнена в спеціальний одяг червоного кольору з фірмовою нашивкою назви магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та представилась ОСОБА_8 .
В письмовому поясненні вона зазначила "Я, ОСОБА_8 проходжу стажування 1 неділю в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_2 . Станом на 24.09.2020 трудовий договір зі мною не оформляли".
В магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_3 ) перебували дві громадянки, які були одягнені в спеціальний одяг червоного кольору з фірмовою нашивкою назви магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Одна з них проводила дегустацію ковбасних виробів та представилась ОСОБА_9 . В письмовому поясненні зазначила "Я, ОСОБА_9 працюю в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_3 на ФОП ОСОБА_10 з 10.08.2020... працюю продавцем".
Інша громадянка, яка представилась ОСОБА_11 знаходилась за прилавком та здійснювала продаж ковбасних виробів покупцям. Письмовому поясненні зазначила: "Я, ОСОБА_12 работаю в магазине " ІНФОРМАЦІЯ_1 " продацем-стажором неделю по адресу Зиньковская, 4 у ФОП ОСОБА_6 . Трудовой договор не составлялся, зарплату не получала. Работаю с 8-00 до 20-00".
В ході проведення інспекційного відвідування 07.10.2020 року головними державними інспекторами було здійснено ще один вихід в магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_4 ). За прилавком перебувала громадянка, яка представилась ОСОБА_13 та здійснювала продаж ковбасних виробів покупцям. В письмовому поясненні зазначила "Я, ОСОБА_13 стажируюсь... на продавца за адресом АДРЕСА_5 ".
На робочому місці була наявна особиста медична книжка серія 1ААМ №523701 на ОСОБА_13 .
Також судом встановлено, що в ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , документи щодо оформлення трудових відносин (трудовий договір, повідомлення про прийняття працівника на роботу, наказ, заяву про прийняття) з вище зазначеними громадянами були відсутні (не надано).
За результатами інспекційного відвідування складено акт від 07.10.2020 №ПЛ27939/170/АВ, який позивачу направлено рекомендованим листом з повідомленням на юридичну адресу суб'єкта господарювання, а саме: АДРЕСА_6 .
Отже, визначальним для вирішення наведеного спору є підтвердження чи спростування факту допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи гр. ОСОБА_21 , ОСОБА_8 ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 без укладення трудового договору, тобто, фактичного допуску до роботи без оформлення трудових відносин.
Для встановлення факту порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України необхідно встановити:
відсутність договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу;
факт допуску до роботи осіб (незалежно від терміну такого допуску) без укладення трудового договору.
Відповідно частин 1, 2 статті 29 Закону України № 5067-VI від 05.07.2012 «Про зайнятість населення» студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», освітнім ступенем «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.
Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України.
Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки. Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.
Згідно зі статтею 26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем під час проведення перевірки та в процесі розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про стажування, наказу про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».
Аналогічна позиція щодо застосування положень статті 24, 265 КЗпП України щодо правовідносин, які виникають між фізичною особою-підприємцем та особою, яка проходить у неї стажування, викладена Верховним судом у постанові від 30.10.2018 у справі №817/2331/16 та у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №804/330/17".
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (за текстом - КЗпП України).
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок установлено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", згідно якого повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Отже, норми КЗпП України та приписи наведеної постанови Кабінету Міністрів України визначають, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку його роботи, без такого повідомлення особа до роботи допущена бути не може.
Таким чином, наданими доказами підтверджено склад правопорушення, за який до позивача застосовано штрафні санкції, а саме допуск працівника до роботи без повідомлення органу ДПС про прийняття на роботу.
Слушним є також і посилання суду першої інстанції на те, що диспозиція статті 24 КЗпП України передбачає не тільки наявність договору між сторонами, але й направлення роботодавцем повідомлення про прийняття на роботу працівника до того як його буде допущено до роботи. А тому один лише факт укладення договору не може свідчити про належне виконання ним вимог сатті 24 КЗпП України.
Також колегія суддів зазначає, що для встановлення факту допуску працівників до роботи, відповідачем - Управлінням Дєржпраці у Полтавській області, був зроблений запит до ГУ ПФУ в Полтавській області від 23.09.2020 №02-12/7338, на який надано відповідь, що станом на 29.09.2020 року в Реєстрі застрахованих осіб наявне повідомлення про прийняття працівника на роботу на 7 застрахованих осіб, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
Також судом встановлено, що 21.01.2021 року інспектором праці було складено вимогу про надання документів №ПЛ66/340/НД від 21.01.2021 та направлено рекомендованим листом з повідомленням №3603933399270 за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 .
Згідно даної вимоги позивача - ФОП ОСОБА_6 було зобов'язано у строк до 13 годин 27 січня 2021 року надати документи для проведення заходу державного контролю, зокрема: трудові документи з найманими працівниками за 2020-2021 року, у разі відсутності -письмове пояснення з даного питання; накази (розпорядження), що стосуються трудових відносин (накази про прийняття, звільнення тощо) за 2020-2021 роки; повідомлення подане до територіального органу ДПС про прийняття працівника на роботу з підтвердженням про отримання органом ДПС за 2020-2021 роки тощо.
Вимога про надання документів №ПЛ66/340/НД від 21.01.2021 року була отримана позивачем 26.01.2021, про що свідчить інформація, яка розміщена на сайті Укрпошти.
Станом на 16 годину 45 хвилин 28.01.2021 року документи для проведення інспекційного відвідування позивачем до відповідача надано не було про, що відповідачем було Акт про неможливість проведення заходу державного нагляду №ПЛ 66/340/НД від 28.01.2021 та направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням, який був отриманий позивачем 01.02.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Листом від 04.02.2021 № 02-12/1045 відповідач повідомив позивача - ФОП ОСОБА_1 про дату одержання акту та про наявність підстав для розгляду справи про накладення штрафу згідно ст.265 КЗпП України у термін, визначений п.3 Порядку №509. Зазначений лист було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано позивачем 15.02.2021.
Судова колегія звертає увагу на те, що позивачем не було надано відповідачу документів, які витребовувались інспектором праці і під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
Ненадання позивачем необхідних документів унеможливило вивчення питання дотримання вимог законодавства стосовно оформлення трудових відносин з працівниками, чим створено перешкоду для діяльності інспектора праці, що має наслідком притягнення до відповідальності.
Враховуючи наведені обставини, які встановлені судом і підтверджуються відповідними доказами, та норми законодавства, апеляційний суд вважає доведеним факт виконання гр. ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 обов'язків як найманих працівників, без укладення трудового договору, відповідно, підтверджено склад правопорушення, за який до позивача застосовано штрафні санкції.
В матеріалах справи наявна копія направлення на проведення інспекційного відвідування де міститься інформація про посадових осіб уповноважених на проведення заходу державного контролю, підстави заходу державного контролю, яке було направлено на адресу позивача.
При здійсненні інспекційного відвідування інспектори пред'являли свої службові посвідчення, що зафіксовано засобами відеозв'язку.
Таким чином, судом встановлено, що доводи апеляційної скарги позивача на не пред'явлення позивачу службових посвідчень, не надання копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), не ознайомлення з підставами проведення перевірки суперечать фактичним обставинам справи, а відтак підлягають критичній оцінці з боку суду.
Стосовно посилань апеляційної скарги щодо початку інспекційного відвідування за відсутності позивача, то суд апеляційної інстанції зазначає, що завчасне повідомлення про проведення такого заходу завдало б шкоду інспекційному відвідуванню, оскільки в такому випадку існувала б велика ймовірність вжиття з боку позивача заходів по приховуванню фактів порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України №413, так як вказане випливає із предмету здійснення заходу.
Крім того, посадові особи контролюючого органу були допущені до проведення інспекційного відвідування у позивача.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що об'єкт відвідування, який вважає порушеним порядок інспекційного відвідування щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такого інспекційного відвідування, при цьому, якщо ж допуск до проведення інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Саме на етапі допуску до інспекційного відвідування об'єкт відвідування може поставити питання про необґрунтованість його призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення такого контролю щодо себе, водночас, допуск до інспекційного відвідування нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні інспекційного відвідування.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 09.07.2020 року в справі за №818/417/17.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 року по справі №520/9377/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 року по справі № 520/9377/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови буде складено протягом десяти днів.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 07.06.2022 року