07 червня 2022 р. Справа № 621/3235/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 17.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Шахова В.В., м. Зміїв, Харківська область, по справі № 621/3235/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про визнання противоправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту Управління, відповідач), в якому просив суд:
- поновити пропущений строк на оскарження постанови про адміністративне стягнення;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №375-ДК/0205 по /08/01/-21 від 24.09.2021;
- закрити справу про адміністративне правопорушення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53 КУпАП та пунктом «г» ч. 1 ст. 211 та пункту «г» ст. 141 Земельного кодексу України;
- стягнути з Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, (код ЄДРПОУ 39792822, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, п-д.6, пов.2, 61022) сплачену суму судового збору у розмірі 908,00 грн та суму витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області протиправно винесено постанову № 375-ДК/0205 по /08/01/-21 від 24.09.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, адже висновки за результатами попередньої перевірки, що стали підставою для накладення адміністративного стягнення не відповідають дійсності та зроблені відповідачем без дослідження всіх обставин, а саме не враховано, що землі відносно яких було встановлено порушення земельного законодавства знаходились у суборенді ПП «Східагрогрейн».
Разом з цим просив поновити строк на оскарження вказаної постанови, встановлений ст.289 КУпАП, та на підтвердження поважності причин пропуску строку зазначив, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав лише 04.10.2021, після чого у розумні строки звернувся до адвоката за професійною правовою допомогою.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.10.2021 по справі № 621/3235/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадарстру у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху.
Повідомлено позивача про необхідність подачі заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та відповідними доказами протягом строку, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.
15.11.2021 ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що в силу приписів ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження спірної постанови може бути подано протягом 10 днів з дня її ухвалення. Враховуючи, що постанову про накладення адміністративного стягнення було складено 24.09.2021 строк на її оскарження закінчився 03.10.2021 (через 10 днів). Таким чином, на момент отримання ОСОБА_1 постанови 04.10.2021 строк на оскарження вже був пропущений, відповідно до норм КАС України.
Крім того повідомив, що з 04.10.2021 почав лікування у КНП «Зміївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, що підтверджується результатами огляду № 39217915. Також йому був необхідний час на залученя фахівців для надання правової допомоги, оскільки він не володіє спеціальними знаннями в галузі права та не сміг самостійно скласти позовну заяву. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначив про обов'язок держави гарантувати кожному право на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.11.2021 по справі № 621/3235/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадарстру у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 17.11.2021 по справі 621/3235/21, а справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадарстру у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити до Зміївського районного суду Харківської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач стверджує, що судом першої інстанції не враховано, що на час отримання (04.10.2021) ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.09.2021 десятиденний строк на її оскарження вже закінчився (03.10.2021). Судом безпідставно не було взято до уваги надані позивачем докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на оскарження, а саме факт проходження лікування у КНП «Зміївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з 04.10.2021.
Наголосив на тому, що для реалізації свого права на професійну допомогу ОСОБА_1 після отримання спірної постанови у розумні строки звернувся до адвоката.
В надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач проти вимог скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Звертає увагу суду, що постанова про накладання адміністративного стягнення від 24.09.2021 № 375-ДК/0205По/08/01/-21 була відправлена засобами Укрпошти 27.09.2021 (понеділок) накладною № 6102256427493 з описом вкладення у цінний лист на ім'я: ОСОБА_1 , за даресою: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 .
Згідно трекінгу поштове відправлення № 6102256427493 було вручене особисто ОСОБА_1 02.10.2021 до закінчення строку оскарження, а тому твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 отримав постанову 04.10.2021 поза межами строку на оскарження є хибним. Сумнівним, з огляду на отримання позивачем особисто вказаної постанови 02.10.2021 є і перебування останнього на дату отримання на лікуванні у КНП «Зміївський центр первинної медико-санітарної допомоги».
Щодо можливості ОСОБА_1 відразу знайти правову допомогу відповідач повідомив, що ОСОБА_1 є обвинуваченим по статті 197-1 КК України «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво» в кримінальному провадженні № 621/3807/19, яке знаходиться в Зміївському районному суді Харківської області, представником позивача в якому є адвокат ОСОБА_1. є Брославська Ольга Віталіївна , що приймає участь у судових засіданнях з 2019 року, а тому посилання на те, що ОСОБА_1 не міг відразу не тільки скласти позовну заяву на оскарження постанови, а навіть відразу знайти правову допомогу є таким, що не відповідає обставинам справи.
Також вказує, що протоколи від 14.09.2021 № 375-ДК/0272П/07/01/-21, № 375-ДК/0273П/07/01/-21, № 375-ДК/0274П/07/01/-21, № 375-ДК/0275П/07/01/-21, за наслідками розгляду яких була складена спірна постанова від 24.09.2021 № 375-ДК/0205По//08/01/-21 були відправлені засобами Укрпошти 15.09.2021 накладною № 6102256502320 з описом вкладення у цінний лист на ім'я: ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 та згідно трекінгу поштове відправлення № 6102256502320 було вручене особисто ОСОБА_1 17.09.2021.
В вищевказаних протоколах було зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 24.09.2021 у приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за адресою: АДРЕСА_2 .
Вищенаведене свідчить про те, що у своєму листі від 27.09.2019 позивачем викладено неправдиву інформацію про те, що ним вищезазначені протоколи були отримані 24.09.2019 о 14:00, а тому він не зміг з'явитись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на розгляд справи про адміністративне правопорушення 24.09.2021 о 10:00 , оскільки таке твердження суперечить трекінгу Укрпошти.
В свою чергу вище зазначені протоколи були складені на підставі актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом перевірки - земельної ділянки від 28.07.2021 за відповідними номерами : № 375-ДК/451/АП/09/01/-21, № 375-ДК/452/АП/09/01/-21, № 375-ДК/450/АП/09/01/-21 та № 375-ДК/453/АП/09/01/-21, які були відправлені засобами Укрпошти 29.07.2021 накладною № 6102255780980 з описом вкладення у цінний лист на ім'я: ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 та згідно тренінгу та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102255780980 були вручені особисто ОСОБА_1 03.08.2021.
За вищевикладених обставин, не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадарстру у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.09.2021. Крім того, позивач просив поновити пропущений процесуальний строк для подання позову. В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подачі позову зазначив, що він 04.10.2021 отримав спірну постанову. У зв'язку з необхідністю реалізації свого права на правову допомогу, він у розумні строки звернувся до адвоката для надання такої допомоги. Вказані обставини є поважними причинами пропуску строку на оскарження постанови.
Відповідно до ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 29.10.2021 року причини зазначені позивачем з приводу пропущеного процесуального строку для подання позову визнані судом неповажними, а позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати в ній інші підстави для поновлення строку, а також надати відповідні докази.
Позивач 15.11.2021 року подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що він з 04.10.2021 року хворів та лікувався, про що надав консультативний висновок.
Як вбачається з наданого висновку, ОСОБА_1 звернувся до КНП «Зміївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області 10 листопада 2021 року, тобто вже після подачі позову до суду.
З наданого висновку лікаря за результатами огляду № 39217915 судом першої інстанції встановлено, що лікар офіційно не оформлював будь-які медичні документи, консультативні висновки за результатами звернення, з 04.10.2021, як про це зазначає позивач. Натомість, з нього вбачається, що датою відкриття епізоду є 10.11.2021, тобто вже після постановлення ухвали про залишення без руху позову від 29.10.2021.
Приймаючи ухвалу про відмову в поновленні строку звернення до суду з позовом та повернення ОСОБА_1 позовної заяви, суд першої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 123 та ч.ч.5,6,8 ст.169 КАС України, виходив з того, що вказані позивачем у відповідній заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані поважними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частинами першої, другою статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
За визначенням ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами п.1, п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Строк звернення до адміністративного суду, наслідки пропущення строків звернення до суду, обчислення процесуальних строків, поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано положеннями ст.118-123 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
В силу приписів ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналіз зазначеної норми дає підстави колегії суддів дійти висновку, що строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пов'язаний саме з датою винесення та/чи набрання такою постановою законної сили.
Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Слід зазначити, що пропуск строку передбаченого ч.5 ст. 122 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
В силу положень ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що предметом залишеної без розгляду позовної заяви є визнання протиправним та скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення №375-ДК/0205 по /08/01/-21 від 24.09.2021 та про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53 КУпАП.
Враховуючи, що для звернення до суду у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлено десять днів з дня ухвалення відповідного рішення, але зважаючи на те, що спірна постанова не була отримана позивачем в день її винесення, для вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом необхідно з'ясувати дату її отримання позивачем.
У справі, що розглядається, позивач у позові та у поданій ним заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 15.11.2021 ОСОБА_1 зазначив, що постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.09.2021 він отримав лише 04.10.2021, при цьому вказаний факт не підтверджується жодним доказом з боку позивача.
До матеріалів справи позивачем не додано будь-яких документів з позначенням дати отримання позивачем постанови, а в тексті самої постанови не зазначено відповідачем дати її отримання та підпису позивача.
Разом з цим, в матеріалах справи міститься опис вкладення у цінний лист (а.с. 40), з відміткою Укрпошти від 27.09.2021, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було направлено : повідомлення про сплату - шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу від 23.09.2021 № 375-ДК/ 200ШК//11/01 /-21; повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу від 23.09.2021 №375-ДК/ 201ШК//11/01 /-21; повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу від 23.09.2021 № 375-ДК/ 202ШК//11/01/-21; повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу від 23.09.2021 № 375-ДК/ 203ШК//11 /01/-21; постанова про накладання адміністративного стягнення від 24.09.2021 № 375-ДК/ 0205По//08/01-21; припис від 27.09.2021 № 375-ДК/ 0282Пр/03/01/-21.
Тобто, з огляду на відмітку Укрпошти від 27.09.2021 на описі вкладення у цінний лист, раніше цієї дати позивачу постанова не надсилалася.
Наданими до матеріалів справи відповідачем копіями накладної № 6102256427493, опису вкладення у цінний лист на ім'я: ОСОБА_1 № 6102256427493 , прінтскріну трекінгу поштового відправлення № 6102256427493 та інформацією з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, накладної Укрпошти на поштове відправлення № 6102256427493 підтверджується, шо останне серед іншого містило постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.09.2021 № 375-ДК/0205По//08/01/-21 та припис від 27.09.2021, та вручено особисто ОСОБА_1 02.10.2021, а не 04.10.2021, як вказує позивач.
Також, наданими до матеріалів справи відповідачем копіями накладної № 6102256502320, опису вкладення у цінний лист на ім'я: ОСОБА_1 № 6102256502320 , прінтскріну трекінгу поштового відправлення № 6102256502320 підтверджується, шо останнє було вручено особисто ОСОБА_1 17.09.2021 та містило протоколи про адміністравне правопорушення від 14.09.2021.
Колегія суддів зауважує, що будь-яких інших документів, які могли б підтвердити іншу дату отримання ОСОБА_1 спірної постанови ніж 02.10.2021 ані відповідачем ані позивачем до матеріалів справи не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що десятиденний строк для оскарження спірної постанови необхідно відраховувати саме з 02.10.2021, тобто останнім днем для подання позову з дотриманням строку на оскарження мало бути 12.10.2021.
В ухвалі від 29.10.2021 судом першої інстанції встановлено, що вперше ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови від 24.09.2021 саме 25.10.2021, що підтверджується датою оформлення відправлення (25.10.2021) вказаною на конверті, в якому була направлена позовна заява до суду, що в свою чергу з урахуванням дати отримання спірної постанови 02.10.2021 свідчить про пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду, встановленого частиною 2 статті 286 КАС України.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначив свою хворобу у період з 04.10.2021 та звернення до адвоката з метою отримання професійної допомоги.
Колегія суддів зазначає, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
З досліджених колегією суддів результатів огляду № 39217915 від 10.11.2021 по епізоду від 10.11.2021 вбачається, що після звернення ОСОБА_1 до КНП «Зміївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області 10 листопада 2021 року за результатами огляду № 39217915 від 10.11.2021 ОСОБА_1 встановлено діагноз та призначене лікування. У графі «анамнез захворювання» зазначено, що позивач хворіє з 04.10.2021, оглянутий вдома, призначене лікування.
При цьому, колегія суддів зазначає, що жодних доказів, а саме консультативних висновків чи будь-яких офіційно оформлених медичних документів, на підтвердження звернення до лікаря саме 04.10.2021 позивач не надав ані з позовом, ані з заявою про поновлення строку на оскарження, ані з апеляційною скаргою.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані результати огляду № 39217915 від 10.11.2021 не може належно підтвердити факт хвороби позивача з 04.10.2021 і як наслідок поважність причин пропуску строку звернення до суду. При цьому, з данного ж висновку вбачається, що позивач перебував вдома, а не в лікарні, отже не був позбавлений можливості звернутися до суду раніше.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_1 не володіє спеціальними знаннями в галузі права та не міг самостійно скласти позовну заяву, він у розумні строки (21 день, який минув з дня отримання спірної постанови до дня подачі позовної заяви до суду) звернувся за професійною правовою допомогою до адвоката, колегія суддів зазначає, що з огляду на 10-денний строк оскарження спірної постанови 21 день, який, як стверджує позивач, минув з дня отримання спірної постанови до дня подачі позовної заяви до суду не є розумним строком.
Позивачем не надано доказів неможливості отримання професійної допомоги раніше ніж зазначає позивач та, що протягом вказаного терміну ним взагалі вживалися заходи щодо отримання такої допомоги.
В матеріалах справи відсутні жодні документи на підтвердження того, що позовна заява була складена адвокатом, оскільки позивач не надавав до суду першої інстанції копію договору про надання правової допомоги, який був би укладений у період з 04.10.2021 по 25.10.2021.
З урахуванням встановлених судом обставин, позивачем не доведено неможливість своєчасної реалізації в межах визначеного законом строку на оскарження спірної постанови, права на звернення до суду.
Отже, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні і беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно надано правову оцінку наведеним позивачем обставинам пропуску строку звернення до суду як неповажним для його поновлення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Керуючись ст.ст.122, 123, ч.4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 17.11.2021 по справі № 621/3235/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова