Номер провадження 2/754/2107/22
Справа №754/18409/21
Іменем України
25 травня 2022 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Зотько Т.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину та стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Позовна заява обґрунтована тим, що Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року присуджено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивачки, на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі не менше 50% прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.02.2021 до досягнення дитиною повноліття. З моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання доньки відповідач періодично надавав кошти, було сплачено аліменти за лютий і березень, проте даних коштів не вистачає. Фактично спільна дитина перебувала на повному утриманні позивачки. Витрати на утримання неповнолітньої дитини значно збільшились, на даний час спільна дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів. Позивачка позбавлена можливості самостійно забезпечувати неповнолітню доньку для гармонійного розвитку , одягом, продуктами харчування, тощо, відповідач в свою чергу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків та не бере участі в додаткових витратах на дитину, а тому позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , визначивши розмір аліментів на утримання їх спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 100% мінімального прожиткового мінімум від дня винесення рішення та, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; судові витрати покласти на відповідача, ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадженні без повідомлення (виклику) сторін повідомлявся судом належним чином, про що свідчить витяг із сайту Укрпошти про те, що відправлена кореспонденція суду перебуває у точці видачі/доставки. Відзиву на позовну заяву не надходило.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач є батьками неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а/з№ 2116 ).
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року присуджено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивачки, на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі не менше 50% прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.02.2021 до досягнення дитиною повноліття.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спільна донька перебуває на утриманні позивачки, в свою чергу відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів , інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд при розгляді вимог позивачки щодо збільшення розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився прожитковий мінімум, а також визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, а тому з вказаних підстав аліменти підлягають збільшенню.
Позивачка у своїй заяві просить суд збільшити аліменти до розміру 100% мінімального прожиткового мінімум від дня винесення рішення та, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; судові витрати покласти на відповідача, ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, про це відповідно також просить позивач у своїй позовній заяві.
Зважаючи на те, що відповідач за віком є працездатним, відомостей про наявність на утриманні інших дітей чи непрацездатних дружини, батьків до суду не надійшло, а також враховуючи внесені законодавцем зміни до ст. 182 СК України, якими встановлений мінімальний розмір аліментів, суд вважає можливим збільшити аліменти до розміру 100% мінімального прожиткового мінімум від дня винесення рішення та, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 180, 181, 182, 183, 185, 191, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,141, 247,259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Збільшити розмір стягуваних з ОСОБА_2 на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року аліментів та стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 100% мінімального прожиткового мінімум від дня ухвалення рішення щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у загальному розмірі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.06.2022.
Суддя: